Ухвала

від 26.02.2014 по справі 2а-0370/3780/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року Справа № 59337/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західагроінвест ЛТД» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2011 товариство з обмеженою відповідальністю «Західагроінвест ЛТД» (далі - ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - ОДПІ) від 25.07.2011 року № 0014581601, яким товариству було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 13004,00 грн., з яких за основним платежем 10 403,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2601,00 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25.01.2012 року у справі № 2а/0370/3780/11 позов було задоволено повністю.

У своїй апеляційній скарзі ОДПІ просило вказану постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову ТОВ у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що 16.11.2010 року було анульовано свідоцтво платника ПДВ позивача код ЄДРПОУ 35353816.

За даними декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року у підприємства рахувались товарні залишки та основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих податкових періодах на суму 50256,00 грн., та залишки запасів 4027,00 гри.

Відповідно до листа ДПА України від 14.02.11 №4021/7/16-1417 у разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ за ініціативою податкового органу умовне постачання товарів та необоротних активів відображається у податковій декларації з ПДВ за наслідками останнього звітного періоду ( з першого дня такого останнього періоду по день анулювання реєстрації особи як платника ПДВ включно).

Оскільки платником не здійснено умовний продаж товарних залишків у декларації з ПДВ за листопад 2010 року, то за результатами перевірки слід донарахувати ПДВ в сумі 10403 та штрафними санкціями 2601,00 грн. у відповідності до пп. «г» п. 184.1 п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України (далі - ПК).

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позов ТОВ, суд першої інстанції виходив із того, що при проведенні перевірки податковий орган зобов'язаний був керуватись нормами Закону України «Про податок на додану вартість» щодо обставин вчинення (не вчинення) ТОВ порушень після анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, а також нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при визначенні розміру штрафних санкцій.

Окрім того, відповідачем не у повній мірі досліджено податкову звітність з ПДВ товариства і зроблено хибні висновки щодо вартості товарних залишків і основних фондів, які були наявні на момент анулювання реєстрації товариства як платника ПДВ 16.11.2010 року, вартість яких фактично становила 4027 грн.

Оскільки суд не наділений правом визначати розмір податкових зобов'язань платників податків при виявленні порушень, вчинених податковим органом під час їх обрахунку, податкове повідомлення-рішення від 25.07.2011р. №0014581601 є протиправним та підлягає скасуванню повністю.

Даючи оцінку рішенню суду першої інстанції та доводам апелянта, що викладені у поданій апеляційній скарзі, апеляційний суд виходить із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ОДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ з ПДВ за листопад 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки № 5367/15-2/35353816 від 08.07.2011 року, у якому констатовано порушення позивачем п. 184.7 ст. 184 ПК, що проявилося у нездійсненні умовного продажу товарних залишків у декларації з ПДВ за листопад 2010 року.

За результатами перевірки ОДПІ винесено оспорювань податкове повідомлення-рішення від 25.07.2011 року № 0014581601.

Суть даного спору зводиться до правомірності висновку податкового органу про нездійснення ТОВ умовного продажу товарних залишків у декларації за листопад 2010 рік після анулювання 16.11.2010 року ОДПІ свідоцтва платника ПДВ, в той час як за даними декларації про прибуток за ІІІ квартал 2010 року у позивача рахувались товарні залишки та основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит в минулих податкових періодах, на суму 50256 грн., а також залишки запасів на суму 4027 грн. При цьому ОДПІ прийшла до переконання про необхідність донарахування позивачу ПДВ в сумі 10857 грн., однак із врахуванням залишку від'ємного значення в сумі 454 грн., нарахована сума умовного продажу становить 10403 грн.

Виходячи з приписів п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» за наслідками податкового періоду, у якому відбулося анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ, ТОВ зобов'язане було подати податкову декларацію з ПДВ за податковий період з 01.11.2010 року по 16.11.2010 року та визнати умовний продаж товарних залишки або основних фондів, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, за звичайними цінами у разі їх наявності.

При цьому згідно з пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ подано податкову декларацію з ПДВ за листопад 2010 року 01.12.2010 року, однак камеральну перевірку таких даних ОДПІ було проведено лише 08.07.2011 року та констатовано порушення товариством норм ПК, який на момент виникнення спірних правовідносин (листопад 2010 року) не діяв.

Відтак суд апеляційної інстанції погоджується із позицією суду першої інстанції про те, що при проведенні перевірки податковий орган був зобов'язаний керуватись не нормами ПК, а нормами Закону України «Про податок на додану вартість» щодо обставин вчинення (не вчинення) ТОВ порушень після анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, а також нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при визначенні розміру штрафних санкцій.

Одночасно суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що суд не наділений правом визначати розмір податкових зобов'язань платників податків при виявленні порушень, вчинених податковим органом під час їх обрахунку, а ОДПІ під час проведення перевірки не було враховано того, що відповідно до додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року ТОВ здійснило поставку основних фондів в серпні 2010 року на суму 50256 грн., а отже вартість товарних залишків і основних фондів, які були наявні на момент анулювання реєстрації товариства як платника ПДВ, фактично становила 4027 грн.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.01.2012 року у справі № 2а/0370/3780/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Л.П.Іщук