Рішення

від 17.02.2014 по справі 905/8921/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.02.2014 Справа № 905/8921/13

Представниками сторін не надане письмове клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Поповій С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача - Тарасенко Л.Т. - довіреність від 17.01.2014р.,

від відповідача - Хом'як Е.А. - довіреність від 03.12.2013р.

за позовом - Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Відіс»

м. Докучаєвськ

до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий

комбінат» смт. Володимирівка Донецька область

про стягнення 19483,14грн. заборгованості, 3% річних, пені

суть спору:

Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю «Відіс» м. Докучаєвськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» смт. Володимирівка 22062,58грн., з яких 19483,14грн. - заборгованості за поставлений за договором купівлі-продажу №6 від 31.12.2010р. товар, 1265,80грн. - 3% річних ,які нараховані за період з 06.10.2011р. по 30.11.2013р., 1313,64грн. - пені, яка нарахована за період з 01.06.2013р. по 30.11.2013р. відповідно до п. 6.4 договору.

В підтвердження позову позивач посилається на договір купівлі-продажу №6 від 31.12.2010р. з додатками (специфікаціями), накладні № 13/10 від 06.01.2011р. на суму 5812,13грн, № 144/108 від 01.02.2011р. на суму 8749,44грн., №309/253 від 01.03.2011р. на суму 11999,23грн., №650/563 від 01.04.2011р. на суму 8938,80грн., видаткові накладні № 1047 від 05.05.2011р. на суму 9695,16грн., № 1540 від 07.06.2011р. на суму 7494,84грн., № 1828 від 01.07.2011р. на суму 8457,48грн., №2197 від 03.08.2011р. на суму 7823,88грн., № 2572 від 06.09.2011р. на суму 8609,98, № 2965 від 05.10.2011р. на суму 7606,87грн., №3227 від 01.11.2011р. на суму 12873,17грн., № 3446 від 02.12.2011р. на сумі 1003,10грн., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №1 від 04.01.2011р., № 90 від 01.02.2011р., №181 від 01.03.2011р., №260 від 01.04.2011р., №374 від 04.05.2011р., № 481 від 01.06.2011р., №577 від 30.07.2011р., №647 від 01.08.2011р., №729 від 02.09.2011р., № 814 від 03.10.2011р., №915 від 31.10.2011р., №1006 від 01.12.2011р., за якими відповідачем був отриманий товар, претензію №564 від 19.11.2012р. з вимогою про оплату товару, акт-звіряння взаєморозрахунків станом на 31.12.2011р., та відповідь на претензію №ю-11/12 від 27.11.2012р., якою відповідач підтвердив існуючу заборгованість.

Відповідач отримав від суду ухвалу про порушення справи і призначення її до розгляду, але без причини представник відповідача не явився в судове засідання у визначений господарським судом ухвалою від 19.12.2013р. час, не надав відзив на позов, що і явилося причиною для відкладення розгляду справи.

04.02.2014р. відповідач надіслав до суду відзив на позов, в якому виклав свої заперечення стосовно заявленого позову. Відповідач визнає заборгованість в сумі 19483,14грн. за поставлений позивачем кисень але заперечує проти заявлених вимог, посилаючись на наступне: 1) не отриманий разом з копією позову додатки; 2) договір, на який посилається позивач не підписаний відповідачем, а тому правовідносини між сторонами виникли поза договором; 3) претензію, заявлену до нього про перерахування боргу він вважає не вимогою в розумінні ст. 530 Цивільного кодексу України, що явилося підставою визнавати, що у нього не виникли перед позивачем грошові зобов»язання.

17.02.2014р. позивач відмовився від нарахування до стягнення з відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобов»язання 1265,80грн. - 3% річних, які нараховані за період з 06.10.2011р. по 30.11.2013р., 1313,64грн. - пені, яка нарахована за період з 01.06.2013р. по 30.11.2013р. відповідно до п. 6.4 договору, посилаючись на ст. 22 ГПК України.

Відповідач 17.02.2014р. надав суду заяву про розстрочку виконання рішення у зв»язку з тяжким фінансовим становищем на підприємстві на три місяця.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

встановив:

Предметом даного спору є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по договору купівлі-продажу № 6 від 31.12.2010р. товар, та нараховані за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання 3% річних та пеня.

При укладенні господарських договорів використовуються правила, встановлені Господарським кодексом України (далі за текстом - ГПК), договір укладається шляхом пропозиції однією стороною укласти договір (оферти) і приймання пропозиції (акцепта) другою стороною, однак при урахуванні особливостей, передбачених діючим господарським законодавством.

Ця позиція викладена в п.2 статті 638 Цивільного кодексу України і статті 179 ГПК України.

Після аналізу наданих сторонами документів, господарський суд встановив наступне:

За своїм змістом та правовою природою договір №6 від 31.12.2010р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором купівлі-продажу та підпадає під правове регулювання норм статей 712 Цивільного кодексу України ( далі по тексту - ЦК України ) та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що позивач направив відповідачу договір купівлі-продажу кисеня від 31.12.2010року №6. в самому тексті договору не визначені істотні умови, як то: найменування товару, ціна тощо. Але в договорі зазначено, що покупець (відповідач) зобов»язався прийняти товар від позивача за ціно, і в кількості, яка обумовлюється у специфікації. Специфікація з визначенням найменування продукції, одиниці вимірювання, кількості, ціни, загальної суми, строку отримання підписана обома сторонами і має всі підстави вважати, що за її умовами у сторін виникли права і зобов»зання.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що позивач передав, а уповноважена особа відповідача на підставі довіреностей по видатковим накладним отримала кисень, за який розрахувався не в повному обсязі. В накладних і довіреностях на отримання товару є посилання на договір № 6 від 31.12.2010року. На час вирішення спору у відповідача перед позивачем залишився борг в сумі 19483,14грн. Сума боргу підтверджена і не спростована боржником.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст.526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 5.1 договору розрахунок за товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця по факту отримання товару.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його часткової не сплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позову в частині стягнення 19483,14грн.

Господарський суд приймає до уваги зменшення заявленої до стягнення суми у зв»язку з відмовою від стягнення пені і 3% річних на підставі ст. 22 ГПК України, що не суперечить діючому законодавству і не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб.

Розглядаючи заяву відповідача стосовно розстрочки виконання рішення на три місяця, господарський суд вважає можливим надати таку розстрочку на підставі пункту 6 ст.83 Господарського процесуального кодексу, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи тощо.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються витрати з оплати судового збору в розмірі 1720,50грн.

На підставі ст.ст.526,530,546,549-551,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст.193, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49, 82, п.6ст.83, 84, 81-1, 85 Господарського процесуального України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Докучаєвськ до Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» смт. Володимирівка Донецької області про стягнення 19483,14грн. заборгованості в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» (85721, Донецька область, смт. Володимирівка вул. Заводська, 1 ЄДРПОУ 00191721) на користь Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Відіс» (85740, Донецька область, м. Докучаєвськ, вул. Центральна, 72 ЄДРПОУ 30076990) заборгованість в сумі 19483,14грн, 1720,50грн. судового збору, розстрочити виконання на три місяця.

Суддя С.Ю. Гринько

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 17.02.2014р., може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.