Ухвала

від 25.02.2014 по справі 820/13527/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 р.Справа № 820/13527/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бегунца А.О. , Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2014р. по справі № 820/13527/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саваж Мега"

третя особа Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції

про скасування державної реєстрації змін до установчих документів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саваж Мега", 3-тя особа: Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, в якому просив суд скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної адреси ТОВ "Саваж Мега" .

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2014 року у задоволенні зазначеного адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачем посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", приписів Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, з обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідач зареєстрований як суб'єкт господарювання - юридична особа, державним реєстратором Шевченківською РДА м.Києва. Згідно витягу з ЄДРЮО та ФОП місцезнаходження відповідача визначено як 61070, м.Харків, Київський район, вул.Академіка Проскури,1

При проведенні працівниками відповідача перевірки щодо наявності вищезазначеного підприємства за адресою реєстрації по вул. Академіка Проскури,1 встановлено, що за даною адресою підприємство не значиться, що підтверджується довідкою про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 17.07.2013 року № 892/07-12.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що зпосилання податкового органу на відсутність юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням не може бути підставою для скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що пов'язані із змінами в установчих документах.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців регулює Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" № 755-IV від 15.05.2003 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Частиною 3 статті 4 вказаного Закону встановлено, що зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Згідно ч. 1 ст. 6 зазначеного Закону, державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці проводить державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб та державну реєстрацію зміни імені або місця проживання фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 6 статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" передача реєстраційних справ здійснюється в разі зміни місцезнаходження юридичної особи, зміни місця проживання фізичної особи - підприємця, якщо нове місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця розташоване на території іншої адміністративно-територіальної одиниці. Передача реєстраційних справ у випадку, який передбачено абзацом другим частини першої цієї статті, здійснюється на підставі державної реєстрації відповідних змін до установчих документів юридичної особи або державної реєстрації зміни місця проживання фізичної особи - підприємця. За наявності підстави, що передбачена абзацом другим частини першої цієї статті, державний реєстратор протягом десяти робочих днів з дати державної реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи, зміни місця проживання фізичної особи - підприємця зобов'язаний передати за описом реєстраційну справу державному реєстратору за новим місцезнаходженням юридичної особи або за новим місцем проживання фізичної особи - підприємця. Державний реєстратор, який отримав реєстраційну справу, зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дати її прийому повідомити рекомендованим листом юридичну особу або фізичну особу - підприємця про зміну місцезнаходження реєстраційної справи та внести до Єдиного державного реєстру запис про зміну місцезнаходження реєстраційної справи.

Статтею 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" визначений перелік документів, які юридична особа повинна подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) для державної реєстрації змін до установчих документів. Частиною 7 вказаної статті передбачено, що державному реєстратору забороняється вимагати документи для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо вони не передбачені частинами першою - шостою цієї статті.

Згідно ч. 3 ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи здійснюється за процедурами, передбаченими частинами першою - п'ятою статті 25 та частинами другою - третьою статті 27 цього Закону для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін саме до установчих документів.

Частиною 1 статті 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" визначено, що у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

З положень вказаної норми права слідує, що орган державної податкової служби України наділений законодавцем повноваженням на звернення до суду з позовом саме стосовно скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 Цивільного кодексу України юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

Статтями 87, 88 Цивільного кодексу України, якими визначено порядок складання і затвердження установчих документів та встановлені вимоги до змісту установчих документів, не передбачено внесення до статуту суб'єкта господарювання відомостей про місцезнаходження цього суб'єкта.

Приписи ст. 57 Господарського кодексу України також не містять вимог про включення до змісту установчих документів, якими в розумінні наведеної норми права є рішення про утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання, відомостей про місцезнаходження суб'єкта господарювання.

За змістом статті 45 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно визначити свою податкову адресу. При цьому згідно з пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться в Єдиному державному реєстрі. Отже, обрання податкової адреси і, відповідно, місцезнаходження, здійснюється платником податків самостійно, без узгодження із податковим органом.

Згідно пункту 12.4.,12.5 Порядку обліку платників податків і зборів затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 року № 1588 щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. N 18-ОПП для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.

Виходячи з наведених норм законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання податкового органу на відсутність юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням не може бути підставою для скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що пов'язані із змінами в установчих документах, а зазначені позивачем обставини можуть бути підставою для внесення до ЄДР запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та подальшого припинення юридичної особи на підставі положень п.5 ч.2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано належних доказів в обґрунтування своїх позовних вимог.

Таких доказів не надано апелянтом і до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те , що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2014 року по справі № 820/13527/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2014р. по справі № 820/13527/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бегунц А.О. Бенедик А.П.