Рішення

від 17.02.2014 по справі 136/126/14-ц

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/126/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"17" лютого 2014 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Кривенка Д. Т.

за участю секретаря Марчук Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець цивільну справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Олденс" про стягнення договірної санкції, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до Липовецького районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Олденс" про стягнення договірної санкції, обґрунтовуючи підставність своїх позовних вимог наступним чином.

18.09.2013 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строком на один рік було укладено Договір оренди нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Сторонами договору було узгоджено місячний розмір орендної плати у розмірі 17 055,00 гривень. Відповідно до умов Договору, наймодавець взяв на себе зобов'язання передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму, зокрема згідно п. 5.2 не пізніше наступного дня підписання Договору оренди, а також сторони передбачили санкції за невиконання його умов. Проте своїх зобов'язань ОСОБА_2 не виконав, оскільки майно в обумовлений в зобов'язанні строк не передав позивачеві. У зв'язку з внесенням ОСОБА_2 майна до статутного фонду ТОВ «Олденс», 18.10.2013 року сторони підписали Додаткову угоду №1, якою права та обов'язки орендодавця передано ТОВ «Олденс». Проте всупереч положенням п. 7.1 Договору, ТОВ «Олденс» також не забезпечив виконання умов Договору оренди, майно позивачу не передав. Згідно п.5.3 Договору у випадку не передачі орендованого майна орендарю у строки визначені в п. 5.2 цього Договору, орендодавець зобов'язується сплатити орендареві договірну санкцію в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень за кожен день порушення строків передачі майна. Орендодавець зобов'язується додатково сплатити орендарю договірну санкцію в розмірі подвійної місячної орендної плати за не передачу майна в строк більш ніж один місяць з дня підписання Договору оренди (п.5.4 Договору). Ураховуючи те, що відповідачі взятих на себе зобов'язань за Договором оренди в добровільному порядку не виконали, а Договір було розірвано в односторонньому порядку 21.11.2013 року позивачем, вважає, що за період з 20.09.2013 року по 21.11.2013 року відповідачі мають сплатити йому договірну санкцію в сумі 62 000,00 гривень, а також додатково договірну санкцію передбачену п.5.4 Договору, за не передачу майна більше ніж один місяць в сумі 34 110 гривень та понесені ним судові витрати.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, що наведені у позовній заяві, просив суд позов задовольнити, а розгляд справи проводити за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 за довіреністю - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що договірна санкція має бути стягнута з ТОВ "Олденс", оскільки згідно п.2 Додаткової угоди №1 від 18.10.2013 року до Договору оренди від 18.09.2013 року, сторонами договору було узгоджено, що у зв'язку із зміною власника майна, що передано у найм, згідно Договору оренди від 18.09.2013 року, до ТОВ "Олденс" переходять права та обов'язки орендодавця, відтак він відповідає за зобов'язанням, які виникли з 29 серпня 2013 року по день укладення даної угоди та така Додаткова угода вступає в силу з дня її підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором оренди від 18.09.2013 року. Тому, на думку представника, за договором відповідальність має нести ТОВ "Олденс"

Представник відповідача ТОВ "Олденс" Лисак Ю., в судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю, вказала, що наслідки визнання їй зрозумілі та відомі, не заперечувала проти задоволення позову, оскільки відповідальність ТОВ була узгоджена сторонами договору.

Ураховуючи те, що позивач не з'явився в судове засідання, скориставшись своїми правами, що передбачені ч.2 ст.158 ЦПК України, відтак підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, тому суд проводить розгляд справи в даному судовому засіданні на підставі доказів, що зібрані у справі та за участі представників відповідачів.

Суд, вислухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази в усій сукупності, дійшов до наступних висновків.

18.09.2013 року в м. Липовець між ОСОБА_2 з однієї сторони як орендодавцем та ФОП ОСОБА_1 з іншої сторони як орендарем було укладено Договір оренди, предметом якого відповідно до п.1.1. зазначено, що орендодавець передає орендарю, а орендар приймає від орендодавця в платне тимчасове користування на умовах оренди нежитлове приміщення: Торгівельно - закусочний павільйон, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа якого 135,10 квадратних метрів, яке належить орендодавцю на праві власності на підставі свідоцтва №906 виданого 29.08.2013 року, яке було зареєстроване органами державної реєстрації 29.08.2013 року. Строк оренди сторонами договору узгоджено терміном в 1(один) рік. Орендна плата була визначена сторонами в п.4 Договору у розмірі 17 055,00 гривень, яка має вноситись щомісячно за попередній місяць до 05 числа поточного місяця. В п.5 зазначеного Договору оренди, сторони узгодили порядок передачі майна, згідно якого у п.1.1. прийом-передача орендованого майна здійснюється на підставі Акта прийому передачі, підписаного уповноваженими представниками Сторін. Відповідно до п.1.2. орендоване майно повинно бути передано "ОРЕНДАРЮ" не пізніші наступного дня після підписання цього Договору. Згідно п.1.3. у випадку не передачі орендованого майна "ОРЕНДАРЮ" в строк визначенні в п. 5.2 цього Договору, "ОРЕНДОДАВЕЦЬ" зобов'язується сплачувати "ОРЕНДАРЮ договірну санкцію в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 коп. за кожен день порушення строку передачі майна. В силу п.1.4. за невиконання "ОРЕНДОДАВЦЕМ" обов'язку щодо передачі "ОРЕНДАРЮ" майна в строк більше як один місяць, "ОРЕНДОДАВЕЦЬ" зобов'язується додатково сплатити "ОРЕНДАРЮ" договірну санкцію (інша ніж в п.5.3 цього Договору в розмірі подвійної місячної орендної плати, яка встановлена цим Договором. Згідно п.1.5. якщо "ОРЕНДОДАВЕЦЬ" не передає "ОРЕНДАРЮ" орендоване майно більше як один місяць з дня коли виник обов'язок щодо передачі майна, "ОРЕНДАР" вправі за власним вибором:

- вимагати передачі орендованого майна та стягнення спричинених затримкою передачі орендованого майна збитків та штрафних (договірних) санкцій;

- відмовитися від договору найму в односторонньому порядку і вимагати відшкодування завданих йому збитків та штрафних (договірних) санкцій.

Як вбачається із Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що видане 16.10.2013 року реєстраційною службою Миколаївського міського управління юстиції у Миколаївській області, власником нежитлового приміщення, торгівельно закусочного павільйону, що розташований в АДРЕСА_1, загальною площею 135,1 кв.м., зазначено ТОВ "Олденс", дата реєстрації 07.10.2013 року.

18.10.2013 року між ОСОБА_2 з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олденс" було укладено Додаткову угоду №1 до Договору оренди від 18.09.2013 року про зміну орендодавця, в силу якої згідно п.1. у зв'язку із зміною власника майна, що передано у найм згідно Договору оренди від 18.09.2013 року, до ТОВ "Олденс" перейшли права та обов'язки орендодавця. Сторонами додаткової угоди було узгоджено, що з 18 вересня 2013 року ТОВ "Олденс" відповідає перед орендарем за зобов'язаннями ОСОБА_2, які виникли на підставі Договору оренди від 18.09.2013 року. Така Додаткова угода, згідно п.4., вступає в силу з дня її підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе за Договором оренди від 18.09.2013 року зобов'язань.

01.11.2013 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "Олденс" із вимогою щодо вжиття відповідних заходів для передачі йому майна, яке є предметом Договору оренди від 18.09.2013 року, яке останнім було отримано цього ж дня. Проте, відповідачем жодних заходів щодо передачі майна не було вжито.

21.11.2013 року позивач звернувся до відповідачів із вимогою про припинення Договору оренди від 18.09.2013 року в односторонньому порядку, згідно п.5.5. Договору, зазначивши про необхідність сплати ними штрафних (договірних) санкцій за вищевказаним договором згідно п.5.3. та п.5.4., які відповідачами також отримані, однак в добровільному порядку зобов'язання за договором оренди від 18.09.2013 року відповідачами не виконані.

Отже, судом з'ясовано, що правовідносини, які виникли між сторонами спору є цивільно - правовими, відтак регулюються відповідними правилами ЦК України.

Так, ст.11 ЦК України, передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Як слідує зі змісту ст.759, 761, 765 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

В судовому засіданні на підставі досліджених доказів судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір оренди нежитлового приміщення 18.09.2013 року. Відповідно до п.5.2. цього договору орендодавець зобов'язався передати орендареві предмет договору, а саме нежитлове приміщення торгівельно закусочний павільйон, що розташований в АДРЕСА_1 не пізніше наступного дня підписання цього договору, тобто 19.09.2013 року. Проте своїх зобов'язань ОСОБА_2 не виконав, майно в обумовлений строк не передав.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу ст. 334 ЦК України, зокрема ч. 1, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 3 цієї статті, передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. У той час частиною 4 згаданої статті, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

07.10.2013 року право власності на нежитлове приміщення, торгівельний закусочний павільйон, що розташований в АДРЕСА_1, загальною площею 135,1 кв.м., зареєстроване за ТОВ "Олденс", відтак з цієї дати ТОВ "Олденс" є правомірним власником такого майна та має відповідати за Договором оренди від 18.09.2013 року, згідно п.7.1 Договору, відповідно до якого сторонами було узгоджено, що орендодавець має право без згоди орендаря відчужувати майно (вносити до статутного фонду товариств, тощо), але при цьому цей договір не припиняє свою дію і його умови зберігають чинність для нового власника, на що вказує підписана 18.10.2013 року сторонами Додаткова угода №1, якою права та обов'язки орендодавця передано ТОВ "Олденс". Проте останній також не забезпечив виконання умов Договору оренди від 18.09.2013 року та не передав майно позивачеві.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться(ст.526 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), відповідно до ст.530 ЦК України.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк встановлений договором або законом.

З огляду на викладене суд дійшов до переконання, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачами взятих на себе зобов'язань за Договором оренди від 18.09.2013 року належними та допустимими доказами.

В силу правил ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 5.3. та 5.4. Договору оренди від 18.09.2013 року сторони узгодили санкції за невиконання його умов, зокрема: у випадку не передачі орендованого майна орендарю у строки визначені в п. 5.2 цього Договору, орендодавець зобов'язується сплатити орендарю договірну санкцію в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень за кожен день порушення строку передачі майна та додатково сплатити орендарю договірну санкцію в розмірі подвійної місячної орендної плати за не передачу майна в строк більш ніж один місяць з дня підписання Договору оренди.

Правові наслідки непередання майна також узгоджуються з приписами ст.766 ЦК України.

За таких обставин та у контексті приведених правових норм регулювання предмета спору та умов договору оренди, що був укладений між сторонами спору, суд дійшов до переконання, що з із відповідача ОСОБА_2 підлягають до стягнення штрафні санкції за невиконання умов Договору оренди від 18.09.2013 року за період з 20.09.2013 року тобто наступного дня за днем, який передував строку передачі майна за договором оренди та до 06.10.2013 року, оскільки як слідує із Витягу про державну реєстрацію об'єкта нерухомості, який є предметом спору, 07.10.2013 року право власності на об'єкт нерухомості зареєстроване було вже за ТОВ "Олденс", відтак згідно розрахунку наведеного судом із відповідача ОСОБА_2 підлягає до стягнення сума в розмірі 17 000 гривень (17 днів*1000 грн. за кожен день порушення строку передачі майна). З 07.10.2013 року по 21.11.2013 року день пред'явлення позивачем вимоги про одностороннє розірвання Договору оренди від 18.09.2013 року штрафні санкції за таким договором підлягають до стягнення із ТОВ "Олденс" в розмірі 79 110 гривень (45 днів * 1000 грн. за кожен день порушення строку передачі майна + 17 055 грн. місячна орендна плата * 2 у подвійному розмірі згідно п.5.4. договору за порушення строку передачі майна більш як один місяць). Зрештою із відповідачів підлягають до стягнення штрафні санкції в загальному розмірі 96 110 гривень.

Таким чином позовні вимоги підлягають до задоволення у повному розмірі.

Вирішуючи питання судових витрат, суд керується правилами ст.88 ЦПК України, а тому відповідно присуджує на користь позивача із відповідачів пропорційно до задоволеної суми.

На підставі викладеного та керуючись ст.759 - 770 ЦК України, ст.10, 11, 58 - 60, 88, 158, 169, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) договірні санкції у розмірі 17 000 гривень 00 коп. та судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 173,11 гривень, а всього 17 173 (сімнадцять тисяч сто сімдесят три) гривні 11 коп.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Олденс" (ЄДРПОУ 38344118) на користь ФОП ОСОБА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) договірні санкції у розмірі 79 110 гривень 00 коп. та судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 788 гривень 00 коп., а всього 79 898 (сімдесят дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) гривень 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Д. Т. Кривенко