Постанова

від 18.02.2014 по справі 801/8893/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2014 року (10:54) Справа №801/8893/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., за участю секретаря судового засідання Токарєвої Є.В., представника позивача Горохової А.К., довіреність № б/н від 09.01.2014 року, представника відповідача Заброди Л.В., довіреність № 5/10 від 31.01.2014 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ника-опт" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міністерства доходів в АР Крим

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ника-опт" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії з проведення в період з 27.08.2013 року зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ника-опт", за результатами якої складений №178/22.7/20732633 від 27.08.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ника-опт" ЗКПО 34582394 за фінансово-господарськими взаємовідносинами із контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями, у тому числі ПАТ «АК «Кримавтотранс» за період червень 2013 року»;

- визнати протиправними дії зі складання акту № 178/22.7/20732633 від 27.08.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ника-опт" ЗКПО 34582394 за фінансово-господарськими взаємовідносинами із контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями, у тому числі ПАТ «АК «Кримавтотранс» за період червень 2013 року»;

- визнати протиправними дії з відображення в акті № 178/22.7/20732633 від 27.08.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ника-опт" ЗКПО 34582394 за фінансово-господарськими взаємовідносинами із контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями, у тому числі ПАТ «АК «Кримавтотранс» за період червень 2013 року» недостовірного висновку про те, що ТОВ «Ника-опт» відсутнє за юридичною адресою;

- визнати протиправними дії з відображення в акті № 178/22.7/20732633 від 27.08.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ника-опт" ЗКПО 34582394 за фінансово-господарськими взаємовідносинами із контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями, у тому числі ПАТ «АК «Кримавтотранс» за період червень 2013 року» недостовірного висновку про те, що у ТОВ «Ника-опт» відсутній об'єкт оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за червень 2013 року, які підпадають під визначення ст.185, ст..187, ст..188, ст..198 ПК України;

- визнати протиправними дії з відображення в акті № 178/22.7/20732633 від 27.08.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ника-опт" ЗКПО 34582394 за фінансово-господарськими взаємовідносинами із контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями, у тому числі ПАТ «АК «Кримавтотранс» за період червень 2013 року» недостовірного висновку про те, що господарські операції ТОВ «Ника-опт» та контрагентами - постачальниками та покупцями не підтверджуються, виходячи з обліку реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, економічно необхідних для здійснення господарських операцій в певних об'ємах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що порушує ст.185 ПК України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій за ланцюгом поставки;

- визнати протиправними дії щодо виключення з електронної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДСА України» суми податкового зобов'язання з ПДВ, які визначено ТОВ «Ника-опт» у податковій декларації з ПДВ за червень 2013 року;

- зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДСА України» суму податкового зобов'язання з ПДВ, яке визначено ТОВ «Ника-опт» у податковій декларації з ПДВ за червень 2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що посадовою особою відповідача було здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Ника-опт» при фінансово-господарських взаємовідносинах з контрагентами постачальниками та контрагентами-покупцями, в тому числі ПАТ «АК Кримавтотранс» за період червень 2013 року. За результатами здійснених заходів відповідачем складено акт № 178/22.7/20732633 від 27.08.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ника-опт" (ЄДРПОУ 34582394) при фінансово-господарських взаємовідносинах з контрагентами постачальниками та контрагентами-покупцями, в т.ч. ПАТ «АК «Кримавтотранс» (ЄДРПОУ 03120667) за період червень 2013 року. На думку позивача, викладені в акті №178/22.7/20732633 від 27.08.2013 року висновки є недостовірними та можуть вплинути на інтереси позивача у майбутньому, оскільки висновки ДПІ про визнання угод фіктивними (нікчемними) можуть привести до невиконання контрагентами своїх зобов'язань з укладеними ТОВ «Ника-опт» договорам, що в свою чергу може призвести до неможливості розрахунки з постачальниками, виплатити заробітну плату, сплатити податки, збори, обов'язкові платежі. Крім того, позивач вважає, що наявність недостовірних даних у базі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДСА України» впливає на ділову репутацію належного платника податків, оскільки зазначена система введена як спосіб податкового контролю з метою проведення перевірок податкових декларацій.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення за суттю спору, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В письмовому запереченні відповідачем зазначено, що ані акт перевірки, ані дії посадових осіб із включення до такого акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків платника податків. З урахуванням цього, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не можуть порушувати прав платника податків.

Враховуючи вищезазначені обставини, дослідивши надані докази у справі та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Відмова від права на звернення до суду є недійсною. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни та юридичні особи України.

Право на звернення до адміністративного суду з позовом є первинним диспозитивним правом в адміністративному процесі, тобто правом, яким особа, що представляє інтереси юридичної особи, розпоряджається на власний розсуд. Вона самостійно вирішує, реалізувати їй це право чи добиватися захисту в інший, позасудовий, спосіб або ж змиритися з порушенням.

