Рішення

від 26.02.2014 по справі 910/20269/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20269/13 26.02.14

За позовом Комунального підприємства «Київпастранс» в особі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо

до Підприємства об'єднання громадян Науково-виробнича компанія «Соціум плюс» Громадської організації «Товариство реабілітації жінок-інвалідів та жінок які виховують дітей - інвалідів «Асоль»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Київська міська рада

про стягнення 124 178,72 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача: Магратій Я.В. - представник за довіреністю № 06-5/16від 02.01.13

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

В судовому засіданні 12.02.14, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Київпастранс» в особі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Підприємства об'єднання громадян «Науково-виробнича компанія «Соціум плюс» Громадської організації «Товариство реабілітації жінок-інвалідів та жінок, які виховують дітей-інвалідів «Асоль» про стягнення боргу за договором оренди у розмірі 124 178,72 грн.

Ухвалою суду від 22.10.2013 порушено провадження у справі № 910/20269/13 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 06.11.2013.

У судовому засіданні 06.11.2013 представник відповідача подав заяву про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаною із нею справи № 910/5335/13 за позовом Комунального підприємства «Київпастранс» в особі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо до Підприємства об'єднання громадян «Науково-виробнича компанія «Соціум плюс» Громадської організації «Товариство реабілітації жінок-інвалідів та жінок, які виховують дітей-інвалідів «Асоль» про стягнення 284 556,22 грн. за договором оренди № 3654/2 від 31.12.2008 р.

Представник позивача проти клопотання заперечував.

Відповідно до ст.. 79 ГПК України Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Як свідчать матеріали справи, відповідач просить зупинити провадження у справі № 910/20269/13 фактично до вирішення аналогічного спору про стягнення з відповідача заборгованості за цим же договором але за інший період.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.11.2013 залучено до участі у справі Київську міську раду третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та відкладено розгляд справи на 27.11.2013.

У судовому засіданні 27.11.2013 у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі, розгляд справи було відкладено на 11.12.2013.

У судове засідання, призначене на 11.12.2013, з'явився представник позивача, який надав письмові пояснення для долучення до матеріалів справи та письмове клопотання про продовження строків вирішення спору у справі № 910/20269/13.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.12.13 було продовжено строк розгляду спору у справі № 910/20269/13 та відкладено розгляд справи на 30.12.2013.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 30.12.2013 справу № 910/20269/13 передано на розгляд судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.12.13 справу було прийнято до провадження суддею Митрохіною А.В., засідання призначено на 29.01.14.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 13.01.2014 справу № 910/20269/13 передано на розгляд судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.01.2014 справу було прийнято до провадження суддею Пукшин Л.Г. та призначено розгляд в судовому засіданні 29.01.2014.

У судове засідання, призначене на 29.01.2014, з'явився представник позивача, яка надала додаткові пояснення по суті спору.

Відповідач та третя особа у судове засідання 29.01.2014 повторно не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.01.2014 розгляд справи відкладався до 26.02.2014.

У судове засідання, призначене на 26.02.2014, з'явилася представник позивача, позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим конвертом, який було повернуто підприємством зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва від 30.12.2013 та 29.01.2014 було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві - 04073, м.Київ, вул.. Сирецька, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Третя особа не забезпечила явку уповноваженого представника у судове засідання, про причини неявки суд не повідомила.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

31 грудня 2008 року між комунальним підприємством «Київпастранс» в особі директора філії (налавника відокремленого підрозділу) Задорожного М.О (надалі - орендодавець, позивач) та Науково-виробничою компанією «Соціум плюс» (надалі - орендар, відповідач) було укладено договір №3654/2 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення, (об'єкт) за адресою: вул. Сирецька, 25, корп. 1 для розміщення виробництва швейних виробів.

Опис технічного стану об'єкта оренди на дату передачі його орендареві, його склад зазначається в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.3. договору).

Як свідчать матеріали справи, 01.01.2009 сторони підписали акт прийому-передачі, за яким позивач передав, а відповідач прийняв об'єкт оренди по вул.. Стрецька, 25, кор.. 1., загальною площею 233,00 кв.м. у задовільному стані.

У п.3.1. договору визначено, що за користування об'єктом оренди, орендар зобов'язувався сплачувати орендну плату, розмір якої визначався згідно з Методикою розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 №34/91.

Сторонами підписано додатки до договору оренди № 3654/2 від 21.12.2008 р., якими визначали розрахунки місячних орендних платежів та витрат на утримання приміщення, зокрема:

№ 1 - розрахунок місячних орендних платежів за користування приміщення площею 179,00 кв.м. у сумі 6545,33 грн

№ 1/1 - розрахунок місячних орендних платежів за користування приміщення площею 54,00 кв.м. у сумі 2210,90 грн,

№ 3 - розрахунок витрат води по орендованому приміщенню площею 233, 00 кв.м.

№ 5 - розрахунок витрат на опалення орендованого приміщення,

№ 6 розрахунок витрат на вивіз сміття по приміщенню, що орендується.

Розмір орендної плати за кожний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2. договору).

Згідно з п. 3.5 договору орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем оплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди.

Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Вартість комунальних послуг, відшкодування сум земельного податку, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі виставлених розрахунків орендодавця (п.3.8. договору).

Орендар зобов'язався вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі незалежно від наслідків своєї фінансово-господарської діяльності.

За доводами позивача відповідачем не виконуються договірні зобов'язання щодо сплати орендних та інших платежів за договором від 31.12.2008 №3654/2 у зв'язку з чим виник борг у розмірі 117 670,00 грн за період лютий - вересень 2013 року.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів.

Суд встановив, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав умови договору належним чином, що підтверджується актом приймання-передачі об'єкта оренди від 01.01.2009 р., що підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений печатками сторін та рахунками на оплату, які виставлялися позивачем відповідачу, згідно договору, а саме рахунки: № 64 від 25.02.2013 р. на суму 84,20 грн (компенсація по вивозу сміття за лютий 2013 р.); № 69 від 25.02.2013 р. на суму 328,32 грн (електроенергія за лютий 2013 р.); № 79 від 25.02.2013 р. на суму 48,19 грн (холодна вода за лютий 2013 р.); № 96 від 25.02.2013 р. на суму 14 591,79 грн (оренда приміщення та компенсація земельного податку за лютий 2013 р.); № 113 від 21.03.2013 р. на суму 84,20 грн (компенсація по вивозу сміття за березень 2013 р.); № 123 від 21.03.2013 р. на суму 14 578,32 грн (оренда приміщення та компенсація земельного податку за березень 2013 р.); № 128 від 21.03.2013 р. на суму 328,32 грн (електроенергія за березень 2013 р.); № 138 від 21.03.2013 р. на суму 48,19 грн (холодна вода за березень 2013 р.); № 162 від 19.04.2013 р. на суму 84,20 грн (компенсація по вивозу сміття за квітень 2013 р.); № 172 від 19.04.2013 р. на суму 14 578,32 грн (оренда приміщення та компенсація земельного податку за квітень 2013 р.); № 177 від 24.04.2013 р. на суму 328,32 грн (електроенергія за квітень 2013 р.); № 187 від 24.04.2013 р. на суму 48,19 грн (холодна вода за квітень 2013 р.); № 211 від 20.05.2013 р. на суму 84,20 грн (компенсація по вивозу сміття за травень 2013 р.); № 221 від 20.05.2013 р. на суму 14 578,32 грн (оренда приміщення та компенсація земельного податку за травень 2013 р.); № 226 від 21.05.2013 р. на суму 328,32 грн (електроенергія за травень 2013 р.); № 236 від 21.05.2013 р. на суму 48,19 грн (холодна вода за травень 2013 р.); № 260 від 20.06.2013 р. на суму 84,20 грн (компенсація по вивозу сміття за червень 2013 р.); № 270 від 20.06.2013 р. на суму 14 591,78 грн (оренда приміщення та компенсація земельного податку за червень 2013 р.); № 275 від 21.06.2013 р. на суму 328,32 грн (електроенергія за червень 2013 р.); № 285 від 21.06.2013 р. на суму 48,19 грн (холодна вода за червень 2013 р.); № 309 від 17.07.2013 р. на суму 84,20 грн (компенсація по вивозу сміття за липень 2013 р.); № 319 від 17.07.2013 р. на суму 14 591,78 грн (оренда приміщення та компенсація земельного податку за липень 2013 р.); № 324 від 17.07.2013 р. на суму 328,32 грн (електроенергія за липень 2013 р.); № 334 від 17.07.2013 р. на суму 48,19 грн (холодна вода за липень 2013 р.); № 358 від 20.08.2013 р. на суму 84,20 грн (компенсація по вивозу сміття за серпень 2013 р.); № 368 від 20.08.2013 р. на суму 14 578,31 грн (оренда приміщення та компенсація земельного податку за серпень 2013 р.); № 383 від 22.08.2013 р. на суму 458,32 грн (електроенергія за серпень 2013 р., та липень 2013 р. різниця в тарифах); № 371 від 22.08.2013 р. на суму 48,19 грн (холодна вода за серпень 2013 р.); № 406 від 19.09.2013 р. на суму 84,20 грн (компенсація по вивозу сміття за вересень 2013 р.); № 414 від 19.09.2013 р. на суму 14 484,18 грн (оренда приміщення та компенсація земельного податку за вересень 2013 р.); № 429 від 20.09.2013 р. на суму 374,10 грн (електроенергія за вересень 2013 р.); № 417 від 20.09.2013 р. на суму 48,19 грн (холодна вода за вересень 2013 р.). В свою чергу, відповідач в порушення умов договору оренди не виконав своїх зобов'язань щодо повної оплати орендних платежів, в зв'язку з чим у останнього існує заборгованість перед позивачем за період з лютого 2013 по вересень 2013 р. в розмірі 117 670, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.3.6 договору оренди відповідачем було прострочено строк виконання грошових зобов'язань по сплаті орендних та комунальних платежів.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованість відповідачем до суду не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди № 3654/2 від 31.12.2008 у розмірі 117 670, 00 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5 288,62 грн. пені, що нарахована ним в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 11.02.2013 по 30.09.2013 включно та 3 % річних у розмірі 1 220,10 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.6.2. договору сторони визначили, що у випадку порушення орендарем термінів внесення платежів, передбачених цим договором, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За ст. З Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлено, що розрахунок пені здійснено вірно з урахуванням приписів ч. 6. 232 Господарського кодексу України та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а тому вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 288,62 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Перевіривши розрахунки позивача, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 3% річних, що складає 1 220,10 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Відповідачем не надано доказів оплати грошових зобов'язань за договором як і не спростовано доводи позивача.

За таких обставин, позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Київпастранс» в особі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства об'єднання громадян «Науково-виробнича компанія «Соціум плюс» Громадської організації «Товариство реабілітації жінок-інвалідів та жінок які виховують дітей - інвалідів «Асоль» (04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 25, ідентифікаційний код 35017180) на користь Комунального підприємства «Київпастранс» (04070, м. Київ, вул.. Набережне шосе, буд. 2 ідентифікаційний код 31725604) в особі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо (04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 25, ідентифікаційний код 23390156) 117 670 (сто сімнадцять тисяч шістсот сімдесят) грн 00 коп. - заборгованості по орендній платі та комунальним платежам; 5 288 (п'ять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн 62 коп. - пені; 1 220 (одну тисячу двісті двадцять) грн 10 коп. - 3% річних та 2 483 (дві тисячі чотириста вісімдесят три) грн 57 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.03.2014 р.

Суддя Пукшин Л.Г.