Постанова

від 24.02.2014 по справі 801/610/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2014 року Справа №801/610/14

Місто Сімферополь, 16 годин 20 хвилин.

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., за участі секретаря судового засідання Семякіна П.І., представника позивача - Ісікової Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод"

до Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" (також далі - позвач, ТОВ "КСЗ") звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим до Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (також далі - відповідач, Керченська ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.01.2014 № 0000012202, № 0000022202, № 0000032202, якими збільшено грошові зобов'язання на загальну суму 351 953,30 грн.

Названий адміністративний позов ухвалою суду від 21.01.2014 залишено без руху, надано заявнику строк для усунення недоліків, що перешкоджають відкриттю провадження в адміністративній справі.

За поданим позовом, залишеним ухвалою суду від 21.01.2014, після усунення позивачем, визначених судом недоліків, відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду в судовому засіданні, про що повідомлено сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при віднесенні до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених при здійсненні операцій, описаних в акті перевірки, та визначенні витрат при здійсненні господарських операцій з контрагентами, позивачем дотримано вимоги податкового законодавства, а твердження відповідача, викладені в акті перевірки, не відповідають дійсності та спростовуються первинними бухгалтерськими та податковими документами. Доповненнями, що надійшли до канцелярії суду 13.02.2014, позивач наголосив на тому, що акт перевірки, на підставі якого прийнято спірні податкові повідомлення рішення, не є належним доказом порушення платником податку норм податкового законодавства. Взаємовідносини з контрагентами зафіксовано первинними бухгалтерськими документами, на підставі яких сформовано показники податкової звітності.

Представником позивача в судовому засіданні підтримано у повному обсязі адміністративний позов, на задоволенні заявлених вимог наполягав.

Наданими письмовими запереченнями, відповідач адміністративний позов не визнав, проти задоволення вимог заперечив. В обґрунтування поданих заперечень зазначив, що в ході перевірки встановлено обставини того, що платник податків мав взаємовідносини з ТОВ "Науково-виробничим підприємством "Енергоальянс", здійснені операції з яким не мали наміру створення юридичних наслідків, мали на меті надання податкової вигоди третім особам, а також з ТОВ "Науково-виробничим підприємством "Калібр", операції з яким не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Перевіркою встановлено порушення вимог чинного податкового законодавства, а тому, прийняті зі її результатами, на підставі висновків акта перевірки, податкові повідомлення-рішення засновані на законі і скасуванню не підлягають.

Поданим 24.02.2014 до канцелярії клопотанням, відповідач просив розглянути справу за відсутності представника контролюючого органу, за наявними у справі матеріалами, у задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши доводи представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, дослідивши зібрані по справі матеріали у їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, судом встановлено наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" ідентифікаційний код юридичної особи 31929136, зареєстроване виконавчим комітетом Керченської міської ради Автономної Республіки Крим з 20.05.2002, розташоване за адресою: 98306, АР Крим, м. Керч, вул. Вери Бєлік, буд. 12 (а.с.162-178)

ТОВ "КСЗ" узято на податковий облік в органах державної податкової служби з 23.05.2002, перебуває на обліку за основним місцезнаходженням в Керченській ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим, індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 319291301069 (а.с.11).

В період з 29.11.2013 по 05.12.2013 Керченською ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "КСЗ" (код за ЄДРПОУ 31929136) з питань реальності здійснення операцій по взаємовідносинах з ТОВ "НВП "Енергоальянс" (ЄДРПОУ 34535737) за квітень, серпень 2012 року та з ТОВ "НВК "Калібр" (код ЕДРПОУ 37374775) за червень, серпень 2013 року та достовірності їх відображення у податковій звітності по податку на прибуток та податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 12.12.2013 № 417/22.2/31929136 (також надалі - акт перевірки /а.с.10-27/).

Перевіркою встановлено порушення:

1) п. 198 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010, ТОВ "КСЗ" завищено суму податкового кредиту на загальну суму ПДВ 137 486 грн., в т.ч. у квітні 2012 на суму 10 414 грн., у липні 2012 року - 1 429 грн., у червні 2013 року - 61 263 грн., у серпні 2013 року - 64 380 грн., що призвело до:

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 127 072 грн., в т.ч. у липні 2012 року - 1 429 грн.; у червні 2013 року - 61 263 грн., у серпні 2013 року - 64 380 грн.

- заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті (рядок 25) на суму 137 486 грн., у т.ч. у квітні 2012 року - 10 414 грн., у серпні 2012 - 1 429 грн.; у липні 2013 року - 61 263 грн., у вересні 2013 року - 64 380,00 грн.

2) п. 138.2 ст. 13, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010, ТОВ "КСЗ" завищено витрат у 2012 році, які враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, по взаємовідносинах з ТОВ "НВП "Енергоальянс" на суму 59 123 грн., що привело до заниження податку на прибуток 12 435 грн. (59 213 * 21 % = 12 435), у т.ч. по періодам: у 2 кварталі 2012 року - 10 935 грн., у 3 кварталі 2012 року - 1 500 грн.

ТОВ "КСЗ" скориставшись процедурою адміністративного оскарження звернулось до контролюючого органу, що проводив перевірку із запереченнями від 26.12.2013 № 01/1319 зазначивши та навівши доводи необґрунтованості і невідповідності висновків акта перевірки про порушення ТОВ "КСЗ" норм податкового законодавства (а.с.28-32).

13.01.2013 ТОВ "КСЗ" отримало від Керченської ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим відповідь на заперечення до акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 12.12.2013 № 417/22.2/31929136 (вх. № 7867 від 26.12.2013), повідомлення-рішення від 09.01.2014 № 0000012202, № 0000022202, № 0000032202 та розрахунок штрафних (фінансових) санкцій до них. Про наведене свідчить лист Керченської ОДПІ ГУ МІндоходів в АР Крим від 10.01.2014 № 84/10/22.2 (а.с.34).

З листа Керченської ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим "Про розгляд заперечень" убачається, що контролюючий орган доводи платника податків до уваги не прийняв, зазначивши, що висновки, які відображені в акті невиїзної позапланової перевірки від 12.12.2013 № 417/22.2/31929136 є обґрунтованими та залишаються без змін (а.с.35).

З досліджених судом рішень контролюючого органу від 09 січня 2014 року убачається, що:

- податковим повідомленням-рішенням № 0000012202 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість загальним розміром 206 229,00 грн., з яких: 137 486,00 грн. - за основним платежем, 68 743,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.37);

- податковим повідомленням-рішенням № 0000022202 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 127 072 грн., з яких сума завищення від'ємного значення з податку за липень 2012 року складає 1 429 грн., за червень 2013 року - 61 263 грн., за серпень 2013 року - 64 380 грн. (а.с.38);

- податковим повідомленням-рішенням № 0000032202 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток загальним розміром 18 652,50 грн., з яких: 12 345,00 грн. - за основним платежем, 6 217,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.39).

Незгода з зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями відповідача обумовила позивача до оскарження рішень контролюючого органу в судовому порядку.

З дослідженого судом акта перевірки встановлено, що підставами нарахування грошових зобов'язань за названими податками стали висновки контролюючого органу щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "НВК "Калібр" на адресу ТОВ "КСЗ", господарські операції між вказаними суб'єктами господарювання мали нереальний характер.

Розбіжності податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів контролюючим органом встановлено на підставі інформації, отриманої від ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області за результатами зустрічної звірки ТОВ "НВК "Калібр" (акт від 15.10.2013 № 404/22-01/37374775), якою не підтверджено реальність здійснення операцій ТОВ "НВК "Калібр" з контрагентами-постачальниками та не встановлено факту поставок товару від ТОВ "НВК "Калібр" на адресу контрагентів-покупців, у тому числі на адресу ТОВ "КСЗ" у червні, серпні 2013 року.

