Рішення

від 25.02.2014 по справі 910/1234/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1234/14 25.02.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рест-Таун"

про стягнення 369 131,61 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники :

Від позивача: Марущак Т.І. за дов.

Від відповідача: Демидас Д.А. за дов., Демидас А.І. - директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Пред'явлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по договору № 13 від 10.12.2010р. у розмірі 369 131,61 грн.

24.02.2014р. через канцелярію суду позивач подав письмові пояснення по справі. Позовні вимоги мотивовані тим, що Актом ревізії Державної фінансової інспекції в місті Києві фінансово-господарської ПАТ «НДІ ЕМП» за період з 01.07.2009р. по 01.04.2012р. виявлено, що внаслідок встановлення ПАТ «НДІ ЕМП» за період з 01.01.2011р. по 31.03.2012р. окремим орендарям орендної плати нижче мінімально допустимого рівня, останнім недоотримано доходів, у т.ч. від ТОВ "Рест-Таун" на суму 369 131,61 грн. На виконання вимог ДФІ в м.Києві від 05.06.2012р. № 26-08-14-14/72625 позивач відобразив в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість за ТОВ "Рест-Таун" у сумі 369 131,61 грн., та надіслав відповідачу податкову накладну та рахунок-фактуру на сплату нарахованого боргу, який залишився неоплаченим.

Відповідач позов не визнає, у відзиві на позовну заяву вказує, що протягом 2011-2012 років по договору оренди нежитлового приміщення № 13 від 10.12.2012р. ТОВ "Рест-Таун" були проведені відповідні розрахунки по орендній платі в повному обсязі, що позивачем не заперечується. Вказує, що сторони досягли згоди щодо ціни оренди, зміни до договору в частині змін розміру орендної плати сторонами не вносились, тож одностороння зміна позивачем розміру орендної плати є безпідставною та суперечить положенням чинного законодавства.

У судовому засіданні 25.02.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача проти позову заперечували.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:

10 грудня 2010р. між позивачем (орендодавець за договором) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 13, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення (далі - майно): перший і третій поверх корпусу № 23 (їдальня), загальною площею 1033,1 кв.м., які розміщені за адресою: 03142, м.Київ, вул. Академіка Кримського, 27.

Відповідно до п.4.1 договору, орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця на підставі виставлених орендодавцем рахунків. Рахунки виставляються орендарю не пізніше 10 числа поточного місяця. Орендар зобов'язаний самостійно отримувати рахунки у орендодавця. Якщо орендар з власної вини не отримує рахунок, це не вважається підставою для несплати або несвоєчасної/неповної сплати встановленої орендної плати.

Умовами п. 4.2 договору визначено, що на період з 01.01.2011 р. по 30.11.2011 р. встановлюється така орендна плата: ціна оренди 1 м майна, включаючи плату за користування відповідною земельною ділянкою за перший місяць (січень 2011 р.) складає - 25,49 грн. (у т.ч. ПДВ 4,25 грн.). Орендна плата за все майно за договором - площею 1033,1 кв.м., включаючи плату за користування відповідною земельною ділянкою, за перший місяць (січень 2011 р.) оренди складає 26331,65 (двадцять шість тисяч триста тридцять одна гривня шістдесят п'ять копійок) грн., у т.ч. ПДВ - 4388,608 грн. На період з 01.12.2011 р. по 30.11.2013 р. встановлюється така орендна плата: ціна оренди 1 кв.м. майна, включаючи плату за користування відповідною земельною ділянкою за перший місяць (січень 2012 р.) складає - 50,98 грн. (у т.ч. ПДВ 8,50 грн.). Орендна плата за все майно за договором - площею 1033,1 кв.м., включаючи плату за користування відповідною земельною ділянкою, за перший місяць (січень 2012 р.) оренди складає 52663,30 (п'ятдесят дві тисячі шістсот шістдесят три гривні тридцять копійок) грн., у т.ч. ПДВ - 8777,216 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

В орендну плату не включаються витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна та його експлуатацією, витрати по сплаті комунальних послуг, страхування майна та інші витрати (п.4.2).

У період з 17.02.2012р. по 15.05.2012р. Державною фінансовою інспекцією в місті Києві було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ПАТ «НДІ ЕМП» за період з 01.07.2009р. по завершений звітний період 2012 року.

Згідно акту ревізії № 08.30/871 від 17.05.2012р., в результаті перевірки встановлено, що в порушення вимог ст. 4 Закону України «Про господарські товариства», п.3.2 Статуту від 22.10.2007р. та п.10.16 Положення про порядок розгляду питань щодо розпорядження та використання майна ВАТ «НДІ ЕМП», затвердженого рішенням зборів акціонерів (протокол від 22.10.2007 № 9), за період з 01.01.2011р. по 31.03.2012р. товариством внаслідок встановлення окремим орендарям орендної плати нижче мінімального допустимого рівня, недоотримано доходів на загальну суму 929 195,68 грн. з ПДВ, з них від ТОВ «Рест-Таун» 369 131,61 грн.

Листом від 05.06.2012р. за № 26-08-14-14/7262 Держфінінспекцією у м.Києві було направлено ПАТ «НДІ ЕМП» письмову вимогу про усунення виявлених ревізією порушень, зокрема викладено вимогу про відшкодування нанесених збитків шляхом відображення в бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості з ТОВ «Рест-Таун» на суму 369 131,61грн.

ПАТ «НДІ ЕМП» надіслало ТОВ «Рест-Таун» податкову накладну та рахунок-фактуру на сплату нарахованої заборгованості, що відповідачем здійснено не було.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення суму 369 131,61 грн. недоотриманої орендної плати по договору № 13 від 10.12.2010р., посилаючись на акт ревізії № 08.30/871 від 17.05.2012р., наявність рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2013р. та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013р. у справі № 2а-17953/12/2670, якими задоволено позовні вимоги Держфінінспекції у м.Києві про зобов'язання ПАТ «НДІ ЕМП» виконати п.3, 4 вимог від 05.06.2012р. за № 26-08-14-14/7262, положення ст. 193, 220 ЦК України.

Статтею 193 ГК України передбачено загальні вимоги виконання зобов'язання, а стаття 220 ГК України, на яку посилається позивач, встановлює загальне правило, за яким боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на належне виконання своїх договірних зобов'язань по договору оренди нежитлового приміщення № 13 від 10.12.2010р. у спірний період, оплату виставлених орендодавцем рахунків в повному обсязі та відсутність згоди сторін про внесення змін до договору оренди щодо ціни договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. В даному випадку, це стосувалося позивача, який мав довести суду факт порушення чи неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 13 від 10.12.2010р., наявність обов'язку відшкодувати заявлену до стягнення суму 369 131,61 грн. по договору № 13 від 10.12.2010р.

Таких доказів суду не надано.

Наданий позивачем акт ревізії Держфінінспекції у м.Києві № 08.30/871 від 17.05.2012р. та вимога від 05.06.2012р. за № 26-08-14-14/7262 не приймаються судом в якості доказів порушення відповідачем своїх договірних правовідносин в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, оскільки виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови договірних відносин між позивачем та відповідачем і не можуть їх змінювати.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», в редакції, яка діяла на момент перевірки, законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються, однак не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

Посилання позивача на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2013р. та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013р. у справі № 2а-17953/12/2670, якими задоволено позовні вимоги Держфінінспекції у м.Києві про зобов'язання ПАТ «НДІ ЕМП» виконати п.3, 4 вимог від 05.06.2012р. за № 26-08-14-14/7262 не є доказом наявності у відповідача обов'язку сплатити суму 369 131,61 грн., оскільки вказане рішення в адміністративній справі стосується виконання вимог контролюючого органу позивачем, відповідач не був стороною у справі № 2а-17953/12/2670.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 та ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умовами п.4.3 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі централізованих змін цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством. У разі таких змін сторони підписують додаткову угоду,

Доказів внесення сторонами змін до договору в частині зміни розміру орендної плати у період з 01.01.2011р. по 31.03.2012р., підписання додаткової угоди до договору, суду не надано.

Умовами п.10.1 договору визначено, що договір укладено строком на 35 місяців і діє з 01.01.2011р. по 30.11.2013р. включно.

Частиною 3 статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Позивачем належними засобами доказування не доведено суду наявності обов'язку відповідача сплатити спірну суму за договором № 13 від 10.12.2010р., порушення з боку ТОВ "Рест-Таун" договірних зобов'язань, що було б підставою для задоволення позову.

Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в зв'язку з їх безпідставністю та недоведеністю.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити повністю.

Суддя О.М.Ярмак