cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25.02.2014 Справа № 905/312/14
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянувши матеріали господарської справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніол» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандартойл» про стягнення 61806 грн. 78 коп.,-
За участю представників сторін:
від позивача - Сідак - Жарова Н.О. за довіреністю
від відповідача - не з'явились,-
ВСТАНОВИВ:
14 січня 2014р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніол» (далі - ТОВ «Юніол») звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандартойл» (далі - ТОВ «Стандартойл») про стягнення заборгованості на загальну суму 61806 грн. 78 коп., до якої входить: сума основного боргу 59325 грн. 20 коп., інфляційні у розмірі 355 грн. 95 коп., 3% річних у сумі 2125 грн.63 коп.
В правове обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 530, 610-612, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Фіксування судового процесу по справі, у судовому засіданні 25.02.2014 року, здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі клопотання представника позивача від 13.02.2014 року.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.
25 липня 2012 р. між ТОВ «Юніол» (Позивач) і ТОВ «Стандартойл» (Відповідач) укладено договір поставки № 212, відповідно до умов якого Позивач (постачальник за Договором) зобов'язався поставити у власність Відповідача (покупець за договором) паливо альтернативне моторне автомобільне «Innovative» (ТУ У 24.6-30661021-004-2010) (надалі - Товар), за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в Договорі і Специфікаціях на кожну партію товару. Відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно оплачувати вартість Товару, поставленого йому (п. 1.2 Договору). (а.с.13-16).
Відповідно з п. пунктом 3.3 Договору розрахунки за кожну партію Товару, що поставляється за Договором, здійснюються шляхом безготівкового перерахунку покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника в розмірі 100 % вартості Товару, зазначеної у відповідній специфікації на поставку такої партії Товару, протягом 1 (одного) банківського дня з моменту підписання Специфікації на поставку партії Товару.
Згідно з пунктом 3.4 Договору кінцевий розрахунок за поставлену партію Товару сторони здійснюють за фактично відвантажену кількість Товару після підписання сторонами акта звірки взаємних розрахунків.
Пунктом 4.2 Договору встановленого, що строк поставки кожної партії Товару становить 5 робочих днів з моменту надходження в повному обсязі від Покупця на поточний рахунок Постачальника грошових коштів за партію Товару, що поставляється, а у випадку часткової оплати - з моменту здійснення першого платежу від Покупця на поточний рахунок Постачальника грошових коштів.
Договір набирає чинності з моменту підписання обома Сторонами та діє до 31.12.2012р., а в частині розрахунків - до їх виконання. У разі, якщо за 10 днів до спливу строку дії договору жодна сторона не заявила про його розторгнення, Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік.
З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.
Виконуючи умови договору, позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, поставивши за період з 25.07.2012 р. по 28.12.2012 р. окремими партіями Відповідачу Товар на загальну суму 12 263 350,46 грн. (дванадцять мільйонів двісті шістдесят три тисячі триста п'ятдесят гривень 46 коп.), що підтверджується відповідними видатковими накладними (а.с.17-82).
Зобов'язання зі сплати отриманого товару відповідач повністю не здійснив. За отриманий товар відповідачем частково сплачено заборгованість на загальну суму 12 204 025,26 грн. (дванадцять мільйонів двісті чотири тисячі двадцять п'ять гривень 26 коп.).
Тобто, станом на день подання позову, заборгованість відповідача по оплаті отриманого товару за договором становить 59 325,20 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч триста двадцять п'ять гривень 20 коп.).
Вказана сума боргу погоджена сторонами в Акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2012 по 15.04.2013, підписаному обома сторонами (а.с.83-84).
З метою спонукання відповідача до розрахунків, позивач 28.08.2013р. направив ТОВ «Стандартойл» вимогу про сплату боргу. (а.с.85-86).Відповідач на вимогу відповіді не дав та заборгованості не сплатив.
Невиконання відповідачем грошових зобов'язань за договором № 212 стало підставою для звернення ТОВ «Юніол» із зазначеним позовом до суду.
Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.
Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України). До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 статті 193 Господарського кодексу України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд вважає вимоги позивача щодо стягнення основної суми боргу у розмірі 59325 грн. 20 коп. є доказаними та обґрунтованими, отже підлягають задоволенню в цій частині.
Крім стягнення суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні, нараховані за період з 12.09.2013р. по 20.11.2013р. у розмірі 355 грн. 95 коп. та 3% річних у сумі 2125 грн.63 коп. нарахованих за період з 12.09.2013р. по 20.11.2013р.
Відповідно до ст.ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
У відповідності до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова ВСУ від 16.05.2006 у справі №10/557-26/155).
Перевіривши розрахунки судом встановлено, що сума інфляційних, нарахованих за період з 12.09.2013р. по 20.11.2013р. складає 654 грн. 83 коп. та 3% річних, нарахованих за період з 12.09.2013р. по 20.11.2013р складає 487 грн. 60 коп.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог щодо стягнення 3% річних та стягнення інфляційних в межах заявленого позову, оскільки позивач не скористався своїм правом про збільшення розміру позовних вимог, передбаченим ст. 22 ГПК України.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене господарський суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Юніол» до ТОВ «Стандартойл» підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніоіл» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандартойл» про стягнення 61806 грн. 78 коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандартойл» (87503, місто Маріуполь, вулиця Донецьке шосе, будинок № 3; код ЄДРПОУ - 36695538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніоіл» (83058, м.Донецьк, вул. Лівобережна, 35, код ЄДРПОУ 36102947) суму заборгованості в розмірі 59325 (п'ятдесят дев'ять тисяч триста двадцять п'ять) грн. 20 коп. , інфляційні у розмірі 355 (триста п'ятдесят п'ять) грн.. 95 коп. та 3% річних у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 60 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандартойл» (87503, місто Маріуполь, вулиця Донецьке шосе, будинок № 3; код ЄДРПОУ - 36695538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніоіл» (83058, м.Донецьк, вул.. Лівобережна, 35, код ЄДРПОУ 36102947) витрати по сплаті судового збору у сумі 1778 (тисяча сімсот сімдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 25 лютого 2014 року.
Повний текст рішення складено 28 лютого 2014 року.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Е.В. Зекунов
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2014 |
Оприлюднено | 03.03.2014 |
Номер документу | 37402412 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Е.В. Зекунов
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні