Ухвала

від 27.02.2014 по справі 711/10740/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/653/14Головуючий по 1 інстанції Категорія : 27 Михальченко Ю. В. Доповідач в апеляційній інстанції Трюхан Г. М. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Трюхан Г. М. суддів Магда Л. Ф. , Міщенко С. В. при секретаріБражнюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Буд» на рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 13 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Буд» про стягнення коштів в порядку застосування реституції за недійсним правочином,

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

В грудні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Пройм Буд» про стягнення коштів в порядку застосування реституції за недійсним правочином, посилаючись на те, що рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 19 лютого 2013 року визнано недійсним укладений між ОСОБА_6 та ТОВ «Прайм Буд» договір зворотної фінансової допомоги від 31 серпня 2008 року №1п і в порядку застосування реституції стягнув з ТОВ «Прайм Буд» на користь ОСОБА_6 в цілому 222 647 грн., а по вказаному договору 42 500 грн., згідно з договором про відступлення права вимоги від 1 жовтня 2010 року.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 25 березня 2013 року рішення Придніпровського районного суду від 19 лютого 2013 року залишено без змін.

Ухвалою від 24 липня 2013 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ скасував рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 19 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 25 березня 2013 року в частині стягнення з ТОВ «Прайм Буд» на користь ОСОБА_7 в порядку реституції 222 647 грн., в тому числі 42 500 грн. по договору зворотної фінансової допомоги від 31 січня 2008 року №1п.

В зв'язку з цим, він змушений звернутись з даним позовом до суду.

Рішенням Придніпровського районного суду Черкаської області від 13 січня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Пройм Буд», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з слідуючих підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду є законним, обґрунтованим на зібраних по справі доказах, відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив із того, що при визнанні договору недійсним і застосуванні реституції набуте за договором повертається саме стороні договору, тобто ОСОБА_6, оскільки ОСОБА_7 стороною по договору не був, а за договором відступлення лише набув право вимоги належне первісному кредитору.

Колегія суддів погоджується з даним висновком районного суду.

Відповідно до ст.. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 19 лютого 2013 року та рішенням апеляційного суду Черкаської області від 25 березня 2013 року було встановлено, що 31 січня 2008 року, між ОСОБА_6 та ТОВ «Прайм Буд» було укладено договір №1, за яким ОСОБА_6 надав зворотню фінансову позику ТОВ «Прайм Буд» в сумі 47 500 грн., яку ТОВ «Прайм Буд» зобов'язувалось повернути до 30 листопада 2009 року.

1 жовтня 2010 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уклали договір про відступлення права вимоги за договором від 31 січня 2008 року №1п, за яким ОСОБА_6 відступив, а ОСОБА_7 набув право вимоги, належної ОСОБА_6 грошової суми за договором про надання зворотної фінансової допомоги. Про укладення даного договору 1 жовтня 2010 року було повідомлено ТОВ «Прайм Буд».

Відповідно до ст.. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Вказані правові наслідки застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Відповідно до п.п. 5, 10 Постанови Пленуму ВСУ від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.

Таким чином, реституція, як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

З викладеного вбачається, що висновок суду попередньої інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, оскільки ОСОБА_6, як сторона договору про надання зворотної правової допомоги, має право на звернення до суду із вимогою про стягнення з ТОВ «Прайм Буд» 42 500 грн. в порядку застосування реституції за недійсним правочином.

Крім того, колегія суддів вважає обґрунтованим твердження суду про те, що застосування строку позовної давності є неможливим, оскільки його перебіг починається не з моменту укладення правочину, а з моменту визнання правочину недійсним.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального права та ухвалено рішення з додержанням положень чинного законодавства, а доводи апелянта в апеляційній скарзі були предметом розгляду в суді першої інстанції, інших підтверджень щодо незаконності рішення, які б давали можливість скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення у справі апелянтом не наведені.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Буд» відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 13 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Буд» про стягнення коштів в порядку застосування реституції за недійсним правочином - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з часу проголошення ухвали.

Головуючий :

Судді :