Рішення від 24.02.2014 по справі 901/3043/13

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.02.2014 Справа №901/3043/13 За позовом Ялтинської міської ради

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Джаліта»

про спонукання укласти договір

Суддя А.Р. Ейвазова

Представники :

від позивача - Войнаровський Д.Р. за довіреністю №02.11-07/490 від 17.06.2013;

від відповідача - Чумаков А.В. за довіреністю №б/н від 14.10.2013 .

СУТЬ СПОРУ: Ялтинська міська рада звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Приватного акціонерного товариства «Джаліта» (далі - ПрАТ «Джаліта») та просить суд зобов'язати відповідача укласти в редакції позивача договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, який зареєстровано 19.09.2005 за №040502100114 (кадастровий №0111900000:01:003:0094), площею 1,8128 га, яка розташована за адресою: вул. Дзержинського, 5, м. Ялта, АР Крим.

В обґрунтування заявлених вимог, Ялтинська міська рада посилається на відмову відповідача укласти договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, проект якого направлений йому 11.06.2013. При цьому, як вказує позивач, необхідність внесення змін до укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки обумовлена зміною нормативної грошової оцінки рішенням Ялтинської міської ради від 08.04.2009 №55 «Про затвердження коригування нормативної грошової оцінки земель м. Ялта», встановленням іншого розміру ставок орендної плати рішенням Ялтинської міської ради від 26.09.2006 №193 «Про встановлення ставки орендної плати», у яке у подальшому внесені зміни та затвердженням нової форми договору оренди рішенням Ялтинської міської ради від 08.06.2011 №42 «Про затвердження форми договору оренди земельної ділянки» (а.с. 2-4).

Відповідач у справі - ПрАТ «Джаліта» у відзиві на позов просить у задоволені позовних вимог відмовити. Заявлені вимоги відхилені відповідачем з тих підстав, що:

- зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін;

- позивачем не доведено факту набуття чинності рішень ради та їх оприлюднення, що є підставою для внесення змін до договору оренди;

- жодний з нормативних актів у сфері земельних правовідносин не передбачає автоматичного коригування розміру орендної плати;

- не відомо з яких розрахунків виходив позивач, обрахувавши розмір орендної плати у відповідному проекті договору (а.с.44-47).

В судовому засіданні 24.02.1014 після початку розгляду справи по суті, представником позивача подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої, останній просить вважати укладеним між Ялтинською міською радою та ПрАТ «Джаліта» договір про зміну договору оренди земельної ділянки, який зареєстровано 19.09.2005 за №040502100114 (кадастровий №0111900000:01:003:0094), площею 1,8128 га, яка розташована за адресою: вул. Дзержинського, 5, м. Ялта, АР Крим. (а.с.98-100).

Вказана заява прийнята до розгляду судом, враховуючи, що така заява по суті не є заявою про зміну предмету або підстав позову; такою заявою позивач фактично змінив обраний ним спосіб захисту порушеного права, який він просив суд застосувати для захисту свого порушеного права.

Так, відповідно до положень ч.4 ст.22 ГПК до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Предмет позову - це та його частина, яка характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить постановити судове рішення. Така вимога опосередковується спірними правовідносинами - певним суб'єктивним правом позивача, на захист якого ним подано позов, та обов'язком відповідача. У даному випадку предметом позову, як вбачається із змісту поданої заяви, є суб'єктивне матеріальне право позивача вимагати внесення змін до договору та обов'язок відповідача - прийняти відповідні зміни (погодитись на змінення умов договору).

Підставою позову - є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача та докази, які стверджують позов, а саме юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, якими врегульовані спірні відносини.

Зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача , а зміна підстав - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Однак, у даному випадку вимогою позивача до відповідача, яка складає предмет позову, є вимога про зміну певних умов договору, а відповідно до поданої заяви така вимога, як і підстави заявленого позову, залишені позивачем незмінними.

Фактично, вимагаючи (у заяві від 21.02.2014 №02.11-07/154 про зміну предмету позову) від суду прийняття рішення вважати укладеним договір про зміну вищевказаного договору оренди землі, позивач змінює раніше обраний ним спосіб захисту порушеного права, яким просив суд його право відновити - зобов'язати відповідача укласти договір про зміну того ж договору оренди землі (як вказано у поданій позовній заяві).

Таким чином, відповідною заявою позивач фактично змінив зміст позову - свою вимогу про здійснення судом певних дій з зазначенням способу судового захисту.

Таким чином, дослідивши позовну заяву та заяву про зміну предмету позову, суд дійшов висновку про те, що позивачем змінюється зміст позову, зокрема, обирається інший спосіб захисту, а не його предмет або підстава. При цьому, чинне процесуальне законодавство забороняє зміну підстав або предмету позову після початку розгляду справи по суті, однак, не містить заборони щодо зміни способу захисту порушеного права до розгляду справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити, представник відповідача - відмовити у його задоволенні.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15.06.2005 між сторонами у справі - Ялтинською міською радою та ЗАТ «Джаліта» (назва якого змінена на Приватне акціонерне товариство «Джаліта», як вбачається з статуту відповідача) укладено договір оренди земельної ділянки (а. с. 8-12, далі - договір, договір оренди).

Відповідний договір укладено на підставі рішення 29 сесії 4 скликання Ялтинської міської ради № 232 від 13.04.2005 (а.с.12 зворот), у яке у подальшому внесені зміни рішенням 30 сесії 4 скликання Ялтинської міської ради № 14 від 29.04.2005 в частині визначення строку оренди (а.с.13).

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін певних зобов'язань, які визначені таким договором.

Так, за умовами договору, позивач (орендодавець) надає, а відповідач (орендар) приймає у строкове платне користування земельну ділянку (цільове призначення - підприємства іншої промисловості, код УКЦВЗ - 1.10.5), розташовану у м. Ялта, вул. Дзержинського, 5 (кадастровий номер 0111900000:01:003:0094) (п.1.1 договору).

За умовами договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,8128 га, у тому числі за угіддями: 1,8128 га - «забудовані землі», у тому числі землі промисловості» (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно довідки Ялтинського міського управління земельних ресурсів від 18.05.2005 становить 4781695,91 грн.

За згодою сторін орендна плата встановлюється позивачем у розмірі 176929,28 грн. у рік і вноситься відповідачем щомісячно в строк до 30 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 4.1 договору).

Строк оренди визначений його п.3.1 - 50 років.

Вказаний договір набирає чинності після його підписання сторонами і державної реєстрації в Ялтинському міському управління земельних ресурсів (п.16.1 договору).

Договір зареєстрований у КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.09.2005 за № 040502100114.

Факт передачі позивачем (орендодавцем) та прийняттям відповідачем (орендарем) зазначеної земельної ділянки підтверджується актом приймання-передачі, який підписано сторонами (а.с. 21); межі земельної ділянки встановлені у натурі, про що складено акт (а.с. 20).

Після укладення відповідного договору оренди, Ялтинською міською радою прийнято ряд рішень.

Так, рішенням Ялтинської міської ради від 26.09.2006 №193 «Про затвердження ставок орендної плати за землю» затверджено коефіцієнт для сплати орендної плати за земельні ділянки щорічно у розмірі 4,5 відносно податку на землю. Відповідно до п.4 вказаного рішення, воно підлягає опублікуванню у засобах масової інформації (а.с.26).

У відповідне рішення внесені зміни рішенням Ялтинської міської ради від 23.11.2011 №17 уточнюючого характеру, відповідно до яких коефіцієнт для утримання орендної плати за земельні ділянки у розмірі 4,5 визначено відносно 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вказане рішення, згідно його п.2, підлягає опублікуванню у засобах масової інформації (а.с.27).

Рішенням Ялтинської міської ради від 08.04.2009 №55 «Про затвердження коректування нормативної грошової оцінки земель м. Ялта» затверджено коректування нормативної грошової оцінки земель м. Ялта станом на 01.01.2008 та вирішено її застосовувати з 01.05.2009. Як вбачається з п.3 відповідного рішення, воно підлягає опублікуванню у «Кримській газеті» (а.с.25).

Рішенням Ялтинської міської ради від 08.06.2011 №42 «Про затвердження форми договору оренди земельної ділянки» затверджено нову форму договору оренди земельної ділянки (а.с.28-29).

Зважаючи на відповідні рішення, 11.06.2013 листом за вих.№02.4-20/40 (а.с.23) позивач звернувся до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору, до якої додано проект договору про зміну договору оренди земельної ділянки (а.с.22) (далі - проект договору про внесення змін), який зареєстрований 19.09.2005 за № 040502100114, що отриманий відповідачем 13.06.2013, як підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.24). Відповіді на вказану пропозицію відповідачем не надано; проект договору не підписано.

Зміни до відповідного договору, які позивач пропонував відповідачу внести до договору стосуються зміни орендної плати з урахуванням корегування нормативної грошової оцінки земель м. Ялти та зміни ставки орендної плати вищевказаними рішеннями.

Предметом спору у даній справі є наявність у позивача права вимагати внесення змін до відповідного договору оренди землі, які визначені проектом договору про внесення змін.

Заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Законодавством встановлюються спеціальні правила щодо підстав, порядку укладення, розірвання, змінення господарських договорів.

В силу ч.3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. При цьому пропозиція укласти договір, у розумінні положень ст. 202 ЦК України є правочином, а тому має відповідати загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, у відповідності до частини 4 статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. При цьому, за змістом п.1 ч.1 ст.208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Частиною 2 статті 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Проект договору про внесення змін, який направлений листом від 11.06.2013 відповідачу, як вбачається з його копії доданої до позовної заяви, вказаним вимогами не відповідає. Зокрема, даний проект договору про внесення змін не підписаний представником позивача та на ньому відсутня печатка позивача; факт відсутності підпису представника Ялтинської міської ради та печатки останнього на зазначеному проекті договору не спростований представником позивача в судовому засіданні.

Таким чином, відповідний проект договору не можна вважати пропозицією позивача про укладення відповідного договору про внесення змін до договору. Так, засвідчення підписом уповноваженої особи пропозиції про укладення договору - проекту відповідного договору та засвідчення підпису печаткою підприємства, організації свідчить про намір особи, яка направила пропозицією бути зобов'язаною у разі прийняття такої пропозиції іншою особою. Поряд з цим, слід зазначити, що підписання лише супроводжувального листа до проекту договору, не може свідчити про наявність у особи, яка направляє пропозицію, наміру бути зв'язаною умовами саме такого проекту договору, який направляється.

Крім того, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками (ч. 1 ст. 181 ГК України).

Згідно ч. 2, 3 ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою зі сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках; сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Отже, відсутність підпису та печатки позивача на проекті договору про внесення змін до договору, надісланому відповідачеві, унеможливлює реалізацію зазначеної норми, оскільки у разі згоди відповідача на підписання вказаного проекту та скріплення його печаткою, договір не буде вважатися укладеним, оскільки не підписаний позивачем та не скріплений його печаткою.

Окрім того, слід зазначити, що підставою для внесення змін до договору позивачем вказані факти прийняття вищевказаних рішень Ялтинською міською радою, якими змінено нормативну грошову оцінку земель м. Ялта та розміру ставки орендної плати.

Наявність у відповідача обов'язку щодо внесення відповідних змін, позивач обґрунтовує положеннями зазначеного договору та нормами чинного законодавства.

Так, як вбачається з п. 9.1.2 зазначеного договору позивач має право вимагати від відповідача збільшення розміру орендної плати у випадку збільшення відповідно до діючого законодавства України розміру земельного податку та інших мотивів, визначених в п. 4.3 цього договору.

В силу п.4.3 договору, розмір орендної плати підлягає перегляду, зокрема, у таких випадках: зміни грошової оцінки земель м. Ялта (п.4.3.2 договору); зміні коефіцієнта до ставки земельного податку для розрахунку орендної плати (п.4.3.4).

Дійсність вказаних умов договору оспорювалась відповідачем шляхом подання позову про визнання відповідних положень договору недійсними, у задоволенні якого рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.11.2013 у справі №901/3474/13, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.02.2014, відмовлено (а.с.87-92).

Отже, укладений сторонами договір встановлює підстави для перегляду розміру орендної плати, що встановлена таким договором.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, ч. 2 вказаної норми визначає, що договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема, у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зокрема, в силу ст.652 ЦК України, договір може бути змінено чи розірвано у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору.

Згідно ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідні положення визначені і у п. 12.2 договору.

Таким чином, нормами чинного законодавства, передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Однак, у даному випадку відсутні підстави для внесення відповідних змін до умов договору з наступних підстав.

Ялтинська міська рада є органом місцевого самоврядування, як вбачається з ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон), якою визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Як встановлено ч.1 ст.73 Закону, акти, зокрема, рад, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Таким чином рішення Ялтинської міської ради є обов'язковими для виконання на відповідній території.

В силу ч. 1 ст.59 Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. При цьому, як визначено ч.5 цієї норми, рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення , якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію. Також, ч.11 цієї норми зобов'язує доводити акти органів місцевого самоврядування, яким є і рада, до відома населення. Окрім того, ч.12 Закону, якою Закон доповнено у 2010 році (тобто після прийняття частини рішень, на які в обґрунтування внесення змін посилається позивач), акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Як визначено ч.1 ст.1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (у редакції, чинній на момент прийняття усіх рішень позивача, прийняття яких зазначено як підстава заявлених вимог), регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

При цьому, регуляторним органом, за змістом відповідної норми, є, у т.ч. орган місцевого самоврядування, тобто і позивач у тому числі.

Частиною 5 ст.12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», визначено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Отже, враховуючи вимоги відповідних норм права, відповідні рішення, прийняті Ялтинською міською радою від 08.04.2009 №55, 26.09.2006 №193, 23.11.2011 №17, 08.06.2011 №42, які є за своєю правовою природою регуляторними актами, мали бути офіційно оприлюднені. При цьому, порядок їх офіційного оприлюднення визначався ч.5 ст.12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», редакція якої залишалась незміною протягом усього часу, у період якого прийняті відповідні рішення.

Згідно вказаного порядку, такі рішення мали бути оприлюднені саме у друкованих засобах масової інформації Ялтинської міської ради, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації.

Про необхідність їх оприлюднення у засобах масової інформації зазначено і у самих текстах вказаних рішень №№55,193,17, а у рішенні щодо коректування нормативної грошової оцінки земель м. Ялта - зазначено навіть у якому саме друкованому засобі масової інформації має бути оприлюднено відповідне рішення.

Ухвалами суду від 16.09.2013 (а.с.1), 01.10.2013 (а.с.41-42), 17.10.2013 (а.с.67-68) суд вимагав від позивача надання доказів опублікування відповідних рішень. Однак, такі докази суду не надані. При цьому, як свідчить лист Відділу по зв'язках із засобами масової інформації та інформаційній роботі Ялтинської міської ради, рішення Ялтинської міської ради:

- №55 від 08.04.2009 (щодо коректування нормативної грошової оцінки), №193 від 26.09.2006 (щодо затвердження ставки орендної плати), №42 від 08.06.2011 (щодо форми договору) для публікації в засобах масової інформації та розміщення на офіційному сайті не надавались;

- №17 від 23.11.2011 (внесені зміни до рішення №193 від 26.09.2006) оприлюднено лише на офіційному сайті Ялтинської міської ради (а.с.72).

Зважаючи на те, що відповідні рішення позивача у встановленому порядку офіційно не оприлюднені шляхом публікації у друкованих засобах масової інформації, такі рішення не набрали чинності, отже, не є підставою для внесення змін до договору.

Так, ч.5 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» пов'язує набрання чинності рішень ради з днем їх офіційного оприлюднення , тобто публікації в друкованих засобах масової інформації, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Публікація рішень на сайті Ялтинської міської ради не є офіційним їх оприлюдненням у встановленому чинним законодавством порядку.

Так, оприлюднення інформації в мережі Інтернет має інформаційний характер, і не є тим фактом, з яким чинне законодавство пов'язує момент набуттям чинності прийнятим радою актом.

За таких обставин, заявлені вимоги не підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на позивача відповідно до ст.49 ГПК України.

В судовому засіданні оголошену вступну та резолютивну частини рішення; повний текст рішення складено 03.03.2014.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову відмовити.

Суддя А.Р. Ейвазова