ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19943/13-ц
провадження № 2/753/1178/14
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
"03" березня 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Лужецької О.Р.,
при секретарі - Цибулюк М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» до Приватного підприємства «Центропак», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про фінансовий лізинг,
В С Т А Н О В И В:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (надалі - ТОВ «Порше Лізінг Україна») звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства «Центропак», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про фінансовий лізинг, мотивуючи свої позовні вимоги мотивовані тим, що 17.08.2010 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» в якості лізингодавця, Приватним підприємством «Центропак» (далі - відповідач-1) в якості лізингоодержувача та ОСОБА_3 в якості поручителя, було укладено договір про фінансовий лізинг №00002123, відповідно до якого, позивач зобов'язався надати у користування ПП «Центропак» об'єкт лізингу, а саме: транспортний засіб марки Volkswagen Golf, а ПП «Центропак» зобов'язалося прийняти об'єкт лізингу і сплатити відповідно до договору згідно із Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід'ємну частину договору, аванс у розмірі, що дорівнює еквіваленту 30 820 доларів США, та лізингові і інші платежі за Договором. При цьому, ОСОБА_3 (далі - відповідач-2) виступив поручителем ПП «Центропак» згідно із умовами поруки, що становлять невід'ємну частину Договору.
Однак, відповідач ПП «Центропак», починаючи з грудня 2010 року відповідач-1 почав порушувати умови Договору, не своєчасно сплачувати лізингові платежі, у зв'язку з чим, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 23.01.2012р. вчинено нотаріальний напис про повернення об'єкта лізингу, внаслідок чого об'єкт фінансового лізингу вилучено та передано представнику ТОВ «Порше Лізинг Україна». За договором з ТОВ «Орум» від 01.02.2011р. останньому було передано право на вчинення дій в інтересах позивача щодо розшуку і повернення майна позивача, у зв'язку з чим витрати на послуги колектора склали 21 126, 00 грн. Також, у позивача виникли збитки у зв'язку з припиненням дії договору з відповідачем у розмірі 126 385, 73 грн., неустойка у розмірі 15 336, 72 грн.
Позивач, уточнивши свої вимоги просив стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості у розмірі 141 722, 45 грн., яка складається зі збитків у розмірі 126 385, 73 грн., неустойка у розмірі 15 336, 72 грн., судовий збір у розмірі 1 417, 23 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6 602, 85 грн.
Представник позивача ТОВ «Порше Лізинг Україна» в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_3 та ПП «Центропак»у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлялися поштою, до суду повернувся конверт з позначкою «за терміном зберігання».
Відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України , у разі ненадання фізичними особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності особи, яка бере участь у справі, за адресою її місця проживання або місця реєстрації, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їй належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд відповідно до ч. 4 ст. 169 , ст. 224 ЦПК України за згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 17.08.2010 року між ТОВ «Порше Лізинг Україна» в якості лізингодавця, Приватним підприємством «Центропак» в якості лізингоодержувача та ОСОБА_3 в якості поручителя, було укладено договір про фінансовий лізинг №00002123 з додатками до нього (а.с.9-28).
Відповідно до умов цього договору, невід'ємними частинами якого є Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (надалі Комерційні умови), Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів, Акт прийому-передачі, позивач зобов'язався надати у користування ПП «Центропак» об'єкт лізингу - транспортний засіб Volkswagen Golf, 2010 року, шасі № НОМЕР_2, а ПП «Центропак» зобов'язався прийняти об'єкт лізингу і сплатити у відповідності до Графіку покриття витрати та виплати лізингових платежів, аванс у розмірі, що дорівнює еквіваленту 7 705 доларів США, лізингові та інші платежі на загальну суму 40 825, 72 доларів США (а.с. 22-27).
Статтею 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» № 723/97 від 16 грудня 1997 року № 723/97 (далі - Закон № 723/97) передбачено, що відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 виступив поручителем ПП «Центропак» згідно із умовами поруки, що становлять невід'ємну частину договору.
Відповідно до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом. У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором та 03 вересня 2010 року передав ПП «Центропак» автомобіль Volkswagen Golf, 2010 року, шасі № НОМЕР_2, що підтверджується актом прийому-передачі до договору (а.с. 28).
Відповідно до акту прийому-передачі від 03 вересня 2010 року, предмет лізингу є власністю лізингодавця до моменту повного виконання лізингоодержувачем зобов'язань, передбачених Договором про фінансовий лізинг. У випадку неспроможності лізингоодержувача виконати свої зобов'язання, передбачені Договором, лізингодавець може позбавити лізингоодержувача права користування предметом лізингу та вилучити його.
Відповідно до пункту 3.2. Загальних умов внутрішнього фінансового лізингу, що становлять невід'ємну частину Договору, позивач зобов'язався придбати у продавця у власність об'єкт лізингу, зазначений у договорі, та передати лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями застосовного українського законодавства, Договору і Загальних умов.
В свою чергу, ПП «Центропак» відповідно до положень п. 6.1. Загальних умов, зобов'язався здійснювати щомісячні лізингові платежі відповідно до Графіку.
Відповідно до п. 6.5. Загальних умов, щомісячний платіж здійснюється на рахунок, зазначений позивачем, не пізніше 10-го (десятого) календарного дня з дати направлення рахунку ПП «Центропак» У випадку прострочення платежів за Договором, згідно із п. 8.2. Загальних умов ПП «Центропак» зобов'язався сплачувати штрафні санкції, які включали: пеню у розмірі 10% річних від суми невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу (п.8.2.1. Загальних умов); штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані Позивачем (пункт 8.2.2. Загальних умов) - еквівалент у 15 доларів США за першу вимогу, еквівалент 20 доларів США за другу вимогу та еквівалент 25 доларів США за третю вимогу; компенсацію будь-яких витрат, понесених позивачем, зокрема, витрати на юридичні послуги, судові та позасудові процедури з метою стягнення несплачених сум у відповідності до Договору (п.8.2.3. Загальних умов).
Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З грудня 2010 року відповідач ПП «Центропак» зобов'язання за договором почало порушувати щодо оплати платежів, передбачених договором.
Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
У відповідності до п.12.6, п.12.6.1 Комерційних умов, ТОВ „Порше Лізинг Україна" має право в односторонньому порядку припинити дію цього контракту в разі несплати одного наступного лізингового платежу у повному обсязі або частково, якщо строк невиконання такого перевищив тридцять календарних днів.
Відповідно до п.12.7 Комерційних умов день, що вважатиметься датою припинення дії визначається «Порше Лізинг Україна». У день припинення лізингодавець надсилає лізингоодержувачу письмове повідомлення про припинення дії.
Судом встановлено, що 06.09.2011 року лізингодавець направив на адресу лізингоодержувача першу платіжну вимогу, 19.09.2011 року - другу, а 02.12.2011 року надіслав на адресу ПП «Центропак» та ОСОБА_3 вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення Автомобіля та повідомлення про відмову від Договору, в якому вимагав повернути автомобіль, сплатити суму несплачених лізингових платежів, пеню та штрафні санкції (а.с. 29-35).
Згідно з п.20.5. Комерційних умов, усі повідомлення, що мають бути надані за цим Контрактом, оформляються в письмовій формі та доставляються особисто, при цьому вони вважаються такими, що були надані, після доставки за відповідною адресою, або шляхом відсилання поштовим відправленням першого класу з попередньою оплатою, при цьому таке повідомлення вважається таким, що було доставлене, через 2 робочих дні з дати поштового відправлення, або шляхом надіслання факсу, при цьому таке повідомлення вважається таким, що було доставлене після відправки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису про повернення предмету лізингу, та 12.12.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис про повернення лізингоодержувачем на користь лізингодавця ТОВ «Порше Лізинг Україна» об'єкту фінансового лізингу.
22.03.2013р. постановою державного виконавця ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису про повернення автомобіля закінчене, автомобіль у примусовому порядку передано позивачу (а.с.97).
Згідно з ч. 2 ст. 806 ЦК України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Що стосується вимог позивача в частині стягнення неустойки за ч. 2 ст. 785 ЦК України заявлені вимоги не підлягать задоволенню з огляду на те, що вказані положення не застосовуються до правовідносин, які виникають із договору фінансового лізингу, оскільки останні регулюються спеціальним законом, а саме: наслідки неналежного виконання договору фінансового лізингу зі сторони лізингоодержувача визначені уст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" , яка передбачає право лізингодавця на відшкодування збитків (вказаної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 29.01.2013 у справі № 12/149).
Судом встановлено, що за договором, укладеним між позивачем та ТОВ «Орум» від 01.02.2011р. останньому було передано право на вчинення дій в інтересах позивача щодо розшуку і повернення майна позивача.
Судом встановлено, що за договором № 29/28-011 від 01.02.2011 року та додаткових угод до нього, укладених між ТОВ «Порше лізінг Україна» та ТОВ «Орум» останньому було передано право на вчинення дій в інтересах позивача щодо розшуку і повернення майна позивача (а.с.38-52).
В результаті невиконання взятих на себе зобов'язань, у відповідача ПП «Центропак» перед ТОВ «Порше лізінг Україна» утворилася заборгованість у загальному розмірі 126 385 грн. 73 коп.
Відповідно до ст. 553 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Частини 1 та 2 ст. 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. При цьому, відповідно до ч. 2. ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Як встановлено п.1 Умов поруки, відповідач ОСОБА_3 несе солідарну відповідальність за виконання всіх зобов'язань ПП «Центропак» на підставі або у зв'язку із Договором. Згідно з п. 2 Умов поруки, зобов'язання ОСОБА_3 включають сплату, окрім іншого, лізингових платежів, штрафних санкцій та відшкодування збитків.
Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач частково довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної допомоги.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Частиною 1 ст. 56 ЦПК України встановлено, що правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
У зв'язку з тим, що суду не надано доказів того, що ТОВ «Юридична фірма Вернер» є фахівцем у галузі права, не надано доказів та розрахунків погодинної роботи, що підтверджують участь представника Позивача у судових засіданнях підстав для задоволення вимог про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 6 602, 85 грн. немає.
На підставі викладеного, ст.ст. 22, 525, 526, 536, 549, 553, 554, 610, 611, 806, 1048 ЦК України, ЗУ «Про фінансовий лізинг», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 89, 209, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» до Приватного підприємства «Центропак», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про фінансовий лізинг - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Центропак» (Код ЄДРПОУ 32888159), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1,ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (Код ЄДРПОУ 35571472) заборгованість за договором про фінансовий лізинг №00002123 від 17.08.2010 року у розмірі 126 385 (сто двадцять шість тисяч триста вісімдесят п'ять) грн. 73 коп.
Стягнути з Приватного підприємства «Центропак» (Код ЄДРПОУ 32888159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (Код ЄДРПОУ 35571472) судовий збір у розмірі 631 (шістсот тридцять одна) грн. 93 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1,ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (Код ЄДРПОУ 35571472) судовий збір у розмірі 631 (шістсот тридцять одна) грн. 93 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.03.2014 |
Оприлюднено | 04.03.2014 |
Номер документу | 37425908 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дарницький районний суд міста Києва
Лужецька О. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні