Рішення

від 03.03.2014 по справі 430/239/14-ц

СТАНИЧНО-ЛУГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 430/239/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"03" березня 2014 р. смт.Станиця Луганська Луганської області

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі: головуючої судді Дьоміної О.П. при секретарі Савченко К.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Станиця Луганська Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великочернігівської сільської Ради та відділу Держземагенства у Станично-Луганському районі Луганської області, третя особа Станично-Луганська РДА, про визнання права власності на земельні ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

03.02.2014 року позивачка звернулась до суду з дійсним позовом до відповідачів про визнання права власності на земельні ділянки в обґрунтування якого вказала наступне:

ОСОБА_1 є власницею двох земельних ділянок - земельної ділянки площею 6,2700 га, розташованої на території Великочернігівської сільської Ради Станично-Луганського району Луганської області, наданої їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер ділянки 4424881000:02:003:0165 та земельної ділянки площею 6,2200 га, розташованої на території Великочернігівської сільської Ради Станично-Луганського району Луганської області, наданої їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер ділянки 4424881000:02:003:0164. Належність вказаних ділянок позивачці підтверджується копіями Державних актів на право власності на земельні ділянки.

Вищевказані державні акти, які підтверджували право власності на земельні ділянки позивачки, нею було втрачено, а тому, не маючи правовстановлюючого документу на земельні ділянки, ОСОБА_1 не має можливості укласти договір оренди вказаних ділянок, на що має бажання, для отримання орендної плати. ОСОБА_1 намагалася отримати у відділі Держземагенства у Станично-Луганському районі дублікат державних актів на право власності на землю, але їй було відмовлено, у зв'язку з чим позивачка й звернулась до суду з проханням визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 6,2700 га., розташовану на території Великочернігівської сільської Ради Станично-Луганського району Луганської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер ділянки 4424881000:02:003:0165 та земельну ділянку площею 6,2200 га., розташовану на території Великочернігівської сільської Ради Станично-Луганського району Луганської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер ділянки 4424881000:02:003:0164.

Позивачка у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справу в її відсутність, просила позовні вимоги задовольнити (а.с.16).

Представники відповідачів: Великочернігівської сільської Ради та відділу Держземагенства у Станично-Луганському районі до суду не з'явились, надали заяви з проханням розглядати справу у відсутність їх представників, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечували (а.с. 17, 23).

Представник третьої особи, Станично-Луганської РДА, теж надав суду заяву, в якій просив вимоги ОСОБА_1 розглянути за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував (а.с.24).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

У відповідності зі ст. 10 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ст.11 того ж кодексу вказує на те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.

Як вбачається із посвідчених копій державних актів на землю, серія ЛГ №2136814 від 27.07.2005 року та серії ЛГ №887438 від 06.08.2009 року ОСОБА_1 передані у приватну власність земельні ділянки площею 6,2700 га та 6,2200 га, розташовані на території Великочернігівської сільської Ради Станично-Луганського району Луганської області, цільове призначення земельних ділянок - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акти зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010542300565 та №010942300031 відповідно (а.с. 5, 6).

З повідомлення відділу Держземагенства у Станично-Луганському районі від 21.10.2013 року за №500 слідує, що видати дублікати державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_1 не має можливості, оскільки у зв'язку з набранням 01.01.2013 року чинності ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» були внесені зміни до ст. 126 ЗК України і визначено, що з 01.01.2013 року документом, що посвідчує право на земельну ділянку є свідоцтво про право власності на нерухоме майно. На підставі чого була скасована Постанова КМУ від 02.04.2002 року за №449 «Про затвердження форм державного акту на право власності на земельну ділянку та державного акту на право постійного користування земельною ділянкою» та Наказ Державного комітету України по земельним ресурсам від 04.05.1999 року за №43 «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі і на умовах оренди та договорів оренди землі» (а.с. 8).

Відповідно до копій Витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за №604 та №605 від 03.12.2013 року - позивачці дійсно на підставі державних актів належить дві земельні ділянки, розташовані на території Великочернігівської сільської Ради, площею 6,2700 га та 6,2200 га, нормативно грошова оцінка сільськогосподарських угідь по державному акту серія ЛГ №136814 та серія ЯЕ №887438 становить 115684,03 грн., кожна (а.с. 9, 10).

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому способом захисту цивільних прав та інтересів зокрема може бити і визнання права.

Згідно з вимогами ст. 392 ЦК України - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту вказаної статті слідує, що метою використання вказаного позову є усунення невизначеності відносин власності щодо індивідуально-визначеного майна, власником якого є позивач або отримання документа, що засвідчує його право власності та був раніше втрачений ним. При цьому позов про визнання права власності є рочово-правовим, вимоги якого звернені не до відповідача, а до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на відповідне майно. Об`єктом позову про визнання права власності є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально-визначеного майна.

Відповідно до ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

-2-

Стаття 131 ЗК України вказує на те, що передбачені підстави набуття права власності на земельні ділянки на підставі інших цивільно-правових угод, а саме громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. На підставі ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється зокрема і шляхом визнання прав.

Стаття 153 цього кодексу наголошує на тому, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Права власників земельних ділянок визначені частиною 1 ст. 90 ЗК України. Частиною другою цієї статті передбачено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Таким чином, аналізуючи наведені норми закону та достовірно встановлені обставини справи, суд вважає, що ОСОБА_1 на законних підставах набула право власності на земельні ділянки площею 6,2700 га та 6,2200 га, що розташовані на території Великочернігівській сільській Раді для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, однак через відсутність можливості відновлення правовстановлюючих документів, позбавлена у теперішній час укласти договір оренди земельних ділянок у встановленому законом порядку, оскільки втратила оригінали документів, що засвідчують її право власності на землю, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 78, 81, 90, 125, 131, 152, 153 ЗК України, ст. ст. 16, 392 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 6,2700 га., розташовану на території Великочернігівської сільської Ради Станично-Луганського району Луганської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер ділянки 4424881000:02:003:0165.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 6,2200 га., розташовану на території Великочернігівської сільської Ради Станично-Луганського району Луганської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер ділянки 4424881000:02:003:0164.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Станично-Луганського районного суду Луганської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча: