Рішення

від 26.02.2014 по справі 910/23474/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23474/13 26.02.14

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Світ Плюс" до Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаспорт" простягнення 358 801,08 грн. суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

позивач Панченко Є.В. - представник за довіреністю від 14.01.14; від відповідача не з'явились.

В судовому засіданні 26.02.14 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Плюс" до Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаспорт" про стягнення 35 8801,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами був укладений договір суборенди № 3 від 14.01.09 та договір № 7 від 14.01.09 про відшкодування витрат орендаря на утримання суборендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг суборендарю. Однак, всупереч умовам укладених договорів відповідач своїх зобов'язань щодо сплати суборендної плати за користування нежитловим приміщенням в повному обсязі не виконав, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі1 57767,57 грн., з яких: 38 795 ,67 грн. - заборгованості по сплаті за суборенду; 3879,56 грн. - штраф 10%, 12931,90 грн. - неустойка у подвійному розмірі суборендної плати за час прострочення повернення об'єкта суборенди, 389,97 грн. - 3 % річних; 1 770,47 грн. - пеня. Крім того, заборгованість суборендаря за договором № 7 від 14.01.09 про відшкодування витрат орендаря складає 301033,51 грн., в тому числі 31040,12 грн. - заборгованість по компенсації земельного податку, заборгованість по компенсації за водопостачання - 734,17 грн., заборгованість по компенсації за вивіз сміття - 14339,40 грн., заборгованість по компенсації за в'їзд автотранспорту - 236 371,84 грн., заборгованість по компенсації експлуатаційних витрат - 18547,98 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2013 порушено провадження у справі № 910/23474/13 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 15.01.2014.

У судове засідання, призначене на 15.01.2014, представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав у повному обсязі, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання 15.01.2014 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою представника відповідача, неподанням витребуваних судом доказів, суд відклав розгляд справи на 05.02.14.

У зв'язку з перебуванням судді Пукшин Л.Г. у відпустці розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 05.02.2014 справу № 910/23474/13 передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою від 05.02.2014 суддею Трофименко Т.Ю. прийнято справу № 910/23474/13 до свого провадження та призначено розгляд справи на 26.02.2014.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 08.02.2014 у зв'язку з поверненням з відпустки справу № 910/23474/13 передано на розгляд судді Пукшин Л.Г.

В судове засідання 26.02.14 з'явився представник позивача, який позов підтримав та надав пояснення по суті справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином. З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві - 03151 м.Київ, вул. Молодогвардійська, 32, та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

15 травня 2008 року між Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією та ТОВ «СВІТ ПЛЮС» був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу, за умовами якого відповідно до розпорядження Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації від 21.04.2008 року № 686 «Про укладання договору оренди цілісного майнового комплексу плодоовочевої бази КП «Світ» Солом'янського району міста Києва» третя особа передає, а позивач приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс плодоовочевої бази КП «Світ» Солом'янського району міста Києва, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32.

Відповідно до п. 10.1. вказаного договору сторонами встановлено, що цей договір укладено строком на 10 років, що діє з 15.05.2008 року до 14.05.2018 року включно.

Розпорядженням Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації «Про використання майна, яке належить до комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва» від 14.01.2009 року №10 дозволено ТОВ «СВІТ ПЛЮС» передавати в суборенду нежилі приміщення загальною площею 715,8 кв.м. за адресою: вул. Молодогвардійська, буд. № 32 іншим суб'єктам підприємницької діяльності, установам, організаціям згідно з окремими договорами між сторонами при погодженні з відповідними службами Солом'янського району міста Києва.

14 січня 2009 року між ТОВ «СВІТ ПЛЮС» (далі - орендар, позивач) та ТОВ «МЕГАСПОРТ» (далі - суборендар, відповідач) було укладено договір суборенди №3 (далі - договір № 3), відповідно до умов якого (враховуючи редакцію додаткової угоди № 5 від 31.01.09 про зміну договору суборенди) орендар на підставі розпорядження Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації №10 від 14.01.2009 року передає, а суборендар приймає в строкове платне суборендне користування окреме індивідуально визначене нежиле приміщення (далі - майно) площею 401,1 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, на першому поверсі гараж - майстерні, вартість якого визначена згідно з актом оцінки на 01.05.2008 року і становить за залишковою вартістю 270 195,04 грн., та зобов'язується сплачувати орендареві суборендну плату (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 10.1. договору сторонами встановлено, що договір суборенди укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 14.01.2009 року до 13.12.2012 року.

Згідно з п. 10.4. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих, які були передбачені цим договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір (п. 26. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. № 18).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.13 у справі № 910/6493/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс» до товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаспорт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Солом'янська районна у місті Києва державна адміністрація, про розірвання договору суборенди нерухомого майна, виселення та стягнення 59 651,28 грн. позовні вимоги задоволено повністю. Вказаною постановою вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаспорт» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс» 51 605,75 грн. основного боргу за період з серпня 2012 по березень 2013 року, 5 160,75 грн. 10% штрафу, 199,97 грн. втрат від інфляції, 463,48 грн. 3% річних, 2 221,51 грн. пені, розірвати договір суборенди № 3 від 14.01.2009 року та виселити ТОВ «Мегаспорт» з приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32.

Таким чином, договір суборенди № 3 від 14.01.2009 року є розірваним з 07.08.2013 року.

Відповідно до п. 4.1. договору № 3 суборендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання орендної плати і становить без ПДВ за перший місяць суборенди - січень 2009 року - 12 451,82 грн. (додаток №2).

Згідно з п. 4.3. договору суборендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування суборендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 4.6. договору суборендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендаря не пізніше 10-го числа звітного місяця.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті суборендних платежів.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором піднайму (суборенди).

Відповідно до ч.3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав умови договору належним чином, що підтверджується актом прийому-передачі від 14.01.09, який підписаний уповноваженими представниками орендаря та суборендаря.

В свою чергу, відповідач в порушення умов договору суборенди № 3 не виконав своїх зобов'язань щодо повної оплати суборендної плати, в зв'язку з чим у останнього існує заборгованість перед позивачем за період з 01 березня 2013 року по 25 вересня 2013 року (включно) в розмірі 38 795,67 грн.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.6 Договору суборенди відповідачем було прострочено строк виконання грошових зобов'язань по сплаті суборендної плати.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором суборенди № 3 від 14.01.09, в той час як наявні в матеріалах справи докази свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення суборендних платежів своєчасно та в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на день вирішення спору складає 38 795,67 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3 879,56 грн. 10% штрафу, 1 770,47 грн. пені, 389,97 грн. 3% річних та 12931,90 грн. неустойки у подвійному розмірі суборендної плати за час прострочення повернення об'єкту суборенди.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.7. договору суборендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендарем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Відповідно до 4.8. договору сторонами передбачено, що у разі, якщо на дату сплати суборендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, суборендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Отже, враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо сплати орендних платежів, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3879,56 грн. - 10% штрафу, 389,97 грн. - 3% річних та 1770,47 грн. пені, що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, що міститься в додатках до позовної заяви.

Вимога про стягнення 12931,90 грн. неустойки у подвійному розмірі суборендної плати за користування майном за час прострочення повернення об'єкту суборенди (з 08.08.13 по 08.09.13) підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач обов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Зі змісту ст. 785 ЦК України виходить, що наймодавець (позивач), мас право вимагати сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення речі в разі припинення договору найму, наразі - Договору лізингу.

Відповідно до п.10.8 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом 3 робочих днів повертається суборендарем орендарю.

З розірванням договору суборенди відповідач втрачає статус суборендаря та зобов'язаний повернути позивачу майно, враховуючи викладене, суд погоджується з вимогою позивача про сплату відповідачем неустойки у розмірі подвійної суборендної плати відповідно до ч.2 ст. 785 ЦК України в сумі 12931,90 грн.

Крім того, 14.01.2009 року на підставі та на виконання договору суборенди № 3 сторони уклали договір № 7 про відшкодування витрат орендаря на утримання суборендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг суборендарю, відповідно до умов якого орендар забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівль, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, (надалі - будівля), загальною площею 314,7 кв. м. та 401,1 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а Суборендар бере участь у витратах Орендаря на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій Будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Орендарем за цим Договором.

Відповідно до п. 2.1.1 договору № 7 орендар зобов'язується забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням Будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності Суборендарем.

До таких робіт та послуг відносяться утримання і організація контрольно-пропускних пунктів, утримання та обслуговування електро-, водо- та каналізаційних мереж, дезінсекцію, тощо (надалі - експлуатаційні послуги). Порядок та умови їх оплати встановлюються цим Договором.

Розмір плати за обслуговування і ремонт Будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень Будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються Орендарю ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів за обслуговування та ремонт Будівлі, комунальні та інші послуги Орендаря.

Згідно з п. 2.2.3. договору № 7 (з урахуванням додаткової угоди № 185 від 01.12.09) суборендар зобов'язується не пізніше 10-го числа звітного місяця, вносити плату на рахунок Орендаря

Будівлі за експлуатаційні послуги відповідно до загальної площі Приміщення, не пізніше 15-го числа звітного місяця - за комунальні послуги, не пізніше 25-го числа звітного місяця - за роботи, пов'язані з вивезенням сміття та в'їздом автотранспорту Суборендаря

Пунктами 4.1.1-4.1.4 договору № 7 встановлено: розмір компенсації за експлуатаційні послуги складає -1968,45 грн. на місяць, крім того ПДВ - 393,69 грн., розмір компенсації за роботи, пов'язані з вивезенням сміття складає - 1750,00 грн. на місяць, крім того ПДВ - 350,00 грн., розмір компенсації за роботи, пов'язані з в'їздом автотранспорту Суборендаря складає - 5110,00 грн. на місяць, крім того ПДВ -1022,00 грн., розмір компенсації земельного податку за цим Договором становить - 3120,29 грн. на місяць, крім того ПДВ - 624,06 грн. Компенсація земельного податку за поточний місяць вноситься Суборендарем шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Орендаря не пізніше 25-го числа поточного місяця. При зміні розміру земельного податку, у тому числі й коефіцієнтів індексації, зазначених у Законі про плату за землю, розмір компенсації встановлений цим пунктом, пропорційно змінюється у порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до п.6.1 договору № 7 він діє з 14.01.09 по 13.12.12. Згідно з п.6.4 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих, які були передбачені цим договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.п. 2.2.3 Договору № 7 відповідачем було прострочено строк виконання грошових зобов'язань по сплаті компенсації за експлуатаційні, комунальні послуги та інших платежів, а також з компенсації земельного податку.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за вищевказаним договором № 7 про відшкодування витрат орендаря на утримання суборендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг суборендарю, в той час як наявні в матеріалах справи докази свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення передбачених договором платежів своєчасно та в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на день вирішення спору складає 301033,51 грн., в тому числі 31040,12 грн. - заборгованість по компенсації земельного податку, заборгованість по компенсації за водопостачання - 734,17 грн., заборгованість по компенсації за вивіз сміття - 14339,40 грн., заборгованість по компенсації за в'їзд автотранспорту - 236 371,84 грн., заборгованість по компенсації експлуатаційних витрат - 18547,98 грн.

Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком 3 % річних та пені, що міститься в додатках до позовної заяви, відповідно до якого позивачем нараховано штрафні санкції за порушення відповідачем грошових зобов'язань зі сплати компенсації земельного податку, компенсації за водопостачання, компенсації за вивіз сміття, компенсації за в'їзд автотранспорту, компенсації експлуатаційних витрат.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання за спірними договорами виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов договорів. Відповідач доказів відсутності заборгованості по суборендній платі, експлуатаційним витратам, комунальним та іншим платежам суду не надав.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаспорт» (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, ідентифікаційний код 31744576) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Плюс» (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, ідентифікаційний код 34353218) заборгованість за договором суборенди № 3 від 14.01.2009 року в сумі 57 767 (п'ятдесят сім тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 57 коп., заборгованість за договором № 7 від 14.01.2009 року про відшкодування витрат орендаря на утримання суборендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг суборендарю в сумі 301 033 (триста одну тисячу тридцять три) грн. 51 коп., судовий збір у розмірі 7 176 (сім тисяч сто сімдесят шість) грн 02 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.03.2014 р.

Суддя Пукшин Л.Г.