Постанова

від 26.02.2014 по справі 812/754/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/754/14

приміщення суду за адресою: 91055, м. Луганськ, вул. Поштова, 1

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Агевич К.В., розглянувши в м. Луганську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Андіс" про стягнення податкового боргу у розмірі 34147,47 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника,-

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Андіс" про стягнення податкового боргу у розмірі 34147,47 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Андіс" виконавчим комітетом Луганської міської ради 16.07.2003 та перебуває на податковому обліку в Краснодонській ОДПІ.

Позивач зазначив, що підприємство має заборгованість перед бюджетом з орендної плати за землю у розмірі 34147,47 грн. Заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Андіс" по вказаному податку виникла та утворилась внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою платником узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені законодавством строки та з метою погашення податкового боргу, Краснодонською ОДПІ 15.10.2013 виставлено товариству з обмеженою відповідальністю "Андіс" податкову вимогу форми «Ю» №57-15. Однак, прийняті податковим органом заходи, спрямовані на погашення відповідачем існуючого податкового боргу, не дали належних результатів.

У зв'язку з чим, позивач просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Андіс" суму податкового боргу з орендної плати за землю за період з серпня 2013 року по листопад 2013 року у розмірі 34147,47 грн.

Ухвалою від 07 лютого 2014 року відкрито провадження за вказаним адміністративним позовом та призначено до розгляду у скороченому провадженні. Одночасно запропоновано відповідачу у 10 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження надати на адресу Луганського окружного адміністративного суду заперечення проти позову та необхідні документи або письмову заяву про визнання позову.

17 лютого 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду повернувся корінець поштового відправлення із відміткою про вручення адресату 13 лютого 2014 року (а.с.18).

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий встановлено, що борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

У відповідності із пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

У відповідності із пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України:

- підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки;

- органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни;

- платником орендної плати є орендар земельної ділянки;

- об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду;

- розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем;

- розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом та не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки або може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах;

- плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати;

- податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Андіс" зареєстроване 16.07.2003 № 1 382 107 0016 001647 виконавчим комітетом Луганської міської ради у якості юридичної особи (а.с.4, 5).

Відповідно до вимог пункту 54.1 статті 54 та пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю "Андіс" було подано до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області податкову декларації з орендної плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), а саме:

- податкову декларацію №9003826536 від 02.02.2013, згідно якої відповідачем було самостійно визначено суму орендної плати за землі державної або комунальної власності за 2013 рік у розмірі 11240,85 грн., з щомісячним платежем, згідно зазначеної декларації, січень - грудень 9270,07 грн. (а.с.11-13)

В порушення вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України відповідачем протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, самостійно в повному обсязі суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки, зазначену у поданої звітної податкової декларації, не сплачено, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з орендної плати за землю за 2013 рік за період серпень - листопад 2013 року в розмірі 34147,47 грн., що підтверджується, податковою декларацією з орендної плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9003826536 від 02.02.2013; розрахунком суми податкового боргу та обліковою карткою платника (а.с. 9, 11-14).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначеної норми Податкового кодексу України Краснодонською ОДПІ було надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 15 жовтня 2013 року №57-15. Зазначена вимога була отримана підприємством 28.10.2013. (а.с.10)

Факту оскарження відповідачем зазначених податкових вимог судом на час розгляду справи не встановлено, а тому вони вважається узгодженими.

Даних про добровільну сплату відповідачем наявного податкового боргу або про відкликання податкових вимог судом на час розгляду справи не має.

Оскільки податкова вимога від форми «Ю» від 15 жовтня 2013 року №57-15, є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги норм податкового законодавства.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1.статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що за відповідачем обліковується не сплачене грошове зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 34147,47 грн., що підтверджено матеріалами справи, вказане зобов'язання в добровільному порядку відповідачем не сплачено, за таких обставин суд дійшов висновку, що позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Андіс" податкового боргу з орендної плати за землю за період з серпня 2013 року по листопад 2013 року у розмірі 34147,47 грн. є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167, 183 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Андіс" про стягнення податкового боргу у розмірі 34147,47 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Андіс" (ідентифікаційний код 32585765) в доход Державного бюджету України податковий борг з орендної плати за землю за період з серпня 2013 року по листопад 2013 року у розмірі 34147,47 грн. (тридцять чотири тисячі сто сорок сім гривень 47 коп.).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя К.В. Агевич