Рішення

від 27.02.2014 по справі 904/9825/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.02.14р. Справа № 904/9825/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", м.Дніпропетровськ

до В-1: Фермерського господарства "Оаза Троянди", Рівненська обл., Гощанський район,с.Посягва

В-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест", м. Дніпропетровськ

про стягнення 114 902,92 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: Савченко О.А., представник за договором № 018-13 від 04.12.13р.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фермерського господарства "Оаза Троянди" (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" (далі - відповідач-2) про стягнення солідарно 114 902,92 грн.

Ухвалою господарського суду від 16.12.13р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 16.01.14р.

Ухвалою господарського суду від 16.01.14р. відкладено розгляд справи на 28.01.14р.

Ухвалою господарського суду від 28.01.14р. продовжено строк розгляду спору по суті до 03.03.14р., відкладено розгляд справи на 27.02.14р.

12.02.14р. до суду від позивача надійшло клопотання про солідарне стягнення з відповідачів витрати на послуги адвоката у розмірі 3 000,00 грн.

20.02.14р. до суду від позивача надійшли письмові пояснення з приводу наданих відповідачем-1 заперечень, які викладені у відзиві.

27.02.14р. повноважний представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

В свою чергу, повноважний представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи повноважний представник відповідача-1 повідомлений належним чином, що підтверджує протокол судового засідання від 28.01.14р. (а.с. 84).

Господарський суд вважає, що повноважний представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився та не подав витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засідання без участі повноважного представника відповідача-1 за наявними в ній матеріалами справи.

Повноважний представник відповідача-2 у судове засідання також не з'явився, але 24.01.14р. до суду від відповідача-2 надійшов відзив, відповідно до якого відповідач-2 визнав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд розглянути дану справу без участі повноважного представника відповідача-2.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засідання без участі повноважного представника відповідача-2 за наявними в ній матеріалами справи.

В судовому засіданні 27.02.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважного представника позивача та відповідача-1, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.13р. між позивачем та відповідачем-1 укладено договір купівлі-продажу №12127 (далі - Договір купівлі-продажу), відповідно до умов п.1.1. якого, позивач зобов'язується передати, а відповідач-1 зобов'язується прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин, мікродобрив іменованих у подальшому товар, відповідно до умов даного Договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

В п. 2.1. Договору купівлі-продажу зазначено про те, що якість товару повинна відповідати стандартам і Держстандартам, що діють в Україні на момент передачі товару, підтверджуватися сертифікатом якості заводу-виготовлювача.

Позивач надає відповідачу-1 сертифікати якості на кожну партію товару (п. 2.2. Договору купівлі-продажу).

Відповідно до п. 3.1. Договору купівлі-продажу, конкретний вид товару, його асортимент, кількість, ціна, строк, поставки та умови оплати товару наведені в специфікаціях до даного Договору. Специфікації є невід'ємною частиною даного Договору. Ціна товару встановлена по домовленості сторін, а сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - долар США. Оплата вартості товару підлягає у гривні, згідно розділу 4 цього Договору.

Згідно з п. 3.2. Договору купівлі-продажу, загальна сума Договору складається із суми вартості товару по всіх специфікаціях, підписаних в рамках цього договору, які є його невід'ємною частиною, з урахуванням зміни ціни у спосіб передбачений пунктами 4.7., 4.8. та суми процентів за користування товарним кредитом.

Пунктом 4.1. Договору купівлі-продажу передбачено, що умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікації(ях) до Договору.

Як зазначено у п. 4.2. Договору купівлі-продажу, товарний кредит з відстрочкою платежу по даному Договору надається на умовах сплати 0,01% річних за користування товарним кредитом. Товарний кредит наданий позивачем відповідачу-1 в межах строків визначених умовами оплати товару у специфікації - є строком правомірного користування товарним кредитором. Користування товарним кредитом за межами строків встановлених умовами оплати товару - є неправомірне користування відповідачем-1 товарним кредитом. У разі несвоєчасної сплати товарного кредиту, відповідач-1 продовжує користуватись товарним кредитом (неправомірне користування) по ставці згідно п. 7.2. (протягом 10-ти календарних днів), а далі по ставці згідно п. 7.3. Договору.