При перевірці достовірності даних податкової звітності по господарським відносинам ТОВ "КСЗ" з ТОВ "НВК"Енергоальянс" за квітень, липень 2012 року контролюючим органом використано інформацію, викладену в акті перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ МІндоходів України у м. Києві від 05.07.2013 № 207/26-55-22-07/37033545 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промальянс Енерджі" (код ЄДРПОУ 37033545), що мало взаємовідносини з контрагентом позивача - ТОВ "НВК"Енергоальянс". Вказаним актом не підтверджена сплата податкового зобов'язання постачальниками товару по ланцюгу постачання, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій, а тому ТОВ "НВП"Енергоальянс" не міг виконати на користь ТОВ "КСЗ" послуги, які були предметом укладеного між ними правочину, тобто господарські операції мали нереальний характер, з огляду на що ТОВ "КСЗ" необґрунтовано визначено податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинах з названим контрагентом.

Окрім, названого акта перевірки на обґрунтування своїх заперечень, відповідачем не надано інших доказів, які б, у тому числі, могли підтвердити викладені в акті перевірки доводи контролюючого органу та його висновки.

Надаючи оцінку доводам та запереченням сторін, встановленим обставинам в ході розгляду справи обставинам, аналізуючи норми податкового законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд не погоджується з твердженнями відповідача, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (також далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній в момент проведення перевірки) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як вбачається з акта перевірки, за наслідками проведення останньої, контролюючим органом встановлені порушення наступних вимог: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями.

З цього приводу, суд зазначає, що відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Приписами п. 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Також, у відповідності до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

У відповідності до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138 ПК України).

Приписами пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

З дослідженого судом договору від 24.04.2012 № 1/24-04-5040, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енергоальянс" (Підрядник), сторони домовились що підрядник приймає на себе зобов'язання виконання робіт з антикорозійного захисту металоконструкції залізобетонної кранової естакади, інвентарний номер № 200016 на ТОВ "Керченський стрілочний завод", а Замовник прийняв та сплатити виконанні роботи на умовах Договору.

Повна вартість робіт договірної ціни та кошторису, є невід'ємною частиною даного Договору (додаток № 1) складає 124 966,80 грн., у тому числі ПДВ - 20 827,8 грн. Після підписання даного договору замовник виплачує підряднику суму передплати в розмірі 50 % договірної ціни. Строк виконання робіт складає 30 календарних днів з моменту підписання акта прийому-передачі виконаних робіт. (а.с. 40-41). Додатковою угодою від 14 червня 2012 року № 1 до договору № 1/24-04-5040 від 24.04.2012 сторонами узгоджено строк виконання робі протягом 100 календарних днів з моменту отримання на розрахунковий рахунок Підрядника суми передплати (а.с.49).

ТОВ "НВП "Енергоальянс" дозвільними документи на виконання будівельної діяльності (а.с.50-55), підтверджено право її здійснення.

Сторонами узгоджено договірну ціну на антикорозійний захист металоконструкцій залізобетонної кранової естакади (а.с.42-46), перелік видів порушень та матеріальної відповідальності підрядника (а.с.47-48).

ТОВ "НВП "Енергоальянс" видано рахунок-фактуру від 24.04.2012 № СФ-0000011, відповідно до якого ТОВ "КСЗ" здійснено оплату платіжним дорученням від 25 квітня 2012 року № 1722 (а.с.57), а також здійснено оплату платіжним дорученням від 07 серпня 2012 року № 3472 (а.с.58). Сторони узгодили довідку про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2012 року (а.с.59), підписали акт прийомки виконаних підрядних робіт за липень 2012 року (а.с.60-61).

Виданими ТОВ "НВП "Енергоальянс" податковими накладними від 23.04.2012 № 13 сумою 62 483,40 грн., у т.ч. ПДВ сумою 10 413,90 грн. та від 31.07.2012 № 23 сумою 8 571,76 грн., у тому числі ПДВ сумою 1 428,63 грн. (а.с.62,63) підтверджено придбання ТОВ "КСЗ" робіт з антикорозійного захисту металоконструкцій залізобетонної кранової естакади.

Службовими записками на ім'я директора служби безпеки ТОВ "КСЗ", що мають відповідні резолюції, підтверджується ввіз на територію підприємства для виконання робіт необхідних матеріалів (а.с.64-71), перетин території підприємства підтверджується записами у журналі реєстрації пропусків форми 2 (а.с.72-75).

Відповідно до договору поставки від 14 листопада 2011 року № 28.111 Товариство з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" (покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничим підприємством "Калібр" (продачець) дійшли згоди щодо придбання продукції виробничо-технічного призначення відповідно до специфікації до договору, що є його невід'ємною частиною (а.с.76-79). Специфікаціями до договору (а.с.80-81) сторони узгодили найменування товару, його кількість та суму з врахування ПДВ.

Придбання товару підтверджується видатковими накладними від 20 червня 2013 року № 100, № 101, від 07.08.2013 № 117 № 118 (а.с.89, 99, 110, 115); витратними ордерами від 21.06.2013 № 973, від 08.08.2013 № 1328, від 12.08.2013 № 1357 (а.с.105, 112, 117); податковою накладною від 20.06.2013 № 14, на суму 201 564,00 грн., у тому числі ПДВ сумою 33 594,00 грн. (а.с.95), податковою накладною від 20.06.2013 № 15, на суму 166 013,10 грн., у тому числі ПДВ сумою 27 668,85 грн. (а.с.106), податковою накладною від 07.08.2013 № 1, загальною сумою 197 406,00 грн., у тому числі ПДВ сумою 32 901,00 грн. (а.с.113), податковою накладною від 08.08.2013 № 2 загальною сумою 188 555,40 грн., у тому числі ПДВ сумою 31 425,90 грн. податковою накладною від 30.08.2012 № 6 загальною сумою 320,85 грн., у тому числі ПДВ сумою 53,48 грн.; платіжними дорученнями від 03.07.2013 № 2115, від 05.07.2013 № 2169, № 2170, від 23.08.2013 № 2919, № 2986, від 28.08.2013 № 2964, від 30.08.2013 № 3012, від 16.09.2013 № 3274 (а.с.98, 109, 172, 124-128).

Як убачається з первинних фінансово-господарських та податкових документів платником податків, у відповідності до вимог Податкового кодексу України підтверджено факт придбання товарів та робіт, отримання податкових накладних, які у відповідності до терміну їх отримання віднесено до складу того податкового періоду, в якому виникли податкові зобов'язання, а також право на нарахування податкового кредиту.

Досліджені судом докази, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, підтверджують реальність та товарність господарських операцій між позивачем та ТОВ "НВП "Енергоальянс" та ТОВ "НВП "Калібр" за укладеними з ними договорами, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача виникло право на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по операціях з названим контрагентами за укладеними договорами.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Разом з тим, чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів, трудових ресурсів, складських приміщень і транспортних засобів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань. За умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу (зазначена позиція відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, висловленій в ухвалі від 24.04.2013 у справі №2а-4668/12/2670).

Посилання в акті перевірки на норми Цивільного кодексу України щодо нікчемності правочину стосуються контрагента та не тягнуть за собою жодних юридичних наслідків для позивача, тому не потребують оцінки судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач, в силу положень частини першої статті 71 КАС України, довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Оцінюючи вказане у сукупності, матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному їх дослідженні, приймаючи до уваги належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що доводи контролюючого щодо відсутності реального характеру операцій позивача є необґрунтованими, а доводи позивача щодо реальності та товарності операцій підтверджуються належним чином оформленими первинними документами. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувані повідомлення-рішення - визнанню протиправними і скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду, де відповідачем є суб'єкт владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України, а тому документально підтверджені платіжними дорученнями від 15.012014 № 68 та від 23.01.2014 № 157 витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача у повному обсязі

Під час судового засідання, яке відбулось 24.02.2013, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити адміністративний позов повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим від 09 січня 2014 року № 0000012202, № 0000022202, № 0000032202.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" (ідентифікаційний код юридичної особи 31929136, місцезнаходження: АР Крим, м. Керч, вул. В. Белик, б. 12) судовий збір розміром 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

На постанову прийняту згідно частини третьої статті 160 КАС України (у разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови) апеляційна скарга подається протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії постанови.

Постанову може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя підпис Е.Е. Аблякимов

Постанову складено у повному обсязі 28.02.2014.