Рішення

від 27.02.2014 по справі 127/1781/14-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/1781/14-ц

Провадження № 2/127/1765/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2014 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Луценко Л.В.,

при секретарі Завадюк О.І.,

за участю: позивачки ОСОБА_1,

представника позивачки ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 09.02.2007 року сторони зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис №234.

До укладення шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спільне подружнє життя сторін не склалося, оскільки останні мають несумісні характери та різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, повага один до одного. З липня 2013 року сторони разом не проживають, не ведуть спільне господарство та фактично припинили шлюбні відносини. Подальше формальне збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам та інтересам їхньої неповнолітньої дитини.

Окрім того, в даний час неповнолітня дитина проживає разом із позивачкою та знаходиться на її утриманні. Відповідач участі в матеріальному утриманні дитини не приймає. В добровільному порядку домовитись про спільне утримання неповнолітньої доньки сторони не можуть.

Тому, позивачка вирішила звернутись до суду з даним позовом та просила шлюб між нею та відповідачем розірвати, стягувати з відповідача на її користь на утримання доньки аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду до досягнення дитиною повноліття, стягнути з відповідача на її користь витрати щодо сплати судового збору в сумі 243,60 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 916,00 грн.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд останні задовольнити з підстав зазначених у позові.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 та його представник за довіреністю ОСОБА_3 позовні вимоги визнали частково в частині розірвання шлюбу та стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу).

Так, відповідач ОСОБА_4 суду пояснив, що не має можливості сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітньої доньки в розмірі більшому, ніж 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), оскільки власного житла він не має, а винаймає останнє за 1 500 грн. щомісяця, у квітні 2013 року переніс операцію щодо видалення грижі, а тому в даний час потребує постійного підтримуючого лікування, на яке він витрачає щомісяця приблизно 600 грн. Окрім того, відповідач зазначає, що він постійно опікується неповнолітньої донькою, так як нещодавно придбав останній мобільний телефон за 1 200 грн., постійно купляє дитині овочі та фрукти.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що 09.02.2007 року сторони зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис №234, згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 09.02.2007 року (а.с.8).

До укладення шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4, виданого повторно відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 19.04.2007 року (а.с.10).

Спільне подружнє життя сторін не склалося, оскільки останні мають несумісні характери та різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, повага один до одного. З липня 2013 року сторони разом не проживають, не ведуть спільне господарство та фактично припинили шлюбні відносини. Подальше формальне збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам та інтересам їхньої неповнолітньої дитини.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині розірвання шлюбу між сторонами підлягають задоволенню, так як позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує.

Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, тому суд вважає за можливе після розірвання шлюбу відновити позивачці прізвище, яким вона користувалась до реєстрації цього шлюбу - «ОСОБА_1».

Що ж стосується позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, то суд вважає, що дана вимога підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно довідки з місця проживання про склад сім'ї та реєстрацію ТОВ «ЖЕО» вих.№291 від 21.01.2014 року неповнолітня ОСОБА_5 проживає разом із позивачкою та знаходиться на її утриманні (а.с.11). Відповідно до актів про тимчасову відсутність особи, зареєстрованої в житловому приміщенні від 11.10.2013 року, 22.01.2014 року відповідач ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, не проживає з липня 2013 року (а.с.12-13).

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України встановлено перелік обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні суми стягнення аліментів суд враховує вікову категорію неповнолітньої дитини ОСОБА_5, звичайні потреби дитини, матеріальний стан позивачки та відповідача, що позивачка працює формувальником тіста ФОП ОСОБА_6, сукупний дохід якої за останні 6 місяців склав 6 955,00 грн. (а.с.14); що відповідач є молодою, фізично здоровою людиною працездатного віку, відповідно до довідки ПрАТ «Вінницький дослідний завод» №54 від 14.02.2014 року працює на даному підприємстві електрозварником та сукупний дохід за останні 6 місяців якого склав 23 756,52 грн. (а.с.25); а також те, що відповідач витрачає певні кошти на найм житла та медикаменти після перенесення операції з приводу видалення грижі, приймає часткову участь в матеріальному утриманні доньки, що не заперечувалось позивачкою в судовому засіданні.

Тому, з огляду на вищенаведене та керуючись принципом розумності, суд вважає за можливе позовні вимоги позивачки про стягнення з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої доньки, аліментів, задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітньої доньки аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду до досягнення дитиною повноліття, оскільки даний розмір аліментів на думку суду є достатнім для забезпечення належного утримання неповнолітній доньці, а також вищим від передбаченого ст.182 СК України мінімального розміру аліментів на одну дитину.

Що ж стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивачки вартість понесених судових витрат, то суд приходить до висновку про часткове задоволення даних вимог з наступних міркувань.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Зокрема, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу (ч.3 ст.79 ЦПК України).

Згідно ст.ст.10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають ріні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Тому, суд, оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовна вимога позивачки про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 916,00 грн. не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, а тому задоволенню не підлягає.

Так, відповідно до ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно з ч.1 ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 приймав участь у справі як представник позивача, його повноваження посвідчено довіреністю від 21.01.2014 року, будь-які відомості стосовно надання ОСОБА_2 позивачці допомоги в якості фахівця у галузі права і чи являється він таким в матеріалах справи відсутні, так як безпосередньо відсутнє свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. З укладеного договору про надання юридичних послуг №29/01-14 від 29.01.2014 року убачається, що він укладений між позивачкою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, що діє на підставі запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.06.2011 року.

А тому, з огляду на вищенаведене, суд розцінює витрати понесені позивачем в сумі 916,00 грн. як витрати на представництво, а не на правову допомогу, які не входять до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи.

Крім того в силу ст.ст.79, 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір за подання позову до суду про розірвання шлюбу в сумі 243,60 грн. та на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн., від сплати якого звільнено позивачку за подання позову про стягнення аліментів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 104, 105, 110, 112, 113, 180-184 СК України, ст.ст. 10, 11, 56, 60, 79, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, зареєстрований 09 лютого 2007 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, актовий запис №234 - розірвати.

Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 прізвище, яким вона користувалась до реєстрації цього шлюбу - «ОСОБА_1».

Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого електрозварником ПрАТ «Вінницький дослідний завод» (м. Вінниця, пров. Островського, 21, ідентифікаційний код 00383780) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, тобто з 31.01.2014 року, до досягнення дочкою повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 243 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 243 грн. 60 коп. судового збору в дохід держави.

В іншій частині задоволення позову - відмовити.

Копію рішення суду в частині розірвання шлюбу з набранням ним законної сили направити до відповідного відділу органу реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: