Постанова

від 25.02.2014 по справі 812/819/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

5.1.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/819/14

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Територіального управління Держгірпромнагляду у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільська швейна фабрика" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),-

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2014 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Територіального управління Держгірпромнагляду у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільська швейна фабрика" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до наказу № 30 від 14.01.2014 та направлення на проведення перевірки №13-28 від 14.01.2014 посадовими особами територіального управління 03 лютого 2014 року проведено планову перевірку суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільська швейна фабрика", код ЄДРПОУ 00308761, розташованого за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Рубіжна, 89.

Під час планової перевірки виявлено 19 порушень нормативно-правових актів з охорони праці, з яких 7 створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

На підставі викладеного та у зв'язку з тим, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позивач просив суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільська швейна фабрика" (Луганська область, м. Старобільськ, вул. Рубіжна, 89) шляхом часткового зупинення проведення робіт, а саме: проведення робіт в діючих електроустановках трансформаторної підстанції ЗТП-4008 без використання засобів захисту, що не пройшли випробування, у зв'язку із загрозою життю та здоров'ю людей.

Дослідивши надані докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №408/2011 (далі - Положення №408/2011), Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України.

Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Пунктом 6 Положення №408/2011 встановлено, що Держгірпромнагляд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у місті обласного значення Кривий Ріг.

Наказом Держгірпромнагляду України від 02 грудня 2011 року № 186-к затверджено Положення про територіальне управління Держгірпромнагляду України у Луганській області (далі - теруправління), згідно пункту першим якого, територіальне управління є територіальним органом, який діє у складі Держгірпромнагляду України та їй підпорядковується.

Закон України «Про охорону праці» (далі - Закон №2694) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Відповідно до вимог статті 38 Закону №2694 державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно - правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 1 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до підпункту сьомого пункту четвертого Положення про теруправління, територіальне управління відповідно до покладених на нього завдань: здійснює у визначеному порядку державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, у тому числі з питань:

- будівництва, реконструкції та експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки, потенційно небезпечних об'єктів і виробництв;

- видобування вуглеводнів, їх транспортування, переробки та використання на підприємствах, в установах та організаціях;

- застосування технологій, технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва;

- забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту;

- виготовлення, монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження, випробування і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва;

- облаштування системами автоматичного контролю і управління технологічними процесами та станом виробничого середовища;

- проведення робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також утилізації зброї, звичайних видів боєприпасів, виробів ракетної техніки та палива, вибухових матеріалів військового призначення, окрім вибухових матеріалів, призначених для військового та спеціального використання.

Суддею встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до наказу № 30 від 14.01.2014 та направлення на проведення перевірки №13-28 від 14.01.2014 року посадовими особами територіального управління 03 лютого 2014 проведено планову перевірку суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільська швейна фабрика", код ЄДРПОУ 00308761, розташованого за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Рубіжна, 89 (а.с.17, 18).

За результатами перевірки позивачем складено акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкту) від 05 лютого 2014 року №13-07/11 (а.с.19-25). З висновків акту вбачається, що під час планової перевірки виявлено 19 порушень нормативно-правових актів з охорони праці, з яких 7 створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Так, згідно розділу 5 акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 05.02.2014 № 13-07/11 зафіксовані наступні порушення, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей:

- не переглянуті та не затверджені керівником перелік робіт, які можуть виконуватися за нарядом та перелік робіт, які можуть виконуватися за розпорядженням, що є порушенням статті 13 Закону України №2694 та п.3.2.9 НПАОП 40.1-1.21-98;

- енергетична служба не в повному обсязі укомплектована, згідно з норматиними вимогами, засобами захисту, що є порушенням статті 13 Закону України №2694 та дод. 2 НПАОП 40.1-1.07-01;

- не призначено працівника, відповідального за справний стан засобів захисту, що є порушенням статті 13 Закону України №2694 та п.4.4.2 НПАОП 40.1-1.07-01;

- засоби захисту не випробовуються згідно норм експлуатаційних випробувань, що є порушенням статті 13 Закону України №2694 та п.4.4.3 НПАОП 40.1-1.07-01;

- не вилучені з експлуатації діалектричні рукавички, що знаходяться в РУ 0,4 kB, випробування яких не проводилось після закінчення 6 місяців з дати випробування, що є порушенням статті 13 Закону України №2694 та п.27.1.2 НПАОП 40.1-1.07-01;

- використовуються засоби захисту з простроченим терміном випробування: боти діалектричні та діалектричні рукавички, що знаходяться в РУ 0,4 кВ, що є порушенням статті 13 Закону України №2694 та п.4.4.9 НПАОП 40.1-1.07-01;

- не розроблені інструкції з охорони праці по професіям та видам робіт (безпечне виконання робіт в електроустановках понад 1000 В), що є порушенням статті 13 Закону України №2694.

Акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкту) від 05 лютого 2014 року № 13-07/11 підписаний посадовими особами відповідача без зауважень та заперечень.

Враховуючи зазначене, у зв'язку з виявленням позивачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, з метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров'ю людей в наявності підстави для часткового зупинення проведення робіт підприємства.

Відповідно до пункту 5 статті 4 Закону № 877, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2694 роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення вимог, зазначених у частині першій статті.

Оскільки порушення, зазначені в акті перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкту) від 05 лютого 2014 року № 13-07/11, відповідачем на час розгляду справи не усунуті, дійсно в наявності обставини, які можуть створити загрозу життю та здоров'ю людей. У зв'язку з чим з метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров'ю людей, суд вважає за доцільне застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до товариства з обмеженою відповідальністю «Старобільська швейна фабрика», розташованого за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Рубіжна, 89, шляхом часткового зупинення проведення робіт, а саме: проведення робіт в діючих електроустановках трансформаторної підстанції ЗТП-4008 без використання засобів захисту, заборони експлуатації засобів захисту, що не пройшли випробування.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпеченої продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до частин 12-13 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Заява про скасування заходів реагування підлягає розгляду та вирішенню суддею одноособово з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, протягом п'яти днів з дня її отримання судом. Неприбуття у судове засідання осіб, яким належним чином повідомлено про час і місце розгляду, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі якщо суд дійде висновку про можливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, він розглядає заяву у порядку письмового провадження.

За результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, яка не підлягає оскарженню.

Відмова у задоволенні заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про скасування заходів реагування.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною 2 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до винесення судового рішення по справі.

Статтею 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки позивачу було відстрочено сплату судового збору до винесення рішення по справі, при цьому позивач - суб'єкт владних повноважень не звільнений від сплати судового збору, судові витрати в сумі 73,08 грн. підлягають стягненню з позивача на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 73,08 грн.

Керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Територіального управління Держгірпромнагляду у Луганській області Державної інспекції нагляду в енергетиці до товариства з обмеженою відповідальністю "Старобільська швейна фабрика" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до товариства з обмеженою відповідальністю «Старобільська швейна фабрика», розташованого за адресою: 92700, Луганська область, м. Старобільськ, вул. Рубіжна, 89, код ЄДРПОУ 00308761, шляхом часткового зупинення проведення робіт, а саме: проведення робіт в діючих електроустановках трансформаторної підстанції ЗТП-4008 без використання засобів захисту, заборони експлуатації засобів захисту, що не пройшли випробування.

Стягнути з Територіального управління Держгірпромнагляду у Луганській області (ідентифікаційний код 37991084, місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1-в) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.В. Борзаниця