Рішення

від 27.02.2014 по справі 905/8963/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.02.2014 Справа № 905/8963/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання Мігда К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Проходческо-добувна дільниця», м. Донецьк

про стягнення 186 127грн. 20коп.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за договором №14-12/2013 від 14.12.2013р.

від відповідача: представник не з'явився

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81 1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 27.02.2014р. суд виходив до нарадчої кімнати (зал №1) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проходческо-добувальна дільниця», м. Донецьк, про стягнення заборгованості за договором №5 від 29.03.2013р. у сумі 186 127грн. 20коп. Крім того, позивач звернувся до суду з клопотанням від 28.01.2014р. про стягнення з відповідача суми судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката у розмірі 4 000грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором щодо оплати виконаних робіт. Нормативно позовні вимоги обґрунтовує ст.ст. 11, 16, 526, 527, 625 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні 27.02.2014р. позивач підтримав позовні вимоги, просив розглянути спір по суті.

Відповідач був повідомлений про судові засідання 28.01.2014р., 10.02.2014р. та 27.02.2014р. належним чином, про що свідчить реєстр поштових відправлень від 23.12.2013р., 31.01.2014р. та 12.02.2014р., однак, у жодне засідання суду представника не направив, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази за приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проходческо-добувальна дільниця» (далі - виконавець) був укладений договір №5 про надання послуг з перевезення робочих ТОВ «Проходческо-добувальна дільниця» (далі - договір), за умовами якого перевізник зобов'язується надати замовнику транспортні послуги з перевезення робочих ТОВ «Проходческо-добувальна дільниця» відповідно до заявок, наданих замовником та погодженими графіками руху.

Відповідно до п. 3.1 договору, за результатом закінчення звітного періоду складається та підписується обома сторонами акт про надані послуги. Підставою для складання акту є щотижневі талони замовника, що підписані відповідальними особами дільниці, що обслуговується. Замовник надає перевізнику список відповідальних осіб, які мають право оформлювати транспортні документи. Моментом надання послуг є дата складання акту про надані послуги або іншого документу, що оформлюється відповідно до вимог діючого законодавства, що підтверджує надання послуг.

Оплата, як встановлено в зазначеному пункті здійснюється за фактично надані послуги щомісячно до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим відповідно до виставленого рахунку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника.

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором з надання послуг підтверджується:

актом приймання-передачі наданих послуг від 30.04.2013р. на суму 64 411грн. 20коп., у т.ч. ПДВ 10 735грн. 20коп.;

актом приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2013р. на суму 63 745грн. 92коп., у т.ч. ПДВ 10 624грн. 32коп.;

актом приймання-передачі наданих послуг від 27.06.2013р. на суму 57 970грн. 08коп., у т.ч. ПДВ 9 661грн. 68коп.

Вказані акти підписані сторонами без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем за договором №5 від 29.03.2013р. були надані послуги на загальну суму 186 127грн. 20коп. Разом з тим, доказів сплати відповідачем вартості наданих послуг матеріали справи не містять.

Спрямована позивачем претензія №23 від 18.10.2013р. на суму 186 127грн. 20коп. була залишена відповідачем без відповіді.

Розглядаючи даний спір та проаналізувавши укладений сторонами договір №5 від 29.03.2013р., суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг, отже, відносини між сторонами врегульовано положеннями Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 903 Цивільного кодексу України, яка міститься в Главі 63, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

При цьому ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати вартості фактично наданих послуг щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним, як це визначено п. 3.1 договору, тобто до 15.05.2013р., 15.06.2013р. та 15.07.2013р. включно., що призвело до порушення відповідачем зобов'язання як боржником, що прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №5 від 29.03.2013р. у сумі 186 127грн. 20коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи питання розподілу судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката у розмірі 4 000грн., судом було встановлено, що між позивачем (далі - клієнт) та ОСОБА_2 (далі - адвокат) був укладений договір №14-12/2013 про надання правової допомоги від 14.12.2013р., за умовами якого адвокат зобов'язався надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями клієнта, представляти права і законні інтереси клієнта в суді та здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами договору, усіма правами представника, які передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

В якості доказів сплати адвокатських послуг позивачем було надано розписку від 14.12.2013р., в підтвердження оплати адвокату суми у розмірі 4 000грн. за договором №14-12/2013 про надання правової допомоги від 14.12.2013р.

Згідно приписів Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320, розписка, що була подана позивачем в якості доказів оплати адвокату вартості послуг у сумі 4 000грн. не є касовим документом за допомогою якого відповідно до законодавства України оформляються касові операції, пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків, тому вказаний документ в контексті ст. 44 Господарського процесуального кодексу України не є відповідним фінансовим документом, який би свідчив про здійснення оплати послуг.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах справи доказів, які підтверджують оплату позивачем послуг адвоката, у зв'язку з чим вважає за неможливе покласти витрати позивача з оплати послуг адвоката на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що згідно з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

З огляду на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 525, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України; ч.1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 4 2 -4 7 , 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проходческо-добувна дільниця» (83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, буд. 198 Г, ідентифікаційний код 37545402) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість за договором №5 від 29.03.2013р. у сумі 186 127грн. 20коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 722грн. 54коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 27.02.2014р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.02.2014р.

Суддя Ю.С. Мельниченко