Рішення

від 26.02.2014 по справі 908/325/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 3/5/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2014 Справа № 908/325/14

Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 61, ідентифікаційний код 05541114)

до відповідача: Центру реабілітації змішаного типу для інвалідів та дітей-інвалідів Мелітопольської міської ради Запорізької області (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, 30, ідентифікаційний код 38070121)

про стягнення заборгованості в сумі 21 838, 54 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Осоцькому Д.І.

Представники:

від позивача: Тьо-Левіна Г.В., начальник юридичного відділу, довіреність № 24/1 від 10.01.2014р.

від відповідача: не з'явився

ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача Центра реабілітації змішаного типу для інвалідів та дітей-інвалідів Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення з відповідача на користь товариства заборгованості за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 24.12.2013р. № 24 в сумі 21 838, 54 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 06.02.2014р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 11, 509, 525, 526, 530, 527, 610 ЦК України, ст. 1, 2, 12, 44, 54, 55, 61, 64, 67 ГПК України та умовами договору про закупівлю послуг за державні кошти від 24.12.2013р. № 24.

Ухвалою від 07.02.2014р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/325/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 26.02.2014р. о 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні 26.02.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 28.02.2014р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляла.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві (а.с.3-4), просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" 21 838, 54 грн. основного боргу за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 24.12.2013р. № 24.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у грудні 2013р. відповідачу відпущено теплової енергії на суму 52 417, 42 грн., однак відповідачем сплачено лише 30 578, 88 грн.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем складає 21 838, 54 грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився.

24.02.2014р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення йому розміру судового збору.

Крім того, 26.02.2014р. через канцелярію суду від директора відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи без участі представника Центру.

Оскільки питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Центром реабілітації змішаного типу для інвалідів та дітей-інвалідів Мелітопольської міської ради Запорізької області (Замовник) та ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" (Учасник) укладений договір про закупівлю послуг за державні кошти від 24.12.2013р. № 24 за яким Учасник зобов'язується у 2013 році надавати Замовникові послуги з постачання теплової енергії вчасно та відповідної якості, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги своєчасно і за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Учасник постачає (відпускає) Замовнику теплову енергію у вигляді гарячої води з максимум теплового навантаження 0, 195 000 Гкал/год, з них:

б) на опалення організації 0, 195 000 Гкал/год.

Максимальне теплове навантаження на опалення приймається по поданій Замовником проектній документації, розрахованій спеціалізованою організацією (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору, послуги з централізованого постачання теплової енергії (код 35.30.1 - пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води).

Кількість теплової енергії, відпущеної Учасником Замовнику для опалення і вентиляції, встановлюється згідно до температури зовнішнього повітря.

Орієнтовно відпуск складатиме:

IV кв. Гкал при максимальному годинному відпуску 0, 195 000 Гкал/год.

Усього: орієнтовна вартість 66 401, 00 грн.

Як зазначено в п. 3.1 Договору, ціна цього договору становить шістдесят шість тисяч чотириста одна гривня 00 коп.

Для нарахування плати за опалення встановлено двоставковий тариф, який містить дві складові:

- тариф за одиницю фактично спожитої теплової енергії, грн./Гкал 598, 08 без ПДВ

- абонентської плати: за одиницю приєднаного теплового навантаження в місяць протягом року в розрахунку на 1 кв.м для населення, та 4, 68 грн. за 100 ккал/год приєднаного теплового навантаження в місяць протягом опалювального сезону.

Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування і узгодженню сторонами Договору не підлягають.

В разі зміни тарифів та затвердження їх в установленому законом порядку (рішення органів місцевого самоврядування) вони примінюються сторонами без укладання додаткової угоди до даного Договору.

Плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення.

Згідно п. 4.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після пред'явлення Учасником рахунка-акта здачі приймання наданих послуг. Розрахунковий період оплати послуг - один календарний місяць.

Платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно наданого Учасником рахунку-акта.

Відповідно до п. 4.3 Договору, плата за надані послуги вноситься Замовником на підставі платіжного документа в безготівковій формі на розрахунковий рахунок ТОВ "Мелітопольські теплові мережі".

Строк надання послуг: листопад-грудень 2013р. (п. 5.1 Договору).

Підпунктом 6.1.1 Договору визначено, що Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги.

Позивачем виконані всі умови договору, що підтверджується рахунком-актом наданих послуг № 7571 від 24.12.2013р. за грудень 2013р. на загальну суму 117 420, 14 грн., серед яких: 65 002, 72 грн. борг на початок місяця та 52 417, 42 грн. заборгованості за надані послуги у грудні 2013р.(а.с. 9).

В цьому ж рахунку-акті зазначено, що в грудні 2013 року відповідачем сплачено позивачу 95 581, 60 грн.

Відтак, відповідач свої грошові зобов'язання за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 24.12.2013р. № 24 в повному обсязі не виконав.

Представник позивача надала підписаний обома сторонами акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед ТОВ "Мелітопольські теплові мережі" станом на 17.02.2014р. складає 21 838, 54 грн.

Таким чином, сума основного боргу відповідача перед позивачем за зазначеним договором складає 21 838, 54 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав .

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати:

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

договори та інші правочини;

завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір про закупівлю послуг за державні кошти від 24.12.2013р. № 24.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У справі, що розглядається, розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після пред'явлення Учасником рахунка-акта здачі приймання наданих послуг. Розрахунковий період оплати послуг - один календарний місяць.

Платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно наданого Учасником рахунку-акта (п.4.1 Договору).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина 1 статті 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов'язання за договором про закупівлю послуг за державні кошти від 24.12.2013р. № 24, які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Рахунок-акт наданих послуг № 7571 від 24.12.2013р. на загальну суму 117 420, 14 грн. оформлений позивачем відповідно до п. 4.1 договору про закупівлю послуг за державні кошти від 24.12.2013р. № 24 і вважається погодженим сторонами.

Тому вказаний рахунок-акт є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Враховуючи встановлений судом факт не виконання Центром реабілітації змішаного типу для інвалідів та дітей-інвалідів Мелітопольської міської ради Запорізької області грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 21 838, 54 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Клопотання відповідача про зменшення йому розміру судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право:

1) визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству;

2) виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони;

3) зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання;

4) стягувати у доход Державного бюджету України із сторони, що порушила строки розгляду претензії, штраф у розмірі, встановленому статтею 9 цього Кодексу або у відповідності до законів, що регулюють порядок досудового врегулювання спорів у конкретних правовідносинах;

5) стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону;

6) відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Отже, зменшення судом розміру судового збору відповідачу при прийнятті судового рішення законодавством не передбачено.

Крім того, за приписами ст. 2 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VI "Про судовий збір", платником судового збору є особи, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

В той же час, у відповідності до ст. 8 цього ж Закону, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати стосується саме осіб, які звертаються до суду (позивачів, а не відповідачів).

Відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Центру реабілітації змішаного типу для інвалідів та дітей-інвалідів Мелітопольської міської ради Запорізької області (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, 30, ідентифікаційний код 38070121) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 61, ідентифікаційний код 05541114) 21 838 (двадцять одна тисяча вісімсот тридцять вісім) грн. 54 коп. основного боргу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат на судовий збір.

3. Повне рішення складено 28.02.2014р.

Суддя В.М. Соловйов