Ухвала

від 12.02.2014 по справі 801/6759/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/6759/13-а

12.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Дадінської Т.В.

при секретарі судового засідання Щербініні О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Центрального району м. Сімферополя - Нестерова Світлана Анатоліївна,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 801/6759/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 11.09.13

за позовом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Центрального району м. Сімферополя (вул. Кримських партизан, 13, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95013)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Житлово - експлуатаційне об'єднання" Центрального району м. Сімферополя звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2013 № 0001271501.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.09.13 адміністративний позов Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання" Центрального району м. Сімферополя до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 13.02.2013 № 0001271501.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби(95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М. Залки 1/9) на користь Комунального підприємства "Житлово - експлуатаційне об'єднання" Центрального району м. Сімферополя (ОКПО 05480536, 95013, АР Крим, м. Сімферополь вул. Кримських партизан,13) витрати зі сплати судового збору у сумі 1261,64 грн. (одна тисяча двісті шістдесят одна гривня шістдесят чотири копійки).

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.09.13 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте на законних підставах та не підлягає скасуванню, у зв'язку з тим, що позивач в періоді який перевірявся мав взаємовідносини з ПП "Базис Торг", ПП "Визит Торг", ПП "Скипер", БВП "Строитель Плюс", які мають ознаки фіктивності та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Судом першої інстанції встановлено, що з 21.01.2013 по 25.01.2013 відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Базис Торг", ПП "Визит Торг", ПП "Скипер", БВП "Строитель Плюс" за період з 01.08.2009 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 471/15-2/05480536 від 30.01.2013 (далі Акт перевірки).

Згідно висновку Акту перевірки, перевіркою позивача встановленні порушення:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п. 138.8, п.п. 138.8.1, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2 квартал 2011 року на 228111 грн., 2-3 квартали 2011 року на 88522 грн., 2-4 квартали 2011 року на 126164 грн., заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 503 грн., у тому числі по періодах: 3 квартал 2009 р. 503 грн.

З урахуванням п.102.1 ст. 102 Податкового кодексу України належить до сплати податок на прибуток в бюджет у сумі 0 грн.

Зменшений збиток 2 квартал 2011 р. на 22811 грн., 2-3 квартал 2011 р. на 88522 грн., 2-4 квартал 2011 р. на 126164 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем 13.02.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення: № 0001271501 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-4 квартали 2011 р. у сумі 126164 грн.

Позивач не погодившись із зазначеним податковим повідомленням рішенням подав до ДПА в АР Крим скаргу, яка була залишена без розгляду.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" було визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, зокрема включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Підставою для невключення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

Згідно п.п.14.1.165, 14.1.178 ст. 14 ПКУ податок, платник податку, оподаткування, оподатковуваний прибуток для цілей розділу III цього Кодексу - податок на прибуток підприємств, платник податку на прибуток підприємств, оподаткування податком на прибуток підприємств, прибуток, який підлягає оподаткуванню; податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

В свою чергу п. 14.1.191 ст. 14 ПКУ визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Статтею 138 ПКУ визначений склад витрат та порядок їх визнання, зокрема витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПКУ).

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 185 ПКУ закріплено визначення об'єкта оподаткування, де у п. б) п.п. 185.1. закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року № 168/704) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем (далі Замовник) та БВП "Строитель Плюс"(далі Виконавець) укладено Договір № 522 від 01.04.2011 про надання транспортних послуг.

Відповідно до п.1.1. зазначеного Договору виконавець своїми силами та транспортом оказує транспортні послуги по перевезенню вантажу Замовника в об'ємі, кількості та за адресою, згідно заявок на протязі дії даного Договору.

Ціну Договору, умови платежу, сторони обумовили в пункті 2 Договору, згідно якого оплата за даним договором здійснюється в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок виконавця в розмірі, згідно актів виконаних робіт.

Термін дії Договору врегульований п. 3, згідно якого початок- 01.04.2011 р. закінчення -31.12.2011 р.

Вказаний договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

У виконання зазначеного Договору БВП "Строїтель Плюс" виписані рахунок - фактура:

- 23.05.2011 № 658, згідно якого авто послуги склали 35853,81 грн. в тому числі ПДВ 5975,64 грн.

- 23.05.2011 № 1509, згідно якого авто послуги склали 17177,40 грн. в тому числі ПДВ 2862,90 грн.

- 23.05.2011 № 1510, згідно якого авто послуги склали 15950,84 грн. в тому числі ПДВ 2658,47 грн.

-03.08.2011 № 2824, згідно якого авто послуги склали 42669,00 грн. в тому числі ПДВ 7111,50 грн.

У виконання зазначеного Договору БВП "Строитель Плюс" складені, підписані та видані позивачу документи податкового обліку, зокрема: податкова накладна № 298 від 23.05.2011 на загальну суму 17177,40 грн., у т.ч. ПДВ 2862,90 грн., податкова накладна № 300 від 23.05.2011 на загальну суму 35853,81 грн., у т.ч. ПДВ 5975,63 грн., податкова накладна № 299 від 23.05.2011 на загальну суму 15950,85 грн., у т.ч. ПДВ 2658,47 грн., податкова накладна № 482 від 29.07.2011 р. на загальну суму 42669,00 грн. в тому числі ПДВ 7111,50 грн.(а.с. 33-36)

Позивач виконав зобов'язання по сплаті вартості отриманих вище послуг, сплативши безготівкові кошти, що підтверджується платіжним дорученням № 1235 від 28.07.2011 р. на загальну суму 13000 грн., № 295 від 17.06.2011 р. на загальну суму 10128,24 грн., № 436 від 28.07.2011 р. на загальну суму 35853,81 грн., № 964 від 06.06.2011 р. на загальну суму 10000 грн.; № 451 від 21.10.2011 р. на загальну суму 7669,00 грн., № 1640 від 12.10.2011 на загальну суму 5000 грн., № 1492 від 15.09.2011 на загальну суму 15000 грн., № 1499 від 16.09.2011 р. на загальну суму 15000 грн. (а.с. 24, 25, 26, 23, 59).

У періоді, що охоплювався перевіркою, позивач мав господарські взаємовідносини з ПП "Візіт Торг".

Позивач придбав у ПП "Визит Торг" згідно рахунку фактури:

-№ ЧП -000012 від 19.04.2011 р. на загальну суму 1966,80 грн. в тому числі ПДВ 327,80 грн., даний товар отриманий 10.05.2011 р. відповідно до видаткової накладної № ЧП 258.

- № ЧП -00013 від 19.04.2011 р. товар на загальну суму 1970 грн., в тому числі ПДВ 328,40 грн., даний товар отриманий позивачем 10.05.2011 р. відповідно до видаткової накладної № ЧП 259.

-№ ЧП -000014 від 19.04.2011 р. товар на загальну суму 2224,80 грн., в тому числі ПДВ 370,80 грн., даний товар отриманий 10.05.2011 р. відповідно до видаткової накладної № ЧП 257.

-№ 407 від 20.06.2011 р. товар на загальну суму 1080 грн., в тому числі ПДВ 180,00 грн., даний товар отриманий 20.06.2011 р. відповідно до видаткової накладної № 365.

-№ 651 від 01.07.2011 р. товар на загальну суму 1364,88 грн., в тому числі ПДВ 227,48 грн., даний товар отриманий 13.07.2013 відповідно до видаткової накладної № 377.

ПП "Визит Торг" складені, підписані та видані позивачу податкові накладні № 28 від 10.05.2011 р. на загальну суму 1970,40 грн., у т.ч. ПДВ 328,40 грн., податкова накладна № 64 від 13.07.2011 р. на загальну суму 1364,88 грн., у т.ч. ПДВ 227,48 грн., податкова накладна № 26 від 10.05.2011 р. на загальну суму 2224,80 грн., у т.ч. ПДВ 370,80 грн., податкова накладна № 88 від 20.06.2011 р. на загальну суму 1080,00 грн. в тому числі ПДВ 180 грн., податкова накладна № 27 від 10.05.2011 р. на загальну суму 1966,80 грн. в тому числі ПДВ 327,80 грн.(а.с.45, 46, 49, 52, 57).

Позивач виконав зобов'язання по сплаті вартості отриманих вище послуг, сплативши безготівкові кошти, що підтверджується платіжним дорученням № 336 від 06.07.2011 р. на загальну суму 1364,88 грн., № 304 від 17.06.2011 р. на загальну суму 1080,00 грн., № 796 від 06.05.2011 р. на загальну суму 6162 грн.(а.с.41, 42).

Крім того, позивач та ПП "Скипер" заключили договір № 267 від 01.11.2011 р. про надання транспортних послуг.

Згідно рахунку № 631 від 30.11.2011 р. ПП "Скипер" надані послуги позивачу на загальну суму 32500 грн.

У виконання зазначеного Договору ПП "Скипер" складені, підписані та видані позивачу документи податкового обліку, зокрема: податкова накладна № 138 від 12.12.2011 на загальну суму 12500 грн., у тому числі ПДВ 2083,33 грн., податкова накладна № 114 від 08.12.2011 на загальну суму 10000 грн., у тому числі ПДВ 1666,67 грн., податкова накладна № 122 від 05.12.2011 на загальну суму 10000,00 грн. в тому числі ПДВ 1666,67 грн. (а.с. 60, 65, 131).

Позивач виконав зобов'язання по сплаті вартості отриманих вище послуг, сплативши безготівкові кошти, що підтверджується платіжним дорученням № 1988 від 12.12.2011 р. на загальну суму 12500 грн., № 1971 від 08.12.2011 р. на загальну суму 10000 грн., № 1977 від 09.12.2011 р. на загальну суму 10000 грн.(а.с.58, 59).

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки не містіть таких посилань, не доводить умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містіть посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентами не надано.

Окрім того, судова колегія, відносно доводів апеляційної скарги, щодо встановлення фіктивності угод позивача з контрагентом вироком Київського районного суду по кримінальній справі № 123/3318/13-к від 10.04.2013 року у відношенні Трещової О.Р., зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За таких підстав, судова колегія приходить до висновку, що вирок по кримінальній справі № 123/3318/13-к від 10.04.2013 року у відношенні Трещової О.Р. не може встановлювати фактичних обставин відносно операцій позивача з контрагентом.

Окрім того, судова колегія зазначає, що безтоварність операцій позивача взагалі не була предметом розгляду по зазначеній кримінальній справі.

Що стосується товарів придбаних у ПП "Визит Торг", то вони використані у власній господарській діяльності позивача, що підтверджено належним чином завіренні копіями актів про предмет списання та використання автозапчастин на автомобілі позивача від 31.05.2011 р., та актів про предмет списання в серпні та вересні 2011 р. з підзвіту запчастин та матеріалів(а.с.68-69, 72,73).

Також, суд зазначає що правовідносин позивача з контрагентом ПП «Базис Торг», які також були охвачені перевіркою, відповідно до матеріалів справи були в 2009 році, а оскаржуване податкове повідомлення рішення прийняте за 2-4 квартал 2011 р.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач і його контрагенти не мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України.

В свою чергу, стосовно наданих, ПП "Скипер", БВП "Стротель Плюс" транспортних послуг, по яким було завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 13.1 Правил передбачено, що перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

Відповідно до пункту 14.4 Правил остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться Замовником на підставі рахунку Перевізника, який має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних. Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених дорожніх листів разом з товарно-транспортними накладними, а при користуванні автомобілями, робота яких оплачується виходячи з часу роботи автомобіля у Замовника, - тільки дорожніх листів.

Таким чином, у разі відсутності первинної транспортної документації, що підтверджує отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортної накладної, сплачені за такі послуги суми коштів не підлягають врахуванню при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а суми ПДВ - до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Здійснення операцій з придбання послуг з перевезення вантажів має підтверджуватися товарно-транспортною накладною.

Надані судовій колегії докази, по операціям з контрагентами не можуть бути належним доказом перевезення вантажу позивача на договірних засадах (Т № 1, а.с.28,30,38,39, Т № 2 а.с.4-263).

Для з'ясування усіх обставин справи, судом 27.11.2013 прийнята ухвала про витребування з Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим розрахунок суми завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 126164 грн. по податковому повідомленню - рішенню Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 13.02.2013 № 0001271501 по завищенню від'ємного значення об'єкту оподаткування по господарським взаємовідносинам з ПП "Визит - Торг", ПП "Скипер", БВП "Стротель Плюс".

Проте, відповідач вимоги ухвали від 27.11.2013 року не виконав.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013 року витребувано з Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим розрахунок суми завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 126164 грн. по податковому повідомленню - рішенню Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 13.02.2013 № 0001271501 по завищенню від'ємного значення об'єкту оподаткування по господарським взаємовідносинам з ПП "Визит - Торг", ПП "Скипер", БВП "Стротель Плюс" та зупининено провадження у справі в строк до 22.01.2014 року до 14:00.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2014 року провадження по справі № 801/6759/13-а поновлено та знову витребувано з Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим розрахунок суми завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 126164 грн. по податковому повідомленню - рішенню Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 13.02.2013 № 0001271501.

Судова колегія зазначає, що відповідачем до матеріалів справи не було надано розрахунок суми завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 126164 грн. по податковому повідомленню - рішенню Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 13.02.2013 № 0001271501 по завищенню від'ємного значення об'єкту оподаткування по господарським взаємовідносинам з ПП "Визит - Торг", ПП "Скипер", БВП "Стротель Плюс".

Таким чином, судова колегія зазначає, що зробити висновок, по податковому повідомленню - рішенню Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 13.02.2013 № 0001271501 в частині обґрунтованості встановлення суми завищення від'ємного значення у сумі 126164 грн. не є можливим.

За таких підстав, судова колегія зазначає, що відповідачем, у порушення вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не було доведено обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 13.02.2013 № 0001271501.

За таких підстав, судова колегія враховуючи усі обставини справи, приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.09.13 у справі № 801/6759/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 лютого 2014 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко