cpg1251
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
"21" січня 2014 р.справа № 1170/2а-1945/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» та Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року адміністративний позов Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 18 травня 2012р. № 0000350225; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 18 травня 2012р. № 0000370225 на суму 3 305 918 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач - Дочірнє підприємство «Кіровоградтепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» та відповідач - Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби звернулись до суду з апеляційними скаргами.
В своїй апеляційній скарзі Дочірнє підприємство «Кіровоградтепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» просить суд скасувати оскаржувану постанову в частині незадоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог позивача та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «ЦНТІ УНГА» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 10.09.2004 року.
Посадовими особами Кіровоградської ОДПІ на підставі наказу №83 від 02.03.2012 року та наказу №159 від 10.04.2012 року проведено планову виїзну перевірку ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «ЦНТІ УНГА» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт №35/22040/33142568 від 26.04.2012 року (т.1,а.с. 19-48).
На підставі висновків викладених в акті перевірки податковим органом прийнято: податкове повідомлення - рішення №0000350225 від 18.05.2012 року (т.1,а.с. 13); податкове повідомлення - рішення № 0000370225 від 18.05.2012 року (т.1, а.с. 15); податкове повідомлення - рішення № 0000360225 від 18.05.2012 року (т.1, а.с. 17).
Під час перевірки, посадовими особами відповідача встановлено, що ДП «Кіровоградтепло» порушено пп..7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість всього в сумі 296621,00 грн., в т.ч. за жовтень 2010 року у сумі 35562,00 грн., за листопад 2010 року у сумі 36660,00 грн., за грудень 2010 року у сумі 25481,00 грн., за січень 2011 року у сумі 100267,00 грн., за лютий 2011 року у сумі 10000,00 грн., за березень 2011 року у сумі 45155,00 грн., за квітень 2011 року у сумі 2333,00 грн., за травень 2011 року у сумі 36308,00 грн., за червень 2011 року у сумі 4855,00 грн.
Такі висновки перевірки, пов'язані з тим, що ДП «Кіровоградтепло» ТОВ ЦНТІ УНГА» мало господарські взаємовідносини з суб'єктами господарювання ПП «Будсантех» (код ЄДРПОУ 31919793) та ПП «НВК «Енергобудсервіс» ( код ЄДРПОУ - 36513872). У зв'язку з нікчемністю (недійсністю) операцій щодо придбання товарів у ПП «Будсантех» та ПП «НВК "Енергобудсервіс» згідно з ч.ч. 1,5 ст.203, ч.ч. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного Кодексу України нікчемними (недійсними) є операції з продажу зазначених товарів підприємствам-покупцям, в даному випадку, позивачу.
Судом першої інстанції було вірно зазначено, що відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Виходячи з положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (основних фондів) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Виходячи з вищевикладених норм законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.
Колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи не вбачається жодного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.
В пункті 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, первинні документи, а саме: накладні, податкові накладні, позивачем та контрагентами належним чином складені на виконання укладених між ними договорів на виконання робіт від 04.08.2009 року №04/8/1-09 (т.2,а.с.18), від 04.08.2009 р. №04/08/2-09 (т.2 а.с. 47), договору поставки нафтопродуктів №01/09 від 01.09.2010 р. (т.2,а.с. 125-127), договору на розробку проекту від 07.04.2010 року № 7/04-10 (т.2,а.с.140-141), договору на розробку проекту модернізації №07/04-10 від 07.04.2010 року (т.2,а.с.218-219). Всі документи підписані відповідальними особами та скріплені печатками як позивача так і його контрагентами.
Таким чином, колегія суддів вважає, що факт здійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту є цілком доведеним.
Щодо доводів відповідача про нікчемність угод між позивачем та ПП «Будсантех» та ПП «НВК «Енергобудсервіс», колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З огляду на дану норму законодавства, головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена лише законом, а не актом перевірки платника податків, незважаючи на факти які в цьому акті відображені.
Судом першої інстанції було правильно вказано на те, що за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право (на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в редакції чинній на момент проведення перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.
Отже, виходячи з вищевикладених обставин справи, а саме, зважаючи на наявність у позивача належним чином складених податкових накладних, колегія суддів вважає, що позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені у складі вартості ТМЦ та послуг, одержаних від ПП «Будсантех» та ПП «НВК «Енергобудсервіс».
Також, колегія суддів зазначає, що відповідач не надав суду жодного доказу фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 18 травня 2012р. № 0000350225 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно податкових повідомлень-рішень № 0000370225 та № 0000360225 від 18.05.2012 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток в ІІ - ІІІ кварталі 2011 року в розмірі 4 650 061 грн,. донараховано податку на прибуток в сумі 2 079 407,0 грн., зменшене від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в ІІ - ІУ кварталі 2011 року в сумі 15 091 293,0 грн. колегія суддів може зазначити наступне.
Під час проведення перевірки посадовими особами Кіровоградської ОДПІ встановлено порушення позивачем пп.. 1.22.1 п.1.22 п.1.23 ст.1 пп.4.1.1 пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 п.5.1 пп.5.2.1 п.5.2 пп.5.3.9 п.5.3 пп.5.4.2 пп.5.4.6 п.5.4 пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 пп.11.3.1 пп.11.3.5 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами і доповненнями), пп..14.1.13 п.14.1 ст.14, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за IV квартал 2010 року в розмірі 3992181,00 грн., за І квартал 2011 року в розмірі 7193063,00 грн., за II квартал 2011 року в сумі 4683836,00 грн., за III квартал 2011 року в сумі 4650061,00 грн. та заниження об'єкта оподаткування в сумі 9040897,00 грн., за IV квартал 2011 року в сумі 1400336,00 грн.
Судом встановлено, що між позивачем (Орендарем за договором) та Кіровоградською міською радою (Орендодавець) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу № 157/17 від 18.05.2004 року (т.1, а. с. 56 - 58).
За умовами договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства теплових мереж «Кіровоградтеплоенерго» (далі - ЦМК), який розташований в м. Кіровоград по вул. Кутузова, 23/16. Склад ЦМК, визначений відповідно до балансу, складеного станом на 01.07.2004 р., відповідно до експертно оцінки його вартість складає 36 100,9 грн. ЦМК передається в оренду з метою вироблення та реалізації теплової та електричної енергії для потреб м. Кіровограда.
Даний договір укладений терміном на 25 років та діє з 18 жовтня 2004 р. по 18.10.2029 р.
Згідно з розрахунком орендної плати, затвердженим Рішенням виконкому від 30 липня 2004р. №1209, її сума складала: 36100,9 х 0,06= 2166,1 тис. грн. : 12 місяців = 180508,0 грн. без ПДВ.
З урахуванням ПДВ 180508,0 грн. х 1,2 = 216609,60 грн.
Згідно з додатковою угодою до договору від 03.04.2006р. №102/17 у зв'язку із виключенням зі складу переданих основних фондів приміщення по вул. Ак. Корольова, 11, котельні по вул. Московській, 190 та незавершеного будівництва Південно-західної котельні по вул. Промисловій, 2, розмір орендної плати зменшено до 228803,81 грн. з ПДВ. Дана додаткова угода діє з 12 жовтня 2005 року.
Рішенням Кіровоградської міської ради №3652 від 22.07.2010р. ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «ЦНТТ УНТА» звільнено від орендної плати за використання цілісного майнового комплексу ДКП теплових мереж «Кіровоградтеплоенерго» на опалювальний сезон з 15 квітня 2010 до 15 квітня 2011 року.
Рішенням Кіровоградської міської ради №652 від 30.06.2011р. ДП «Кіровоградтепло «ЦНТІ УНТА» звільнено від орендної плати за використання цілісного майнового комплексу ДКП теплових мереж «Кіровоградтеплоенерго» на опалювальний сезон з 15 квітня 2011 до 15 квітня 2012 року.
Податковим органом такі послуги визнані як безоплатно отримані в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з чим не погоджується позивач.
Відповідно до ст. 15 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону.
Згідно з п.п.1.23 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачається, що безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це: «...товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості..».
Відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 вказаного Закону, доходи включають доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: «...вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами. які не мають статусу юридичної особи...».
З огляду на викладене, ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «ЦНТІ УНТА» занижені задекларовані показники у рядку 01.6 Декларацій «інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5» за рахунок невідображення у їх складі доходів у вигляді отриманих безоплатно послуг оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства теплових мереж «Кіровоградтеплоенерго» у загальній сумі 7 676 933,0 грн., в т.ч.: за ІУ квартал 2010 року в розмірі 1 333 064,0 грн., І квартал 2011 року в розмірі 1 369 415,0 грн., за ІІ квартал 2011 року в розмірі 1 413 638,0 грн., ІІІ квартал 2011 року в розмірі 2 160 480,0 грн., ІУ квартал 2011 року в розмірі 1 400 336,0 грн.
Зважаючи на те, що орендаря (позивача) фактично було звільнено від сплати орендної плати, вказаний факт свідчить про наявність обставин, передбачених п.п.1.23 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо безоплатно отриманого майна.
Також, судом встановлено, що між позивачем та ЗАТ «Страхова компанія «ІНКОМСТРАХ» укладено договір добровільного страхування орендованого комунального майна від 12 жовтня 2010 року № 0205/2-006-007/10. За умовами договору сума страхового платежу становить 1166284,95 грн. та підлягає сплаті частинами до 31 грудня 2010 року (т. 2 а. с. 132 - 136). На виконання умов договору позивач в період з листопада по грудень 2010 року сплатив всю суму страхового платежу, що підтверджується платіжними дорученнями та журналом проводок за 01.11.10 - 31.12.10 (т. 2 а. с. 203 - 214).
Позивачем в IV кварталі 2010 року віднесено до складу валові витрати зі страхування орендованого майна, а саме цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства теплових мереж «Кіровоградтеплоенерго», яке отримано в оренду від Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради згідно з договором оренди від 18.10.2004 року № 157/17.
На думку податкового органу позивачем в порушення п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безпідставно включено витрати зі страхування орендованого комунального майна до складу валових витрат підприємства у IV кварталі 2010 року, що відображено у рядку 04.12 Декларації «Сума витрат зі страхування (крім витрат з дострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення, зазначених у р. 04.5 декларації)» в сумі 1166285,0 грн., в т.ч. за IV квартал 2010 року в сумі 1166285,0 грн..
Колегія суддів не може погодитися з даними висновками відповідача, виходячи з наступного.
Згідно до ст.ст. 8, 10 Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності» від 21.10.2010 р. № 2624, істотними умовами договору оренди чи концесії об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, крім визначених законами України «Про концесії», «Про оренду державного і комунального майна», є, зокрема, обов'язок орендаря, концесіонера щодо страхування взятого в оренду чи концесію об'єкта водо-, теплопостачання та водовідведення.
У відповідності з наведеними нормами позивачем було укладено договір добровільного страхування орендованого комунального майна від 12 жовтня 2010 року № 0205/2-006-007/10 та виконано зобов'язання по сплаті страхових платежів.
Згідно до п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат включаються «будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам ; майна платника податку ; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору...».
Судом першої інстанції було вірно вказано на те, що вказана норма Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» містить невичерпний перелік витрат, пов'язаних із страхуванням, суми яких можуть бути включені до складу валових витрат, а тому позивач, в силу приписів Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності» правомірно в IV кварталі 2010 року відніс до складу валових витрат витрати зі страхування орендованого майна.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в І кварталі 2011 року ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «ЦНТІ УНГА» віднесло до складу валових витрат кошти на техніко-економічне обґрунтування доцільності встановлення блочно-модульних котельних з підключенням до теплових мереж діючих котельних, згідно з договором від 01.12.10 № 195, укладеним з ТОВ "ЦНТІ УНГА", та актами виконаних робіт від 31.01.11 № 1 на суму 50000,0 грн., крім того ПДВ 10000,0 грн., від 28.02.11 № 2 на суму 50000,0 грн., крім того ПДВ 10000,0 грн., від18.03.11 № 3 на суму 50000,0 грн., крім того ПДВ 10000,0 грн.
Відповідачем було зроблено висновок про те, що на момент перевірки встановлення блочно-модульних котелень не проводилось, тому ДП «Кіровоградтепло» на порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесено витрати, які не пов'язані з веденням господарської діяльності, чим завищено суму витрат в І кв. 2011 року на 150000,0грн.
Так, у відповідності до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачається, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Судом встановлено, що 01.12.2010 р. позивачем укладено договір № 195 підряду техніко-економічного обґрунтування (т. 2 а. с. 148 - 149). Як вбачається зі змісту договору, предметом останнього є виконання підрядником за рахунок замовника (позивача) розробки техніко-економічного обґрунтування встановлення блочно-модульних котелень на об'єктах ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «ЦНТІ УНГА». Вартість робіт складає 180 000,0 грн., в т.ч. ПДВ 30 000,0 грн.
Сторонами досягнуто погодження договірної ціни, про що свідчить протокол (а. с. 150) та розроблено календарний план виконання робіт (а. с. 150 зворот. - 151).
Як вбачається з матеріалів справи, виконання умов договору № 195 від 01.12.10 р. сторонами договору зафіксовано актами виконаних робіт від 31.01.11 № 1 на суму 50000,0 грн., крім того ПДВ 10000,0 грн., від 28.02.11 № 2 на суму 50000,0 грн., крім того ПДВ 10000,0 грн., від18.03.11 № 3 на суму 50000,0 грн., крім того ПДВ 10000,0 грн. (а. с. 152 - 154). Також виконавцем розробки була виписана податкова накладна № 20 від 27.12.2010 р. (т. 1 а. с. 88).
Крім того, судом були досліджені титульні сторінки технічного завдання та техніко-економічного обґрунтування встановлення блочно-модульних котелень, розроблені виконавцем та затверджені позивачем, а також розрахунки економічного ефекту та строку окупності встановлення блочно-модульних котелень на об'єктах (а.с.228 - 247).
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини справи та дослідивши докази, надані позивачем на підтвердження виконання зобов'язань за договором № 195 від 01.12.10 р., судом першої інстанції було зроблено вірний висновок, що техніко-економічне обґрунтування доцільності встановлення блочно-модульних котельних з підключенням до теплових мереж діючих котельних в розумінні пп. 5.2.1 п. 5.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є витратами, сплаченими підприємством протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією виробництва, а тому, позивач правомірно в І кварталі 2011 року відніс до складу валових витрат витрати на техніко-економічне обґрунтування доцільності встановлення блочно-модульних котельних з підключенням до теплових мереж діючих котельних, згідно з договором від 01.12.10 № 195.
Щодо невизнання податковим органом у складі валових витрат у ІУ кварталі 2010 року 28 850 грн. по взаємовідносинх з ПП «Будсантех» та 210 000,0 грн. по взаємовідносинах з ПП «НВК «Енергобудсервіс», у І кварталі 2011 року у сумі 1 681 467,0 грн. по взаємовідносинах з ПП «НВК «Енергобудсервіс», у ІІ кварталі 2011 року у сумі 69 316,0 грн. по взаємовідносинах з ПП «НВК «Енергобудсервіс», колегія суддів зазначає наступне.
Судом встановлено, що у жовтні 2010 року позивачем відповідно до умов договору від 07.04.10 № 7/04-10, укладеного з ПП «НВК «Енергобудсервіс» віднесено до складу валових витрат вартість робіт на розробку проекту модернізації котельні «Центральна» у сумі 210000,0 грн.
Податковим органом за результатами перевірки зроблено висновок про те, що на порушення п.п.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону про прибуток ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «ЦНТІ УНГА» завищено показники, відображені у рядку 04.1 Декларацій "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11", за IV квартал 2010 року у сумі 210000,0 грн.
Згідно з договором від 01.09.10 № 01/09 позивачем придбано у ПП «Будсантех» паливно-мастильні матеріали. Придбання товару у ПП "Будсантех" в бухгалтерському обліку відображалося підприємством наступними проводками: Дт 20 "Виробничі запаси" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" на суму 28850,13 грн.; Дт 644.1 "Податковий кредит" Кт 631 на суму 5770,42 грн. (нарахування податкового кредиту з ПДВ).
У податковому обліку вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей у загальній сумі 28850,0 грн. віднесена до складу валових витрат за IV квартал 2010 року, з чим не погодився податковий орган.
Позивачем на підтвердження реальності даної господарської операції було надано суду прибуткову накладну № КТ-0000876 від 07.12.10 р., видаткову накладну № РН-0000523 від 10.12.10 р., податкову накладну, виписану ПП «Будсантех» на поставку бензину А-76 на загальну суму 34 633,55 грн., в т.ч. ПДВ 5 770,42 грн. (т. 3 а. с. 53 - 55)
Крім того, судом встановлено, що позивачем в І кварталі 2011 року отримано від ПП «НВК «Енергобудсервіс» ТМЦ та послуги, та віднесено в податковому обліку до складу валових витрат на загальну суму 1 681 467,0 грн. В II кварталі 2011 року отримано від ПП «НВК «Енергобудсервіс» послуги, та віднесено в податковому обліку до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на загальну суму 69 316,0 грн.
