Рішення

від 27.02.2014 по справі 927/84/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 лютого 2014 року справа № 927/84/14

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісагро-Київ»,

вул. Каменярів, 21, м. Київ, 03138,

до відповідача: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Бурівське»,

вул. Леніна, 21, с.Бурівка, Городнянський район, 15143,

про стягнення 1 331 654,09 грн.

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: Гальченко Р.О., довіреність №б\н від 12.02.2014 року,

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісагро-Київ» подано позов до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Бурівське» про стягнення 1331654,09 грн., з яких 927 736,75 грн. основного боргу, 253 339,50 грн. 39% річних, 88 662,04 грн. пені та 61 915,80 грн. 5% штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги і просить їх задовольнити.

03.02.2014 року до суду від імені СТОВ «Бурівське» надійшло клопотання від 31.01.2014 року про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом міста Києва позову СТОВ «Бурівське» до ТОВ «Сервісагро-Київ» про визнання договору поставки недійсним. Дане клопотання від імені відповідача не підписано уповноваженою особою, а тому до розгляду не приймається.

Представник відповідача вдруге в судове засідання не з'явився. Відповідач заяв та клопотань та витребуваних судом документів не надіслав. Рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу відповідача направлялася ухвала від 18.02.2014 року, яка повернута Укрпоштою з довідкою, в якій зазначена причина повернення: «за закінченням терміну зберігання».

Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 за №18 (зі змінами, внесеними постановою Пленуму ВГСУ від 16.01.2013 №3) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

За змістом зазначеної ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відтак, відповідач повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи судом.

Отже, відповідач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях, на подання відзиву на позов, заяв, клопотань, на подачу доказів та іншими правами.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2013 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки №КИ-ЧН-9-260313/ззр-Пр.

Відповідно до п. 1.1 договору за цим договором постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.1.2 договору поставка товару в рамках і на підставі цього договору може здійснюватись окремими партіями відповідно до додаткових угод (специфікацій) до цього договору.

Загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його певне співвідношення (асортимент), упаковка та маркування, ціна, строк, порядок поставки та оплати, а також інші умови, визначаються додатковими угодами (специфікаціями) до цього договору, які є невід'ємною його частиною (п.1.3 договору).

Відповідно до п.2.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до « 31» грудня 2013 р., а щодо невиконаних до цього дня зобов'язань та відповідальності - до повного їх виконання.

Поставка товару здійснюється на умовах, визначених відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів INCOTERMS - 2010. Конкретні умови поставки вказуються в додаткових угодах (специфікаціях) до цього договору. При цьому фактичним вантажоотримувачем товару може бути як сам покупець, так і вказані ним треті особи, які не є сторонами цього договору і діють на підставі договору доручення (п.2.2 договору).

Згідно п.2.3 договору поставка товару здійснюється за умови наявності у покупця належним чином оформленого доручення (довіреності) на певний товар, передбачений додатковою угодою (специфікацією) до цього договору.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що загальна кількість товару, що поставляється покупцю за цим договором та додатковими угодами (специфікаціями) до нього, визначається на підставі фактичного обсягу поставленого товару.

Датою поставки товару вважається дата, вказана у видаткових накладних, на підставі яких товар був переданий покупцю (п.3.4 договору).

Відповідно до п.3.5 договору право власності на товар переходить до покупця з моменту повної оплати ціни товару. Покупець має право користуватись товаром за цільовим призначенням до переходу до нього права власності за умовою подальшої повної оплати ціни товару згідно з умовами даного договору та додаткових угод (специфікацій) до нього.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що вартість товару повинна бути повністю сплачена постачальнику покупцем на умовах, які зазначені в додаткових угодах (специфікаціях) до даного договору, що є невід'ємною частино договору.

Відповідно до п.4.2 договору розрахунок за даним договором здійснюється:

4.2.1 у безготівковій формі, в національній валюті, на поточний рахунок постачальника, вказаний у даному договорі або в рахунку-фактурі на оплату товару;

4.2.2 у вексельній формі або шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за згодою обох сторін.

Покупець зобов'язаний своєчасно оплачувати товар за встановленими цінами в строки, на умовах та в порядку, що визначені у додаткових угодах (специфікаціях) (п.5.2.2 договору).

Згідно п.8.2 договору у випадку прострочення покупцем оплати ціни товару постачальник має право вимагати оплати ціни товару, штрафних санкцій та відшкодування завданих збитків, або повернення неоплаченого товару аналогічної якості, кількості та асортименту зі сплатою штрафних санкцій та інших платежів згідно п.8.5 цього договору і відшкодування завданих постачальнику збитків.

Відповідно до п.8.3 договору постачальних вправі застосувати на свій розсуд будь-які оперативно-господарські санкції визначені ст. 235 та ст.236 Господарського кодексу України, зокрема у разі порушення строків оплати, встановлених даним договором та додатковими угодами (специфікаціями) до нього, зобов'язання покупця по повному розрахунку за отриманий товар вважаються такими, що настали з моменту такого прострочення.

Згідно п.8.5 договору покупець:

8.5.1 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 5% (п'ять відсотків) та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

8.5.2 за порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни товару на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника 39% річних від суми боргу.

Відповідно до п.8.6 договору нарахування неустойки (пені) за цим договором здійснюється протягом всього часу існування заборгованості.

26 березня 2013 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки №КИ-ЧН-10-260313/н-Пр.

Відповідно до п. 1.1 договору за цим договором постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.1.2 договору поставка товару в рамках і на підставі цього договору може здійснюватись окремими партіями відповідно до додаткових угод (специфікацій) до цього договору.

Загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його певне співвідношення (асортимент), упаковка та маркування, ціна, строк, порядок поставки та оплати, а також інші умови, визначаються додатковими угодами (специфікаціями) до цього договору, які є невід'ємною його частиною (п.1.3 договору).

Відповідно до п.2.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до « 31» грудня 2013 р., а щодо невиконаних до цього дня зобов'язань та відповідальності - до повного їх виконання.

Поставка товару здійснюється на умовах, визначених відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів INCOTERMS - 2010. Конкретні умови поставки вказуються в додаткових угодах (специфікаціях) до цього договору. При цьому фактичним вантажоотримувачем товару може бути як сам покупець, так і вказані ним треті особи, які не є сторонами цього договору і діють на підставі договору доручення (п.2.2 договору).

Згідно п.2.3 договору поставка товару здійснюється за умови наявності у покупця належним чином оформленого доручення (довіреності) на певний товар, передбачений додатковою угодою (специфікацією) до цього договору.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що загальна кількість товару, що поставляється покупцю за цим договором та додатковими угодами (специфікаціями) до нього, визначається на підставі фактичного обсягу поставленого товару.

Датою поставки товару вважається дата, вказана у видаткових накладних, на підставі яких товар був переданий покупцю (п.3.4 договору).

Відповідно до п.3.5 договору право власності на товар переходить до покупця з моменту повної оплати ціни товару. Покупець має право користуватись товаром за цільовим призначенням до переходу до нього права власності за умовою подальшої повної оплати ціни товару згідно з умовами даного договору та додаткових угод (специфікацій) до нього.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що вартість товару повинна бути повністю сплачена постачальнику покупцем на умовах, які зазначені в додаткових угодах (специфікаціях) до даного договору, що є невід'ємною частино договору.

Відповідно до п.4.2 договору розрахунок за даним договором здійснюється:

4.2.1 у безготівковій формі, в національній валюті, на поточний рахунок постачальника, вказаний у даному договорі або в рахунку-фактурі на оплату товару;

4.2.2 у вексельній формі або шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за згодою обох сторін.

Покупець зобов'язаний своєчасно оплачувати товар за встановленими цінами в строки, на умовах та в порядку, що визначені у додаткових угодах (специфікаціях) (п.5.2.2 договору).

Згідно п.8.2 договору у випадку прострочення покупцем оплати ціни товару постачальник має право вимагати оплати ціни товару, штрафних санкцій та відшкодування завданих збитків, або повернення неоплаченого товару аналогічної якості, кількості та асортименту зі сплатою штрафних санкцій та інших платежів згідно п.8.5 цього договору і відшкодування завданих постачальнику збитків.

Відповідно до п.8.3 договору постачальних вправі застосувати на свій розсуд будь-які оперативно-господарські санкції визначені ст. 235 та ст.236 Господарського кодексу україни, зокрема у разі порушення строків оплати, встановлених даним договором та додатковими угодами (специфікаціями) до нього, зобов'язання покупця по повному розрахунку за отриманий товар вважаються такими, що настали з моменту такого прострочення.

Згідно п.8.5 договору покупець:

8.5.1 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 5% (п'ять відсотків) та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

8.5.2 за порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни товару на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника 39% річних від суми боргу.

Відповідно до п.8.6 договору нарахування неустойки (пені) за цим договором здійснюється протягом всього часу існування заборгованості.

На виконання умов даних договорів позивачем передано відповідачу товар згідно видаткових накладних № 403 від 18 травня 2013 року на суму 354 017,94 грн., №586 від 03 червня 2013 року на суму 55 746,00 грн., №127 від 10 квітня 2013 року на суму 296 080,00 грн., №145 від 12 квітня 2013 року на суму 353 172,00 грн. та №487 від 22 травня 2013 року на суму 179 300,00 грн., що разом складає 1 238 315,94 грн.

Вказаний товар отриманий відповідачем, згідно довіреностей, які містяться в матеріалах справи, що підтверджується печаткою та підписом представника відповідача на вищевказаних накладних.

Відповідач частково виконав умови договорів, сплативши за товар 310579,19 грн., що підтверджується виписками банку, які містяться в матеріалах справи.

Проте в порушення умов договорів відповідач не сплатив вартість отриманого товару в повному обсязі та в строки, передбачені договором.

Як зазначає позивач, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар на момент звернення з позовом до суду складає 927 736,75 грн.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

"Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем від позивача товару за вищевказаними накладними, виходячи з вищевикладених норм законодавства та договору, у відповідача виникло зобов'язання сплатити вартість отриманого товару.

Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення борг по оплаті відповідачем отриманого товару на суму 927 736,75 грн.

Виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 927 736,75 грн. основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так пунктами 8.5.2 договорів №КИ-ЧН-9-260313/ззр-Пр та №КИ-ЧН-10-260313/н-Пр передбачено, що за порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни товару на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, покупець сплачує на користь постачальника 39% річних від суми боргу.

Згідно розрахунків, складених позивачем, останній просить стягнути з відповідача 39 % річних за період з 11.04.2013 року по 13.01.2014 року в сумі 253 339,50 грн.

Пунктами 8.5.1 договорів №КИ-ЧН-9-260313/ззр-Пр та №КИ-ЧН-10-260313/н-Пр передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 5% (п'ять відсотків) та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.8.6 вищевказаних договорів нарахування неустойки (пені) за цими договорами здійснюється протягом всього часу існування заборгованості.

Так на підставі пунктів 8.5.1, 8.6 договорів позивачем заявлена до стягнення пеня за період прострочення платежу з 11.04.2013 року по 13.01.2014 року в сумі 88 662,04 грн. та 5% штрафу в сумі 61 915,80 грн., що підтверджується розрахунками, складеними позивачем.

Для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування пені, 39% річних та 5% штрафу і в разі, якщо обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 року № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році").

Господарський суд Чернігівської області, здійснив перевірку розрахунку пені, 39% річних та 5% штрафу, заявлених до стягнення позивачем, дійшов висновку, що його розрахунки відповідають чинному законодавству, умовам договорів та матеріалам справи.

Враховуючи, що відповідачем не сплачено суму боргу 927 736,75 грн. у терміни, визначені умовами договорів, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача пеня за період прострочення платежу з 11.04.2013 року по 13.01.2014 року сумі 88 662,04 грн., 39% річних за період з 11.04.2013 року по 13.01.2014 року в сумі 253 339,50 грн. та 5% штрафу в сумі 61 915,80 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 88 662,04 грн., 39% річних в сумі 253 339,50 грн. та 5% штрафу в сумі 61915,80 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин відповідно до п.2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений позивачем, в повному обсязі покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Бурівське» (вул. Леніна, 21, с.Бурівка, Городнянський район, Чернігівська область, 15143, р/р 26002301101595 у ЧОО АТ «Ощадбанк», ідентифікаційний код 05388799, МФО 353553) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісагро-Київ» (вул. Каменярів, 21, м.Київ, 03138, р/р 26008179049 у АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м.Києві, ідентифікаційний код 36555493, МФО 380805) 927 736,75 грн. боргу, 253 339,50 грн. 39% річних, 88 662,04 грн. пені, 61 915,80 грн. 5% штрафу та 26 633,10 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ж.В. Блохіна