Постанова

від 14.05.2009 по справі 2а-5442/08/2

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул.

Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем

України

14.05.09

Справа №2а-5442/08/2

Окружний  адміністративний суд Автономної Республіки

Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Лісецькій Г.В.

розглянув у відкритому судовому

засіданні адміністративну справу 

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю  «Південна рівьєра»         

до    Державної податкової інспекції у

м.Ялта             

про визнання недійсним податкового

повідомлення-рішення

за участю представників:

від позивача -  ОСОБА_1. - директор, паспорт,   ЕС № НОМЕР_1 

                            ОСОБА_2. - №

НОМЕР_2  від  ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

від відповідача -   ОСОБА_3. - пред-к, дов.  № НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_2 р.   

Суть спору:  Товариство з обмеженою відповідальністю  «Південна рівьєра»  ( далі позивач) звернулось до суду  з позовом, в якому просило  скасувати 

податкове  повідомлення - рішення

Державної податкової інспекції у м. Ялта 

(далі відповідач) № 0002491701/3 

від  08.04.2008 р. Вимоги

мотивовані тим, що відповідач протиправно нарахував позивачу податкові

зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб .

                   Представники позивача наполягали

на  задоволенні  позовних вимог з підстав, зазначених у

позові. 

                   Представник відповідача у

судовому засіданні, яке відбулося 11.12.2008 р., надав заперечення на позов (

вих. № 8457/9/10-0 від 27.11.2008 р.), в яких зазначив, що позивач  невірно застосував положення  Закону 

України  «Про податок  з доходів фізичних осіб», не виконав  обов'язки податкового агенту, в наслідок

чого   сума податкового зобов'язання   по податку 

з доходів  фізичних осіб  за червень 

2007 р. ним занижена  на 2338,36

грн.

                  Представник відповідача

наполягав на відсутності підстав для задоволення позовних вимог.  

                  Розглянувши  матеріали 

справи,  дослідивши надані докази,

заслухавши представників сторін ,   суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлення  № 01058/617 

від 24.09.2007 р.  працівники

відповідача   провели   виїзну 

планову  перевірку  позивача  

з питань  дотримання вимог  податкового, валютного та іншого

законодавства  за період  з 01.07.206 р. по  30.06.2007 р. 

За результатами зазначеної перевірки 

16.10.2007 р. був  складений  акт  №

2786/23-1/33386017/144,  в якому   зроблені висновки про порушення позивачем,

зокрема, п.п.   8.1.1 п. 8.1. ст. 8  Закону 

України  « Про податок  з доходів 

фізичних осіб», в наслідок чого 

занижено  податок  з доходів фізичних  осіб  

на суму  2740,19 грн.

                  На підставі зазначеного  акту перевірки  відповідачем 

23.10.2007 р.  прийнято  податкове повідомлення рішення  № 0002491701/0 , згідно з яким   позивачу нараховане податкове  зобов'язання 

по податку  з доходів  фізичних осіб   в сумі 8220, 57 грн., з яких  2740,19 грн. 

- за основним платежем, 5480,38 

грн. - за штрафними санкціями.

                 Керуючись ст. 5  Закон України “Про порядок  погашення 

зобов'язань платників  податків

перед бюджетами та державними цільовими фондами”, позивач оскаржив зазначене

податкове повідомлення рішення в апеляційному порядку.

                  Рішенням   ДПА в 

АРК від 22.01.2008 р. № 125/10/25-023, прийнятим за розглядом  повторної скарги позивача, скасоване   повідомлення рішення останнього   від 23.10.2007 р. № 0002491701/0  в частині донарахування  401,83 грн. податку з доходів фізичних осіб

та застосованої штрафної санкції у сумі 803,66 грн.  і в 

зазначеній частині  рішення  ДПІ у м. Ялта 

від  23.11.2007 р.  № 21549/10/250, прийняте  за розглядом його первинної скарги, в іншій х

частинах зазначене податкове повідомлення - рішення та  рішення ДПІ 

у м. Ялта залишені  без змін.   

                 Відповідач 20.02.2008 р.

прийняв податкове повідомлення-рішення 

№0002491701/2, згідно з яким позивачу нараховане податкове  зобов'язання з податку з доходів  фізичних осіб в сумі 7015,08 грн., з

яких  2338,36  грн.  -

за основним платежем, 4676,72  грн. - за

штрафними санкціями. 

                  Позивач оскаржив зазначене

повідомлення рішення до ДПА України.

                  ДПА України  23.03.2008 р. прийняла   рішення № 2830/6/25-0315  про результати розгляду  повторної скарги, залишила без задоволення

скаргу позивача.

                  Відповідач 08.04.2008 р.

прийняв податкове повідомлення - рішення 

№0002491701/3, згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання  по податку 

з доходів  фізичних осіб в сумі

7015,08 грн., з яких 2338,36  грн. - за

основним платежем, 4676,72  грн. - за

штрафними санкціями. 

                 Ст.19 Конституції України

встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх

посадові особи зобов'язани  діяти на

підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України.

            Ст. 67 Конституції України  визначає, що кожен  зобов'язаний сплачувати  податки і збори  в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, до

яких належить  відповідач, суд керується

критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України,  відповідно до якої у справах щодо оскарження

рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди

перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;  з використанням повноваження з метою, з якою

це повноваження надано;  обґрунтовано,

тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення

(вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з

дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій

дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між

будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і

цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);  з урахуванням права особи на участь у процесі

прийняття рішення;  своєчасно, тобто

протягом розумного строку.

         Відповідно до ст. 9 КАС України суд

при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи

державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові

особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі

Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на

обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

          Порядок оподаткування доходів

фізичних осіб, визначений у Законі України “Про податок  з доходів фізичних осіб”, який набрав

чинності з 01.01.2004 р.

         У п.1.15 ст.1  Закону визначено, що  податковим агентом  є юридична особа або фізична особа чи

представництво  нерезидента - юридичної

особи, які  незалежна від їх  організаційно-правового статусу та способу

оподаткування іншими  податками

зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати  цей податок 

від імені та за рахунок  платника

податку , вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим

органам відповідно до  закону,  а також нести 

відповідальність за порушення норм цього Закону.

        У ст. 1 Закону встановлено, що дохід -

сума будь-яких коштів , вартість матеріального і нематеріального майна, інших

активів, що мають вартість, одержаних платником податку  у власність 

або  нарахованих  на його користь, протягом  відповідного звітного податкового

періоду  з різних  джерел як на території України, так і за її

межами.

         Згідно з п. 3.1 ст. 3  Закону України “Про податок  з доходів фізичних осіб”  об'єктом оподаткування  резидента є , зокрема,  доходи з джерелом їх походження з України,

які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплати.

          Ставки  податку визначені у ст. 7 Закону України “Про

податок  з доходів фізичних осіб”.

          Згідно п.п.8.1.1. п. 8.1 ст. 8

Закону  податковий агент, який нараховує

(виплачує) оподатковуваний  дохід на

користь платника податку , утримує 

податок  від суми такого доходу за

його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у ст.7 Закону.

         П.п. 19.2. ст. 19  Закону України “Про податок  з доходів фізичних осіб” визначено, що  особи , які 

відповідно до цього Закону мають 

статус податкових агентів , зобов'язані , зокрема,  своєчасно 

та повністю нараховувати, утримувати 

та сплачувати (перераховувати) до бюджету  податок з доходів, які виплачуються на

користь  платника податків  та оподатковуються  до або 

під час такої виплати та за її рахунок.

                  Спеціальним законом з питань

оподаткування, який встановлює порядок погашення  зобов'язань 

юридичних або фізичних осіб  перед

бюджетами та державними цільовими фондами з податків  і зборів ( обов'язкових платежів) є Закон

України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом (

недоїмкою)  є податкове  зобов'язання ( з урахуванням  штрафних санкцій  за їх наявності), самостійно узгоджене

платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але

не сплачене  у встановлений строк, а

також пеня , нарахована  на суму такого

податкового зобов'язання.

                   Ст.17 Закон України “Про

порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами” визначає порядок 

нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства

платником податків.

                   У п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст.17

Закону  визначено, що у разі  коли 

платник податків  здійснює

продаж   (відчуження) товарів  або здійснює грошові виплати без попереднього

нарахування та сплати податку , якщо відповідно до законодавства таке

нарахування  та сплата є обов'язковою

передумовою  такого продажу (відчуження)

або виплати,  такий платник податків

сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання.

                   Матеріали справи свідчать

про те, що   в червні  2007 р.  

позивач сплатив  кошті  у сумі 

7591,20 грн.  ТОВ «Готель

«Бристон»  за проживання  фізичних осіб   - нерезидентів , а саме, Rib V. з 11 по  16 червня 2007 р.  у сумі 

3102,20 грн.,  Fellner F. з

11  по 14 червня  2007р. у сумі 

1386,80 грн.  та  Hagenurt T. з 11 по  16 червня 2007 р.  у сумі 3102,20 грн.   Сторони визнали що   зазначені суми  за проживання 

фізичних осіб  - нерезидентів до

складу  валових витрат  не віднесені.

                    В порядку, передбаченому

ст. 71  КАС України, відповідачем не

надано доказів того, що вказані вище 

нерезиденти знаходились у трудових відносинах з позивачем, або інші

докази того, що останній  сплачував

ним  дохід та мав статус  податкового агенту.

           Позивач пояснив, що перебування

вказаних осіб на території  України було

пов'язане з його господарською діяльністю, а витрати , понесені ним на оплату  їх розміщення в  Готелі «Бристон»  було ним сплачено за рахунок прибутку

підприємства, в наслідок чого ці витрати не були віднесені   до складу валових витрат підприємства. 

           Вивчивши зазначені документи,

вислухавши пояснення  представників

сторін, суд прийшов до висновку, що 

матеріалами справи підтверджується те, що позивач не сплачував  фізичним особам нерезидентам Rib V. ,  Fellner F. 

та  Hagenurt T. будь-який дохід ,

не мав статус їх  податкового агенту , не

був зобов'язаний згідно з положеннями Закону України “Про податок  з доходів фізичних осіб” нараховувати,

утримувати  та сплачувати

(перераховувати) до бюджету податок з доходів цих фізичних осіб. За таких

обставин підлягають задоволенню вимоги по скасуванню  податкового повідомлення рішення  №0002491701/3 від 08.04.2008 р. в частині

нарахування 2277,36 грн. - податкового зобов'язання та 4554,72 грн. - штрафних

санкцій.

           Під час розгляду справи судом було

встановлено, що  відповідач під час

проведення перевірки позивача також зазначив, що  у грудні 

2006 р. ним не був нарахований, не утриманий та не сплачений до бюджету

податок  з доходу  за грудень 

2006 р.  з суми  469,26 грн., отриманих директором  позивача 

- ОСОБА_1.- в якості  додаткового

блага  у вигляді сплати йому   послуг мобільного зв'язку  (міжнародного роумінгу)  . Під час розгляду справи позивачем надані

документи про відрядження ОСОБА_1. за межи України. На думку позивача  вказані факти свідчать про те, що використані

ним послуги   мобільного зв'язку  (міжнародного роумінгу)  були пов'язані з діяльністю підприємства , в

наслідок чого і були ним сплачені.

                  Вивчивши надані сторонами

документи , суд прийшов до висновку , що матеріали справи не спростовують

обґрунтованість віднесення  відповідачем

до складу доходів      ОСОБА_1. 469,26

грн. сплачених позивачем послуг його мобільного зв'язку  (міжнародного роумінгу), в наслідок чого

згідно в положеннями  Закону України “Про

податок  з доходів фізичних осіб”

податковим органом обґрунтовано нараховане позивачу податкове зобов'язання по

податку з доходів фізичних осіб у сумі 

61 грн. та правомірно застосовані штрафні санкції у розмірі  122грн.  

                   Під час судового засідання,

яке відбулось 14.05.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини

постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ 

постанову складено 21.05.2009р.

Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд 

ПОСТАНОВИВ:

           1.   

Позов задовольнити частково  .

2. Скасувати  податкове повідомлення - рішення  Державної податкової  інспекції 

у м. Ялта  № 0002491701/3  від 

08.04.2008 р. в частині  

нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю  «Південна рівьєра»  (м. Ялта, 

пров.  Потьомкінський 4, кв. 5 ,

код ЄДРПОУ 33386017) податкового зобов'язання 

по податку з доходів  фізичних

осіб   у сумі 2277,36грн., штрафних

санкцій у сумі 4554,72 грн.

                      3.  В іншій частині позовних вимог у позові

відмовити.

У разі неподання  заяви про

апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її

проголошення (у разі складання  постанови

у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - 

з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви  про

апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в

законну силу  через 20 днів після подання

заяви про апеляційне  оскарження. 

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186

Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                Яковлєв С.В.