Податковим органом за результатами перевірки позивача зроблено висновки про те, що позивач неправомірно відніс вартість ТМЦ та послуг, придбаних у ПП «Будсантех» та ПП «НВК «Енергобудсервіс» до валових витрат, на порушення п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону про прибуток, у зв'язку з чим позивачем завищено скориговані валові витрати у сумі 1710317,0 грн., у т.ч. у IV кварталі 2010 р. у сумі 28850,0 грн., І кв. 2011 р. у сумі 1 681 467.0 грн. у зв'язку з нікчемністю (недійсністю) операцій щодо придбання товарів у ПП «Будсантех» та ПП «НВК «Енергобудсервіс» згідно з ч.ч.І, 5 ст.203, ч.ч.1, 2 ст.215, ст. 228 Цивільного Кодексу України.
В частині взаємовідносин позивача з ПП «НВК «Енергобудсервіс» до суду було надано первинні бухгалтерські документи, які підтверджують реальність здійснення вищевказаних господарських операцій.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП «НВК «Енергобудсервіс» 04.08.09 р. за № 04/08/1-09 було укладено договір на виконання режимно-налагоджувальних робіт, за умовами якого ПП «НВК «Енергобудсервіс» зобов'язується виконати проведення режимно-налагоджувальних робіт на енергетичному та енерготехнологічному паливно-споживаючому обладнанні замовника (позивача) згідно з Графіком проведення даних робіт (додаток 1 до договору) з метою досягнення еколого-економічних оптимальних режимів роботи обладнання з врахуванням технологічних умов мінімально можливих питомих витрат палива і викидів забруднюючих речовин в атмосферу в межах допустимих норм (а. с. 18).
04.08.2009 р. між позивачем та ПП «НВК «Енергобудсервіс» укладено договір № 04/08/2-09 на виконання робіт з гідрохімічної промивки, предметом якого є зобов'язання підрядника виконати проведення гідрохімічної промивки на об'єктах позивача згідно з графіком проведення гідрохімічної промивки на об'єктах ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «ЦНТІ УНГА», які зазначені в додатку № 1 до договору, з метою зменшення відкладень на внутрішніх стінках трубопроводів (а. с. 47).
01.03.2011 року між позивачем та ПП «НВК «Енергобудсервіс» укладено договір підряду № 01/03-2011, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати роботи з консервації котлів мокрим способом водним розчином силікату натрію на котельних позивача, перелік яких викладено в п. 2.1 договору (а. с. 54 - 55).
Факт виконання сторонами умов вказаних вище договорів підтверджується актами приймання виконаних робіт (т. 2 а. с. 27 - 44, 48 - 51, 59 - 70, ), журналами проводок (т. 2 а. с. 45, 52 - 53, 71 - 72), податковими накладними (т. 2 а. с. 19 - 26, 46, 56 - 58).
Також, судом встановлено, що між позивачем та ПП «НВК «Енергобудсервіс» укладено договір поставки товару № 01/07-09 від 01 липня 2009 року та додаткові угоди № 1 від 29 грудня 2009 року та № 2 від 30 грудня 2010 року, якими продовжено дію договору поставки до 31 грудня 2011 року (т. 2 а. с. 103 - 106). На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано суду журнал проводок (т. 2 а. с. 107), видаткові, прибуткові, податкові накладні (т. 2, а. с. 73 - 102).
Отже, в ході розгляду справи по суті позивачем доведено реальність здійснення вищевказаних господарських операцій з ПП «Будсантех» та ПП «НВК «Енергобудсервіс».
Стосовно висновків податкового органу щодо нікчемності (недійсності) операцій по придбанню позивачем ТМЦ та послуг у ПП «Будсантех» та ПП «НВК «Енергобудсервіс» згідно з ч.ч. 1,5 ст.203, ч.ч. 1,2 ст.215, ст. 228 Цивільного Кодексу України, колегія суддів зазначає, що правомірність висновків податкового органу з приводу визнання нікчемними правочинів з вищевказаними контрагентами, оцінювалась судом та їм була надана правова оцінка під час дослідження правомірності та законності винесення податкового повідомлення-рішення № 0000350225 від 18 травня 2012 року щодо визначення позивачеві зобов'язання з податку на додану вартість, а тому повторного обґрунтування не потребує.
Так, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та дослідивши надані сторонами докази по справі, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 18 травня 2012р. № 0000370225 на суму 3 305 918 грн. є неправомірним, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають частковому задоволенню.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.
З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії» - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року - залишити без змін .
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2014 |
Оприлюднено | 03.03.2014 |
Номер документу | 37398488 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Дадим Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні