Постанова

від 07.02.2014 по справі 826/18753/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 лютого 2014 року № 826/18753/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гелиос Мастер» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.11.2013 №№00001181710, 00001191710. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гелиос Мастер» (надалі - позивач, Товариство), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18.11.2013 №№00001181710, 00001191710.

Ухвалою суду від 29.11.2013 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 10.12.2013, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акта перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України (надалі - Кодекс), оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Кодексу при визначенні суми податку на доходи фізичних осіб є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечував, при цьому посилаючись на те, що під час проведення перевірки встановлено заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб у перевіряємому періоді.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, з огляду на положення ч.4 ст. 122 КАС України за письмовим клопотанням представників сторін про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2013 відповідачем, на підставі акта перевірки №23/26-57-17-02-22/37098764 від 14.10.2013 прийнято наступні оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:

- 00001181710, яким позивачу за порушення п.п.167.1, 168.1.1, «а» 171.2 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб» на загальну суму 15632,64грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 12506,11грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3126,53грн.

- 00001191710, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб» на загальну суму 510грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 0грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 510грн.

Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових санкцій) ґрунтується на наступних обставинах.

Так, згідно письмового пояснення від 12.09.2013 колишнього завідувача магазином «Кумушка» ОСОБА_2, в період з 01.08.2011 по 30.10.2012 остання отримувала заробітну плату в розмірі 4000грн./місяць. Дана сума складалась з офіційної заробітної плати та зарплати «в конверті» в сумі біля 3000грн./місяць.

Аналогічним чином, згідно письмового пояснення від 12.09.2013 колишнього оператора персонального комп'ютера ОСОБА_3, в період з 01.08.2011 по 30.10.2012 останній отримував заробітну плату всього в сумі близько 2000грн./місяць, з яких 1200грн. офіційно, а останню суму «в конверті».

В даному випадку суд зауважує, що згідно Наказів по особовому складу підприємства, вказані працівники працювали з 01.08.2011 по 30.09.2012.

Крім того, у своїх письмових поясненнях вказані фізичні особи зазначають, що за наслідками отримання заробітної плати «в конверті», вони розписувались щомісячно у документах під назвою «відомості про отримання коштів», які надавались головним бухгалтером підприємства.

Інших обставин збільшення суми грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій акт перевірки не містить.

Окружний адміністративний суд м. Києва критично ставиться до таких доводів суб'єкта владних повноважень, враховуючи наступне.

Відповідно до п.п.14.1.56 ст.14 Податкового Кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно п.164.1. ст.164 Податкового Кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.14.1.195 п.14.1. ст.14 Податкового Кодексу України працівник - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), само зайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок, передбачений розділом ІV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV Кодексу (підпункт 14.1.181 Податкового Кодексу України).

Згідно п.п.163.1.1. п.163.1. ст.163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: доходи з джерелом їх походження з України, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (п.п.168.1.1. п.168.1. ст.168 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказів №17 від 01.08.2011, №42к від 30.09.2012 по особовому складу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелиос Мастер», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в період з 01.08.2011 по 30.09.2012 працювали на посадах оператора ПК та завідуючої магазином відповідно.

Згідно належним чином завірених копії відомостей про виплату грошей та розрахунково - платіжних відомостей за перевіряємий період, позивачем на користь працівника ОСОБА_2 нараховано доход у розмірі 14872грн., з якого утримано податку на доходи фізичних осіб в сумі 1078,52грн. На користь працівника ОСОБА_3 нараховано доход в сумі 14733,84грн., з якого утримано податок на доходи фізичних осіб в сумі 1058,56грн.

При цьому, вказаними відомостями на виплату грошей за серпень 2011 - вересень 2012 по ТОВ «Гелиос Мастер» підтверджується факт отримання працівниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заробітної плати, відповідно до відомостей податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податків по формі №1-ДФ за перевіряємий період.

Статтею 69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві під час судового розгляду не було надано суду жодних переконливих доказів на підтвердження висновків акту перевірки №23/26-57-17-02-22/37098764 від 14.10.2013 щодо порушення позивачем п.п.167.1, 168.1.1, «а» 171.2 ПК України в частині неперерахування суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 12506,11грн. до бюджету.

Факт отримання колишніми працівниками позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доходу за перевіряємий період в загальній сумі 98000грн. та неутримання/неперерахування з даної суми податку у розмірі 12506,11грн. податковим органом не підтверджено документально, а судом такого не встановлено.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті ГУ статистики у м. Києві, середня заробітна плата у сфері торгівлі в 2013 складає 4852грн., адже згідно відібраних ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві пояснень у працівників позивача, останні отримують середню заробітну плату на рівні 1040грн., що ДПІ під сумнів не ставиться.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відзначити, що в разі не згоди з умовами оплати праці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не були позбавлені можливості звернутися до відповідача з відповідною заявою в період трудових взаємовідносин вказаних осіб з ТОВ «Гелиос Мастер», чого останніми, на власний розсуд, зроблено не було.

Таким чином, з урахуванням наведених правових норм та наданих до матеріалів справи письмових доказів, суд дійшов переконання, що висновки акту перевірки є безпідставним та таким, що спростовуються фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим донарахування податковим органом позивачу податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб є неправомірним.

В порушення положень ст.7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 18.11.2013 №№00001181710, 00001191710.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГЕЛИОС МАСТЕР" (код ЄДРПОУ 37098764, адреса: 03134, м.Київ, ВУЛ. МИРУ, будинок 21) судові витрати в сумі 172 (сто сімдесят дві)грн. 06коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ ІНСПЕКЦІЇ У СВЯТОШИНСЬКОМУ РАЙОНІ ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ МІНДОХОДІВ У М. КИЄВІ (код ЄДРПОУ 38760467 адреса: 03115, м.Київ, ВУЛ. ВЕРХОВИННА, будинок 9).

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.