Рішення

від 26.02.2014 по справі 910/1033/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1033/14 26.02.14 За позовом Державного підприємства "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Полтавської механізованої дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт" ДП "Південної залізниці"

до Приватного підприємства "БМК 2010"

про стягнення 30 763,41 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

Від позивача: Роменський О.І. за довіреністю №369 від 26.04.2013

Від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 26.02.2014 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.01.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява № 47-4/09-11/24 від 23.01.2014 Державного підприємства "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Полтавської механізованої дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт" ДП "Південної залізниці" (надалі - позивач) до Приватного підприємства "БМК 2010" (надалі - відповідач) про стягнення 30 763,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором підряду № П/МЧ-4-131493/НЮ від 11.09.2013 внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 30 763,41 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2014 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/1033/14, розгляд справи призначено на 12.02.2014.

В судове засідання, призначене на 12.02.2014, представник позивача не з'явився, однак через канцелярію суду 07.02.2014, подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 12.02.2014, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.02.2014 розгляд справи відкладено на 26.02.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

24.02.2014 через канцелярію суду від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 28.01.2014.

В судове засідання, призначене на 26.02.2014, з'явився представник позивача та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 26.02.2014, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2013 між позивачем (Підрядник) та відповідачем (Замовником), було укладено договір підряду № П/МЧ-4-131493/НЮ (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір).

Пунктом 10.1 Договору встановлено термін дії договору з моменту підписання до 31.12.2013. Якщо за 15 календарних днів до закінчення терміну дії даного договору жодна із сторін не заявить про його розірвання письмово, даний договір вважається автоматично пролонгований на кожен наступний рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно умов п. 1.1 Договору Підрядник зобов'язується надати Замовнику в експлуатацію естакаду по ст. Лубни. Замовник зобов'язується оплачувати за експлуатацію естакади.

Порядок розрахунків визначено розділом 3 Договору. Так, п. 3.1 Договору передбачено 100% попередню оплату визначеної суми, згідно розрахунку, розробленого Підрядником, а остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється Замовником не пізніше 15 банківських днів (п. 3.2. Договору)

Позивач виконав покладені на нього Договором обов'язки, крім того відповідно до п. 2.2 Договору своєчасно виписав та виставив відповідачеві рахунки-фактури, однак оплата з боку останнього не була здійснена.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення п. п. 3.1 та 3.2 Договору, на розрахунковий рахунок позивача відповідачем не було перераховано оплату за надані позивачем послуги, в сумі 19 656,46 грн. Вказана сума підтверджується актом звірки між сторонами(належним чином завірена копія міститься в матеріалах справи).

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

28.10.2013 позивач направив адресу відповідача претензію № МП1/09160/613 в якій просить відповідача виконати умови Договору.

Водночас, як зазначено позивачем та неспростовно відповідачем, останній на заяву не відреагував, грошових коштів не перерахував.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.01.2014 та 12.02.2014 відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Однак, відповідач вимоги зазначених ухвал суду не виконав.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо оплати заборгованості за Договором, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за Договором підряду № П/МЧ-4-131493/НЮ від 11.09.2013 в сумі 19 656,46 грн.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 19 656,46 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати послуг, у відповідності до п. п. 3.1-3.3 Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 19 656,46 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того позивач просить стягнути з відповідача 11 106,95 грн. пені в розмірі, що встановлено п.5.1 Договору.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 11 106,95 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "БМК 2010" (0412, м. Київ, Святошинський район, вул. Академіка Туполєва, буд. 17, кв. 41; ідентифікаційний код 37013057) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Державного підприємства "Південна залізниця" (61052, Харківська обл., м. Харків, Ленінський район, вул. Червоноармійська, буд. 7, ідентифікаційний код 01072609) в особі відокремленого підрозділу "Полтавської механізованої дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт" ДП "Південної залізниці" (36009, м. Полтава, Київський район, вул. Кондратенка, буд. 12; ідентифікаційний код 04728365) заборгованість в сумі 30 763 (тридцять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 41 коп., судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1 870 (одна тисяча вісімсот сімдесят) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 28.02.2014.

Суддя М.О. Лиськов