Ухвала

від 24.02.2014 по справі 748/3964/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 748/3964/13-ц Провадження № 22-ц/795/456/2014 Головуючий у I інстанції -Майборода С. М. Доповідач - Губар В. С. Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2014 року м. Чернігів АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіГубар В.С., суддів:Мамонової О.Є., Позігуна М.І. при секретарі:Халимон Т.Ю. за участю:ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_5 до територіальної громади села Шевченко в особі Халявинської сільської ради Чернігівського району про визнання права власності на земельну ділянку, третя особа - реєстраційна служба Чернігівського районного управління юстиції,-

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на незаконність та невідповідність нормам матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким:

- визнати право власності на земельну ділянку площею 0,14 га в межах згідно з планом розміщену на території с. Шевченко, Чернігівського району, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер:7425589100:03:000:0051, визначений згідно витягу з Державного земельного кадастру від 25.07.2013 року №НВ-7400501792013;

- визнати право власності на земельну ділянку площею 0,16 га в межах згідно з планом розміщену на території с. Шевченко, Чернігівського району, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер:7425589100:03:000:0052, визначений згідно з Державного земельного кадастру від 25.07.2013 року №НВ-7400501812013.

Оскаржуваним рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17 січня 2014 року ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що наявні у неї державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЧН № 157244 та серії ЧН № 157245, які містять виправлення у кадастровому номері та у місці знаходження земель, унеможливлюють реалізацію нею права власності щодо розпорядження землею. Як зазначає апелянт, процедура виправлення помилок у державному акті або видача дублікатів державних актів на право власності на земельну ділянку наразі чинним земельним законодавством не передбачена. Апелянт не може здійснити реєстрацію права власності в Державному реєєстрі речових прав на нерухоме майно та отримати свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

На думку апелянта, її право власності на землю порушено і підлягає судовому захисту на підставі ст. 392 ЦК України з визнанням за нею права власності на ці земельні ділянки.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_5 та її представника - адвоката ОСОБА_6, які наполягали на задоволенні позовних вимог, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушених прав, оскільки право власності на земельну ділянку позивача підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом та державними акти серії ЧН №№157244, 157245, а тому відсутня необхідність додатково підтверджувати право власності на успадковану земельну ділянку.

З таким висновками суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Судом по справі встановлено, що ОСОБА_5 є спадкоємцем спадкового майна ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 23 червня 2001 року, а саме (а.с.49-50), а саме:

- 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1;

- 1/2 частини земельної ділянки площею 0,30 га в межах згідно з планом, розміщеної на землях, що знаходяться у віданні Халявинської сільської ради Чернігівського району та області, надану для ведення особистого підсобного господарства.

На підставі отриманого свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23 червня 2001 року, ОСОБА_5 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,14 га серія ЧН №157245 від 09 вересня 2003 року в с. Шевченко Халявинської сільської ради та державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЧН №157244 від 09 вересня 2003 року на земельну ділянку площею 0,16 га в с. Шевченко Халявинської сільської ради (а.с.6,13 зворот).

Проте, в написанні кадастрового номеру в державному акті серія ЧН №157245 допущена помилка - замість №7425589100:03:000:0051 помилково вказано №7425589103:03:000:0005 (а.с.7).

Одночасно виявлена технічна помилка в написанні кадастрового номеру в державному акті серія ЧН №157244 - замість №7425589100:03:000:0052 помилково вказано №7425589103:03:000:0006 (а.с.14).

Окрім того, як встановлено апеляційним судом, в оригіналах державних актів наявні рукописні виправлення, внесені посадовою особою та посвідчені печаткою Чернігівського районного відділу земельних ресурсів щодо місця розташування земельної ділянки, такого змісту: «с. Халявин» не читати, читати «с. Шевченко», копії яких наявні в матеріалах справи на а.с.81,84.

Отже, правовстановлюючі документи містять виправлення у кадастровому номері земельних ділянок та виправлення місця розташування земельної ділянки, що унеможливлює реєстрацію права власності позивача на земельні ділянки в Єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно згідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закону України «Про державний земельний кадастр».

