Рішення

від 18.02.2014 по справі 911/59/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2014 р. Справа № 911/59/14

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвесттехноіндустрія ХХІ століття», м. Бориспіль

про стягнення 5611,90 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Сіленко А.О.

Від відповідача: Мамирбаєв Є.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга - Логістик» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвесттехноіндустрія ХХІ століття» (далі - відповідач) про стягнення 5611,90 грн.

Провадження у справі №911/59/14 порушено відповідно до ухвали суду від 09.01.2014 року та призначено справу до розгляду на 23.01.2014 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засіданні 23.01.2014 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Представник позивача у судовому засіданні 23.01.2014 року подав заяву про зміну предмету позову, в якій фактично уточнив позовні вимоги у зв'язку зі сплатою відповідачем основного боргу в сумі 5149,72 грн., у зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача 385,16 грн. пені та 108,19 грн. 3% річних у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання. Розгляд справи відкладався на 06.02.2014 року.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 06.02.2014 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Розгляд справи відкладався до 18.02.2014 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено наступне.

18.02.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-Логістик» (позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвесттехноіндустрія XXI століття» (відповідач, Покупець) було укладено Договір № 544 поставки продукції (далі - Договір).

За умовами цього Договору позивач продає та поставляє Товар, а відповідач купує та оплачує Товар.

Відповідно до її. 3.3. Договору Покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію Товару переданого Постачальником, протягом 14 календарних днів з моменту отримання партії товару.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар відповідно до ТТН № БЕР-000960 від 24.01.2013 року на суму 1623,12 грн., ТТН № БЕР-001040 від 25.01.2013 року на суму 800,00 грн., ТТН № БЕР-001269 від 31.01.2013 року на суму 1371,52 грн., ТТН № БЕР-001553 від 07.02.2013 року на суму 1355,08 грн., що загалом становить 5149,72 грн. Факт отримання товару відповідачем не заперечено та не спростовано.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі свої зобов'язання з оплати поставленого товару не виконав.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою товару позивач просить стягнути з відповідача 385,16 грн. пені та 77,02 грн. 3 % річних.

Позивач в судовому засіданні 23.01.2014 року подав заяву про зміну предмету позову, в якій фактично уточнив позовні вимоги у зв'язку зі сплатою відповідачем основного боргу в сумі 5149,72 грн.

В той же час, позивач уточнив розрахунок 3% річних та збільшив період нарахування до моменту звернення до суду, у зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача 385,16 грн. пені та 108,19 грн. 3% річних у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов'язання.

Згідно п. 5.1. Договору в разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань по даному Договору, Сторони несуть відповідність згідно чинного законодавства України. Згідно п. 5.3. Договору, у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії Товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши наданий розрахунок пені, судом встановлено, що пеня нарахована на суми фактичного прострочення за відповідні періоди прострочення (до погашення боргу під час розгляду справи в суді) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, таким чином, вимога про стягнення пені обґрунтована і підлягає задоволенню.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування 3% річних було проведено виходячи із фактичної суми заборгованості, що існувала на відповідну дату. Таким чином, вимога позивача про стягнення 3% річних правомірна і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги (уточнені) позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в сумі, сплаченій позивачем при зверненні до суду, оскільки сплата боргу відбулись після подання позову.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвесттехноіндустрія ХХІ століття» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 76, код 35023058) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олга-Логістик» (01001, м. Київ, вул. Софіївська, 10-а, код 36001805) 385,16 грн. пені, 108,19 грн. 3% річних та 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А.Ю.

дата підписання 28.02.2014 р.