Відповідно до п. 4.3. Договору купівлі-продажу, нарахування процентів по договору здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару, що передавався на умовах товарного кредиту, за період: з моменту фактичного відвантаження товару до дня фактичної оплати відповідачем-1 суми вартості товару отриманого на умовах товарного кредиту. Момент фактичного відвантаження товару - дата вказана у видатковій накладній. Якщо буде мати місце факт, що передбачений п. 4.7., 4.8. даного Договору, то відповідно і нарахування процентів за користування товарним кредитом здійснюється на уже проіндексовану згідно п. 4.7. чи п. 4.8. суму вартості товару (боргу) по Договору, тобто ПСП.

Згідно з п. 4.4. Договору купівлі-продажу, при розрахунку процентів день надання та погашення товарного кредиту вважається як один день, при цьому день надання товарного кредиту не включається до розрахунку, а день погашення - включається. При розрахунку процентів кількість днів в місяці приймається за фактичну кількість днів, а в році - 365. У випадку прострочення погашення товарного кредиту, проценти нараховуються на суму заборгованості по товарному кредиту і за весь період прострочення, до дати його повного фактичного погашення. Дата повного фактичного погашення (оплати заборгованості по товарному кредиту) вважається - дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача у сумі, яка дорівнює заборгованості відповідача-1 по товарному кредиту.

Пунктом 4.5. Договору купівлі-продажу передбачено, що сплата процентів за користування товарним кредитом здійснюється відповідачем у строк, який визначається:

- датою погашення (сплати) товарного кредиту, що визначена умовами оплати товару у специфікації, а при наявності несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом (неправомірне користування), сплата процентів здійснюється відповідачем-1 щоденно і по дату фактичного погашення товарного кредиту;

- датою фактичного дострокового погашення товарного кредиту, у випадку дострокового погашення товарного кредиту;

Товар вважається оплаченим відповідачем-1 у момент надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до п. 4.6. Договору купівлі-продажу, плата вартості товару та нарахованих процентів проводиться в гривнях. Сторони домовились та узгодили зміну ціни на товар в межах періоду часу, що вказаний у п. 4.7. та згідно способів викладених у п. 4.7., 4.8. Договору.

В п. 4.7 Договору купівлі-продажу передбачена зміна ціни на товар, якщо у періоди часу: з моменту підписання специфікації до відвантаження (поставки товару) та протягом всього строку користування відповідачем-1 товарним кредитом (як правомірне користування так і неправомірне), офіційний курс гривні до іноземної валюти - (Долар США) зміниться в більшу або меншу сторону від офіційного курсу гривні до іноземної валюти - (Долар США), що визначений у специфікації до Договору на момент її підписання, відповідач-1 зобов'язаний сплатити позивачу проіндексовану суму вартості товару у гривні по Договору, як проданого на умовах товарного кредиту, так і на інших умовах.

Пунктом 4.8. Договору купівлі-продажу передбачено, що якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти - (Долар США) А1 існуючий на певну дату у періодах, про які йдеться мова у п. 4.7. Договору, буде величиною меншою, ніж існуюча на ту ж дату ставка міжбанківського валютного курсу гривні до долара США (курс продажу), підтвердженого ПАТ "АКТАБАНК" чи/або ПАТ "ПУМБ", чи/або "ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (Банк обирається за вибором позивача), то позивач має право на індексацію суми вартості товару у гривні, а відповідач-1 зобов'язаний сплатити позивачу уже проіндексовану суму вартості товару у гривні, з врахуванням ставки міжбанківського валютного курсу гривні до долара США (курс продажу), згідно наступної формули:

Проіндексована сума вартості товару у гривні встановлюється як (М1:А0)хСП=ПСП, де:

М1 - міжбанківський курс гривні до долара США (курс продажу) на дату, коли мало місце його зміна в більшу або меншу сторону по відношенню до А0;

А0 - це:

- (при першій індексації суми вартості товару (боргу)) - офіційний курс гривні до іноземної валюти - Долара США визначений у специфікації до Договору;

- (при кожній черговій індексації) - це курс гривні до іноземної валюти - Долара США, який при попередній індексації суми вартості товару (боргу) був на місці показника М1.

СП - сума вартості товару (боргу), яка підлягає індексації (першій чи черговій) станом на:

- дату, коли грошові кошти від відповідача-1 (оплата по Договору) зараховані на розрахунковий рахунок позивача;

- дату, вказану в умовах оплати у специфікації, як останній день строку погашення товарного кредиту;

- дату будь-яку послідуючу, яка йде після дати, вказаної в умовах оплати у специфікації, як строк погашення товарного кредиту.

ПСП - проіндексована сума вартості товару (боргу).

Міжбанківський курс гривні до Долара США (курс продажу) підтверджується довідкою ПАТ "АКТАБАНК" чи/або ПАТ "ПУМБ", чи/або ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (за вибором позивача).

Пунктом 5.1. Договору купівлі-продажу передбачено, що право власності на товар переходить до відповідача-1 в момент одержання ним товару, супровідних документів, та підписання накладних на передачу товару.

Згідно з п. 5.4. Договору купівлі-продажу, прийом товару по кількості і якості та документів згідно п. 4.13. проводиться відповідачаем-1 у момент одержання товару від позивача. Відповідач-1 зобов'язаний перевірити комплектацію, цілісність тари, пломб на ній (якщо вони присутні), а також відсутність ознак ушкодження і псування товару й у випадку їхнього виявлення негайно, до закінчення прийому, письмова заявити позивачу. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим відповідачем-1, а документи, передбачені 4.3. - йому переданими.

Як зазначено у п. 7.1. Договору купівлі-продажу, у випадку порушення термінів оплати, обумовлених у специфікаціях до Договору, відповідач-1 сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення. Сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування пені припиняється через рік (365 календарних днів) від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Якщо відповідач-1 прострочив оплату товару, проданого в кредит, на прострочену суму нараховується 35 процентів річних за користування товарним кредитом від останнього дня строку, коли товар мав бути оплачений, та протягом 10-ти календарних днів, тобто до моменту, коли починає діяти інша процентна ставка, визначена у п. 7.3. цього Договору (п.7.2. Договору купівлі-продажу).

Договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.13р., а в частині розрахунків - до повного виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за цим Договором (п. 13.1. Договору купівлі-продажу).

Крім того, 20.05.13р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки №12127-ПОР (далі - Договір поруки), відповідно до умов п.1.1. якого, предметом цього договору поруки є зобов'язання відповідача-2 перед позивачем відповідати за порушення відповідачем-1 його зобов'язань перед позивачем по основному договору, передбаченому розділом 2 цього договору поруки, що включає: погашення (сплату) товарного кредиту та будь-якої іншої заборгованості в сумі та у строк згідно основного договору; погашення (сплату) суми, на яку збільшено вартість товару, у зв'язку із застосування способу зміни ціни на товар (індексація) згідно умов основного договору; сплату процентів за користування товарним кредитом у відповідності до основного договору та процентів за користування грошовими коштами; сплату неустойки (штрафу, пені), що передбачені умовами основного договору.

Відповідно до п. 1.4. Договору поруки, відповідач-2 відповідає солідарно та в повному обсязі по зобов'язанням відповідача-1 перед позивачем по основному договору. При цьому позивач має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх Боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Цим договором поруки забезпечується виконання зобов'язання у повному обсязі.

В п. 2.1. Договору поруки зазначено про те, що під основним договором в цьому договорі розумують договір купівлі-продажу № 12127 від 20.05.13р., укладений між позивачем та відповідачем-1.

Згідно з п. 3.1.2. Договору поруки, відповідачу-2 добре відомі усі умови вищезазначеного основного договору, в тому числі термін дії основного договору, строк (термін) виконання зобов'язань по основному договору, а також усі інші умови, зобов`язання та обставини, включаючи розуміння і усвідомлення відповідачем-2 тієї умови, що у позивача по основному договору є право достроково вимагати повернення заборгованості (суми товарного кредиту).

Пунктом 3.1.3. Договору поруки зазначено, що причини невиконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за основним договором ніяким чином не можуть впливати на виконання відповідачем-2 зобов'язань за цим договором поруки.

Часткове виконання зобов'язання відповідачем-2 не звільняє останнього від виконання зобов'язання в повному обсязі у подальшому (п. 3.1.6. Договору поруки).

Відповідно до п. 3.2.1. Договору поруки, позивач зобов'язується прийняти виконання зобов'язань від відповідача-2 у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань перед позивачем по основному договору.

У разі порушення зобов'язання відповідачем-1, позивач має право, на власний вибір, направити відповідачу-2 письмову вимогу виконати зобов'язання (або певну його частину) або пред'явити до відповідача-2 позов (п. 4.1. Договору поруки).

Згідно з п. 4.2. Договору поруки, відповідач-2 зобов'язаний виконати вимогу (позовні вимоги) позивача згідно умов, що передбачені основним договором.

Як зазначено в п. 5.1. Договору поруки, у разі порушення відповідачем-1 зобов'язання, забезпеченого порукою, відповідач-1 і відповідач-2 відповідають перед позивачем як солідарні боржники. Відповідач-2 відповідає перед позивачем у тому ж обсязі, що і відповідач-1.

Цей договір поруки набирає чинності з дати його підписання та діє протягом 4-х років (п. 8.1. Договору поруки).

На виконання умов Договору купівлі-продажу між позивачем та відповідачем-1 підписано специфікації (а.с. 18, 19, 20), де сторони узгодили конкретний асортимент, кількість, ціну, строк поставки та умови оплати товару, що має передаватися позивачем.

Позивач зазначає, що відповідно до умов Договору купівлі-продажу, специфікацій № 1, 2, 3, відповідачу-1 було передано у власність товар на умовах надання позивачем відповідачу-1 товарного кредиту з відстрочкою платежу на загальну суму 80 363,93 грн., що підтверджують видаткові накладні (а.с. 22, 23, 24).

Розмір та строк сплати товарного кредиту з урахуванням вартості товару у гривні згідно видаткових накладних складає 80 363,93 грн., з яких:

- по Специфікації № 1 від 21.05.13р. на загальну суму 60 405,49 грн.:

28 994,64 грн. - сума товарного кредиту зі строком платежу до 30.08.13р.

31 410,85 грн. - сума товарного кредиту зі строком платежу до 10.11.13р.

- по Специфікації № 2 від 29.05.13р. на загальну суму 10 685,04 грн.:

5 128,82 грн. - сума товарного кредиту зі строком платежу до 30.08.13р.

5 556,22 грн. - сума товарного кредиту зі строком платежу до 10.11.13р.

- по Специфікації № 3 від 03.07.13р. на загальну суму 9 273,40 грн.:

4 451,23 грн. - сума товарного кредиту зі строком платежу до 30.08.13р.

4 822,17 грн. - сума товарного кредиту зі строком платежу до 10.11.13р.

Однак, як зазначає позивач, відповідач-1 зобов'язання за Договором купівлі-продажу належним чином не виконав, грошові кошти за отриманий товар не сплатив у повному обсязі, у зв`язку з чим станом на 12.12.13р. у відповідача-1 утворилась проіндексована заборгованість перед позивачем за Договором купівлі-продажу у розмірі 74 189,33 грн.

За неналежне виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу, позивач відповідно до п. 7.1. нарахував пеню у розмірі 1 711,90 грн.

Крім того, відповідно до п. 7.2., п. 7.3. Договору купівлі-продажу, позивачем були нараховані проценти за користування товарним кредитом у розмірі 39 001,69 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 проіндексовану суму боргу у розмірі 74 189,33 грн., суму процентів за користування товарним кредитом у розмірі 39 001,69 грн., пеню у розмірі 1 711,90 грн.

Відповідач-1 позивні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на наступне:

По-перше, заборгованість відповідача-1 перед позивачем відсутня в силу того, що позивачем при передачі товару не надано документів передбачених п. 4.13. Договору купівлі-продажу, а саме сертифікатів якості, які є невід'ємними частинами товару.

Крім того, посилаючись на п. 5.1. Договору купівлі-продажу, відповідач-1 зазначає про те, що право власності на товар переходить від позивача до відповідача-1 в момент передавання позивачем відповідачу, зокрема, супровідних документів. На підставі цього відповідач-1 наполягає на тому, що він мав право на притримання оплати, до передачі йому всіх необхідних документів.

В силу вищезазначеного, відповідач-1 вважає, що у нього не виникло зобов'язання щодо оплати товару, а у позивача не виникло право нарахування відсотків за користування товарним кредитом та нарахування пені.

По-друге, як вбачається з розрахунку проіндексованої вартості товару позивач застосував зміну курсів долару США не дивлячись на те, що всі сторони спірних взаємовідносин є резидентами України і розрахунки між ними мають здійснюватись у Національній валюті - гривні.

Відповідач-1 зазначає, що у видаткових накладних доданих позивачем до позову значиться вартість товару саме в гривні, а не доларах США. Крім того, у видаткових накладних визначено суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, яка в разі ціни підлягала коригування, однак відповідні коригування сторонами договору не здійснено.

Посилаючись на ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідач-1 категорично заперечує проти підходу, який було обрано позивачем у розрахунку та вважає його хибним, так як застосування індексацій вартості вже проданого товару на певну дату в залежності від зміни курсів іноземних валют згодом не передбачено чинним законодавством, а відповідні умови договору суперечать останньому і, значить не підлягають застосуванню.

По-третє, відповідач-1 не погоджується з можливістю застосування п. 4.7. Договору купівлі-продажу, оскільки, на його думку сторони договору не досягли згоди щодо його застосування, тому дана обставина взагалі виключає можливість застосування позивачем індексації товару таким чином, як це зазначено у позові.

По-четверте, відповідач-1 не може погодитись з розрахунками щодо нарахування відсотків на суму заборгованості, оскільки позивач не має банківської ліцензії з надання відповідних послуг.

Відповідач-1 наполягає на тому, що нарахування відсотків може відбуватись лише до порушення виконання зобов'язання, так як після порушення зобов'язання мали б нараховуватись відсотки, передбачені чинним законодавством, як за порушення виконання зобов'язань.

По-п'яте, як зазначає відповідач-1, у зв'язку з віддаленістю відповідача-1 і місцем розгляду справи відповідач-1 не може погодитись з розрахунками щодо нарахування відсотків на суму нібито заборгованості.

По-шосте, в додатках до позову зазначається, що позивачем нібито було здійснено поставку товару згідно специфікації № 2 до Договору купівлі-продажу, однак відповідні поставки не здійснювались, що підтверджує відсутністю відповідних доказів в матеріалах справи.

Відповідач-2 позовні вимоги визнав у повному обсязі та вважає їх обґрунтованими, оскільки укладаючи Договір поруки відповідач-2 розумів, що буде нести солідарну відповідальність за порушення відповідача-1 взятих на себе зобов'язань по Договору купівлі-продажу.

Позивач з приводу наданих відповідачем-1 заперечень пояснює наступне:

По-перше, щодо твердження відповідача-1 про не виконання позивачем вимог п. 4.13. Договору купівлі-продажу, а саме не надання сертифікату якості товару, а відтак у відповідача-1 не виникло обов'язку щодо оплати отриманого товару.

Позивач посилаючись на ч. 1 ст. 687 ЦК України зазначає про те, що перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Так, згідно з п. 5.4. Договору купівлі-продажу, прийом товару по кількості і якості та документів згідно п. 4.13. проводиться відповідачаем-1 у момент одержання товару від позивача. Відповідач-1 зобов'язаний перевірити комплектацію, цілісність тари, пломб на ній (якщо вони присутні), а також відсутність ознак ушкодження і псування товару й у випадку їхнього виявлення негайно, до закінчення прийому, письмова заявити позивачу. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим відповідачем-1, а документи, передбачені 4.3. - йому переданими.

Позивач зауважує, що передбачений в п. 4.13. Договору купівлі-продажу перелік документів був переданий відповідачу-1 у повному обсязі. Будь-яких письмових заяв (претензій) з боку відповідача-1 з питань кількості, якості та документів згідно п. 4.13 Договору купівлі-продажу, в порядку передбаченому п. 5.4 Договору купівлі-продажу, на адресу позивача не надходило. Таким чином, зауваження відповідача -1 з цього приводу є безпідставним.

По-друге, щодо твердження відповідача-1 з приводу відсутності у видаткових накладних відповідно еквіваленту грошового зобов'язання та/або курсу до іноземної валюти, у той час, коли при розрахунку проіндексованої суми вартості товару (боргу) позивач застосовує валютний курс гривні до долару США.

Позивач звертає увагу, що видаткова накладна не має містити курс гривні до іноземної валюти чи/або грошовий еквівалент зобов'язання.

Крім того, позивач та відповідач-1 у тексті Договору купівлі-продажу передбачили та визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - Долар США. Курс гривні до іноземної валюти, а також еквівалент зобов'язання у іноземній валюті вказано та погоджено сторонами у специфікаціях до Договору купівлі-продажу, які є його невід'ємною частиною.

Прядок здійснення розрахунків за поставлений товар визначений п. 4.8. Договору купівлі-продажу, який погоджений сторонами на підставі ч. 2 ст. 533 ЦК України.

Таким чином, як вважає позивач, сторони при узгодженні пунктів 4.7., 4.8. Договору купівлі-продажу не порушили норм чинного законодавства, оскільки обумовили обов'язок відповідача-1 провести розрахунок в національній валюті України, визначивши, відповідно до ч. 2 ст. 694 ЦК України, спосіб зміни ціни виходячи із співвідношення іноземної валюти - долара США до гривні. Таке право чітко передбачене чинним цивільним законодавством та не потребує отримання будь-яких дозволів або ліцензій.

По-третє, щодо твердження відповідача-1 стосовно того, що п. 4.7. Договору купівлі-продажу не підлягає застосуванню, оскільки не було обумовлено установу банку, офіційний курс гривні до долара США який має бути застосований при здійсненні відповідного розрахунку.

Позивач зауважує, що офіційний валютний курс встановлюється НБУ, до того ж позивач не застосовував п. 4.7 при розрахунку проіндексованої суми вартості товару (боргу).

По-четверте, щодо твердження відповідача-1 стосовно віднесення процентів за користування товарним кредитом (п. 7.2., 7.3. Договору купівлі-продажу) до фінансової/банківської послуги, що підлягає ліцензуванню.

Позивач наголошує, що надання товарного кредиту на умовах визначених у п. 7.2., 7.3. Договору купівлі-продажу не є ні фінансовою ні банківською послугою та не потребує ліцензуванню, що підтверджується нормами цивільного законодавства.

Позивач зауважує, що право на встановлення сторонами в Договорі купівлі-продажу таких процентів прямо передбачено законом - п. 1 ч. 5 ст. 694 ЦК України, котра регулює правовідносини, пов'язані з продажем товару в кредит і не містить такої вимоги для їх встановлення як наявність ліцензій чи дозволів. Крім того, зазначені проценти за своєю правовою природою є боргом, а тому навіть зменшення їх розміру неможливе.

По-п'яте, щодо твердження відповідача - 1 про відсутність в матеріалах справи доказів здійснення позивачем поставки товару по Специфікації №2 до Договору купівлі-продажу.

Позивач наголошує, що вищезазначені твердження є надуманими та такими, що заявлені з метою затягування судового розгляду справи. Проте, по специфікації № 2 до Договору купівлі-продажу позивачем було здійснено відвантаження товару у повному обсязі, а відповідачем-1 було отримано даний товар, що підтверджується наявними у справі належними письмовими доказами.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст.174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 694 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі невиконання продавцем обов'язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення статті 665 цього Кодексу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем. З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання (ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його неналежне виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Стаття 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що:

1. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

2. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

3. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, умови Договорів та обставини справи господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки заборгованість підтверджується матеріалами справи, а зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк.

Господарський суд вважає, що відповідач-1 визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися часткове погашення самим боржником основного боргу (а.с.25, 26).

Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що ним розрахунки суми пені та процентів за користування товарним кредитор перевірені та визнані такими, що зроблені вірно.

Витрати по сплаті судового збору слід покласти солідарно на відповідачів.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про адвокатуру" адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань. Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань провадиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом (ст. 12 Закону України "Про адвокатуру").

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Позивач просить стягнути солідарно з відповідачів витрати на послуги адвоката за договором № 018-13 від 04.12.13р. у розмірі 3 000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п. 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (абзац третій пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 N 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права").

Враховуючи вищевикладене, господарський суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, оцінює правові послуги, надані адвокатом Савченко О.А. позивачу по даній справі у розмірі 3 000 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 536, 543, 546, 554, 599, 610, 611, 612, 629, 655, 692, 694 Цивільного кодексу України, Законом України "Про адвокатуру", ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Оаза Троянди" (35440, Рівненська обл., Гощанський район, с. Посягва, вул. Центральна, буд. 114-А, код ЄДРПОУ 36233920) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" (49083, м. Дніпропетровськ, вул.Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 34985654) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 31320991) проіндексовану суму боргу у розмірі 74 189,33 грн. (сімдесят чотири тисячі сто вісімдесят дев'ять грн. 33 коп.), проценти за користування товарним кредитом у розмірі 39 001,69 грн. (тридцять дев'ять тисяч одну грн. 69 коп.), пеню у розмірі 1711,90 грн. (одна тисяча сімсот одинадцять грн. 90 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 2298,06 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто вісім грн. 06 коп.), витрати на послуги адвоката у розмірі 3 000,00 грн. (три тисяч грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 03.03.14р.