Рішення

від 26.02.2014 по справі 905/6035/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.02.2014 Справа № 905/6035/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Левшиної Я.О. суддів Бокова Ю.В., Мельниченко Ю.С. при секретарі судового засідання Чистюхіній Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Донецького казенного заводу хімічних виробів, м.Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Донвуглеводоканал», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 83051,28грн.

За участю уповноважених представників :

від позивача: Можейко Т.В. (за довіреністю № 20159-2013 від 24.12.2013р.);

від відповідача: Макаров М.О. (за довіреністю № 4 від 18.02.2014р.).

СУТЬ СПРАВИ:

Донецький казенний завод хімічних виробів, м.Донецьк звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Донвуглеводоканал», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 83051,28грн.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 06.11.2013р. призначено колегіальний розгляд справи у складі суддів: головуючий суддя Риженко Т.М., суддя Довгалюк В.О., суддя Нестеренко Ю.С.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 08.01.2014р. змінено склад судової колегії: суддю Нестеренко Ю.С. замінено на суддю Бокову Ю.В.; суддю Довгалюк В.О. замінено на суддю Демідову П.В.

У зв'язку зі знаходженням головуючого судді Риженко Т.М. на лікарняному, розпорядженням від 14.02.2014р. №79, справу №905/6035/13 було передано на повторний автоматичний розподіл, за результатами якого для розгляду позовної заяви Донецького казенного заводу хімічних виробів, м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства «Донвуглеводоканал», м.Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 83051,28 грн. було визначено суддю Левшину Я.О.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 14.02.2014р. справу № 905/6035/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Левшина Я.О., суддя Бокова Ю.В., суддя Мельниченко Ю.С.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов мирової угоди затвердженої постановою Донецького апеляційного господарського суду, в частині оплати Публічним акціонерним товариством «Донвуглеводоканал» на користь Донецького казенного заводу хімічних виробів заборгованості у розмірі 83051,28грн., що порушує його права та охоронювані законом інтереси.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав: постанову Донецького апеляційного господарського суду № 5/14б від 16.03.2010р.; лист №01/308 від 17.07.2013р.; лист №20-124 від 24.07.2013р.; лист №20-69 від 14.05.2013р.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: правоустановчі документи Донецького казенного заводу хімічних виробів; наказ № 18-к від 06.03.2013р.; клопотання б/н віл 17.09.2013р.; заяву про визнання кредитором на суму 171781,26грн. № 20-42 від 09.04.2004р.; клопотання б/н від 25.12.2013р.; клопотання б/н від 24.01.2014р.; письмові пояснення № 20-18 від 24.02.2014р., у яких позивач проти розстрочки виконання рішення заперечував.

14.02.2014р. відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що: підприємство тривалий час знаходиться у складному економічному становищі; відповідач має не тільки заборгованість перед кредиторами, але є кредитором за іншими правовідносинами; відповідач планує графік своїх розрахунків перед кредиторами відповідно до надходження коштів по боргам. Також просив надати боржнику розстрочення виконання рішення та окремо визначити певний графік. Крім того відповідачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства «Донвуглеводоканал».

26.02.2014р. від відповідача до канцелярії суду надійшла заява б/н від 18.02.2014р., у якій останній позовні вимоги визнав у повному обсягу, просив розстрочити виконання рішення та окремо визначити певний графік (або умови) погашення заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.12.2009р. відмовлено в затвердженні мирової угоди по справі № 5/14Б про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Донвуглеводоканал», м. Донецьк.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду № 5/14б від 16.03.2010р. ухвалу господарського суду Донецької області від 03.12.2009р. по справі № 5/14б скасовано, затверджено мирову угоду по справі №5/14Б про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Донвуглеводоканал», м.Донецьк.

Відповідно до п. 3.4.2. зазначеної мирової угоди сума вимог кредиторів четвертої черги, що залишиться після прощення (списання) вимог, визначених у п. 3.4.1., склала 9 573 358,52 (дев'ять млн. п'ятьсот сімдесят три тис. триста п'ятдесят вісім грн. 52 коп.) та у розрізі окремих кредиторів має бути погашеною у не заборонений законом спосіб у наступних сумах та наступні терміни:

• Донецький казенний завод хімічних виробів - 83051,28 грн.(вісімдесят три тис. п'ятдесят одна грн. 28 коп.) до 31.12.2010;

• ВАТ «Донецькміськгаз»- 9 303,51 грн.(дев'ять тис. триста три грн.. 51 коп.) до 31.12.2010;

• ВАТ «Донецькобленерго» - 3982,34 грн. (три тис. дев'ятьсот вісімдесят дві грн..34 коп.) до 31.12.2010;

• ВАТ «ПЕМ -Енерговугілля» - 26 695, 49 грн. (двадцять шість тис. шістсот дев'яносто п'ять грн. 49 коп.) до 31.12.2010;

• КП «Донецькміськводоканал» - 9 450 325,90 грн. (дев'ять млн. чотириста п'ятдесят тис. триста двадцять п'ять грн.. 90 коп.) наступним чином.

Як вказує позивач, від неодноразово звертався до відповідача з вимогою здійснити платежі за вказаною мировою угодою, проте, до теперішнього часу відповідач свої зобов'язання не виконав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

26.02.2014р. відповідачем до канцелярії суду надано заяву б/н від 18.02.2014р., у якій останній позовні вимоги визнав у повному обсягу.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч. 6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиїх-небудь права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному:

По-перше, визнання позову опосередковано у належній письмовій формі, визначеній ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України;

По-друге, визнання позову здійсненою уповноваженою (а.с. 126) на вчинення такої процесуальної дії особою;

По-третє, оскільки учасниками спірних правовідносин є лише позивач та відповідач, остільки визнання позовних вимог як таке не має безпосередніх негативних наслідків для прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у стягненні з відповідача заборгованості у розмірі 83051,28грн. за невиконання мирової угоди, затвердженої постановою Донецького апеляційного господарського суду № 5/14б від 16.03.2010р.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, Донецький казенний завод хімічних виробів та Публічне акціонерне товариство «Донвуглеводоканал», м.Донецьк, керуючись частиною 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, скористалися наданим зазначеною нормою правом у добровільному порядку врегулювати спір та уклали мирову угоду, що була затверджена Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.03.2010р. по справі № 5/14б.

Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не призводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне (без державного втручання) врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.

Суд зазначає, що в результаті затвердження мирової угоди, між сторонами припинилось первісне зобов`язання та виникло нове - за мировою угодою, затвердженою Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.03.2010р. по справі № 5/14б.

Таким чином, звернення стягувача до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 83051,28грн. є належним способом захисту у розумінні ст. 16 Цивільного кодексу України, за приписами якої одним із способів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі.

Зазначене цілком відповідає нормам ст. 124 Конституції України, ст.115 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, строком сплати за мировою угодою є: 31.12.2010 на загальну суму 83051,28грн. Тобто, строк виконання умов укладеної між сторонами мирової угоди сплинув.

Суд окремо зазначає, що під час розгляду даної справи, з боку відповідача не надано доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували дотримання умов мирової угоди, затвердженою постановою Донецького апеляційного господарського суду № 5/14б від 16.03.2010р., в частині своєчасної сплати заборгованості в розмірі 83051,28грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Донецького казенного заводу хімічних виробів, м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства «Донвуглеводоканал» про стягнення заборгованості у розмірі 83051,28грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6, ч.2 ст.19, п.1 ч.3 ст.129 Конституції України, суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

В свою чергу, відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом наведеної норми, відстрочка або розстрочка є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відтак, саме на сторін в контексті приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України покладається обов'язок доведення існування відповідних підстав.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Суд вважає, що відстрочка або розстрочка виконання рішення господарського суду може бути надана лише у виключних випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Вирішуючи питання про відстрочку, розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку рішення, суд враховує інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступень вини відповідача у спорі, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження існування обставин унеможливлюючих виконання рішення у строк.

Разом з цим, суд враховує рівність сторін в господарському процесі та зазначає, що відповідач не позбавлений процесуального права у будь-який час на стадії виконання рішення звернутися із заявою про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, надавши документальні докази в обґрунтування.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 604 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 78, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Донецького казенного заводу хімічних виробів, м.Донецьк (ЄДРПОУ 14311844) до Публічного акціонерного товариства «Донвуглеводоканал», м.Донецьк (ЄДРПОУ 05438089) про стягнення заборгованості у розмірі 83051,28грн. задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донвуглеводоканал» (83049, м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 109, ЄДРПОУ 05438089) на користь Донецького казенного заводу хімічних виробів (83013, м. Донецьк, вул. Софійська, 1, ЄДРПОУ 14311844) суму боргу у розмірі 83051,28грн., судовий збір у розмірі 1720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 26.02.2014р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.02.2014р.

Головуючий суддя Я.О. Левшина

Суддя Ю.В. Бокова

Суддя Ю.С. Мельниченко

Вх: 1647313

387-59-08

надруковано 3 прим.:

1 - ГСДО,

1 - позивачу

1 - відповідачу