Постанова

від 26.02.2014 по справі 809/537/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2014 р. Справа № 809/537/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитюка Р.В.

за участю секретаря судового засідання Котик Д.М.,

представника позивача - Пасічник Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську

до відповідача: ТзОВ "СВ-Центр"

про стягнення заборгованості в сумі 250,80 грн,-

ВСТАНОВИВ:

11.02.2014 року управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернулося в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Центр" про стягнення заборгованості в сумі 250,80 грн.

Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Центр" є юридичною особою і відповідно до ч.1 ст. ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є страхувальником і платником страхових внесків. Відповідачем, в порушення статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не погашено заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2004 року по 16.12.2013 року в сумі 2465,17 грн., з яких заборгованість по сплаті страхових внесків становить 250,80 грн.

У зв'язку із несплатою або несвоєчасною сплатою відповідачем страхових внесків УПФУ в м.Івано-Франківську до товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Центр" накладено штрафні санкції, у зв'язку з чим винесено вимогу № Ю 273/1 від 10.05.2006 року, яку направлено відповідачу поштою. Зазначено, що сума несплачених страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є узгодженою та підлягає стягненню з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча завчасно та належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, однак 19.02.2014 року на адресу суду повернулася поштова кореспонденція, з відміткою укркур`єра "підприємство відсутнє", яка відправлялася відповідачу за адресою, вказаною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - м. Івано-Франківськ, вул. Січинського, буд. 21 кв.52, 76018.

Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. З огляду на вказане відповідача належним чином повідомлено про відкриття судом провадження у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Центр" про стягнення заборгованості в сумі 250,80 грн. та про можливість подання заперечення проти адміністративного позову.

За змістом частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону від 17.11.2011 року) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом, за умови належного повідомлення відповідача про розгляд справи у відповідності до вимог частини 3 статті 33 та частини 3 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 коментованого Кодексу.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-Центр" 11.02.2000 року зареєстрована виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, являється платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 19-20).

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час їх дії.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно вимог частини першої та третьої статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Частина 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно вимог частини 6 статті 19 вказаного Закону страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Таким чином, суд приходить до переконання, що відповідач у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на якого покладено обов'язок нараховувати та сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську.

Пунктом 2.1. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 року за № 26-1, встановлено, що страхувальники щомісяця формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Частина 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з частиною 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем, в порушення статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не погашено заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2004 року по 16.12.2013 року в сумі 2465,17 грн., з яких заборгованість по сплаті страхових внесків становить 250,80 грн.

У зв'язку із наявністю недоїмки, відповідно до ч.3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" боржнику надсилалася рекомендованими листом з повідомленням про вручення вимога про сплату боргу № Ю 273/1 від 10.05.2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи вищезазначена вимога є узгодженою та не оскаржувалася відповідачем в адміністративному чи судовому порядку.

Згідно ч. 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідачем вказані зобов'язання у встановлений законом строк в повному обсязі не сплачені і на момент розгляду справи заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та по сплаті фінансових санкцій складає 250,80 грн.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено норми статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Доводи позивача про зобов'язання відповідача за страховими внесками на суму 250,80 грн. підтверджуються карткою особового рахунку страхувальника юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Центр" (а.с. 5), вимогою про сплату боргу (а.с. 6) та іншими матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-Центр", 76018, вул. Січинського 21/52, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 30609946 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, вул. Незалежності, 44, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20550895 заборгованість в сумі 250 (двісті п`ятдесят) гривень 80 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Микитюк Р.В.

Постанова складена в повному обсязі 03.03.2014 року.