Ухвала

від 17.12.2013 по справі 9101/50990/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2013 рокусправа № 2а-0870/5145/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Проценко О.А. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову : Запорізького окружного адміністративного суду від 10.01.2012 р.

у справі № 2а-0870/5145/11

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат громадського харчування АЕС"

до: Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

05.07.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат громадського харчування АЕС» до Державної податкової інспекції у м. Енергодарі Запорізької області , в якому позивач просив скасувати податкове повідомлення- рішення відповідача від 13.04.2011 №0000102301, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 224760,25 грн.(за основним платежем - 179765,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 44941,25 грн.).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.01.2012 р. позовні вимоги задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Енергодарі Запорізької області від 13.04.2011 №0000102301 визнано протиправним та скасовано в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Комбінат громадського харчування АЕС» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 196984,97 грн. (сто дев'яносто шість тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 97 коп.), з яких за основним платежем - 157587,98 грн. (сто п'ятдесят сім тисяч п'ятсот вісімдесят сім гривень 98 коп.), за штрафними (фінансовими) санкціями - 39396,99 грн. (тридцять дев'ять тисяч триста дев'яносто шість гривень 99 коп.).

В іншій частині позову відмовлено. Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог обґрунтовано тим, що податкові накладні від 02.11.2009 № 1102 та від 03.11.2009 № 1103, видані контрагентом позивача ТОВ «Міріада ТМ», не можуть бути підставою для включення зазначених в них сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки Свідоцтво № 100253073 про реєстрацію платника податку на додану вартість видано ТОВ «Міріада ТМ» лише 05.11.2009р. Отже, позивач не мав права включати ПДВ у сумі 22177,02 грн. до складу податкового кредиту за звітній податковий період.

Щодо інших періодів та контрагентів суд дійшов висновку, що правочини позивача з контрагентами підтверджені податковими накладними, які містять всі реквізити, передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168, а також тим, що показники податкової та бухгалтерської звітності позивача підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку. Суд вважає, що правочини, вчинені позивачем, були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Суд також зазначив, що наявність реальних господарських операцій підтверджено висновком № 17/7/11.1 судово-економічної експертизи. Суд не прийняв до уваги посилання відповідача на вирок Пологівського районного суду Запорізької області від 23.06.2011 у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, відповідальність за які передбачена ч. 3 ст. 212 , ч. 1 та ч. 3 ст. 358 КК України , оскільки відповідачем не доведено, що зазначений вирок має будь-яке відношення до господарської діяльності позивача.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у м. Енергодарі Запорізької області подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність рішення суду обставинам справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Так, відповідач вважає, що в порушення норм процесуального права, суд безпідставно не прийняв до уваги акт ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя, складений за результатами документальної невиїзної перевірки від 18.06.2010 року №80/23-5/3386740, у якому зроблено висновок, що ТОВ «Бізнес - Строй» здійснювало операції, товарний характер яких наявними документами перевіркою не підтверджено, і встановлено, що зазначені правочини є нікчемними - в силу закону. Акт перевірки, яким встановлено нікчемність правочинів ТОВ «Бізнес -Строй» не є скасованим і є доказом по справі.

Суд не врахував, що на підставі бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» і поданої податкової звітності ТОВ «Бізнес -Строй» встановлено, що ТОВ «Бізнес -Строй» відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Відповідач також вказує, що суд безпідставно не прийняв у якості допустимих доказів пояснення ОСОБА_2, відібрані старшим оперуповноваженим ОПСУУ ОУ УМП ДПА в Запорізькій області старшим лейтенантом податкової міліції К.І. Ганненко, згідно яких ОСОБА_2 пояснює , що діяльності у якості керівника підприємства ТОВ «Бізнес-Строй» він не вів.

ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя, складено акт про результати документальної невиїзної перевірки від 18.06.2010 року № 77/23-5/36712029, яким зроблено висновок, що ТОВ «Міріада ТМ» здійснювало операції, товарний характер яких документами перевіркою не підтверджено, встановлено,що зазначені правочини є нікчемними - в силу закону. Акт перевірки, яким встановлено нікчемність правочинів ТОВ «Міріада ТМ» не є скасованим та є доказом по справі.

Судом не прийнято до уваги докази, які були долучені до матеріалів справи 10.01.2011 р.,а саме: копія вироку Пологівського районного суду Запорізької області від 23.06.2011р. відносно ОСОБА_1 за ст. ст. 212 ч. 3, 358 ч.1,ч.3 КК України. Одним із контрагентів ФОП ОСОБА_1 по справі є ТОВ «Бізнес -Строй», вироком суду підтверджено безтоварність операцій.

Відповідач також зазначає, що судом порушено норми п.п. 7.2.4,7.2.6 пункту 7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97 -ВР «Про податок на додану вартість» та пунктів 2,5, 18 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30 травня 1997 року №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037 (із змінами і доповненнями), а саме прийнято у якості підстави для нарахування податкового кредиту податкові накладні, виписані ТОВ «Міріада ТМ» та надані ТОВ «Комбінат громадського харчування АЕС» до моменту отримання свідоцтва ПДВ.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить залишити постанову суду без змін як законну та обґрунтовану.

Позивач зазначає. що рішення суду відповідає нормам Закону «Про податок на додану вартість» , факт наявності господарських операцій підтверджено належними доказами - документами первинного бухгалтерського обліку підприємства та висновком експерта, який свідчить, що отримані позивачем товари використовувались ним для виготовлення продукції, факт реалізації якої та належне визначення позивачем податкових зобов'язань за цією реалізацією відповідачем не спростовується. Позивач вважає, що посилання відповідача на пояснення надані допитаними в ході досудового слідства особами, які статутних документів ТОВ «Міріада ТМ» та ТОВ «Бізнес -Строй» зазначені в якості керівників цих підприємств, є належними та недопустимим доказом, оскільки належну оцінку цим поясненням може бути надано лише в межах розгляду відповідним судом кримінальних спав. Відповідач не надав такого вироку суду у кримінальній справі, крім того, в акті перевірки взагалі не йдеться про вчинення дій, які законом визнаються порушенням публічного порядку.

Від Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області надійшло клопотання про процесуальну заміну відповідача у зв'язку з тим, що функції останнього у спірних правовідносинах на момент розгляду справи здійснює Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області. Клопотання задоволено судом.

У судовому засіданні представник відповідача доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав. Представники позивача підтримали доводи, викладені у запереченнях на апеляційну скаргу.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, а також доводи, викладені у запереченнях на апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судом, на підставі направлень від 07.02.2011 № 56 та від 04.03.2011 № 104, виданих відповідачем, згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20 , ст. 77 , п. 82.1, 82.2 ст. 82 ПК України та наказів від 27.01.2011 №69 та від 04.03.2011 № 194 співробітниками відповідача було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 31.12.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 31.12.2010. За наслідками перевірки відповідачем було складено Акт перевірки.

Згідно із висновками Акту перевірки перевіряючими, зокрема, встановлено порушення:

- пп. 7.4.1., п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 179765,00 грн., в т.ч. в листопаді 2009 року в сумі 72652,00 грн.; в грудні 2009 року в сумі 19202,00 грн.; в січні 2010 року в сумі 22743,00 грн.; в лютому 2010 року в сумі 65168,00 грн.;

В обґрунтування висновків щодо порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» відповідач послався на те, що позивачем було віднесено до складу податкового кредиту декларації з ПДВ по придбанню робіт, ТМЦ, запасних частин, продуктів харчування в асортименті, згідно податкових накладних:

- отриманих від контрагента ТОВ «Бізнес-Строй» (код за ЄДРПОУ 33836740) у листопад 2009 року на загальну суму 302850 грн., в т.ч. ПДВ 50475, 00 грн. та у лютому 2010 року на поставку продукції згідно договору від 01.02.10 № 4/1/10 на загальну суму 391010,45 грн., в т.ч. ПДВ 65168,42 грн.

- отриманих від контрагента ТОВ «Міріада ТМ» (код за ЄДРПОУ 36712029) на підставі договору поставки від 01.11.2009 № 36: у листопаді 2009 на загальну суму 133062,14 грн. в т.ч. ПДВ 22177,02 грн., у грудні 2009 року на загальну суму 115209,59 грн. в т.ч. ПДВ 19201,60 грн. та у січні 2010 року на загальну суму 136459,66 грн. в т.ч. ПДВ 22743,28 грн.

Згідно отриманої інформації від ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, фахівцями якої проведена документальні невиїзні перевірки ТОВ «Бізнес-Строй» (код ЄДРПОУ 33836740) з питань правильності дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2008 по 30.04.2010 та ТОВ «Міріада ТМ» (код за ЄДРПОУ 36712029) з питань правильності дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.11.2009 по 29.02.2010, встановлено, що у ТОВ «Бізнес-Строй» та ТОВ «Міріада ТМ» відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. ТОВ «Бізнес-Строй» та ТОВ «Міріада ТМ» здійснюють діяльність спрямовану на здійснення операцій повязаних з наданням податкової вимоги третім особам та мають ознаки фіктивних підприємств.

На підставі Акту перевірки 13.04.2011 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000102301, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 224760,25 грн., з яких за основним платежем 179765,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 44941,25 грн.

За результатами адміністративного оскарження назване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Зазначене податкове повідомлення-рішення не можна визнати законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За змістом підпункту 7.2.6 пункту 7.2 цієї ж статті Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

В силу вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

З наведених положень Закону випливає, що податкова накладна, складена особою без необхідного обсягу податкової правосуб'єктності, не може бути підставою для податкового обліку платника та підтверджувати його право на податковий кредит.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, у відповідній редакції, установлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у перевіряємому періоді були надані податкові накладні, документи первинного бухгалтерського обліку, зокрема платіжні, а також договори щодо поставки товарів від ТОВ «Бізнес-Строй» та ТОВ «Міріада ТМ».

Крім того, ухвалою суду від 29.08.2011 було призначено судово-економічну експертизу, під час якої перевірявся також аналітичний бухгалтерський облік позивача.

На виконання ухвали суду надано висновок № 17/7/11.1 судово-економічної експертизи, в якому зазначено, що даними бухгалтерського обліку та податкової звітності ТОВ «Комбінат громадського харчування АЕС» не підтверджуються висновки акту перевірки ДПІ у м. Енергодар Запорізької області від 28.03.2011 № 60/23-3/31441039 щодо заниження податку на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 179765,00 грн., в тому числі в листопаді 2009 року в сумі 72652,00 грн., у грудні 2009 року 19202,00 грн., у січні 2010 року 22743,00 грн., у лютому 2010 65168 грн.

Отже, факт наявності господарських операцій підтверджено належними доказами - документами первинного бухгалтерського обліку підприємства та висновком експерта, який також досліджував показники аналітичного бухгалтерського обліку підприємства.

Слід також зазначити, що значну кількість поставлених товарів складають кухонне обладнання та продукти харчування, що повинні були бути використані протягом періоду, що перевірявся, та за рахунок використання яких складались показники податкових зобов'язання позивача за операціями з надання послуг громадського харчування..

Однак, як свідчить зміст п.3.2.1 р.3.2 акту перевірки, під час здійснення перевірки показників податкових зобов'язань з ПДВ, визначених платником за період з 01.07. 09р. по 31.12. 10 р., не встановлено їх заниження або завищення.

Спростовуючи обставини, що підтверджені зазначеними вище доказами, податковий орган посилається на відомості, викладені в акті перевірки стосовно контрагентів позивача ТОВ «Бізнес-Строй» та ТОВ «Міріада ТМ», а також на вирок Пологівського районного суду Запорізької області від 23.06.2011р.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спір.

Оцінюючи висновки Акту перевірки, суд виходить з наступного.

Як свідчить зміст названого акту, на підставі даних невиїздних документальних перевірок контрагентів платника ТОВ «Бізнес-Строй» та ТОВ «Міріада ТМ», проведених ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, а також використавши пояснення, отримані оперуповноваженим ОПСУУН ОУ УПМДПА в Запорізькій області від гр.. ОСОБА_2, а також пояснення свідка по кримінальній справі № 711008 ОСОБА_4, особи, що здійснювали перевірку позивача, дійшли висновку про нікчемність правочинів між ТОВ «Комбінат громадського харчування АЕС» та ТОВ «Бізнес-Строй», ТОВ «Міріада ТМ», як не спрямованих на реальне настання провових наслідків, а також про те, що надані на перевірку документи первинного бухгалтерського обліку позивача не відповідають нормам діючого законодавства, як такі, що підписані особами, що не мали відповідних повноважень. Як зазначено в акті перевірки, у ТОВ «Комбінат громадського харчування АЕС» в розумінні ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» відсутнє право на податковий кредит, сформований по операціях з ТОВ «Бізнес-Строй», ТОВ «Міріада ТМ».

Однак, як свідчать акти перевірок ТОВ «Бізнес-Строй» та ТОВ «Міріада ТМ» з питань дотримання ними податкового та іншого законодавства за період до 30.04.2010р., (т.1 а.с.114-119, 120-125), в названих актах йдеться про операції щодо продажу товарів від ТОВ «Бізнес-Строй» підприємствам ТОВ «Компанія Кронверк» (36802756) ТОВ «Восток-променерго» (36323379), ТОВ «Міріада ТМ» (36712029), ТОВ «Аргона Сайт» (36015048), ТОВ «Южпромбуд» (34407472), ТОВ «Промінвестсистема АД» (36410089), ТОВ «ПКФ Ліа» (20163244), а також про операції між ТОВ «Міріада ТМ» та ТОВ «Інтерком В.В.». Відомості про операції названих осіб з позивачем в названих актах відсутні. Отже, названі акти не є належним доказом щодо обставин, пов'язаних с господарською діяльністю позивача.

Що стосується пояснень гр.. ОСОБА_2 ти ОСОБА_4, які згідно акту перевірки отримано під час здійснення оперативно-розшукової діяльності та проведення слідчих дій , то вироку компетентного суду по кримінальній справі, яким встановлено обставини, зазначені названими особами, матеріали справи не містять. Отже, названі пояснення не могли розглядатися судом першої інстанції у якості допустимих доказів. Слід зазначити, що відповідний вирок на вимогу суду апеляційної інстанції також не надано. Суд також обґрунтовано не прийняв у якості належного доказу вирок Пологівського районного суду Запорізької області від 23.06.2011 у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, відповідальність за які передбачена ч. 3 ст. 212 , ч. 1 та ч. 3 ст. 358 КК України (т.3, а.с.136-144), оскільки зазначений вирок не містить відомостей щодо обставин господарської діяльності позивача. Отже, порушень процесуального законодавства при дослідженні доказів, наданих відповідачем, судом першої інстанції допущено не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з викладеного, слід погодитись з висновком суду першої інстанціїі, стосовно того, що відповідач не довів законності та обгрунтованості податкового повідомлення-рішення у повному обсязі.

В той же час, суд дійшов висновку, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту у податковій декларації за листопад 2009 року суму 22177,02 грн., по податкових накладних, виданих ТОВ «Міріада ТМ» 02.11.2009 та 03.11.2009, оскільки в цей період ТОВ «Міріада ТМ» не мало статусу платника податку на додану вартість, а відтак відповідач правомірно застосував до позивача штрафні санкції за це порушення на загальну суму 27721,28 грн., з яких за основним платежем 22177,02 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 5544,26 грн.

Отже, доводи відповідача щодо неврахування названих обставин та порушення судом першої інстанції норм 7.2.4,7.2.6 пункту 7.2 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» та пунктів 2,5, 18 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, яким позовні вимоги задоволено частково.

Відповідно до ч. 1 ст.195 КАС суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Дослідивши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення та скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 10.01.2012 р.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206

Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.01.2012 р. - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

( Рішення суду оформлено у повному обсязі 05.02.2014р.)

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова