Постанова

від 24.02.2014 по справі 826/20274/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

24 лютого 2014 року 15:42 справа №826/20274/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О. та представників:

позивача : Кузьменко С.М.;

відповідача: Мельника А.А.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Комінвєст" доДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 лютого 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комінвєст" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Комінвєст") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Подільському районі м. Києва), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 серпня 2013 року №0002012201.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/20274/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 24 лютого 2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі від 13 серпня 2013 року №0002012201 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацом 2 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "Комінвєст" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 573 840,00 грн., у тому числі за основним платежем на 382 560,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 191 280,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 25 липня 2013 року №600/26-56-22-01-03/18019170 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Комінвєст" (код за ЄДРПОУ 18019170), з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Тел-Сервіс" (код за ЄДРПОУ 34980310), ТОВ "БК "Б.М.П.-2000" (код за ЄДРПОУ 37739654), ТОВ "Транс-Регіонал-Компані" (код за ЄДРПОУ 38150201), ТОВ "Стандарт Агро-Буд" (код за ЄДРПОУ 35313490) за період з 01.04.2012 р. по 30.09.2012 р." (далі по тексту - Акт перевірки).

У висновку Акта перевірки встановлено, зокрема, порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Тел-Сервіс", ТОВ "БК "Б.М.П.-2000", ТОВ "Транс-Регіонал-Компані" та ТОВ "Стандарт Агро-Буд" на загальну суму 521 594,00 грн., у тому числі по періодам: квітень 2012 року на суму 284 838,00 грн., серпень 2012 року на суму 67 109,00 грн., вересень 2012 року на суму 169 647,00 грн.

Судом, на підставі листа ДПІ у Подільському районі від 09 серпня 2013 року №2767/10/26-56-22-01-12 встановлено, що за результатами розгляду заперечень комісія прийняла рішення внести зміни до висновку акта перевірки та викласти в наступній редакції: пункту 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Комінвєст" занижено податок на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Тел-Сервіс" (код за ЄДРПОУ 34980310), ТОВ "Транс-Регіонал-Компані" (код за ЄДРПОУ 38150201), ТОВ "Стандарт Агро-Буд" на загальну суму 382 560,00 грн., у тому числі по періодам: квітень 2012 року на суму 147 422,00 грн., серпень 2012 року на суму 36 050,00 грн., вересень 2012 року на суму 199 088,00 грн.

Зазначені порушення в Акті перевірки обґрунтовано наступним: за даними актів перевірки та актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача - ТОВ "Тел-Сервіс", ТОВ "Транс-Регіонал-Компані" та ТОВ "Стандарт Агро-Буд" встановлено неможливість фактичного здійснення ними господарських операцій через відсутність об'єктів оподаткування та необхідних матеріальних ресурсів, що свідчить про те, що правочини між ТОВ "Комінвєст" та вказаними контрагентами здійснені без мети настання реальних наслідків.

Позивач вважає протиправним спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки господарські операції з контрагентами підтверджені відповідними первинними документами та податковими накладними, які повністю відповідають правилам бухгалтерського та податкового обліку; контрагенти на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає обґрунтованими позовні вимоги ТОВ "Комінвєст", виходячи з наступних мотивів.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "Комінвєст" та ТОВ "Тел-Сервіс", ТОВ "Транс-Регіонал-Компані", ТОВ "Стандарт Агро-Буд", мету придбання та обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи підтверджують, що між ТОВ "Комінвєст" (замовник) та ТОВ "Стандарт Агро-Буд" (субпідрядник), укладено договір будівельного підряду від 01 лютого 012 року №01/02/12, відповідно до якого замовник доручає, а субпідрядник зобов'язується на власний ризик, власними та/або залученими силами, засобами, матеріалами виконати та здати відповідно до умов договору та проектної документації комплекс основних робіт з будівництва об'єкта.

Відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 року №0000602 видаткових накладних ТОВ "Стандарт Агро-Буд" протягом вересня 2012 року надало позивачу зокрема такі послуги: монтаж теплообмінника водоводяного, установлення насосів відцентрових з електродвигуном, монтаж термоперетворювача, прокладання трубопроводів опалення і водопостачання зі стальних електрозварних труб та ін.

ТОВ "Стандарт Агро-Буд" виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 1 017 880,30 грн., у тому числі податок на додану вартість - 169 647,00 грн.

За умовами договору будівельного підряду від 03 квітня 2012 року №12/05/45, укладеного між ТОВ "Комінвєст" (замовник) та ТОВ "Тел-Сервіс" (субпідрядник), замовник доручає, а субпідрядник зобов'язується на власний ризик, власними та/або залученими силами, засобами, матеріалами виконати та здати замовнику відповідно до умов договору та проектної документації комплекс основних робіт з будівництва об'єкта та супутні загально будівельні роботи.

Виконання робіт підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2012 року №289, відповідно до якого, ТОВ "Тел-Сервіс" виконало наступні будівельні роботи: установлення манометрів з триходовим краном, установлення фільтрів для очищення води у трубопроводах систем опалення, установлення вентилів, засувок, затворів, кранів прохідних на трубопроводах із стальних труб та ін.

ТОВ "Тел-Сервіс" виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 884 530,20 грн., у тому числі податок на додану вартість - 147 422,00 грн.

Згідно договору поставки (довгостроковий) від 01 серпня 2012 року №01.08.12, укладеного між ТОВ "Комінвєст" (покупець) та ТОВ "Транс-Регіонал-Компані" (постачальник), постачальник зобов'язується постачати обладнання (передавати у власність покупця) для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти обладнання та сплатити за нього.

Як свідчать видаткові накладні, датовані серпнем 2012 року ТОВ "Транс-Регіонал-Компані" поставило позивачу теплообмінники, насосні станції, корпус теплообмінника тощо, та виписало податкові накладні на загальну суму 402 655,60 грн., у тому числі податок на додану вартість - 67 109,00 грн.

Оплата за поставлені товар та послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується відповідними виписками банку, які долучено до матеріалів справи.

Так, згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару/послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Як вбачається з обставин справи, позивач у податковій декларації з податку на додану вартість за перевірений період, відобразив, зокрема, суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Тел-Сервіс", ТОВ "Транс-Регіонал-Компані", ТОВ "Стандарт Агро-Буд", у зв'язку з придбанням товарів та робіт.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ "Тел-Сервіс", ТОВ "Транс-Регіонал-Компані", ТОВ "Стандарт Агро-Буд", були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку робіт та товарів; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про реальність операцій з придбання товарів та робіт і питання використання їх у власній господарській діяльності позивача, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ "Комінвєст" є оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього, виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій.

Позивач має ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури АВ№490327, видану 03 листопада 2009 року Міністерством регіонального розвитку та будівництва України.

Ліцензії на здійснення аналогічного виду діяльності мають також контрагенти позивача ТОВ "Тел-Сервіс" та ТОВ "Стандарт Агро-Буд", а саме АВ№358044 від 07 вересня 2007 року та від 17 жовтня 2007 року АВ№358675 відповідно.

Судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що придбані у ТОВ "Тел-Сервіс" та ТОВ "Стандарт Агро-Буд" будівельні роботи замовлялись позивачем з метою виконання господарських зобов'язань перед замовниками об'єктів будівництва - КП "Житлоінвестбуд" та ВАТ "Домобудівний комбінат №3", на підтвердження чого позивач надав в матеріали справи копії відповідних господарських договорів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, актів приймання виконаних будівельних робіт.

Матеріали справи підтверджують, що придбаний у ТОВ "Транс-Регіонал-Компані" товар використано у господарській діяльності позивача, а саме реалізовано наступним покупцям: ТОВ "НВП "Гідротерм Інжиніринг", КП "Житлоінвестбуд-УКБ", ТОВ "Гідротерм Інжиніринг", що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Також, на підтвердження реальності господарських операцій та мети придбання товару та робіт позивач надав до суду копії подорожніх листів, на підтвердження факту перевезення товару; копію договору купівлі-продажу нерухомого майна, на підтвердження наявності складських приміщень, де зберігався придбаний товар до реалізації; виписки банку.

Співставлення змісту первинних документів та доказів реальності господарських операцій вказує, що ТОВ "Комінвєст" здійснювало придбання товарів та будівельних робіт у ТОВ "Тел-Сервіс", ТОВ "Транс-Регіонал-Компані", ТОВ "Стандарт Агро-Буд" для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

При вирішенні даного спору суд враховує також вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій та вирішення спору ТОВ "Тел-Сервіс", ТОВ "Транс-Регіонал-Компані", ТОВ "Стандарт Агро-Буд", були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ТОВ "Комінвєст" правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Тел-Сервіс", ТОВ "Транс-Регіонал-Компані" та ТОВ "Стандарт Агро-Буд", а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту є помилковими, а тому збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі від 13 серпня 2013 року №0002012201 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Подільському районі не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Комінвєст" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комінвєст" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 13 серпня 2013 року №0002012201.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комінвєст" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 458,80 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень вісімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко