cpg1251 номер провадження справи 18/10/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.2014 Справа № 908/284/14
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ОФИС МАСТЕР" (69037, м. Запоріжжя, вул. Зелінського, 6, прим. 22)
про стягнення 20223,72 грн.
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: Сокова Ю.В., довіреність № б/н від 20.01.2014р.;
від відповідача : не з'явився;
СУТНІСТЬ СПОРУ:
До господарського суду Запорізької області 04.02.2014 року звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Український папір" з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ОФИС МАСТЕР" про стягнення 20223,72 грн., які складаються з 18710,90 грн. основного боргу, 1227,82 грн. пені та 285,00 грн. 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 11, 22, 509, 510, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 198, 222, 230 ГК України та умовами договору № 13/05/13 від 13.05.2013 р.
Ухвалою суду від 05.02.2014 року порушено провадження у справі № 908/284/14, присвоєно справі номер провадження 18/10/14, судове засідання призначене на 26 лютого 2014 р.
Представник позивача в судовому засіданні 26.02.2014 р. підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені у позовній заяві. Підставою для звернення з позовом зазначив неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 13/05/13 від 13.05.2013 р., а саме порушення строків та порядку внесення оплати за отриманий товар, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 18710,90 грн. Враховуючи положення договору та норми чинного законодавства позивачем нараховані до стягнення пеня у розмірі 1227,82 грн. та 3% річних у розмірі 285,00 грн. Також було надано клопотання № 57/юр/14 від 26.02.2014 р. про залучення до матеріалів справи документів, що витребувані судом. Представлений акт звірки взаєморозрахунків, підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 18222345 від 24.02.2014 р. адреса товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ОФИС МАСТЕР": 69037, м. Запоріжжя, вул. Зелінського, буд. 6, приміщення 22. Саме на цю адресу надсилались процесуальні документи. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі та призначення судового засідання.
Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу та за наявними у справі документальними доказами в порядку ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні 26.02.2014 р. розгляд справи був закінчений, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Український папір» (постачальник, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю «Офис Мастер» (покупець, відповідач у справі) 13.05.2013 р. уклали договір поставки № 13/05/13 (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар в асортименті, кількості та за цінами вказаними в рахунках-фактурах, а покупець прийняти цей товар та повести оплату на умовах та в порядку, визначених даним договором.
Відповідно до п. 3.1 договору постачальник здійснює поставку товару покупцю згідно письмових замовлень покупця (у вигляді листів, факсимільних повідомлень тощо), складених на підставі прайс-листів постачальника, на протязі п'яти днів з моменту отримання замовлення покупця.
Моментом поставки є приймання товару покупцем по накладним, що свідчать про повне виконання постачальником своїх зобов'язань щодо поставки товару (п. 3.4 договору).
Згідно з п. 4.2 договору покупець, на підставі рахунку-фактури складеного постачальником, проводить оплату поставленого товару у розмірі 100% протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту поставки.
Розділом 5 договору сторонами узгоджені порядок передачі та приймання товару, зокрема зазначено, що під час прийняття товару застосовуються положення Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та якістю, затверджені Постановами Держ. Арбітражу СРСР від 15.06.1965 р. № П-6 та від 25.04.1966 р. № П-7, зі змінами та доповненнями.
На підтвердження здійснення поставок товару у період з 15.05.2013 р. по 12 липня 2013 р. на загальну суму 35669,97 грн., сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків (ар.с. 31).
Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором № 13/5/13 від 13 травня 2013 р. належним чином не виконав, сплатив лише 16959,07 грн. вартості отриманого товару, внаслідок чого заборгованість відповідача склала 18710,90 грн.
Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 18710,90 грн. основного боргу підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати поставленого позивачем товару на суму 18710,90 грн., у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.
Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 18710,90 грн. основного боргу задовольняється судом.
За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 285,00 грн. за період з 22 червня 2013 р. по 09.01.2014 р.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.
Наданий позивачем розрахунок 3% річних суд визнав виконаним вірно, а вимогу про стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення з 22 червня 2013 р. по 09.01.2014 р. у розмірі 285,00 грн., такою, що підлягає задоволенню.
За порушення відповідачем строків оплати отриманого товару, позивач, враховуючи положення п. 6.2 договору, просив стягнути суму пені у розмірі 1227,82 грн. за період прострочення з 22.06.2013 р. по 10.01.2014 р.
Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Умовами п. 6.2. договору встановлено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення оплати, від несплаченої суми.
Враховуючи норми наведеного діючого законодавства України та здійснивши системний аналіз норм права суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 1227,82 грн. є вірним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 1227,72 грн. за період з 22.06.2013 р. по 10.01.2014 р. судом задовольняється.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доказів оплати наявної заборгованості, 3% річних та пені відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував. Матеріали справи містять акт звірки взаємних розрахунків між сторонами, підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному об'ємі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «ОФИС МАСТЕР» (69037, м. Запоріжжя, вул. Зелінського, буд. 6, приміщення, 22, код ЄДРПОУ 36977163, п/р 26006002016825 в АТ «Дельта Банк», МФО 380236) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Український папір» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б, код ЄДРПОУ 25394112, п/р 2600477929 в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478) 18710,90 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот десять грн. 90 коп.) основного боргу, 1227,82 грн. (одну тисячу двісті двадцять сім грн. 82 коп.) пені, 285,00 грн. (двісті вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) 3% річних, 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.
Суддя В.В. Носівець
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 27 лютого 2014 р.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2014 |
Оприлюднено | 03.03.2014 |
Номер документу | 37401230 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Носівець В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні