Рішення

від 03.03.2014 по справі 904/10215/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.03.14р. Справа № 904/10215/13 За позовом Новомосковської районної ради, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область до Управління агропромислового розвитку Новомосковської районної державної адміністрації, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

про стягнення 102 722,66 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: Анцибор В.В., довіреність б/н від 28.01.2014р.

від відповідача: Ямковий В.Ф., довіреність №26 від 03.02.2014р.

Морозова Г.П., довіреність №27 від 03.02.2014р.

Суть спору:

Новомосковська районна рада (далі-позивач) звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління агропромислового розвитку Новомосковської районної державної адміністрації (далі-відповідач) про стягнення 97 394,91 грн. - основної заборгованості, 3 889,80 грн. - 3 % річних, 1437,95 грн. - інфляційних та витрат по сплаті судового збору.

27.02.2014 р. представником позивача надано до суду уточнену заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою просить стягнути суму 47 353,47 грн. з яких: 46 268,87 грн. - основного боргу, 1076 грн. 47 коп. - 3 % річних та 8,13 грн. - інфляційних.

Представник позивача зменшенні позовні вимоги у судовому засіданні підтримав, просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог.

В судових засіданнях 06.02.2014 р., 20.02.2014 р. оголошено перерву на 20.02.2014 р. та на 27.02.2014р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2014 р. продовжено розгляд справи до 17.03.2014 р. та оголошено перерву до 03.03.2014 р.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2012 р. між Новомосковською районною радою (орендодавець) та Управління агропромислового розвитку Новомосковської районної державної адміністрації (орендар) укладено договір №10 оренди нежитлових приміщень для бюджетних установ (далі-Договір) за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в негайне користування нежитлове приміщення: загальною площею 461,7 кв.м. за адресою: м. Новомосковськ, вул. Радянська, 12. Невід'ємною частиною договору є акт прийому-передачі (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору приміщення вважається переданим в оренду з моменту підписання договору на оренду.

Цей договір укладено терміном з 01 січня 2012р. по 31 грудня 2012 р. включно (п.2.1. Договору).

Згідно з п.3.2 Договору орендар приймає на себе зобов'язань: - щомісячно відшкодувати платежі за комунальне обслуговування, електро-тепло, водопостачання, земельний податок, тощо по рахунках орендодавця за кожний календарний місяць.

За орендовані приміщення орендарем сплачується річна орендна плата у розмірі 1 (одна) гривня (п.10 Постанови Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 р. із змінами та доповненнями). У разі зміни вартості оренди для бюджетних установ плата сплачується орендарем у відповідності до вимог чинного законодавства про оренду (п.3.3. Договору).

На виконання своїх зобов'язань за Договором позивач передав у користування відповідачу на підставі акту прийому-передачі приміщень в адміністративній будівлі районної ради за адресою: м. Новомосковськ, вул. Радянській, 12 (а.с.13).

Відповідач свої зобов'язання за Договором в частині відшкодування платежів за комунальне обслуговування не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем яка склала 46 268, 87 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 3 ст. 762 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Обов'язок Орендаря щодо своєчасної і в повному обсязі сплати орендної плати на користь орендодавця передбачено пунктом 3.2. Договору оренди, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 97 394,91 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, яка підтверджується відповідачем у акті звіряння взаємних розрахунків (а.с. 16), внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем свого зобов'язання щодо надання відповідачу в оренду нежитлового приміщення, проте не підтверджено належного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором.

Зважаючи на зазначене вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача суми основного боргу - 46 268,87 грн. на користь позивача.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1076,47 грн., а також просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 8,13 грн. Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних, господарський суд вважає, їх такими, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: стягнення 46 268,87 грн. - основної заборгованості, 1076,47 грн. - 3 % річних, 8,13 грн. - інфляційних.

Згідно ст. 49 Господарський процесуальний кодекс України судовий збір по справі покласти на відповідача.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" надмірно сплачений згідно платіжного доручення від 18.12.2013 року судовий збір в розмірі 333 грн. 95 коп. підлягає поверненню з державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 36, 43, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву про зменшення позовних вимог задовольнити.

Стягнути з Управління агропромислового розвитку Новомосковської районної державної адміністрації (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Радянська, 12, код ЄДРПОУ 00730556) на користь Новомосковської районної ради (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 25722065) 46 268,87 грн. (сорок шість тисяч двісті шістдесят вісім грн. 87 коп.) - основної заборгованості, 1076,47 грн. (одна тисяча сімдесят шість грн. 47 коп.) - 3 % річних, 8,13 грн. (вісім грн. 13 коп.) - інфляційних, 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Повернути на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" Новомосковській районній раді (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 25722065) надмірно сплачений судовий збір в розмірі 333,95 грн. (триста тридцять три грн. 95 коп.), перерахований згідно платіжного доручення №104 від 18.12.2013 року, яка знаходиться в матеріалах справи.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська Дата підписання рішення - "04" березня 2014р.