Ухвала

від 26.02.2014 по справі 22-ц/796/661/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ [1]

26 лютого 201 4 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Росік Т.В.

суддів: Прокопчук Н.О.‚ Мазурик О.Ф.

при секретарі Мургі М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, подану представником на підставі довіреності ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року в справі за позовом Заступника прокурора м. Києва до Київської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними державного акту на право власності на землю та договору купівлі-продажу земельної ділянки‚

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2013 року заступник прокурора м. Києва звернувся до суду з вищезазначеним позовом у якому просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради № 878/1934 від 09.072009р. «Про передачу громадянці ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1». Визнати недійсним виданий ОСОБА_4 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ 912734, зареєстрований 24.09.2009 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 04-7-02256. Визнати недійсним укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,10 га (кадастровий номер 8000000000:78:306:0028), вартістю 372563,54 грн., посвідчений 05.02.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за№64. Відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом визнання права власності на земельну ділянку на АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:78:306:0028, вартістю 372563,54 грн., за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що рішенням Київської міської ради № 878/1934 від 09.07.2009 року «Про передачу громадянці ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1» ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га для цілей та за адресою, вказаною у рішенні. На виконання вказаного рішення ОСОБА_4 видано держаний акт серії ЯЖ 912734 на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:78:306:0028), який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 24.09.2009 за № 04-7-02256. У подальшому 05.02.2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу вищезазначеної земельної ділянки, на підставі якого право власності на земельну ділянку перейшло до ОСОБА_2 Спірна земельна ділянка відповідно до ст. 51 ЗК України належить до земель рекреаційного призначення, і на ній законодавчо заборонена діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню її за призначенням, а також яка негативно впливає чи може вплинути на природний стан цієї землі. За «Програмою розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста» спірна земельна ділянка відносилась до озеленених територій загального користування м. Києва (існуючі парки) і Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (КМДА) у висновку від 05.06.2009 року було зазначено про доцільність до винесення проекту на розгляд сесії Київради розглянути його на засідання постійної комісії з питань екологічної політики, однак таке здійснено не було. ККО «Київзеленбуд» зміну цільового призначення земельної ділянки та виключення її з переліку озеленених територій загального користування не погоджувало. Проект землеустрою не погоджено природоохоронним органом, обов′язкова державна експертиза проекту відведення земельної ділянки проведена не була. ОСОБА_4, звертаючись до КМР про надання земельної ділянки, не мала на меті її отримання у власність, заяву писала за грошову винагороду. Оскільки прийняте рішення Київради прийнято з порушенням вимог закону, , виданий державний акт на право власності на земельну ділянку та укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки не відповідають вимогам чинного законодавства, просив позов задовольнити.

РішеннямОболонського районного суду м. Києва від 24.10.2013 року позов задоволено.

ОСОБА_2‚ вважаючи, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з'ясування обставин, які мають значення для справи, в поданій представником апеляційній скарзі просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог посилається на помилковість висновків суду про те, що спірна земельна ділянка відносилася до земель природоохоронного призначення, оскільки згідно земельно-кадастрової інформації, спірна земельна ділянка на момент сприйняття спірного рішення не відносилася ні до земель природоохоронного, ні до земель рекреаційного призначення. Є необгрунтованим висновок суду і про те, що Київською міською радою, а згодом і відповідачем ОСОБА_2 були порушені вимоги законодавства в частині порядку використання спірної земельної ділянки з огляду на її призначення, оскільки відсутнє відповідне затверджене рішення щодо погодження проекту землеустрою щодо організації і визначення меж спірної земельної ділянки, яким встановлюється режим її використання та охорони як природоохоронної території. Віднесення територій і об'єктів зеленої зони до відповідних груп здійснюється рішеннями Київської міської ради на підставі чинних державних будівельних норм. Дії Київської міської ради відносно зміни цільового призначення спірної земельної ділянки не можуть бути визнані незаконними, оскільки такі дії відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема ст. 20 ЗК України. Висновок суду про те, що проект землеустрою спірної земельної ділянки не погоджений відповідно до закону з природоохоронним органом суперечить Положенню про Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), затвердженого рішенням КМР від 26.12.2002 року та розпорядженням виконавчого органу КМР (КМДА) від 11.06.2009 року. Суд невірно витлумачив положення Законів «Про основи містобудування» і «Про планування і забудову територій». В момент укладення оскаржуваного договору купівлі-продажу сторонами були дотримані всі необхідні умови, встановлені чинним законодавством. Оскільки вона набула права на земельну ділянку за відплатним договором та є добросовісним набувачем, вважає, що права позивача не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого ст.ст. 215, 216 ЦК України.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала, просила ї задовольнити.

Представник прокуратури м. Києва просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ОСОБА_4 та представник Київської міської ради в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню‚ а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради № 878/1934 від 09.07.2009 року «Про передачу громадянці ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1» передано ОСОБА_4 у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 (а.с. 11-12).

На підставі зазначеного рішення, 24.09.2009 року ОСОБА_4 було видано держаний акт на право власності на земельну ділянку розташованої на АДРЕСА_1, серія ЯЖ 912734 (кадастровий номер 8000000000:78:306:0028) , який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 04-7-02256 (а.с. 13- 14).

05.02.2010 рокуміж ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_7, який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 23.02.2009 року за реєстровим № 258 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до умов якого продавець передав, а покупець прийняв у власність земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану на АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:78:306:0028 . Цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Продаж земельної ділянки за домовленістю сторін вчинено за 248 150 грн. Договір купівлі-продажу земельної ділянки 05.02.2010 року був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 64 (а.с. 15-17).

Відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 05.08.2013 року № 17173, нормативна грошова оцінка земельної ділянки по АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:78:306:0028, у разі використання для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд складає 372 563, 54 грн. (а.с. 19).

Згідно рішення Київської міської ради № 878/1934 від 09.07.2009 року, спірна земельна ділянка надавалась ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до ст. 9 ЗК України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року280/97-ВР, Київська міська рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до вимог та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Як вбачається з висновку Головного управління земельних ресурсів КМДА №05-4579 від 05.06.2009 року про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, оскільки спірна земельна ділянка розташована на землях, які Програмою ровитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепцією формування зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженою рішенням Київради від 19.07.2005 року №806/3381, включено до складу озеленених територій загального користування м. Києва (існуючі парки), Головне управління земельних ресурсів вважає за доцільне до винесення проекту на розгляд сесії Київради, розглянути його на засіданні постійної комісії Київради з питань екологічної політики в частині, що стосується можливого впливу даного будівництва на стан цієї території та доцільності внесення змін до зазначеної Програми.

Пунктами 5 , 7 рішення Київської міської ради від 19.07.2005 за № 806/3381 «Про затвердження Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень у центральній частині міста» , визначено, що землі зелених насаджень загального користування, також як і землі природно-заповідного, іншого природно-охоронного призначення та лісового фонду, підлягають комплексній охороні відповідно до законодавства та встановлених режимів їх використання. Використання територій зелених насаджень загального користування, проекти землеустрою яких розроблені та погоджені, здійснюється виключно для рекреаційних та суспільних потреб відповідно до законодавства .

Згідно ст. 51 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст належать до земель рекреаційного призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 ЗК України на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду про те, що спірну земельну ділянку передано у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, тобто для потреб не пов'язаних з рекреаційними. Суд правильно вихоив з того, що викладені у висновку Головного управління земельних ресурсів КМДА №05-4579 від 05.06.2009 року про погодження проекту землеустрою зауваження виконані не були, оскільки на засіданні постійної комісії Київради з питань екологічної політики проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_4 не розглядався, питання доцільності внесення змін до Програми розвитку зелених зон вказаною комісією не обговорювалось.

Відповідно до ст. 20 ЗК України, зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

«Програма комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концеппія формування зелених насаджень в центральній частині міста» до якої оскаржуваним рішенням Київської міської ради № 878/1934 від 09.07.2009 рокувнесено зміни в частині виключення з переліку озеленених територій загального користування м. Києва земельної ділянки площею 0,10 га на АДРЕСА_1 та переведення її до території садибної житлової забудови, - розроблена відповідно до завдання Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», затвердженого заступником голови Київської міської держадміністрації 20.08.2002 року у зв'язку з чим питання щодо внесення змін до цієї Програми та щодо виключення з переліку озеленених територій - загального користування спірної земельної ділянки потребує обов'язкового погодження Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», а тому є правильними висновки суду про те, що КО «Київзеленбуд» зміну цільового призначення спірної земельної ділянки та виключення її з переліку озеленених територій загального користування не погоджувало.

Як вбачається з висновку від 27.05.2009 року проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 погоджено Управлінням охорони навколишнього природного середовиша виконавчого органу Київської міської ради , який не відноситься до структурних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України , які згідно Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу) земельних ділянок, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовиша від 05.11.2004 №434 наділені повноваженнями щодо надання висновків, необхідних для вилучення (викупу), надання земельних ділянок в порядку, передбаченому ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України

Згідно висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 09-0930-В від 25.05.09, замовник ініціює питання будівництва об'єкту на території, що не відповідає затвердженій містобудівній документації.

Відповідно до ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно- господарського устрою з дотриманням державших стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Згідно ст. 3 Закону України «Про планування і забудову територій» планування територій здійснюється відповідними органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань забудови та іншого використання територій, вибору, вилучення (викупу) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб приймаються в межах, визначених законом відповідно до містобудівної документації за погодженням зі спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури.

Ст. 13 вказаного закону передбачено, що детальний план території розробляється згідно з генеральним планом населеного пункту та визначає: розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови; розташування окремих земельних ділянок та об'єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови; розташування інженерно-транспортної інфраструктури; принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.Рішення про розроблення детальних планів території приймаються відповідними радами за поданням їх виконавчих органів, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.Спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури відповідно до детального плану території подають висновки і пропозиції сільським, селищним, міським радам та їх виконавчим органам, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям для наступного прийняття рішень у межах повноважень, визначених законом, щодо: визначення земельних ділянок для розташування та будівництва об'єктів містобудування та іншого використання; вибору, вилучення (викупу), надання у власність або користування (оренду) земельних ділянок тощо.

З наведених норм закону вбачається, що вибір земель для містобудівних потреб та надання висновків щодо передачі у власність або користування (оренду) земельних ділянок здійснюється на підставі затвердженої містобудівної документації , яка у свою чергу включає розроблення детального плану території , чого в порушення вимог ст. Закону України «Про планування і забудову територій» зроблено не було.

Крім того, в порушення вимог ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» обов'язкова державна експертиза проекту відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 проведена не була.

Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевогосамоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Оскільки в судовому засіданні було встановлено, що рішення Київської міської ради № 878/1934 від 09.07.20 09 року було прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання його незаконним .

Вимога про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку є похідною й залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування на підставі якого виданий оспорюваний державний акт, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог про визнання державного акту недійсним.

Відповідно до ст. 210 ЗК України угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка перейшла у власність ОСОБА_4 на підставі рішення Київської міської ради № 878/1934 від 09.07.20 09 року, яке визнано незаконним, а державний акт, виданий останній визнано недійсним, колегія суддів погоджується з висновками суду про наявність передбачених ч.3 ст. 215 ЦК України підстав для визнання недійсним укладеного 05.02.2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Суд, діючи у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. 392 ЦК України, ст. 152 ЗК України, відновив становище, яке існувало до порушення, шляхом визнання права власності на спірну земельну ділянку за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради, оскільки оскаржуваним рішенням, державним актом та договором купівлі-продажу спірної земельної ділянки було порушено право власності територіальної громади міста Києва на землю.

Доводи апеляційної скарги про обрання прокурором неналежного способу захисту порушеного права шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого ст.ст. 215, 216 ЦК України не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прокурор не віднесений до кола суб′єктів, яким надано право звернення до суду в порядку, передбаченому ст. 388 ЦК України.

За наведених обставин суд ,правильно встановивши фактичні обставини, дав належну оцінку наданим доказам, та дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Перевіривши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду та безпідставність приведених в апеляційній скарзі доводів.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя:

Судді:

Справа № 756/12461/13-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/661/2014

Головуючий у суді першої інстанції: Камбулов Д.Г.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Росік Т.В.