Ухвала

від 23.01.2014 по справі 2а-11548/10/1570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" січня 2014 р. м. Київ К/9991/1720/12

№ К/9991/1720/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Блажівської Н.Є., Муравйова О.В.,

при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційні скарги заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області та Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011

у справі № 2-а-11548/10/1570 Одеського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела»

до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області

за участю Біляївського міжрайонного прокурора

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.04.2011 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 постанову суду першої інстанції в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Біляївському районі Одеської області від 26.10.2010 № 0003482300/0 в частині нарахування ТОВ «Аїсі Бела» суми податкового зобов'язання (земельного податку) та штрафних (фінансових) санкцій за травень-грудень 2008 року скасовано; позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Біляївському районі Одеської області від 26.10.2010 № 0003482300/0 в частині нарахування ТОВ «Аїсі Бела» суми податкового зобов'язання (земельного податку) у розмірі 874731,04 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 437365,52 грн., у решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційних скаргах ДПІ у Біляївському районі Одеської області та заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ДПІ у Біляївському районі Одеської області просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань за платежем «плата за землю з юридичних осіб по Нерубайській сільській раді» та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 28.09.2009 № 168/230811/35059393, про порушення позивачем норми частини 2 ст. 8 Закону України «Про плату за землю», а саме: заниження земельного податку на загальну суму 1632733,39 грн. у податковому обліку за період з січня 2008 року по березень 2009 року внаслідок визначення суми податкового зобов'язання із нормативної грошової оцінки землі, яка менша ціни земельних ділянок, що зазначена в договорах купівлі-продажу цих земельних ділянок.

За наслідками перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.10.2010 № 0003482300/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем «плата за землю з юридичних осіб по Нерубайській сільській раді» в загальній сумі 2381290,11 грн., у тому числі: 1587526,74 грн. - основний платіж та 793763,37 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

У судовому процесі встановлено, що у позивача на правовому титулі власності впродовж січня 2008 року - березня 2009 року перебували такі земельні ділянки: 1) земельна ділянка площею 5,19 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Нерубайська сільська рада Біляївського району, масив № 2, ділянка № 16, придбана за договором купівлі-продажу від 26.04.2007 № 1 за 7575000,00 грн. Згідно з витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 25.04.2007 № 6-6-03/3327 нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки становить 915039,01 грн. (а.с. 61, 62-69); 2) земельна ділянка площею 5,56 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Нерубайська сільська рада Біляївського району, масив № 2, ділянка № 17, кадастровий номер 5121084200:01:002:0376, придбана за договором купівлі-продажу від 27.04.2007 № 2 за 7575000,00 грн. Згідно з витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 25.04.2007 № 6-6-03/3325 нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки становить 980273,09 грн. (а.с. 59, 70-77); 3) земельна ділянка площею 5,80 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Нерубайська сільська рада Біляївського району, масив № 2, ділянка № 18, кадастровий номер 5121084200:01:002:0015, придбана за договором купівлі-продажу від 27.04.2007 № 3 за 7575000,00 грн. Згідно з витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 25.04.2007 № 6-6-03/3321 нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки становить 1022587,04 грн. (а.с. 58, 78-85); 4) земельна ділянка площею 5,84 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Нерубайська сільська рада Біляївського району, масив № 2, ділянка № 19, кадастровий номер 5121084200:01:002:0276, придбана за договором купівлі-продажу від 27.04.2007 року № 4 за 7575000,00 грн. Згідно з витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 25.04.2007 № 6-6-03/3323 нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки становить 1029639,36 грн. (а.с. 60, 86-93).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю» (Закон № 2535-ХІІ) плата за землю справляється у вигляді земельного податку або плати за землю, що визначається залежно від грошової оцінки земель; за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до частини 1 ст.8 Закону № 2535-ХІІ податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, за винятком земельних ділянок, зазначених у частині другій та третій цієї статті і частині другій статті 6 цього Закону, справляється з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VІ (Закон № 107-VІ) статтю 8 доповнено частиною 2, згідно якої у разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що зазначена в угоді.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни до статті 8 Закону № 25 3 5-XII, внесені підпунктом 2 пункту 7 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-VІ, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Частиною 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Вказана норма кореспондується з нормою частини 2 ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Отже, вказаними нормами чітко встановлюється момент з якого правовий акт, зокрема закон, втрачає чинність, - з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України про неконституційність правового акту (закону).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 № 309-VІ (набрав чинності 04.06.2008) статтю 8 Закону № 2535-ХІІ доповнено частиною 2, якою встановлено норму такого ж змісту, що і норма частини 2 цієї статті у редакції Закону № 107-VІ.

За змістом вказаних правових норм, частиною 1 ст. 8 Закону № 2535-ХІІ законодавець встановив загальне правило визначення розміру податку за земельні ділянки, які надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, - 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області. Водночас, частиною 2 цієї статті встановлено виключення щодо земельних ділянок, придбаних за цивільно-правовими угодами, в тому числі за договором купівлі-продажу, а саме: при визначенні податкових зобов'язань із земельного податку за такі земельні ділянки база оподаткування не може бути нижчою ціни за цивільно-правовою угодою, за якою у платника податку виникло право власності на цю земельну ділянку. У випадку перевищення ціни договору розміру грошової оцінки земельної ділянки податкове зобов'язання із земельного податку повинно визначатися із ціни цивільно-правового договору.

Висновок суду першої інстанції, на відміну від апеляційного суду, відповідає правильному застосуванню наведених правових норм. Помилковим є висновок суду апеляційної інстанції, що норма частини 2 ст. 8 Закону № 2535-ХІІ в редакції Закону № 309-VI підлягає застосуванню з 1 січня 2009 року з огляду на положення норми частини 9 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування» (у редакції Закону України від 02.03.2000 р. N 1523-III) щодо набрання чинності змін і доповнень до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати з початку нового бюджетного року.

Суд апеляційної інстанції помилково визнав цю норму спеціальною в правовому регулюванні дії Закону № 309- VI в часі.

Частиною 5 ст. 94 Конституції України встановлено, що закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Згідно з пунктом 1 розділу II Прикінцевих положень Закону № 309-VI цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, тобто з 04.06.2008, що відповідає даті офіційного опублікування цього Закону в газеті «Голос України» (2008, 06, 4 червня 2008 року, № 105) та в газеті «Урядовий кур'єр» (2008, 06, 4 червня 2008 року, № 101).

Висновок суду апеляційної інстанції щодо дії норми частини 2 ст. 8 Закону № 2535-ХІІ в редакції Закону № 107-VI не відповідає положенням частини 2 ст. 152 Конституції України та частини 2 ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області та Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області задовольнити, скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.04.2011 - залишити в силі

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська О.В. Муравйов