Рішення

від 03.03.2014 по справі 913/324/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

03 березня 2014 року Справа № 913/324/14

Провадження № 7пд/913/324/14

За позовом Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м. Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття", м. Луганськ

про внесення змін до договору оренди землі від 25.02.2004 року, державна реєстрація за № 4953 від 09.04.2004 року.

Суддя Демидов В.О.

Секретар судового засідання Мартинцева Н.М.

У засіданні брали участь:

від прокурора - Рибалкіна Г.В, наказ № 2139к від 05.12.2013;

від позивача - Коліуш Г.В., довіреність № И 01/03-31/796/0/2-14 від 04.02.2014, Саркісян Я.Ш, довіреність № И 01/03-31/5301/0/2-13 від 23.08.2013;

від відповідача - Шатських В.В., довіреність б/н від 01.10.2013.

Суть спору: прокурором в інтересах позивача заявлено вимогу про внесення змін до договору оренди землі від 25.02.2004 року, державна реєстрація за № 4953 від 09.04.2004 року, який укладений між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговый дом "Все для шитья", відносно земельної ділянки загальною площею 0,0060 га за адресою: м. Луганськ, вул. Чапаєва (в районі будинку №62), під розміщення (без права здійснення будівельних робіт) торговельного павільйону та павільйону очікування транспорту (некапітальні споруди), терміном на 10 років, а саме:

викласти п. 2.1. розділу "2. Орендна плата" договору у новій редакції: "Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".

Датою внесення змін вважати дату набрання чинності рішення суду.

На підставі ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України 03.02.2014 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл даної позовної заяви та її розгляд призначено судді Демидову В.О.

Ухвалою суду від 03.02.2014 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 19.02.2014.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 19.02.2014 було оголошено перерву до 03.03.2014 об 11 год 10 хв.

У судовому засіданні прокурор звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову від 28.02.2014 № 176-1548 вих-14, у якій зазначив, що у прохальній частині позовної заяви зазначено, що необхідні зміни потрібно внести до пункту 2.1 договору, однак, пункт 2.1 має підпункт 2.1.1 в якому зазначено розмір орендної плати, яка була визначена на момент укладення договору оренди землі, та який залишити без змін.

Суд приймає до уваги заяву прокурора.

Представник позивача надав пояснення якими повідомив, що позовні вимоги стосуються першого речення п. 2.1. розділу « 2. Орендна плата».

Прокурор та позивач підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття", надав відзив на позовну заяву № 9 від 03.03.2014 у якому зазначив, що з доводами позовної заяви не згоден з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників позивача та відповідача, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на момент звернення до суду, прокурор або його заступник при виявленні порушень закону має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36 1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Підставою звернення прокурора міста Луганська з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Луганської міської ради є порушення відповідачем встановленого державою порядку користування земельною ділянкою, оскільки невнесення змін до договору оренди землі тягне за собою недоотримання коштів до міського бюджету та є порушенням вимог діючого законодавства.

Так, 25 лютого 2004 року між Луганською міською радою як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття" як орендарем укладено договір оренди землі, державна реєстрація за № 4953 від 09.04.2004 року (далі - договір).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 22.10.2003 за № 377/25, за плату передає в оренду земельну ділянку, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 0,0060 га за адресою: м. Луганськ, вул. Чапаєва (в районі будинку №62), під розміщення (без права здійснення будівельних робіт) торговельного павільйону та павільйону очікування транспорту (некапітальні споруди), терміном на 10 років.

Згідно п. 2.1. договору річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного), який діє на момент укладення договору оренди землі збільшеного на коефіцієнт 2,5.

Підпункт 2.1.1 визначає, що на момент укладення договору річна орендна плата складає 385 грн 33 коп.

У зв'язку із законодавчою зміною річного розміру орендної плати за землю, рішенням Луганської міської ради 9/12 від 27.05.2011 "Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м. Луганську" встановлено, що при прийнятті Луганською міською радою рішень про передачу фізичним та юридичним особам в оренду земельних ділянок та при внесенні змін до вказаних рішень та до договорів оренди землі щодо зміни розміру річної орендної плати, розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у цих рішеннях та у договорах оренди землі у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки. У додатку до цього рішення зазначено, що для визначення розміру до мети її використання необхідно застосовувати коефіцієнт 3.

Листом № 0828/1 від 06.04.2012 Управління з питань земельних ресурсів Луганської міської ради повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття" про приведення договору оренди землі від 25.02.2004 року, державна реєстрація за № 4953 від 09.04.2004 року в частині зміни розміру орендної плати за землю, однак, зміни до зазначено договору не внесені.

З метою приведення договору у відповідність до вимог чинного законодавства прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У відповідності до вимог ст. 16 Закону України "Про оренду землі" та ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

За приписами п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради.

За змістом ст. 288 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, яким, крім іншого, врегульовано обчислення орендної плати за землю, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст. 274.1 ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

За приписами ст. 276.1. податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни /тарифи, ставки, тощо/, які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Як зазначено в рішенні Верховного Суду України по справі № 41/81пд від 04.07.2011 орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Згідно ст. 111 28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюються або припиняються з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, зміни до договору, які є предметом розгляду, набирають сили з моменту набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що вимоги прокурора підтверджені матеріалами справи, її фактичними обставинами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1218,00 грн покладається на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 111 28 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору оренди землі від 25.02.2004 року, державна реєстрація за № 4953 від 09.04.2004 року, який укладений між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговый дом "Все для шитья", відносно земельної ділянки загальною площею 0,0060 га за адресою: м. Луганськ, вул. Чапаєва (в районі будинку №62), під розміщення (без права здійснення будівельних робіт) торговельного павільйону та павільйону очікування транспорту (некапітальні споруди), терміном на 10 років, а саме:

викласти перше речення п. 2.1. розділу "2. Орендна плата" договору у новій редакції: "Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Все для шиття", 91011, м. Луганськ, вул. Шелкового, буд. 1-Д, ідентифікаційний код 21807149, в доход Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО 37991503, рахунок № 31214206783006 в ГУДКУС у Луганській області, МФО 804013, ККД 22030001, символ 206) судовий збір в сумі 1218,00 грн, наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено та підписано - 04.03.2014 .

Суддя В.О. Демидов