Рішення

від 26.02.2014 по справі 918/181/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2014 р. Справа № 918/181/14

Суддя Романюк Р.В . розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради Рівненської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-В"

про стягнення в сумі 32 087 грн. 65 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача 1: не з'явився.

Від позивача 2: Денисюк І.В. (довіреність № 03-05/4 від 02.01.2014р.).

Від відповідача: Трибущук В.С. - (директор СР003348)

Від прокуратури: Грисюк Ю.І. (посвідчення № 010592 від 20.10.2012р.)

Обставини справи: Заступник прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради Рівненської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-В" про стягнення 31 682 грн. 58 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, 329 грн. 12 коп. пені та 75 грн. 95 коп. - 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначив, що позивач на підставі договору № 975 від 11.11.2009р. надав відповідачу теплову енергію, варстість якої останнім не сплачена, тому існуючу заборгованість з урахуванням 3 % річних та пеню, передбачену Договором, просить суд стягнути у примусовому порядку.

26.02.2014р. позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, яка підтримана прокурором і згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 46 873 грн. 50 коп. заборгованості, 329 грн. 12 коп. пені та 75 грн. 95 коп. - 3% річних.

Вказана заява подана в порядку визначеному ст. 22 ГПК України, підписана уповноваженими представниками, а відтак приймається судом.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача позовні вимоги визнав та заявив про часткове погашення заборгованості.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (підприємство) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-В" (споживач) 11.11.2009р. уклали договір № 975 на відпуск теплової енергії з додатками (надалі - Договір; а.с. 8).

Згідно з пунктами 1.1 та 1.4 Договору підприємство зобов'язувалося відпускати теплову енергію в приміщення споживача за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, 10, а споживач - своєчасно (не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим) оплачувати її вартість (пункт 5.4 Договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-В" і скріплений відбитками печаток сторін.

На виконання умов Договору позивач в період з жовтня 2013 року по січень 2014 року відпускав відповідачу теплову енергію, вартість якої останній не оплатив і станом на 26.02.2014р. заборгованість відповідача перед ТОВ "Рівнетеплоенерго" становить 46 873 грн. 50 коп.

Пунктом 6.3.3. Договору сторони визначили, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а також 3% річних від простроченої суми та сплата основного боргу з урахуванням індексу інфляції.

На підставі пункту 6.3.3 Договору, враховуючи, що відповідач припустився прострочення грошового зобов'язання за спожиту теплову енергію позивач нарахував відповідачу пеню за період з 01.10.2013р. по 17.01.2014р. в розмірі 329 грн. 12 коп. (розрахунок а.с. 16).

Крім того, на підставі частини 2 статті 625 ЦК України та пункту 6.3.3 Договору позивач за прострочення виконання зобов'язання нарахував відповідачу 3% річних за період з 01.10.2013р. по 17.01.2014р. в розмірі 75 грн. 95 коп. (розрахунок а.с. 17).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, коли розмір боргу за спожиту теплову енергію в сумі 46 873 грн. 50 коп. підтверджується зібраними у справі доказами та не заперечується представником відповідача, присутнім в судовому засіданні, суд перевіривши подані позивачем розрахунки в частині нарахування пені та 3 % річних, визнає позовні вомоги про стягнення з відповідача 46 873 грн. 50 коп. боргу, 329 грн. 12 коп. пені та 75 грн. 95 коп. - 3% річних обґрунтованими.

Разом з тим, після порушення провадження у справі, відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості, в сумі 8 990 грн. 00 коп., що підтверджується квитанціями №к6/0/9 на суму 5 000 грн. 00 коп. від 24.02.2014року, № к6/0/10 на суму 2 000 грн. 00 коп. від 24.02.2014 року, № к6/0/8 на суму 1 990 грн. 00 коп. від 26.02.2014 року, залучених до матеріалів справи (а.с. 22-24).

Як вбачається з зазначених квитанцій, грошові кошти були сплачені згідно договору № 975 від 11.11.2009 за січень 2014р., а тому приймаються судом як доказ часткової сплати заборгованості.

Відповідно по приписів п. 1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, а тому провадження у справі в частині стягнення 8 990 грн. боргу підлягає припиненню.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 37 883 грн. 50 коп. заборгованості, 329 грн. 12 коп. пені та 75 грн. 95 коп. - 3% річних, з покладенням судових витрат на відповідача у справі, а тому, керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-В" (33023, м. Рівне, вул. Відінська, буд 10, код ЄДРПОУ 32625509) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м. Рівне, вул. Д.Галицького, буд. 27, код ЄДРПОУ 36598008) - 37 883 грн. 50 коп. заборгованості, 329 грн. 12 коп. пені та 75 грн. 95 коп. 3% річних.

3. В частині стягнення з відповідача 8 990 грн. 00 коп. боргу провадження у справі припинити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-В" (33023, м. Рівне, вул. Відінська, буд 10, код ЄДРПОУ 32625509) в доход Державного бюджету України - 1 827 грн. 00 коп. - судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.03.2014р.

Суддя Романюк Р.В.