Рішення

від 24.02.2014 по справі 901/5/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.02.2014 Справа № 901/5/14 За позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна»

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Пукас А.Ю.

Представники:

Від позивача Володимирова О.О., представник, довіреність № 13-11-1322 від 30.01.2014.

Від відповідача не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна» про погашення заборгованості відповідача за Договором кредитної лінії № 805/2007/980-МК/04/68 від 09.10.2007, яка станом на 27.09.2013 складає 77 578,61 грн., з яких 53 644,69 грн. заборгованості за кредитом, 22 147,15 грн. заборгованості по відсоткам, 1 730,82 грн. пені, нарахованої згідно з пунктом 8.1, 8.2 Договору та 55,95 грн. пені, нарахованої згідно з пунктом 8.3 Договору, звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Євпаторія, вул. Токарєва, 22 та належить відповідачу на праві власності на підставі рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим № 2-860/2005 від 16.02.2005, яка розташована на земельній ділянці розміром 1 189 кв.м., що надана Товариству з обмеженою відповідальністю «Весна» в оренду згідно з договором оренди земельної ділянки, укладеним з Євпаторійською міською радою від 22.01.2006, кадастровий номер 0110900000:01:014:0041 з цільовим призначенням - використання в комерційних цілях, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, встановленою на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем умов Договору кредитної лінії № 805/2004/980-МК/04/68 в частині своєчасної оплати та повного повернення кредитних коштів та сплати процентів за ним. Обґрунтовані позовні вимоги посиланням на положення статей 526, 527, 530, 533, 554, 610, 612, 625, 1050 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2014 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач явку у судове засідання жодного разу не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Таке повідомлення згідно з положеннями вказаної правової норми вважається належним.

Копія ухвали суду про призначення судового засідання направлена на адресу відповідача, при цьому, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, надіслане судом на адресу відповідача, повернулось із відміткою про неможливість вручення судової кореспонденції «у зв'язку із закінченням строку зберігання».

Згідно з пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття відповідача в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.10.2007 між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра» в особі начальника відділення № 4 філії Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» Кримське Регіональне управління, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі за текстом - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСНА» (далі за текстом - позичальник) укладено Договір кредитної лінії № 805/2007/980-МК/04/68 (а.с. 53).

Згідно з розділами 1, 2, 3 Договору кредиту, позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання були надані грошові кошти в межах відкритої кредитної лінії на загальну суму 100 000,00 грн., зі сплатою 20,00 % річних, з кінцевим терміном повернення кредиту до 07.10.2014.

Відповідно до пункту 1.3 Договору сторони домовились, що видача кредиту буде здійснюватись окремими траншами після підписання окремих додаткових угод.

Так, 09.10.2007 позичальником та банком укладено Додаткову угоду № 1 до Договору кредитної лінії № 805/2007/980-МК/04/68 від 09.10.2007, відповідно до умов якої позичальнику в межах кредитної лінії виданий транш у розмірі 50 000,00 грн. (а.с. 54).

25.10.2007 між позичальником та банком укладено Додаткову угоду № 2 до Договору кредитної лінії № 805/2007/980-МК/04/68 від 09.10.2007, відповідно до умов якої позичальнику в межах кредитної лінії виданий транш у розмірі 10 000,00 грн. (а.с. 56).

22.11.2007 між позичальником та банком укладено Додаткову угоду № 3 до Договору кредитної лінії № 805/2007/980-МК/04/68 від 09.10.2007, відповідно до умов якої позичальнику в межах кредитної лінії був виданий транш у розмірі 40 000,00 грн. (а.с. 58).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання пункту 4.1.1 Договору та додаткових угод до нього, позивач видав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується меморіальними ордерами:

- № 994 від 09.10.2013 на суму 50 000,00 грн. (а.с.55);

- № 1 від 25.10.2013 на суму 10 000,00 грн. (а.с. 57);

- № 378 від 22.11.2013 на суму 40 000,00 грн. (а.с. 59);

Пунктами 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 Договору відповідач зобов'язався у повному обсязі повернути кредит та своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом, а у випадках передбачених Договором також сплатити всі нараховані комісії та можливі штрафні санкції.

За твердженням позивача, у порушення Договору відповідачем зобов'язання з повернення кредиту та сплаті відсотків не виконуються.

Відповідно до пункту 3.1.4 Договору у випадку виникнення у позичальника прострочення сплати відсотків за користування кредитом згідно з графіком за будь-який період, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту позичальником, в тому числі звернути стягнення на заставлене майно.

Так, в якості забезпечення зобов'язань по Договору кредитної лінії, 09.10.2007 між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Весна» (іпотекодавець) укладено Договір іпотеки, відповідно до пункту 1.1 якого іпотекодавець, з метою забезпечення виконання зобов'язання, що випливає з Кредитного договору, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою вул. Токарєва, 22,

м. Євпаторія та розташована на земельній ділянці розміром 1189 кв.м., що надана іпотекодавцю в оренду згідно з договором оренди земельної ділянки між Євпаторійською міською радою та іпотекодавцем від 22.01.2006, кадастровий номер 0110900000:01:014:0041, з цільовим призначенням - використання в комерційних цілях.

Згідно з пунктом 1.4 Договору іпотеки узгоджена сторонами вартість предмета іпотеки згідно з угодою про визначення договірної вартості предмета іпотеки від 09.01.2007 становить 180 000,00 грн. Загальна вартість будівлі згідно з витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Кримським республіканським підприємством «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» від 02.10.2007 за № 16134980 становить

184 729,00 грн.

Предмет іпотеки знаходиться у власності іпотекодавця, що підтверджується: Рішенням Євпаторійського міського суду від 16.02.2005, зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 04.04.2005 (пункт 1.5 Договору іпотеки).

Пунктом 5.1.6 Договору іпотеки передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання зобов'язання (або чи іншої його частини), воно не буде виконане.

Так, у зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору кредиту, 21.11.2013 позивач направив на його адресу вимогу, в якій запропонував позичальнику в 30-денний строк з моменту отримання вимоги, погасити перед банком заборгованість за кредитом, сплатити нараховані відсотки, пеню та штрафи, а також, даною вимогою Позичальник попереджений про наміри банку щодо примусового стягнення заборгованості за Договором кредиту, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 71).

Однак, кредит відповідачем не повернутий, проценти, пеня та штраф не сплачені.

Станом на 27.09.2013 розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна» за Договором кредитної лінії № 805/2007/980-МК/04/68 від 09.10.2007 становить: 77 578,61 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом - 53 644,69 грн.;

- заборгованість за відсотками - 22 147,15 грн.;

- пеня (згідно з пунктами 8.1, 8.2 Договору кредиту) - 1 730,82 грн.;

- пеня (згідно пунктом 8.3 Договору кредиту) - 55,95 гривень.

Наведене стало підставою для звернення публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» із даною позовною заявою до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Правовідносини, що виникли з приводу неналежного виконання позичальником умов кредитного договору в частині сплати кредитних коштів, процентів за користування ними, а також порушення інших умов договору регулюються положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач зобов'язання щодо повернення суми кредиту у порушення умов договору не виконав, у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість за кредитом в сумі 53 644,69 грн.

Відповідач під час розгляду справи доказів повернення позики не надав, доводів позивача не спростував, а тому позовні вимоги про стягнення 53 644,69 грн. заборгованості за кредитом підлягають задоволенню.

Одночасно, позивач просив стягнути з відповідача 22 147,15 грн. процентів за користування кредитом.

Згідно з частиною 2 статті 1052 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини 1 статті 1048 зазначеного Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Так, умовами договору кредиту, зокрема розділом 3 встановлені умови повернення кредиту, нарахування та сплата відсотків.

Пунктом 3.1.2.2 Договору встановлено, що у випадку прострочення виконання зобов'язання у відношенні повернення кредиту в строк, обумовлений пунктом 3.1.1 договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом або його частини, у розмірі 0,5% виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на суму заборгованості нараховані проценти за користування відповідачем кредитними коштами, розмір яких, згідно з наданого позивачем розрахунку, складає 22 147,15 грн.

Також, позивач просив стягнути з відповідача 1 730,82 грн. пені, нарахування та розмір якої передбачені пунктом 8.1 та 8.2 Договору кредиту, а також 55,95 грн. пені, нарахування та розмір якої передбачено пунктом 8.3 Договору.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 548 та статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом, зокрема, неустойкою.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Статями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, пунктами 8.1, 8.2 Договору кредиту передбачено, що у разі порушення позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.3 Договору встановлено, що за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 0,5 % від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, вказаних у Графіку і визначених на даті прострочення.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки та встановив їх обґрунтованість.

З огляду на викладене, враховуючи те, що судом встановлений факт порушення відповідачем строків повернення кредитних коштів позивачеві, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та визнав їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, при цьому судом прийнято до уваги наступне.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Так, пунктом 5.1.7 Договору іпотеки передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем зобов'язань, встановлених Кредитним договором та/чи цим Договором, а також інших обов'язків іпотекодавця, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, а в разі його невиконання - отримати задоволення своїх вимог з вартості предмету іпотеки.

Крім того, іпотекодержатель має право вимагати задоволення вимог за рахунок предмету іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язання в цілому або в тій чи інший частині (пункт 7.1 Договору).

Пунктом 7.4 Договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі, зокрема, рішення суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність підстав для задоволення їх в повному обсязі.

Оплату судового збору, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

В судовому засіданні 24.02.2014 оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 03.03.2014.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна» (вул. Токарєва, 22, м. Євпаторія, АР Крим, 97416, ЄДРПОУ 25625600) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (вул. Караїмська/Чехова, 9/10, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, ЄДРПОУ 2005456) заборгованість за Договором кредитної лінії № 805/2007/980-МК/04/68 від 09.10.2007 в сумі 77 578,61 грн., у тому числі 53 644,69 грн. заборгованості за кредитом, 22 147,15 грн. заборгованості по відсоткам, 1 730,82 грн. пені, нарахованої згідно з пунктом 8.1, 8.2 Договору та 55,95 грн. пені, нарахованої згідно з пунктом 8.3 Договору, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Євпаторія, вул. Токарєва, 22 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Весна» на праві власності на підставі рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим № 2-860/2005 від 16.02.2005, яка розташована на земельній ділянці розміром 1189 кв.м., що надана Товариству з обмеженою відповідальністю «Весна» в оренду згідно з договором оренди земельної ділянки, укладеним з Євпаторійською міською радою від 22.01.2006, кадастровий номер 0110900000:01:014:0041 з цільовим призначенням - використання в комерційних цілях, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, встановленою на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Весна» (вул. Токарєва, 22, м. Євпаторія, АР Крим, 97416, ЄДРПОУ 25625600) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (вул. Караїмська/Чехова, 9/10, м. Сімферополь, АР Крим, 95000, ЄДРПОУ 2005456) 1 720,50 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Пукас