Постанова

від 03.03.2014 по справі 812/1107/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1107/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Ірметової О.В.

За участю секретаря судового засідання: Семціва О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес" про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що на теперішній час відповідач має податоквий борг на суму 41 618,33 грн., з них:

- з орендної плати за землю 21 779,33 грн., за період з 30.11.13 по 30.01.2014, що виникла на підставі поданих платником податків декларації (№9002281663 від 25.01.2013).

- з авансових внесків з податку на прибуток - 19839,00 грн. (за період з 30.11.2013 по 30.01.2014), що виникла на підставі поданої платником податків декларації №9086276155 від 01.02.2013.

02.01.2013 було прийнято рішення №2 про опис майна відповідача у податкову заставу.

Податковим органом направлено до відповідача податкову вимогу від 02.01.2013 №1/58/19.

Але зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.

Тому позивач просить стягнути заборгованість перед бюджетом у розмірі 41 618,33 грн. з рахунків платника податків у банках.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд дійшов до наступного.

Відповідно до статті 6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Законом України №5083 від 05.07.2012 пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України доповнено абзацами такого змісту:

"Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до органів державної податкової служби за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до органу державної податкової служби в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік.

Пунктом 59.1. ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фідес» зареєстровано як юридична особа 23.08.2000 (а. с. 18-19), знаходиться на обліку у ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська згідно довідки від 13.11.2012 №426/183 (а. с. 8).

Так, податковий борг у загальному розмірі складає 41 618,33 грн., з них:

- з орендної плати за землю 21 779,33 грн., за період з 30.11.13 по 30.01.2014, що виникла на підставі поданих платником податків декларації №9002281663 від 25.01.2013 (а. с. 22-23).

- з авансових внесків з податку на прибуток - 19839,00 грн. (за період з 30.11.2013 по 30.01.2014), що виникла на підставі поданої платником податків декларації №9086276155 від 01.02.2013 (а. с .12-13).

Так, через несплату сум узгоджених податкових зобов'язань в установлені законодавством строки уповноваженій особі відповідача 08.01.2013 вручено податкову вимогу від 02.01.2013 №1/58/19 на суму заборгованості 7064,04 грн. (а. с. 16).

Однак, ужиті заходи не призвели до добровільного погашення податкового боргу відповідачем.

Даних про оскарження відповідачем податкової вимоги судом не встановлено, а тому вона є узгодженою та чинною на час розгляду справи.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг перед бюджетом в сумі 41 618,33 грн. не сплатив, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес" податкового боргу у розмірі 41 618,33 грн., дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно із пунктом 21 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (який набув чинності з 01.11.2011) від сплати судового збору звільнений, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес" про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідес" (вул. Коцюбінского, буд. 27, офіс 832, м. Луганськ, Луганська обл., 91055, ін. код 31054208) в рахунок погашення податкового боргу з авансового внеску з податку на прибуток у сумі 19 839,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять дев'ять грн. 00 коп.) та з орендної плати за землю у сумі 21 779,33 грн. (двадцять одна тисяча сімсот сімдесят дев'ять гривень 33 коп.) на загальну суму 41 618,33 грн. (сорок одна тисяча шістсот вісімнадцять гривень 33 коп.) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 03 березня 2014 року.

Суддя О.В. Ірметова