Рішення

від 28.02.2014 по справі 909/99/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2014 р. Справа № 909/99/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В. В., при секретарі судового засідання Мартиненко І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Єдиний розрахунковий центр",

юридична адреса: вул. Незалежності, 9, м. Івано-Франківськ, 76018

адреса для листування: вул. Чорновола, 7, офіс 302,

м. Івано-Франківськ, 76018.

до відповідача: Приватного підприємства "Алвас",

вул. Г.Мазепи, 167, корп. 4, м. Івано-Франківськ, 76000

вул. Вишнева, будинок 11, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості в сумі 7 708 грн. 55 коп., з яких

7 648 грн. 18 коп. - основна заборгованість за послуги з утримання будинків

і споруд та прибудинкових територій,

60 грн. 37 коп. - 3 % річних

за участю представників сторін:

від позивача: Домбровська Є.І. - представник (довіреність № 0110/365 від 26.12.2013)

від відповідача: Паньків В.Я. - представник (довіреність б/н від 10.02.2014)

Боднарчук А.М. - представник (довіреність б/н від 10.02.2014)

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Єдиний розрахунковий центр" звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства "Алвас" про стягнення заборгованості в сумі 7 913 грн. 22 коп., з яких 7 648 грн. 18 коп. - основна заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, 204 грн. 67 коп. - пені, 60 грн. 37 коп. - 3% річних.

Ухвалою суду від 27.01.2014 порушено провадження у справі, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 11.02.2014.

Відповідно до 2 ст. 4-3 та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог та заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотаннями чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази (ст. 65 ГПК України).

Тому суд, в порядку підготовки справи до розгляду, ухвалою від 27.01.2014 зобов'язав позивача подати оригінали доданих до позовної заяви документів, на які він посилається як на підставу своїх вимог для огляду в судовому засіданні, претензію про несплату за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, на яку позивач посилається в позовній заяві та докази направлення такої претензії відповідачу, належним чином засвідчені копії рахунків - фактури за спірний період відповідно до п. 7.4. Договору №279 від 01.01.2012 для долучення до матеріалів справи, довідку (витяг) від державного реєстратора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що містить відомості про учасника процесу станом на час розгляду справи. Зобов'язано сторони провести звірку розрахунків, за наслідком якої скласти двосторонній акт, який подати в судове засідання. Обов'язок проведення покладено на позивача. Відповідача зобов'язано сприяти у проведенню взаємозвірки розрахунків.

В судовому засіданні 11.02.2014 позивач заявлені позовні вимоги підтримав, вимоги ухвали суду не виконав.

Відповідач в судове засідання 11.02.2014 не з'явився.

Ухвалою суду від 11.02.2014 розгляд справи відкладено на 25.02.2014, зобов'язано позивача подати оригінал договору №279 від 01.01.2012 для огляду в судовому засідання та належним чином завірену його копію у форматі, придатному для читання; вказати період, за який виникла заборгованість та подати обґрунтований розрахунок суми основної заборгованості, пені (з врахуванням п.6 ст.232 Господарського кодексу України) та 3 % річних із зазначенням конкретних періодів та сум, що підлягають сплаті; подати належним чином засвідчені копії рахунків - фактури за спірний період відповідно до п. 7.4. Договору №279 від 01.01.2012 для долучення до матеріалів справи; докази в підтвердження факту надання послуг за договором №279 від 01.01.2012; претензію про несплату за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та докази направлення такої претензії відповідачу, довідку (витяг) від державного реєстратора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що містить відомості про учасника процесу станом на час розгляду справи.

В судовому засіданні 25.02.2014 позивач заявлені позовні вимоги підтримав, вимоги ухвали суду виконав частково, подав клопотання про долучення додаткових документів, зокрема: копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серія АГ №247972 від 09.01.2014, рахунки-фактури №237/3-2013 від 31.03.2013, №237/4-2013 від 30.04.2013, №237/5-2013 від 31.05.2013, №237/6-2013 від 30.06.2013, №237/7-2013 від 31.07.2013, №237/8-2013 від 31.08.2013, №237/9-2013 від 30.09.2013, №237/10-2013 від 31.10.2013, №237/11-2013 від 30.11.2013, №237/12-2013 від 31.12.2013, акт звірки взаємних розрахунків №05-03/680 від 25.01.2014, підписаний позивачем з поштовою квитанцією та повідомленням про вручення поштового відправлення, копії договору №279 від 01.01.2012, довідки №01-03/153 від 19.02.2014, копії угоди №3-12-0047 з додатками, договору №3-12-0047/85664, угоди №3-12-0049 з додатками, договору №3-12-0049/86988, угоди №3-12-0050 з додатками, договору №3-12-0050/87736, угоди №3-12-0062 з додатками, договору №3-12-0062/90445, угоди №3-12-0069 з додатками, договору №3-12-0069/91382, угоди №3-12-0082 з додатками, угоди №3-12-0082/93488, угоди №3-12-0097 з додатками, договору №3-12-0097/95635.

Судом встановлено, що подана позивачем копія договору №279 від 01.01.2012 належним чином незасвідчена, поданий розрахунок суми основної заборгованості необґрунтований, вказаний в довідці позивачем період, за який виникла заборгованість не відповідає періоду, який зазначений в позовній заяві, рахунки - фактури надані тільки за березень - грудень 2013.

В судовому засіданні 25.02.2014 оголошено перерву до 28.02.2014 з метою надання можливості виконання вимоги ухвали суду від 11.02.2014, зобов'язано позивача подати належним чином завірену копію договору №279 від 01.01.2012, докази в підтвердження факту надання послуг, вказати період, за який виникла заборгованість та подати обґрунтований розрахунок суми основної заборгованості, пені (з врахуванням п.6 ст.232 Господарського кодексу України) та 3 % річних із зазначенням конкретних періодів та сум, що підлягають сплаті, подати належним чином засвідчені копії рахунків - фактури за спірний період, претензію про несплату за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

26.02.2014 надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшує позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 204 грн. 67 коп. та просить суд стягнути з ПП "Алвас" заборгованість за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 7 648 грн. 18 коп. основного боргу та 60 грн. 37 коп. 3 % річних.

В судовому засіданні 28.02.2014 позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Вимоги суду виконав частково, не подав обґрунтований розрахунок суми основної заборгованості та докази в підтвердження факту надання послуг за період січень 2012 - лютий 2013 включно, зокрема, рахунки-фактури за вказаний період.

Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до зменшених позовних вимог, враховуючи, що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї- небудь права та охоронювані законом інтереси.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно п.3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" в разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову.

В судовому засіданні 28.02.2014 оголошувалась перерва. Після перерви судове засідання продовжено за участю тих самих представників сторін.

Представник КП "Єдиний розрахунковий центр" заявлені позовні вимоги підтримав. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання ПП "Алвас" умов договору №279 від 01.01.2012 в частині оплати отриманих послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій внаслідок чого за період з січня 2012 року по грудень 2013 року утворилася заборгованість в сумі 7 648 грн. 18 коп. Крім цього, за несвоєчасне здійснення оплати за надані послуги позивач просить суд стягнути 60 грн. 37 коп. 3% річних. Щодо зазначеного в позовній заяві періоду, за який виникла заборгованість, зокрема січень - грудень 2013 року, позивач пояснив, що ним допущено описку, і періодом за який виникла заборгованість слід вважати січень 2012 - грудень 2013 року.

Представники ПП "Алвас" проти позову заперечують з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просять суд в позові відмовити.

Згідно вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши докази по справі та надавши їм належної правової характеристики, суд виходить з наступного.

Комунальне підприємство "Єдиний розрахунковий центр" є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 35277442, місцезнаходження юридичної особи: вул. Незалежності, 9, м.Івано-Франківськ, 76018. КП "ЄРЦ" є унітарним комерційним підприємством, засновником якого є територіальна громада м.Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради.

Приватне підприємство "Алвас" є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 30475575, місцезнаходження юридичної особи: вул. Вишнева, 11, м. Івано-Франківськ, 76018.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ПП "Алвас" є власником складського приміщення, яке знаходиться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Г.Мазепи №167 корпус 4, що підтверджується свідоцтвом про право власності, яке міститься в матеріалах справи та не заперечується відповідачем.

Рішенням Івано-Франківської міської ради "Про організацію та забезпечення роботи комунального підприємства "Єдиний розрахунковий центр" від 02.06.2011 №212-Х визначено, що з 01.11.2011 для житлового фонду комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська комунальне підприємство "Єдиний розрахунковий центр" виконавцем послуг: з управління будинком, спорудою або групою будинків; з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; з ремонту приміщень, будинків, споруд.

Після прийняття будинку №167, що знаходиться на вул. Г.Мазепи, корпус 4 в м.Івано-Франківську на баланс КП "ЄРЦ" згідно Акту прийняття - передачі об'єкта в управління з управління (з балансу), який міститься в матеріалах справи, позивач почав надавати послуги відповідно до структури періодичності та строків їх надання затвердженої рішенням Івано-Франківської міської ради №383-14 від 15.09.2011 зі змінами від 29.12.2011 №546-18, від 29.05.2012 №763-25.

01 січня 2012 року між ПП "Алвас" в особі директора Приймак А.В. та КП "Єдиний розрахунковий центр" укладено договір №279 про надання послуг з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до якого ПП "Алвас" є споживачем житлово-комунальних послуг, а КП "ЄРЦ" - виконавцем.

Вказаний договір укладено між сторонами у письмовій формі, ними підписаний, їх підписи засвідчено печатками, що відповідає ст.ст. 207, 208 ЦК України, є правомірним правочином, відповідно до ст. 204 ЦК України, оскільки іншого не доведено сторонами перед судом.

Предметом даного договору є забезпечення Виконавцем надання послуг у житловому будинку №167 корпус 4 вул. Г.Мазепи, який перебуває на балансі КП "ЄРЦ", а Споживачем - забезпечення своєчасної оплати цих послуг у строки та на умовах передбачених цим договором (п.2.1. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору невід'ємною його частиною є рішення органу місцевого самоврядування Івано-Франківська про побудинкові тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, додаток №1 до договору.

Пунктом 7.1. договору встановлено, щомісячна плата складається з вартості кожної з послуг, що надаються для жилого будинку споживача, розрахованої відповідно до встановленого тарифу, структури та періодичності послуг, включаючи вартість робіт з поточного ремонту, відповідно до затверджених умов надання послуг.

Відповідно п.7.3. договору розмір щомісячної плати за послуги визначається на підставі рахунку-фактури, доступному для перегляду на персональній сторінці Споживача на сайті: domivka.if.ua.

Рахунок-фактура вноситься в електронний обліковий регістр Виконавця.

На вимогу Споживача Виконавець зобов'язаний надати рахунок-фактуру на паперовому носії, засвідченому печаткою Виконавця.

Пунктом 7.4. сторони передбачили, що складений на підставі даного договору рахунок-фактури, є свідченням фактичного надання послуг та підставою для оплати.

Відповідно до п. 8.1 оплата послуг за кожен розрахунковий період здійснюється (платежі вносяться) не пізніше 29 числа звітного місяця.

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №842 від 27.12.2011 "Про прибудинкові тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м.Івано-Франківську" з додатками, затверджено граничні тарифи на послуги з утримання будинків і прибудинкових територій на основі яких здійснюється розрахунок наданих послуг.

Тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території та перелік послуг може змінюватись тільки на підставі норм чинного законодавства.

КП "Єдиний розрахунковий центр" посилається на те, що за період з січня 2012 по грудень 2013 року ним надано послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Приватному підприємству "Алвас" за визначеним їх переліком та затвердженими тарифами. Проте, ПП "Алвас" свої обов'язки покладені на нього чинним законодавством та договором не виконав внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 7 648 грн. 18 коп.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

За визначенням, наданих у ст.1 Закону, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих та нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого cамоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до ст. 20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, крім цього такий обов'язок передбачено п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572.

Нормами ч.1, 2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ч.1 ст.901, ч.1 ст. 903 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 7.4. договору сторони передбачили, що рахунки-фактури є свідченням фактичного надання послуг та підставою для оплати. КП "ЄРЦ" долучено до матеріалів справи рахунки-фактури за період березень - грудень 2013 року, чим підтверджено факт надання послуг за вказаний період на суму 3 176 грн. 58 коп.

Твердження ПП "Алвас" про непідтвердження факту надання послуг у зв'язку з відсутністю актів виконаних робіт, спростовується тим, що укладення таких актів не передбачено ні укладеним сторонами договором, ні ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", який являється в даному випадку спеціальним нормативно-правовим актом в тлумаченні закріпленому листом Міністерства юстиції України "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії" від 26.12.2008 №758-0-2-08-19.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 3 176 грн. 58 коп., яка виникла за період з березня 2013 по грудень 2013, на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи.

Частиною 3 ст. 22 ГПК України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відтак, неподання позивачем документів, зокрема обґрунтованого розрахунку суми основної заборгованості за період січень 2012 - лютий 2013 року включно, та рахунків-фактури за вказаний період, наявність яких є необхідним для вирішення спору в частині стягнення заборгованості за вищезазначений період, унеможливлює встановлення необхідних обставин справи.

Таким чином, розгляд справи в частині стягнення заборгованості за період січень 2012 - лютий 2013 за наявними в ній матеріалами не може бути повним, всебічним та об'єктивним, як цього вимагає закон.

З урахуванням конкретних обставин справи та те, що подані позивачем довідки про розрахунки за надані послуги суперечать одна одній в частині розрахунку наданих послуг за січень - лютий 2013 року, беручи до уваги не виконання КМ "ЄРЦ" вимог суду щодо подання витребуваних судом доказів, зокрема, обґрунтованого розрахунку суми основної заборгованості за період січень 2012 - лютий 2013 року включно, рахунків-фактури за вказаний період, та їх неподання перешкоджає розгляду справи судом в цій частині, оскільки невідомо на яку суми виставлялись рахунки за вказаний період і чи взагалі виставлялись, суд прийшов до висновку про необхідність залишення позову без розгляду в частині стягнення заборгованості в сумі 4 471 грн. 60 коп. за період з січня 2012 року по лютий 2013 року включно та, відповідно, в частині стягнення 3 % річних.

Вказана обставина не перешкоджає після усунення допущених недоліків знову звернутись до суду за захистом порушеного права.

Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Згідно з розрахунком, проведеним судом (розрахунок додається), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних в сумі 42 грн. 36 коп., розрахованих в ІПС "Законодавство", яка відповідає сумі, яку просить стягнути позивач згідно доданого розрахунку (період з березня 2013 року).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню частково, зокрема, в частині стягнення 3 176 грн. 58 коп. суми основної заборгованості за період березень - грудень 2013 року та нараховані на неї 42 грн. 36 коп. 3 % річних, в частині стягнення 4 471 грн. 60 коп.суми основної заборгованості за період січень 2012 - лютий 2013 включно та 18 грн. 01 коп. 3 % річних - залишити без розгляду.

Судовий збір в сумі 743 грн. 19 коп. стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, п.5 ч.1 ст.81, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Комунального підприємства "Єдиний розрахунковий центр" до Приватного підприємства "Алвас" про стягнення заборгованості в сумі 7 708 грн. 55 коп., з яких 7 648 грн. 18 коп. - основна заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, 60 грн. 37 коп. - 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Алвас" (вул. Вишнева, будинок 11, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, код ЄДРПОУ 30475575) на користь Комунального підприємства "Єдиний розрахунковий центр" (вул. Незалежності, 9, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, код ЄДРПОУ 35277442) заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період березень - грудень 2013 року в сумі 3 176 (три тисячі сто сімдесят шість) грн. 58 коп., три проценти річних в сумі 42 (сорок дві) грн. 36 коп., 743 (сімсот сорок три) грн. 19 коп. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період січень 2012 року - лютий 2013 року включно в сумі 4 471 (чотири тисячі чотириста сімдесят одна) грн. 60 коп., три проценти річних в сумі 18 (вісімнадцять) грн. 01 коп. - позов залишити без розгляду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.02.14

Суддя Соботник В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"