Рішення

від 27.02.2014 по справі 906/125/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" лютого 2014 р. Справа № 906/125/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Мотузко Д.Д. - довіреність №743 від 26.02.2014р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквівес" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський Ремонтно-Механічний Завод" (м.Житомир)

про стягнення 8105,55 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 8105,55 грн., із яких 4899,32грн. заборгованості, 2979,86грн. 20 % штрафу, 183,93грн. пені, 42,44грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду від 04.02.2014р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.02.2014р.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог №288 від 26.02.2014р., яку просить вважати як заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути 8176,52грн., із яких 4899,32грн. заборгованості, 2979,86грн. 20 % штрафу, 241,59грн. пені, 55,75грн. 3 % річних.

Згідно приписів ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що дії позивача щодо збільшення позовних вимог не суперечать чинному законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, у зв'язку з чим прийняв до розгляду заяву про збільшення позовних вимог.

Вирішення спору відбувається в межах поданих змін.

Представник позивача в судовому засіданні збільшенні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та заяві від 26.02.2014р.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, вимог ухвали суду від 04.02.2014 р. не виконав, про причини неявки не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення №1000213158272 про вручення 10.02.2014р. відповідачу рекомендованого листа.

Вирішення спору здійснюється за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

21.10.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еквівес" (продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліський Ремонтно-Механічний Завод" (покупець/відповідач) укладено договір поставки №21102013-01 (а.с. 18), відповідно до п. 1.1. якого у відповідності до умов цього договору продавець зобов'язується поставляти покупцеві товари відповідно до рахунків (специфікацій), що є невід'ємною частиною даного договору.

Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари у відповідності до положень цього договору (п. 1.2. договору).

На виконання умов договору позивачем виставлено відповідачу рахунок №Е-2505 від 21.10.2013р. (а.с. 22).

24.10.2013р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 14899,32грн., що підтверджується видатковою накладною №Е-2505 (а.с. 23) та довіреністю №79 від 22.10.2013р. (а.с. 24-25).

Згідно п. 2.3. договору покупець зобов'язується оплатити визначену рахунком, виставленого продавцем, загальну вартість товару, що поставляється, у повному обсязі протягом десяти банківських днів з моменту поставки товару, шляхом переказу грошових коштів у безготівковій формі на поточний рахунок продавця. При цьому датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок продавця.

Відповідач взяті на себе зобов'язання виконав частково, оплативши 14.11.2013р. 10000,00грн., що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 26-27).

Станом на час розгляду справи має місце заборгованість у розмірі 4899,32грн., що зокрема, підтверджується довідкою позивача №734 від 27.02.2014р. (а.с. 44) та актом звірки станом на 11.02.2014 р. (а.с. 49).

Пунктом 5.3. договору сторони погодили, що у випадку порушення покупцем строків платежів, визначених цим договором, покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф в розмірі 20 % та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У відповідності до умов п. 5.3. договору відповідачу за неналежне виконання договірних зобов'язань позивачем нараховано 20 % штрафу в розмірі 2979,86грн. та пеню в розмірі 241,59грн. за період з 03.11.2013р. по 26.02.2014р. (а.с. 38-41).

У відповідності до приписів ст. 625 ЦК України, відповідачу за неналежне виконання грошового зобов'язання нараховано 3% річних за період з 03.11.2013р. по 26.02.2014. в сумі 55,75 грн. (а.с. 38-41).

Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення учасника судового процесу, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Нормою ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, матеріалами справи підтверджується факт поставки відповідачу товару, що вказує на належне виконання зобов'язання з боку позивача, та факт лише часткового виконання договірних зобов'язань відповідачем.

Тому, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 4899,32грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 2979,86грн. штрафу, розрахунок якого здійснено у розмірі 20 % на суму заборгованості в розмірі 14899,32грн., суд зазначає наступне.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Враховуючи, що на день звернення до суду відповідачем не погашена заборгованість в розмірі 4899,32грн., господарський суд вважає, що у даному випадку правомірним буде нарахування штрафу саме на вказану заборгованість, який становить 979,86грн.

У задоволенні вимог щодо стягнення 2000,00грн. штрафу суд відмовляє за безпідставністю.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 241,59грн. пені та 3 % річних в розмірі 55,75грн. суд зазначає наступне.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку, позивачем здійснено нарахування пені та 3 % річних за період з 03.11.2013р. по 26.02.2014р.

Однак, як встановлено судом, у договорі сторонами визначено строк оплати протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару, яка відбулася 24.10.2013р., тому правомірним буде нарахування пені та 3 % річних, починаючи з 08.11.2013р.

Згідно розрахунку суду із врахуванням вихідних даних позивача, зокрема кінцевої дати, періоду нарахування та суми заборгованості, розмір правомірно нарахованої пені становить 215,06грн., річних - 49,63грн.

Таким чином, 26,53грн. пені (241,59грн. - 215,06грн.) та 6,12грн. 3 % річних (55,75грн. - 49,63грн.) заявлені позивачем безпідставно, а тому в їх задоволенні суд відмовляє.

З огляду на викладене, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4899,32грн. основного боргу, 979,86грн. 20 % штрафу, 215,06грн. пені та 49,63грн. 3 % річних.

В частині стягнення з відповідача 2000,00грн. штрафу, 26,53грн. пені та 6,12грн. 3 % річних господарський суд відмовляє за безпідставністю.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський Ремонтно-Механічний Завод" (10003, м.Житомир, вул. Ольжича, 7-А, офіс 9, ідентифікаційний код 38035616)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквівес" (02094, м.Київ, вул. Магнітогорська 1, ідентифікаційний код 37502259)

- 4899,32 грн. основного боргу,

- 979,86 грн. 20 % штрафу,

- 215,06 грн. пені,

- 49,63 грн. 3 % річних,

- 1372,82 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 04.03.14

Суддя Сікорська Н.А.

Друк. :

1 - до справи

2 - позивачу (рек. з пов.)

3 - відповідачу (рек. з пов.)