Рішення

від 11.10.2007 по справі 2-1747/07

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №2-1747/07

Справа №2-1747/07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11

жовтня 2007 р.                                                                                                              м.  Київ

Солом'янський

районний суд м.  Києва у складі:

головуючого

судці    Українця В.В.

при

секретарі                   Клімовських С.

А.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Відділу

Державної виконавчої служби у Солом'янському районі м.  Києва, 

Державного казначейства України, 

Головного управління Державного казначейства України у м.  Києві, 

Міністерства юстиції України, 

треті особи: ОСОБА_2,  ОСОБА_3про

стягнення 30573 гривень 67 копійок матеріальної шкоди та 29795 гривень 04

копійок моральної шкоди,

встановив:

Позивач

звернулася в суд з позовом до Відділу державної виконавчої служби

Солом'янського РУЮ в м.  Києві,  Відділення Державного казначейства у Солом'янському

районі м.  Києва та просить суд стягнути

з Відділення Державного казначейства у Солом'янському районі м.  Києва на користь ОСОБА_1 24237 гривень 89

копійок матеріальної шкоди та 17656 гривень 32 копійки моральної шкоди.

Позовні

вимоги мотивує тим,  що 11 квітня 2002

року Святошинським районним судом м. 

Києва постановлено рішення в цивільній справі № 2-238/2002 за її позовом

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична лінія" про

стягнення заборгованості по заробітній платі, 

компенсації за невикористану відпустку та інших виплат.

Зазначеним

рішенням задоволено позовні вимоги та стягнуто з боржника на її користь 13357

гривень 89 копійок.

З метою

примусового та негайного виконання цього рішення в частині стягнення з боржника

на її користь 551 гривні 76 копійок заробітної плати за один місяць,  Святошинським районним судом м.  Києва 11 квітня 2002 року видано виконавчий

лист,  що підлягав негайному виконанню.

31

травня 2002 року Відділом державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ в м.  Києві за вхідним № 17942 отримано її заяву

від 29 травня 2002 року про відкриття виконавчого провадження по примусовому та

негайному виконанню виконавчого листа Святошинського районного суду м.  Києва від 11 квітня 2002 року в цивільній

справі № 2-238/2002 про стягнення з боржника на користь позивача 551 гривні 76

копійок заробітної плати за один місяць.

23 липня

2002 року Відділом державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ в м.  Києві за вхідним № 22488 отримано її заяву

від 23 липня 2002 року про відкриття виконавчого провадження по примусовому

виконанню виконавчого листа Святошинського районного суду м.  Києва від 11 травня 2002 року в цивільній

справі № 2-238/2002 про стягнення з боржника на її користь 12806 гривень 13

копійок заробітної плати.

Вона

неодноразово у своїх заявах та листах зверталася до Відділу державної

виконавчої служби Солом'янського РУЮ в м. 

Києві з проханням вжити заходів щодо забезпечення виконання рішення

суду,  мотивуючи це тим,  що боржник вживає заходи щодо

самоліквідації. Однак,  Відділом державної виконавчої служби

Солом'янського РУЮ в м.  Києві жодних

заходів стосовно забезпечення виконання рішення суду вжито не було.

Оскільки

рішення суду не було виконано впродовж чотирьох місяців ні боржником,  ні Відділом державної виконавчої служби

Солом'янського РУЮ в м.  Києві,  ЗО вересня 2002 року вона звернулася до

виконавчої служби з заявою про оголошення розшуку боржника та його майна,  проте Відділом державної виконавчої служби

Солом'янського РУЮ в м.  Києві,  з невідомих причин заява була залишена без

розгляду і жодних заходів щодо розшуку боржника та його майна не було вжито.

За її

скаргою на протиправну бездіяльність державного виконавця,  Солом'янський районний суд міста Києва 22

червня 2006 року постановив рішення, 

яким скаргу позивача задоволив повністю, 

визнав неправомірною бездіяльність посадових осіб Відділу державної

виконавчої служби Солом'янського РУЮ в м. 

Києві,  зобов'язав вжити заходів

примусового виконання рішення,  надіслати

скаржнику копії всіх документів виконавчого провадження та витребувати у

Київського міського управління статистики довідку про перебування в ЄДРПОУ

боржника та копії балансів останнього.

Вважає,  що діями працівників Відділу державної

виконавчої служби Солом'янського РУЮ в м. 

Києві їй спричинена матеріальна шкода на зазначені суми,  оскільки з вини цих осіб вона втратила

реальну можливість отримати суму, 

стягнуту за рішенням суду,  чим їй

також спричинена і моральна шкода.

На підставі

викладеного просить задовольнити позов.

У

судовому засіданні в зв'язку з ліквідацією Відділу державної виконавчої служби

Солом'янського РУЮ в м.  Києві була

проведена заміна неналежного відповідача на Державну виконавчу службу у

Солом'янському районі м.  Києва,  яка на думку суду є правонаступником,  оскільки з метою належного забезпечення

реформування органів державної виконавчої служби на виконання наказу директора

Департаменту державної виконавчої служби № 51/7 від 04 листопада 2005 року

"Про прийняття документації та коштів" архівні документи,  в тому числі матеріали виконавчих проваджень

та незавершені виконавчі провадження передані за відповідними актами до

новостворених органів державної виконавчої служби. Також кошти з депозитних

рахунків відділів державної виконавчої служби районних управлінь юстиції м.  Києва зараховані на відповідні депозитні

рахунки новостворених органів державної виконавчої служби.

Протокольною

ухвалою Солом'янського районного суду м. 

Києва від 09 грудня 2005 року в якості співвідповідача до участі в

справі залучено Міністерство юстиції України.

Також у

судовому засіданні до участі у справі було залучено Головне управління

Державного казначейства України у м. 

Києві як правонаступника Відділення Державного казначейства у

Солом'янському районі м.  Києва.

09 липня

2007 року протокольною ухвалою Солом'янського районного суду м.  Києва до участі в справі в якості відповідача

залучено Державне казначейство України та в якості третіх осіб відповідною

ухвалою від 03 серпня 2007 року - державних виконавців ОСОБА_2.,  ОСОБА_3.

У

судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги,  викладені у позові з урахуванням уточнень.

Просить

суд стягнути з держави України в особі її державного органу - розпорядника

коштів - Державного казначейства України, 

яке представляє державу у правовідносинах з відшкодування державою шкоди

та розпоряджається її коштами,  на

користь позивача 30573 гривні 67 копійок матеріальної шкоди та 29795 гривень 04

копійки моральної шкоди.

Відділ

Державної виконавчої служби у Солом'янському районі м.  Києва проти позову заперечує,  посилаючись на те,  що рішення суду не було виконане через

відсутності коштів та майна у відповідача.

Представник

Головного управління Державного казначейства України у м.  Києві проти позову заперечує,  посилаючись на те,  що жодним законодавчим чи нормативно-

правовим актом

не передбачено покладення відповідальності на органи Державного казначейства.

Представник

Державного казначейства України та помічник прокурора міста Києва,  яка представляла інтереси Державного

казначейства України проти позову також заперечують,  мотивуючи тим,  що Законом України "Про державний бюджет

України на 2007 рік" не передбачено коштів на відшкодувати таких збитків.

Третя

особа ОСОБА_2. пояснив суду,  що під час

його роботи у Відділі державної виконавчої служби Солом'янського РУЮ в м.  Києві жодних виконавчих документів,  що стосуються предмету спору в його

провадженні не перебувало. На даний іас у системі органів державної виконавчої

служби він не працює.

Представник

Міністерства юстиції України та третя особа ОСОБА_3до суду не з'явилися,  про час та місце розгляду справу

повідомлялись. Представник Міністерства юстиції в своїй заяві просить справу

розглядати без участі їх представника. Суд вважає за можливе справу розглянути

в їх відсутність.

Заслухавши

пояснення сторін,  дослідивши матеріали

справи,  суд приходить до наступного.

Судом

встановлено,  що виконавчий лист

Святошинського районного суду м.  Києва №

2-238 від 11 квітня 2002 року про стягнення з ТОВ "Фармацевтична

лінія" на користь ОСОБА_1. боргу в розмірі однієї середньомісячної

заробітної плати в сумі 551 гривні 76 копійок надійшов на виконання до

державного виконавця 20 червня 2002 року. Згідно відмітки у книзі обліку

виконавчих документів,  переданих

державному виконавцю,  вищезазначений

виконавчий документ 05 серпня 2002 року повернуто стягувачу без виконання.

Зазначене

архівне виконавче провадження знищено за закінченням терміну зберігання згідно

акту від 19 січня 2006 року про знищення виконавчих проваджень та інших

документів за друге півріччя 2002 року.

Виконавчий

лист № 2-238 від 11 травня 2002 року Святошинського районного суду м.  Києва про стягнення з ТОВ "Фармацевтична

лінія" на користь ОСОБА_1. боргу в розмірі 12806 гривень 13 копійок

надійшов на виконання до державного виконавця 20 серпня 2002 року. Відповідно

до відмітки в книзі обліку виконавчих документів,  переданих державному виконавцю,  20 серпня 2002 року була винесена постанова

про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Зазначене

архівне виконавче провадження знищено за закінченням терміну зберігання,  згідно акту від 19 січня 2006 року про

знищення виконавчих проваджень та інших документів за друге півріччя 2002 року.

На час

розгляду справи виконавчі листи на виконанні у Відділі Державної виконавчої

служби у Солом'янському районі міста Києва не перебувають.

Статтею

56 Конституції України закріплено право кожного на відшкодування за рахунок

держави матеріальної та моральної шкоди, 

завданої незаконними рішеннями, 

діями чи бездіяльністю органів державної влади,  їх посадових і службових осіб при здійсненні

ними своїх повноважень.

Відповідно

до  ст. 

86 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач має

право звернутися з позовом до юридичної особи, 

яка зобов'язана проводити стягнення коштів з боржника,  у разі невиконання рішення з вини цієї

юридичної особи. Збитки,  заподіяні

державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого

провадження,  підлягають відшкодуванню в

порядку,  передбаченому законодавством.

Пунктом

2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами

цивільних справ про відшкодування шкоди" № 6 від 27 березня 1992 року

передбачено,  що,  розглядаючи позови про відшкодування шкоди,  суди повинні мати на увазі,  що умовою для притягнення до відповідальності

за завдану шкоду є:

-    наявність протиправних дій або

бездіяльності;

наявність

шкоди;

·       

безпосередній причинний зв'язок між дією або

бездіяльністю і шкодою. Відповідно до 

ст.  60 ЦПК України кожна сторона

зобов'язана довести ті обставини,  на

які вона посилається,  як на підставу

своїх вимог і заперечень,  крім

випадків,  встановлених статтею 61 цього

Кодексу.

Докази

подаються сторонами та іншими особами, 

які беруть участь у справі.

Суд вважає,  що позивачка не надала

суду доказів на підтвердження своїх позовних вимог з огляду на наступне.

На підтвердження своїх доводів, 

позивачка зазначає,  що нею

втрачена можливість виконання судового рішення з вини посадових осіб виконавчої

служби.

Такі доводи не ґрунтуються на матеріалах справи та спростовуються письмовими

доказами,  що є в справі.

З відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації

права власності на об'єкти нерухомого майна на запит ВДВС Солом'янського РУЮ

м.  Києва вбачається,  що з 15 лютого 1996 року інформація про нерухоме

майно у ТОВ "Фармацевтична лінія" в комп'ютерній базі даних бюро

відсутня (т. 2 а.с.  50-51).

Зазначеним органом суду надана копія запиту Відділу державної виконавчої

служби до управління ДАІ ГУ

МВС України (т. 2 а.с.  52) з проханням

надати інформацію про реєстрацію на ім'я боржника автотранспортних засобів.

З відмітки У ДАІ ГУ

МВС України в м.  Києві на письмовій

вимозі державного виконавця № 371/23 від 20 лютого 2003 року вбачається,  що за боржником станом на 03 квітня 2003 року

транспортних засобів не зареєстровано.

З наданої суду копії заяви представника ОСОБА_1. до Відділу державної

виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в місті Києві від

30 вересня 2002 року про оголошення розшуку боржника та його майна випливає,  що за клопотанням позивача 30 травня 2002 року

судом було винесено ухвалу про забезпечення позову в справі про стягнення

заробітної плати та накладено арешт на майно ТОВ "Фармацевтична

лінія",  яке знаходиться за адресою:

03057,  м.  Київ, 

вул.  Гарматна,  2. За заявою позивача ВДВС Солом'янського РУЮ

в м.  Києві 17 червня 2002 року було

відкрито виконавче провадження по виконанню ухвали суду від 30 травня 2002 року

про забезпечення позову.

18 червня 2002 року постановою державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ

в м.  Києві повернуто ухвалу суду в

зв'язку з відсутністю боржника та його майна за адресою: 03057,  м. 

Київ,  вул.  Гарматна, 

2,  про що свідчить акт від 18

червня 2002 року щодо неможливості стягнення.

Про відсутність ТОВ "Фармацевтична лінія" за адресою: м.  Київ, 

вул.  Гарматна,  2 також свідчить лист ТОВ "Фармацевтична

лінія" від 15 квітня 2002 року № 35, 

адресований ПО "Київприбор" (орендодавцю) про розірвання з 01

травня 2002 року договору оренди приміщення за адресою: м.  Київ, 

вул.  Гарматна,  2 від 30 квітня 2000 року № 137 та акт

прийому-передачі нежитлового приміщення за адресою: м.  Київ, 

вул.  Гарматна,  2 від 30 квітня 2002 року (копії вказаних в

зазначеному абзаці документів знаходяться в матеріалах виконавчого провадження).

За юридичною адресою (м.  Київ,  вул. 

Глибочицька,  33/37) ТОВ

"Фармацевтична лінія" також не знаходиться. Зазначений факт став

відомий стягувачу в зв'язку з поверненням поштою відправленого ним відповідачу

рекомендованого (з повідомленням про вручення поштового відправлення) листа з

вимогою про виплату заборгованості по заробітній платі на виконання рішення

Святошинського районного суду м.  Києва

від 11 квітня 2002 року у цивільній справі № 2238.

Відсутність ТОВ "Фармацевтична лінія" за юридичною адресою

(м.  Київ,  вул. 

Глибочицька,  33/37)

підтверджується довідкою "Укрпошта" при поверненні зі штампом пошти

датованим ЗО травня 2002 року. У довідці вказано,  що адресат за вказаною на

конверті адресою

не знаходиться (копії довідки,  конверта та

повідомлення про вручення додаються на 2-х аркушах) (т. 1 а.с.  16).

Викладене

в заяві,  представник позивачки в

судовому засіданні не спростовував.

Крім того,  неможливість виконання

рішення суду про стягнення заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1.

державними виконавцями підтверджується наступними доказами:

·       

матеріалами виконавчого провадження № 0194/23 ВДВС

Шевченківського РУЮ у м.  Києві про

стягнення з боржника на користь ЗАТ "Утел" суми 2409 гривень;

·       

постановою державного виконавця від 27 грудня 2004 року у

справі № 0194/23 про повернення виконавчого документа стягувачеві,  якою встановлено відсутність у боржника

коштів на розрахункових рахунках, 

нерухомого майна, 

автотранспортних засобів;

·       

актом державного виконавця від 27 грудня 2004 року,  яким встановлено відсутність боржника за

юридичною адресою та не виявлено його іншого майна;

·       

листами Київського міського БТІ від 13 червня 2003 року №

26312 та від 02 грудня 2004 року № 47228 про те,  що за боржником станом на 11 травня 2003 року

та на 29 листопада 2004 року нерухомого майна не зареєстровано;

·       

відміткою Шевченківської філії ВАТ КБ "Надра"

на платіжній вимозі державного виконавця від 03 червня 2003 року № 371/23 про

повернення платіжної вимоги у зв'язку з відсутністю коштів на розрахунковому

рахунку боржника;

·       

листом Державної податкової адміністрації України від 13

квітня 2005 року № 2528/М/24-1219,  яким

стягувача повідомлено про те,  що боржник

з першого кварталу 2003 року до податкових органів не звітує та,  що 21 березня 2005 ДПІ у Шевченківському

районі м.  Києва подала на розгляд

Господарського суду м.  Києва позовну

заяву за № 1175/9/15-104 про скасування державної реєстрації боржника;

·       

рішенням Господарського суду м.  Києва від 26 квітня 2005 у справі №

4/290,  яким скасовано державну

реєстрацію боржника в зв'язку з тим,  що

останній не здійснює господарської діяльності.

Єдиним

доказом,  що ТОВ "Фармацевтична

лінія" мала майно,  яке складалося з

комп'ютера,  принтера,  сканера та двигуна,  є довідка ОСОБА_4., 

видана на ім'я прокурора Печерського району м.  Києва 05 грудня 2002 року (т. 1 а.с.  18) про те, 

що в зв'язку з відсутністю коштів для оренди приміщення,  зазначене майно зберігається в автомобілі

"КІА-Беста",  державний

реєстраційний номер НОМЕР_1.

Аналогічне

вбачається і з відповіді прокурора Печерського району м.  Києва від 06 грудня 2002 року на ім'я

представника позивача про те,  що

зазначене майно зберігається в автомобілі "КІА-Беста",  державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Проте

суд вважає,  що вилучити та реалізувати

зазначене майно у державного виконавця не було реальної можливості з огляду на

те,  що цей автомобіль зареєстрований на

ім'я фізичної особи Більмач Наталії Іванівни, 

що підтверджується довідкою ДАІ від 22 жовтня 2004 року (т. 1 а.с.  64).

З

наданих документів не вбачається де саме знаходиться цей автомобіль з

майном.  Відсутні будь-які дані про

те,  що це майно належало саме

товариству,  оскільки відповідь прокурора

не містить конкретних даних щодо належності цього майна саме ТОВ "Фармацевтична

лінія" (т. 1 а.с.  17).

За доказ

про те,  що ТОВ "Фармацевтична

лінія" мала таке майно,  прокурор

Печерського району м.  Києва взяв

пояснення засновника фірми ОСОБА_4. на ім'я прокурора від 05 грудня 2002 року.

Аналізуючи

зазначені докази,  суд приходить до

висновку,  що позивачем не надано доказів

на підтвердження того,  що у боржника

були кошти чи майно,  за рахунок яких

могло бути виконано рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11

квітня 2002 року.

На

підтвердження своїх доводів,  позивач

посилається й на те,  що причинний

зв'язок між бездіяльністю відділу державної виконавчої служби та неможливістю

виконати рішення суду встановлений рішенням Солом'янського районного суду м.  Києва від 22 червня 2004 року.

З таким

доводом погодитися неможливо,  оскільки

судом вирішувалися питання з приводу бездіяльності посадових осіб Відділу

державної виконавчої служби Солом'янського району міста Києва з приводу

направлення позивачці копій усіх документів виконавчого провадження та

зобов'язання витребувати у Київському міському управлінні статистики довідку

про перебування ТОВ "Фармацевтична лінія" у ЄДРПОУ та копії балансів

останнього за 2001 рік і перший квартал 2002 року (т. 1 а.с.  25).

З огляду

на викладене,  суд не вбачає підстав для

задоволення позову та переведення боргу за судовим рішенням на державу.

При

цьому суд враховує і те,  що згідно

відповіді Управління статистики у м. 

Києві від 01 серпня 2007 року (т. 2 а.с. 

57) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична

лінія" станом на 01 серпня 2007 року значиться у Єдиному державному

реєстрі підприємств та організацій України.

Керуючись

статтями 1174,  1166 ЦК України,  ч. 2 

ст.  86 Закону України "Про

виконавче провадження",  Постановою

Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних

справ про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року № 6,  статтями 3, 4, 10, 11,  57-60, 

88, 209, 212-215, 218,  223 ЦПК

України,  суд,  -

вирішив:

Відмовити

в задоволенні позову ОСОБА_1до Відділу Державної виконавчої служби у

Солом'янському районі м.  Києва,  Державного казначейства України,  Головного управління Державного казначейства

України у м.  Києві,  Міністерства юстиції України,  треті особи: ОСОБА_2,  ОСОБА_3 про стягнення 30573 гривень 67

копійок матеріальної шкоди та 29795 гривень 04 копійок моральної шкоди.

Рішення

може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції

шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про

апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього

подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом

двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.