Рішення

від 13.02.2014 по справі 908/4132/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 14/69/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2014 Справа № 908/4132/13

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянув матеріали

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (адреса - 69005 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133)

до відповідача Відділу освіти, молоді та спорту Василівської районної державної адміністрації Запорізької області (адреса - м. Василівка Запорізької області, вул. Чекістів, 6 кв. 324)

про стягнення 23 083,23 грн.

З участю уповноважених представників:

від позивача: Фоменко Б.О., довіреність №512 від 11.12.2013р.

від відповідача : Божко Д.В., довіреність №01-27/1180 від 15.08.2013р.

Суть спору:

19 грудня 2013 року позивач Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (далі за текстом ПАТ «Укртелеком») звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Відділу освіти, молоді та спорту Василівської районної державної адміністрації Запорізької області (далі за текстом Відділ освіти, молоді та спорту Василівської РДА) про стягнення 20 135,69 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.12.2013р. порушено провадження у справі №908/4132/13, розгляд справи призначено в судовому засіданні 21.01.2014р., при цьому витребувано від сторін документи, необхідні для вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.01.2014р. розгляд справи відкладено до 04.02.2014р. у зв'язку з неявкою Відповідача.

03.02.2014р. від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Заява не суперечить ст. 22 ГПК України, судом прийнята, розглядаються уточнені вимоги.

В судовому засіданні 04.02.2014р. оголошено перерву до 13.02.2014р.

05.02.2014р. до суду надійшла заява Позивача про збільшення позовних вимог

Заява не суперечить ст. 22 ГПК України, судом прийнята, розглядаються уточнені вимоги.

В судовому засіданні 13.02.2014р. справу розглянуто, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом повідомлено про час складання повного рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що на підставі Договору №100019 від 25.01.2006р. про надання послуг електрозв'язку ПАТ «Укртелеком» надано Відділу освіти, молоді та спорту Василівської РДА послуги електрозв'язку. Проте, Відповідач в порушення умов Договору надані послуги за період з 01.05.2013р. по 30.11.2013р. на суму 19 580,20 грн. не оплатив. Також, зазначив, що відповідно до діючого законодавства України та умов Договорів, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань Відповідач повинен сплатити пеню, інфляційні збитки, три процента річних та штраф.

З урахуванням зазначених обставин, Позивач просив стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Василівської РДА на користь ПАТ «Укртелеком» 19 580,20 грн. основного боргу, 325,53 грн. пені, 80,44 грн. інфляційних збитків, 149.52 грн. три процента річних та 1720,50 грн. судового збору.

03.02.2014р. від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій посилаючись на те, що до позовної заяви помилково був долучений розрахунок за листопад 2013 року за прострочення оплати отриманих послуг, Позивач просить стягнути з Відповідача основний борг за період з травня 2013 року по жовтень 2013 року в розмірі 16 769,50 грн., інфляційні витрати в сумі 80,44 грн., 3% річних в сумі 146,76 грн., пеню в розмірі 319,56 грн.

05.02.2014р. до суду надійшла заява Позивача про збільшення позовних вимог, в якій посилаючись на те, що після подання позовної заяви Відповідач також прострочив зобов'язання по оплаті за телекомунікаційні послуги, які надавалися йому в листопаді та грудні 2013 року, Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за період з травня 2013 року по грудень 2013 року в розмірі 22 450,70 грн., інфляційні втрати в розмірі 164,28 грн., 3% річних в розмірі 206,32 грн., та пеню в сумі 263,94 грн.

Відповідач 13.02.2014р. подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов визнає частково в розмірі основної заборгованості 22450,00 грн. Однак, при цьому заперечує щодо вимог про стягнення штрафних санкцій, посилаючись на норми ст. 233 Господарського кодексу України.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд Запорізької області встановив наступне .

25.01.2006р. між ВАТ «Укртелеком» (правонаступником якого є ПАТ «Укртелеком») - Підприємство зв'язку та Відділом освіти, молоді та спорту Василівської РДА - Споживач укладено Договір №100019 про надання послуг електрозв'язку (далі по тексту - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, Підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, перераховані в додатку 1, і безкоштовні послуги, перераховані в додатку 2.

За умовами п. 3.2.8. Договору споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Відповідно до п. 4.1., 4.2. Договору послуги, які надаються Підприємством зв'язку, сплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинними законодавством. Система оплати - кредитна з поданням рахунків.

Порядок розрахунку узгоджено сторонами п. 4.5. Договору, яким передбачено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач щомісячно простою кореспонденцією направляв Відповідачеві рахунки для оплати (а.с.17-23) на загальну суму 36 317,90 грн.

Рахунки відповідачем оплачені не в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з травня 2013р. по грудень 2013р. утворилася заборгованість у сумі 22 450,70 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Враховуючи викладене, вимога ПАТ «Укртелеком» про стягнення з Відділу освіти, молоді та спорту Василівської РДА основного боргу за період з травня 2013 року по грудень 2013 року в сумі 22450,70 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, Позивач, посилаючись на прострочення виконання Відповідачем грошового зобов'язання, просить стягнути з останнього пеню за період з 21.08.2013р. по 21.01.2014р. в розмірі 263,94 грн., 3 % річних за період з 21.06.2013р. по 21.01.2014р. в сумі 206,32 грн., та інфляційні втрати за період з 01.07.2013р. по 01.12.2013р. в сумі 164,28 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею)є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно приписів ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.96р. №543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами п. 5.8. Договору, у разі несплати за послуги електрозв'язку понад встановлений термін (з 21 числа, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Перевірку розрахунку пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат судом здійснено за допомогою Бази даних «Законодавство».

Перевіривши правильність розрахунку пені, судом встановлено, що розрахунок пені та трьох відсотків річних Позивачем здійснено вірно та стягненню підлягає 263,94 грн. пені та 206,32 грн. 3% річних.

Стосовно стягнення збитків від інфляції в розмірі 164,28 грн. за період з липня 2013 року по грудень 2013 року слід зазначити наступне.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Як встановлено з розрахунку Позивача, останнім не враховано приписи розділу 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. та вказівки листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» та розрахунок здійснено без врахування від'ємних значень індексів.

Судом перевірено правильність нарахування інфляційних втрат за вказаний період та встановлено, що за спірний період інфляція становить 117,63 грн.

Посилання Відповідача на ст. 233 Господарського кодексу України щодо зменшення розміру штрафних санкцій судом до уваги не приймається з огляду на наступне.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів виконання зобов'язання та/або тяжкого матеріального стану.

Позивачем надано необхідні докази на підтвердження своїх позовних вимог.

Крім того, про визнання Відповідачем основного боргу свідчить підписаний сторонами і скріплений печатками Акт звірки взаємних розрахунків від 24.01.2014р.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ПАТ «Укретелеком» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на Відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до відповідача Відділу освіти, молоді та спорту Василівської районної державної адміністрації Запорізької області про стягнення 23 083,23 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Василівської районної державної адміністрації Запорізької області (м. Василівка Запорізької області, вул. Чекістів, 6 кв. 324, код ЄДРПОУ 02136175) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (69005 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133, код ЄДРПОУ 01184385) 22 450 (двадцять дві тисячі чотириста п'ятдесят) грн. 70 коп. основного боргу, 263 (двісті шістдесят три) грн. 94 коп. пені, 206 (двісті шість) грн. 32 коп. 3% річних, 117 (сто сімнадцять) грн. 63 коп. інфляційних втрат, 1719 (одну тисячу сімсот сімнадцять) грн. 17 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення суду оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 18.02.2014р.