Рішення

від 18.02.2014 по справі 287/20/14-ц

ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/20/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2014 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Волощука В.В.

секретаря Кондратовець М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань Олевського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Олевськторф» м.Олевськ про стягнення заборгованості по компенсаційних виплатах внаслідок тимчасової втрати працездатності та середнього заробітку за весь час затримки виплати компенсаційних виплат, -

В С Т А Н О В И В :

14 січня 2014 року до суду звернувся ОСОБА_1 з вимогою стягнути з дочірнього підприємства «Олевськторф» м.Олевськ заборгованість з виплат по тимчасовій втраті працездатності в розмірі 5679.21 грн., та середній заробіток за час затримки виплати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що протягом 2004 року по 01.08.2013 року працював в дочірньому підприємстві «Олевськторф» на посаді механіка торфодільниці «Кам'янка» Перед звільненням він тривалий час знаходився на лікарняному, однак при звільненні відповідач не виплатив йому належні кошти внаслідок тимчасової непрацездатності (лікарняні), що забезпечені державою, у розмірі 5679.21 гривень.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримав повністю подавши до суду письмову заяву щодо розгляду справи у його відсутності.

Представник відповідача - ДП «Олевськторф» позовні вимоги позивача визнали повністю. Просять суд розглянути заявлений позов ОСОБА_1, у відсутності їхнього представника.

Відповідно до ч.2 ст.158 ЦПК України, з якої слідує, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1, з 19.10.2004 року прийнятий на роботу водієм ДП «Олевськторф» згідно наказу № 26 від 18.10.2004 року.

А 05.09.2005 року ОСОБА_1, переведений на посаду механіка торфодільниці «Кам'янка» згідно наказу № 32 від 05.09.2005 року.

01.09.2013 року ОСОБА_1, звільнено з роботи, відповідно до п.1 статті 36 КЗпП України (за взаємною згодою сторін) згідно наказу № 10 від 01.08.2013 року. Тому між сторонами виникли та припинились трудові відносини (а.с.3).

У своїх позовних вимогах ОСОБА_1, вказує на те, що внаслідок знаходження на лікарняному підприємством-відповідачем йому не виплачено компенсаційні виплати внаслідок тимчасової втрати працездатності (а.с.6,7).

Відповідно до довідки дочірнього підприємства «Олевськторф» від 19.12.2013 року № 152, станом на 19.12.2013 року заборгованість підприємства перед ОСОБА_1, по лікарняним листам складає 5679.21 гривень (а.с.2).

Так, відповідно до ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін.

Відповідно до ст.47 КЗпП України слідує, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 115 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про оплату праці» передбачено порядок за умови виплати заробітної плати.

Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

На підставі зібраних доказів по справі, наявних у справі документів суд приходить до висновку про підставність позову.

Встановлено, що сума заборгованості по компенсаційних виплатах внаслідок тимчасової втрати працездатності ДП «Олевськторф» перед ОСОБА_1, складає 5679.21 гривень, сума визнана відповідачем (а.с.2,15).

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до частини першої статті 117 КзПП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В своїй позовній заяві ОСОБА_1, вказує на те, що він неодноразово звертався про виплату коштів по тимчасовій втраті працездатності, проте документально це не підтверджено, а тому терміном пред'явлення вимоги про розрахунок слід вважати день подання позовної заяви тобто 14.01.2014 року.

Оскільки відповідач своєї вини у невиплаті сум компенсації внаслідок тимчасової втрати працездатності не заперечив то позивачу слід виплатити середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно довідки поданої Відповідачем від 11.02.2014 року № 27 середньоденний заробіток Позивача складав 116,48 гривень. Тому за 26 дні затримки відповідач має виплатити позивачу (116.48 х 26) 3028.48 гривень.

Відповідно до ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом України.

Статтею 60 ЦПК України крім того покладено обов'язок доказування і подання доказів сторонами. Із зазначеної статті слідує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то на підставі частини третьої статті 88 ЦПК України зазначені платежі підлягають стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.43 Конституції України, Законом України «Про оплату праці», ст.ст.21, 36,47,94,115-117 КЗпП України, ст.ст.1, 3, 10, 11, 15, 57, 60, 88, 158, 197, 212-215, 217, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Олевськторф» м.Олевськ про стягнення заборгованості по компенсаційних виплатах внаслідок тимчасової втрати працездатності та середнього заробітку за весь час затримки виплати компенсаційних виплат - задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Олевськторф» м.Олевськ вул.Промислова, 66 Житомирської області, ідентифікаційний код 24698867, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1 5679 (п'ять тисяч шістсот сімдесят дев'ять) грн., 21 коп., компенсаційних виплат внаслідок тимчасової втрати працездатності та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн., 48 коп., середнього заробітку за час затримки компенсаційних виплат, а всього на загальну суму 8707 (вісім тисяч сімсот сім) грн., 69 коп.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Олевськторф» м.Олевськ вул.Промислова, 66 Житомирської області, ідентифікаційний код 24698867, на користь держави судовий збір в сумі 243.60 грн., який перерахувати на р/р 31215206700460, УДК у Олевському районі, код класифікації доходів бюджету - 220300001, Банк отримувача ГУ ДКУ у Житомирській області, МФО - 811039.

В решті позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення. А особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В. В. Волощук