Постанова

від 25.02.2014 по справі 809/552/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2014 р. Справа № 809/552/14

м. Івано-Франківськ

ІвІвано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Ткачук І.М.

за участю представника позивача Пасічник Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області

до відповідача: приватного підприємства "Технобудприлад"

про стягнення заборгованості в сумі 211,19 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області (далі-позивач) звернулося з адміністративним позовом до приватного підприємства "Технобудприлад" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 211,19 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в результаті проведеного аналізу своєчасності сплати суб'єктами господарювання внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання без поважних причин не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

Так, судом 14.02.2014 року постановлено ухвалу про відкриття провадження по даній адміністративній справі, яку направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову на адресу зазначену в позові та підтвердженій витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.22-23). Дані матеріали 19.02.2014 року повернуто на адресу суду з відміткою: "підприємство відсутнє" (15-16).

Частина 4 статті 33 КАС України передбачає, що у разі відсутності осіб, які не беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місце проживання) зазначеного в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Відповідно до вимог частини 11 статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника відповідача.

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Закону та інших підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши думку представника позивача, дослідивши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підставний і належний до задоволення виходячи із наступних підстав:

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частина 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач є страхувальником, платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на якого покладені обов'язки нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду, що дорівнює календарному місяцю для даного страхувальника.

Судом встановлено, що приватне підприємство "Технобудприлад" зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідач самостійно задекларував суму страхових внесків в розмірі 211,19 грн (а.с. 25-26).

В судовому засіданні досліджено, що відповідачем, в порушення частини 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", допущена заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 211,19 грн. Вказані обставини підтверджуються поданим позивачем корінцем вимоги про сплату боргу № Ю 1147, яку боржник не виконав (а.с. 6). Крім того, зазначене підтверджується карткою особового рахунку страхувальника юридичної особи, довідкою про борг (а.с. 7-10, 24).

Стаття 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює відповідальність страхувальників, частиною 1 якої передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Частина 2 вказаної статті Закону передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Доказів сплати заборгованості відповідачем суду не представлено.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з приватного підприємства "Технобудприлад" заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму 211,19 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Технобудприлад" (76018, вул. Сахарова, 23, м. Івано Франківськ, Івано-Франківська область, ідентифікаційний код 35915409) в користь управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області (76000, вул. Незалежності, 44, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 20550895), заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 211 (двісті одинадцять) гривень 19 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.

Постанова складена в повному обсязі 28.02.2014 року.