Зважаючи на вказані обставини, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність передбачених ст. 392 ЦК України підстав для задоволення позову ОСОБА_5, оскільки Державні акти на право власності на землю апелянтом не втрачені і її право власності на землю ніким не оспорюється і не заперечується. Наявність виправлень у цих актах не може бути підставою для визнання за позивачем вже існуючого права власності на землю.

Проте, з 01.01.2013 року порядок реєстрації речових прав на нерухоме майно і видачі правовстановлюючого документу передбачений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Законом України «Про Державний земельний кадастр».

Постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 року «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (далі - Постанова) встановлена наступна процедура виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру.

Виправлення технічної помилки здійснюється Державним кадастровим реєстратором у Державному земельному кадастрі, витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру та всіх документах, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру (в електронній та паперовій формі) та містять відповідні відомості, шляхом повторного виготовлення (в електронній та паперовій формі) відповідних документів (п. 146 Постанови).

Відповідно до п.п. 147-150, 156, 159 Постанови на аркуші документів у паперовій формі, в якому виявлено технічну помилку, Державний кадастровий реєстратор робить позначку про наявність та виправлення помилки за формою згідно з додатком 32. Документ у паперовій формі, що містить виправлені відомості, разом з протоколом виправлення помилки та повідомленням про виявлення технічної помилки (за наявності) долучається до документа, в якому виявлено технічну помилку, і зберігається разом з ним. Якщо за результатами розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки Державним кадастровим реєстратором встановлено, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які є підставою для їх внесення, але потребують виправлення у зв'язку з виявленням технічних помилок у таких документах, Державний кадастровий реєстратор повідомляє про це заявникові згідно з додатком 34 із зазначенням документів та технічних помилок у них, виправлення яких має передувати виправленню відповідних відомостей у державному земельному кадастрі.

Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких внесені такі відомості, здійснюється державним кадастровим реєстратором після виправлення помилок у зазначених документах за заявою заінтересованої особи за формою згідно з додатком 35 відповідно до п.п. 140-148 цього Порядку. Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

У разі виявлення фізичною або юридичною особою помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, заінтересована особа письмово повідомляє про це відповідному територіальному органові Держземагенства згідно з додатком 39. До повідомлення додаються документи, що підтверджують помилки та їх характер.

У разі виявлення органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, помилки у його відомостях, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, зазначений орган у п'ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересованій особі згідно з додатком 40 та суб'єктові інформаційної взаємодії, від якого така інформація надійшла до Державного земельного кадастру.

У повідомленні про виявлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії, зазначаються суть виявленої помилки та можливі шляхи її виправлення.

Виправлення виявленої помилки здійснюється у п'ятиденний строк після отримання виправлених відомостей від відповідного суб'єкта інформаційної взаємодії відповідно до пунктів 144-148 цього Порядку.

Одночасно, п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що може бути відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у вказаному пункті, не може здійснюватися у разі наявності помилки в Державному земельному кадастрі, яка виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів).

Таким чином, існує встановлена процедура виправлення технічних помилок в Державному акті компетентним органом, яка не передбачає наявність судового рішення з цього питання.

Проте, ОСОБА_5 із заявою про виправлення помилки із наданням документів, на підставі яких виданий державний акт (рішення сесії відповідної ради, технічної документації з землеустрою тощо) до відповідного органу не зверталася. В матеріалах справи міститься відповідь реєстраційної служби Чернігівського районного управління юстиції на звернення ОСОБА_5, а не відмова державного реєстратора у державній реєстрації прав та обтяжень, тобто позивач передчасно звернувся до суду за захистам своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання права власності на земельні ділянки є невірним способом захисту її прав, оскільки фактично спір виник з приводу державної реєстрації в реєстраційній службі Чернігівського районного управління юстиції вже існуючих прав позивача на підставі правовстановлюючих документів, що вже підтверджують її право власності на земельні ділянки площею 0,14 та 0,16 га, про що вмотивовано зазначено в рішенні суду першої інстанції.

Зважаючи на викладене, та виходячи з сукупності досліджених обставин справи, апеляційний суд приходить до переконання, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, які є об'єктивними, відповідають обставинам суду і наявним у справі доказам, повно і всебічно дослідженим судом.

Відтак, передбачені процесуальним законом підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, апеляційну скаргу ОСОБА_5 необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: