Постанова

від 27.02.2014 по справі 912/1691/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2014 року Справа № 912/1691/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Тищик І.В. (доповідач)

суддів - Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.

при секретарі - Гаврилов О.М.

за участю прокурора Волкогон Т.В.

представників

позивача Профатілова І.І.

відповідача не з'явився

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Агростар» на рішення господарського суду Кіровоградської області від 05.12.2013 року у справі № 912/1691/13

за позовом прокурора Олександрівського району Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» в особі Кіровоградської філії «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», м. Кіровоград

до приватного підприємства «Агростар», Кіровоградська область Олександрівський район с. Голикове

про стягнення 12 361,24 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього штрафу у розмірі 12 361,24 грн. за порушення умов фінансового лізингу щодо страхування предмету лізингу - сільськогосподарської техніки.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 05.12.2013 року у справі № 912/1691/13 (суддя Колодій С.Б.) позовні вимоги задоволені; з відповідача на користь позивача стягнуто суму штрафу в повному обсязі.

Вмотивовуючи рішення, суд послався на те, що відповідачем не виконані зобов'язання з обов'язкового страхування предмету лізингу, як то передбачено укладеним сторонами договором; стягнення даного штрафу передбачено умовами договору.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду. При цьому скаржник посилається на те, що згідно договору строк лізингу становить 5 років, відповідно, предмет лізингу повинен страхуватися на протязі 5 років. Окрім того, безпосередньо в договорі відсутній механізм, порядок та послідовність страхування.

У запереченнях на апеляційну скаргу прокурор послався на законність та обґрунтованість рішення господарського суду, необґрунтованість доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, однак, відповідач процесуальним правом на участь в засіданні суду апеляційної інстанції не скористався, представника в судове засідання не направив.

Враховуючи те, що наявні в справі документи дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 05.12.2011 року між НАК «Украгролізинг» (Лізингодавець) та ПП «Агростар» (Лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 11-11-192 стз-фл/640, у відповідності з умовами якого позивач передає відповідачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, а саме: культиватор "Horsh Агро-Союз" FG-12.30 загальною вартістю 559 332,00 грн., який в подальшому набувається відповідачем у власність, а відповідач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (п.1.1 договору).

Сторонами були узгоджені всі істотні умови, передбачені чинним законодавством для договорів даного виду, обумовлений порядок розрахунків за товар, передача предмета лізингу, перехід права власності на предмет лізингу, повернення предмета лізингу тощо.

Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що покупець зобов'язаний здійснювати страхування предмета

лізингу та страхових ризиків, пов'язаних з володінням і користуванням предметом лізингу, впродовж всього строку дії договору. Сторони обумовили, що за договором фінансового лізингу предмет лізингу повинен бути застрахований від будь-якого фізичного знищення або пошкодження, а страховий поліс має бути переданий Лізингодавцю протягом 10 робочих днів з моменту його отримання.

Відповідно до п. 8.1 договір набуває чинності від дати надходження попереднього лізинового платежу і діє до закінчення строку лізингу та виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором.

Таким чином, строк дії спірного договору обіймає період з дня проведення відповідачем попереднього лізингового платежу за вказаним договором до виплати відповідачем лізингових платежів у повному обсязі та передачі йому предмету лізингу.

За порушення умов договору щодо страхування предмету лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю штраф в розмірі 4% від невідшкодованої вартості предмета лізингу (п.7.3 договору).

На виконання умов договору лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у користування визначений договором предмет лізингу - культиватор "Horsh Агро-Союз" FG-12.30, що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 20.12.2011 р., в свою чергу лізингоодержувачем з моменту отримання предмета лізингу сплачувалися лізингові платежі та щорічно укладався договір страхування предмета лізингу.

Матеріалами справи посвідчується, що у червні 2013 року сплив термін дії чергового договору страхування предмету лізингу, укладеного 04.04.2012р. за № 105.1306.04./2012 в ПрАТ "Українська промислова страхова компанія" і станом на час звернення з позовом до суду (28.10.2013 року) сільськогосподарська техніка, що становить предмет лізингу, відповідачем застрахована не була.

Внаслідок не виконання приватним підприємством "Агростар" вимог договору щодо страхування предмету лізингу, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу за порушення зобов'язань за договором у розмірі 12 361,24 грн.

Господарським судом позовні вимоги були задоволені в повному обсязі в колегія суддів погоджується з даним висновком.

Згідно статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі), що визначено ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Матеріалами справи підтверджується передача майна у лізинг відповідачу, користування ним та сплата відповідачем лізингових платежів згідно умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про фінансовий лізинг" предмет лізингу та/або пов'язані із виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню, у разі якщо їх обов'язковість встановлена законом або договором. Витрати на страхування за договором лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором.

Необхідність страхування предмету лізингу та надання лізингодавцю доказів такого страхування передбачена також п.п. 6.1 - 6.4 спірного договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як обґрунтовано дійшов висновку місцевий суд, всупереч покладених на відповідача обов'язків, останнім зобов'язання зі страхування предмету лізингу, з червня 2013р. по жовтень 2013 року (тобто, на момент подачі позову до суду), виконані не були, договір страхування предмету лізингу укладений не був.

Відповідач здійснив страхування предмета лізингу тільки після порушення провадження у справі, а саме, 06.11.2013 р., що посвідчується копією договору добровільного страхування майна за № 173/009/13000589, прилученою до матеріалів справи.

Доказів належного виконання зобов'язання по страхуванню предмету лізингу протягом строку, визначеного умовами договору, відповідачем не надано.

Відповідальність за порушення умов розділу 6 договору щодо обов'язкового здійснення страхування майна у вигляді сплати штрафу в розмірі 4% від невідшкодованої вартості предмета лізингу передбачена п. 7.3 договору.

Враховуючи факт порушення відповідачем зобов'язання з обов'язкового страхування предмету лізингу

(розділ 6 договору) та наявність невідшкодованої вартості предмета лізингу у сумі 309030,93 грн., господарським судом правомірно задоволені вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 12 361,24 грн.

Доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не приймаються до уваги колегією суддів.

Твердження скаржника про те, що предмет лізингу повинен страхуватися на протязі п'яти років, оскільки строк лізингу за договором становить п'ять років, не узгоджується з умовами, укладеного сторонами договору.

Так, відповідно до п. 8.1 договору строк дії спірного договору встановлений до закінчення строку лізингу та виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором. Зобов'язання за спірним договором на момент розгляду справи місцевим судом не виконані ні з боку відповідача (виплата лізингових платежів не здійснена в повному обсязі), ні з боку позивача (предмет лізингу не переданий). За вказаних обставин відсутні правові підстави вважати строк дії договору фінансового лізингу таким, що закінчився.

Окрім того, строк дії лізингу і строк дії договору не є тотожніми поняттями.

Посилання скаржника на відсутність механізму, порядку та послідовності страхування у спірному договорі не звільняє відповідача від застосування до нього штрафних санкцій за порушення договірних зобов'язань, оскільки механізм, порядок та послідовність страхування є складовими правовідносин з питань страхування, а не з питань фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу предмет лізингу повинен бути застрахований від будь-якого фізичного знищення або пошкодження протягом всього строку дії договору, а у який спосіб буде проведено таке страхування, чи з застосуванням якого механізму не є визначальним.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування оскаржуваного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Агростар» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 05.12.2013 року у справі № 912/1691/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: Л.М.Білецька

Т.А.Верхогляд