Право на звернення до адміністративного суду з позовом доцільно відрізняти від права на судовий захист, що закріплене у статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Право на звернення до адміністративного суду з позовом має ширше коло суб'єктів - таке право мають також представники, у тому числі законні представники, зокрема й органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відтак, суд звертає увагу на те, що згідно з вищевказаними нормами права, представник від імені юридичної особи має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено права, свободи чи інтереси юридичної особи у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм, суд дійшов до висновку, що хоча з позовом до суду може звернутися будь-яка особа, але право на судовий захист, тобто право на задоволенні заявлених позовних вимог, має лише та особа, чиї права, свободи чи законні інтереси порушені суб'єктом владних повноважень.

Таким чином у випадку оскарження особою рішень та дій суб'єкта владних повноважень, особа може звернутися до адміністративного суду по конкретній адміністративної справі лише, якщо ці дії, рішення суб'єкту владних повноважень порушують саме права, свободи та закони інтересі цієї особи - позивача у справі, тобто особа є учасником спірних правовідносин та має юридичну зацікавленість у результаті розгляду спору.

З наведеного випливає, що умовою для звернення особи до суду є наявність у позивача переконання в порушення його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав. У разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб'єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього розв'язати спір.

У випадку ж встановлення судом, що суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України, а також відсутні з його боку порушення прав позивача, у задоволенні позовних слід відмовити.

Відповідно до п.39.5.2.14 ст.39 ПК України посадові особи, які проводять перевірку контрольованих операцій, мають право надіслати запит платникам податків, які є сторонами контрольованих операцій, що перевіряються, про надання документів (інформації) щодо операцій та/або провести зустрічну звірку в порядку, передбаченому статтею 73 цього Кодексу.

Згідно п.73.5 ст.73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до п.1 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1232, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Згідно з п.2 даного Порядку, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Із системного аналізу вищенаведених норм вбачається, що зустрічна звірка є за своєю суттю лише одним з видів інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, тобто заходом щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Зустрічна звірка не є перевіркою у розумінні глави 8 ПК України, а тому не встановлює факт наявності порушення, на підставі якого податковий орган зобов'язаний визначити суму грошових зобов'язань.

Позивач у справі є юридичною особою (ідентифікаційний код 34582394), яка перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міністерства доходів в АР Крим.

Враховуючи наведене, Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Головного управління Міністерства доходів в АР Крим має передбачені ПК України підстави та повноваження для проведення зустрічної звірки ТОВ «Ника-опт» та складання відповідної довідки.

Щодо складання відповідачем саме акту, а не довідки суд зазначає, що згідно п.4.4. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової служби України №236 від 22.04.2011р. у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем надані суду докази, які підтверджують відсутність позивача за податковою адресою на момент проведення відповідної зустрічної звірки, зокрема рапорт оперуповноваженого ВПФЛ ВОРЛЗ ГВПМ ДПІ в м. Сімферополі Сотнікова М.В., довідка про проведені заходи при відпрацюванні СГД віднесеної до категорії «податкових ям» ТОВ «Ніка - Опт». Із вказаних документів слідує, що було зроблено вихід за місцем реєстрації позивача, проте позивач відсутній за податковою адресою. Також було здійснено виїзд за місцем проживання громадянина ОСОБА_4, який значиться керівником ТОВ «Ніка - Опт». Громадянин ОСОБА_4 від будь-яких пояснень та отримання запиту відмовився.

За таких обставин, оскільки зустрічна звірка фактично не відбулася у зв'язку із відсутністю позивача за місцезнаходженням, відповідачем було складено акт від 27.08.2013р. за №178/22.7/34582394 про неможливість проведення зустрічної звірки.

Отже, суд дійшов висновку, що акт про неможливість провести зустрічну звірку позивача не порушує та не може порушувати жодним чином прав, свобод та інтересів позивача, а тому у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача з проведення, складання та відображення акті № 178/22.7/20732633 від 27.08.2013 року певних даних, слід відмовити.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка такого суб'єкта за наслідками якої виникають певні правові наслідки як для суб'єкта господарювання так і для такого суб'єкта владних повноважень.

Викладені відповідачем в акті № 178/22.7/20732633 від 27.08.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки, відомості є лише особистою думкою певних посадових осіб податкового органу та не створюють правових наслідків для позивача. Більш того, зазначення у акті перевірки певних відомостей не є діями у вищевказаному сенсі, оскільки у даному випадку відсутня активна поведінка суб'єкта владних повноважень.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позовних вимог в частині вимог про визнання протиправними дій відповідача із відображення у акті перевірки певних відомостей, слід відмовити.

Позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо виключення з електронної бази даних "Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДСА України" суми податкового зобов'язання з ПДВ, які визначено ТОВ «Ника-опт» у податковій декларації з ПДВ за червень 2013 року та зобов'язати відобразити такі дані, обґрунтовуючи дані вимоги насамперед тим, що є одним з різновидом податкового контролю з метою проведення перевірок податкових декларацій.

Відповідно до п. 1.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 року № 395, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів

Отже, відомості з "Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" про контрагентів позивача, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зазначені відомості податкового органу не створюють небезпеки інтересам відповідного платника податків, оскільки не можуть безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводять до настання будь-яких наслідків для позивача, а тому у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними виключення з електронної бази даних "Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДСА України" відомостей та зобов'язання відобразити певні відомості, слід відмовити.

За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні 18.02.2014 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 24.02.2014 року.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.