Ухвала

від 26.02.2014 по справі 801/8138/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/8138/13-а

26.02.14 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представник позивача - Красноперекопського управління водного господарства Державного агентства водних ресурсів України - Нагієва Конул Ібрагім гизи, довіреність № 04/09-08 від 10.01.14

представник позивача - Красноперекопського управління водного господарства Державного агентства водних ресурсів України - Масляник Владислав Іванович,

представник відповідача - Державної фінансової інспекції в АР Крим - Дружкова Ольга Олександрівна, довіреність № 13-37/1/28 від 28.05.2013

розглянувши апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко Г.Б. ) від 23.10.13 у справі № 801/8138/13-а

за позовом Красноперекопського управління водного господарства Державного агентства водних ресурсів України (вул. 3-я Промислова, буд.6,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

до Державної фінансової інспекції в АР Крим (бульвар Леніна, 5/7,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95006)

про визнання протиправним та скасування вимог,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.10.13 позовні вимоги Красноперекопського управління водного господарства Державного агентства водних ресурсів України до Державної фінансової інспекції в АР Крим про визнання протиправним та скасування вимог - задоволені.

Визнаний протиправним та скасований пункт 2 обов'язкових для виконання вимог про усунення порушень виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Красноперекопського управління водного господарства від 27.06.2013 № 01-07-14-14/5633.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Красноперекопського управління водного господарства (вул. 3-я Промислова, 6, м. Красноперекопськ, АР Крим, Україна, 96000, код ЄДРПОУ 01033993) судовий збір у сумі 11 (одинадцять) гривень 47 копійок, сплачений відповідно до квитанції від 31.07.2013 № 208.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.10.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 26.02.2014 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній.

Представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Державною фінансовою інспекцією в Автономній Республіці Крим, відповідно до п. 2.20 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на 1-й квартал 2013 року, на підставі направлень на проведення ревізії від 28.02.2013 № 248, 249, 250 та від 18.03.2013 № 296, у період з 05.03.2013 по 24.05.2013 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Красноперекопського управління водного господарства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складений акт ревізії від 31.05.2013 № 07-21/48.

Не погоджуючись з висновками акту ревізії, Красноперекопським управлінням водного господарства подано заперечення на акт ревізії Державної фінансової інспекції а Автономній Республіці Крим від 31.05.2013, в якому зазначено про необґрунтованість позиції працівників фінансової інспекції.

За результатами розгляду заперечень ДФІ в АР Крим 27.06.2013 за вих. № 01-07-14-14/5648 направила на адресу Красноперекопського УВГ висновки на заперечення, відповідно до змісту яких заперечення не прийнято, а висновки акту ревізії залишені без змін.

27.06.2013 за вих. № 01-07-14-14/5633 ДФІ в АР Крим направила на адресу Красноперекопського УВГ вимоги про усунення порушень, відповідно до яких, зокрема, пунктом 2 зазначено: в порушення п. 17, п. 37 та п. 49 Порядку складання, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 №228, із змінами, при формуванні дохідної частини спеціального фонду кошторису в 2012 році необґрунтовано включено в дохід спеціального фонду кошторису суми (заробітна плата та нарахування на заробітну плату), які відшкодовані отримувачами послуг. Крім того, в порушення п.4 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI, п. 17, п.37 та п. 49 Порядку складання, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 №228, проведено покриття за рахунок загального фонду видатків пов`язаних з наданням платних послуг (оплата заробітної плати працівникам, які задіяні в наданні платних послуг), без відновлення касових видатків загального фонду, а витрачено за напрямками спеціального фонду, що призвело до необґрунтованих витрат загального фонду державного бюджету на загальну суму 271860,95 грн. та відповідно зайво перераховано єдиного соціального внеску в сумі 98685,52 грн. У зв'язку із чим зобов'язано здійснити заходи передбачені вимогами діючого законодавства щодо відшкодування витрат загального фонду у сумі 370546,47 грн. за рахунок коштів спеціального фонду та перерахувати їх до загального фонду державного бюджету.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Щодо пункту 2 обов'язкових для виконання вимог про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Красноперекопського управління водного господарства Державного агентства водних ресурсів України від 27.06.2013 року №01-07-14-14/5633, судом встановлено наступне.

В ході ревізії встановлено порушення п.4, ст.13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року № 2456 VI та п.17, п.23,п.37 та п.49 "Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ", затверджених Постановою КМУ від 28.02.2002 року №228, позивачем проведено покриття за рахунок загального фонду видатків пов'язаних з наданням платних послуг без відновлення касових видатків загального фонду, а витрачено за напрямками спеціального фонду, що призвело до необґрунтованих витрат загального фонду на суму 370546,47 грн. (КЕКВ 1110 в сумі 271860,95 грн.; КЕКВ 1120 в сумі 98685,52 грн.).

Красноперекопське управління водного господарства Автономної Республіки Крим є бюджетною неприбутковою організацією і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства і меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів - Державного агентства водних ресурсів України.

Красноперекопське управління водного господарства Автономної Республіки Крим є юридичною особою, ідентифікаційний код 01033993, організаційно-правова форма за КОПФГ - державна організація, форма власності-державна, зареєстрованим Красноперекопською районною державною адміністрацією з 06.03.1995, що підтверджується Довідкою АБ №435466 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Як підтверджується матеріалами справи, фінансування водогосподарських організацій здійснюється за програмою 24007050 "Експлуатація державного водогосподарського комплексу і управління водними ресурсами", витрати здійснюються відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України і статтею 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року №228 "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ".

П.4 ст.13 Бюджетного кодексу України встановлено, що власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Згідно цієї ж статті, надходження по першій підгрупи першої групи використовуються на покриття витрат, пов'язаних з організацією і наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю. Проте, цією статтею не передбачено покриття всіх витрат, пов'язаних з основною діяльністю, а є посилання на ч.9 ст. 51 Бюджетного кодексу України.

Згідно з ч.9 ст. 51 Бюджетного кодексу України, якщо обсяги власних надходжень бюджетних установ перевищують відповідні витрати, затверджені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких надпланових обсягів у першу чергу на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, стипендій, комунальних послуг та енергоносіїв.

Якщо такої заборгованості немає, розпорядник бюджетних коштів спрямовує 50 відсотків коштів на заходи, що здійснюються за рахунок відповідних надходжень, і 50 відсотків коштів - на заходи, необхідні для виконання основних функцій, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету за відповідною бюджетною програмою.

У такому разі розпорядник бюджетних коштів здійснює перерозподіл обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом бюджету для проведення видатків за цими зобов'язаннями із спеціального фонду бюджету.

У періоді, що підлягав ревізії, Красноперекопське управління водного господарства Державного агентства водних ресурсів України було профінансовано на заробітну плату для обов'язкових виплат, згідно зі штатним розкладом і нарахуванням в повному обсязі, що підтверджується фінансовим звітам за формою № 2Д.

Відповідно до матеріалів справи, оплата праці машиністів насосних установок проводилася згідно затверджених в установленому порядку штатних розписів, складених на підставі "Тимчасових нормативів чисельності працівників експлуатаційних водогосподарських організацій Державного комітету України по водному господарству", затверджених наказом Державного комітету України, затверджених наказом Державного комітету України по водному господарству від 16.10.2000 року № 150 із змінами внесеними наказом від 01.06.2004 року № 130. За рахунок спеціального фонду покриваються тільки витрати, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Згідно з п. 23 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Таким чином, відповідно до законодавчих і нормативних документів і враховуючи те, що власні надходження є додатковими засобами до загального фонду, за рахунок засобів спеціального фонду покриваються лише витрати, які не забезпечені фінансуванням із загального фонду.

Порядком надання платних послуг бюджетним установами та організаціями, що належать до сфери управління державного комітету України по водному господарству на замовлення фізичних та юридичних осіб передбачено, що кошти отримані від надання платних послуг, спрямовуються до спецфонду державного бюджету України і використовується згідно з затвердженим кошторисом водогосподарської організації.

Згідно зі звітом №4-1д про надходження та використання коштів, отриманих як плата за послуги за 2012 рік, по спеціальному фонду від надання платних послуг з подачі води на зрошення та наповнення наливних водойм надійшло 14344703,03 гривень.

Під час апеляційного розгляду справи встановлено, що кошторисом на 2012 рік не були передбачені кошти по загальному фонду на утримання міжгосподарської мережі (57,5 км каналів, 3,8 км трубопроводів, 32 насосних станції, 237 гідроспоруд, 45,8 км доріг, 52 гідропостів, 28 виробничих споруд), тому на проведення ремонтів міжгосподарської мережі, насосно-силового обладнання, приладів обліку води та електроенергії, транспортних засобів і на інші витрати без яких неможливо забезпечити функціонування системи і отримати власні надходження, було направлено кошти спеціального фонду.

Отже, кошти отримані від надання платних послуг були використані виключно на цілі, пов'язані з організацією та наданням цих же послуг на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду, що передбачено п.23 Порядку складання розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою КМУ від 28.02.2002 року № 228 та законів України про Державний бюджет України на відповідний рік і відповідно до затвердженого в установленому порядку кошторису.

Колегією суддів встановлено, що платні послуги надавалися згідно з функціональними повноваженнями управління, а тому в їх наданні були задіяні безпосередньо чи опосередковано всі працівники управління, які утримуються за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету. Платні послуги надавалися в межах робочого часу, подача води на зрошення проводилася безпосередньо під час основного графіка роботи.

Оплата праці машиністів насосних установок здійснюється відповідно за штатним розкладом, затвердженим Державним агентством водних ресурсів України та Республіканським комітетом ВР Крим з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства.

Враховуючи п.1 ст.51 Бюджетного кодексу України і те, що працівники працюючих насосних станцій виконують основні функції, передбачені Положенням для державних водогосподарських організацій, їх заробітна плата законно виплачується із загального фонду Державного бюджету, так як всі працівники управління задіяні безпосередньо чи опосередковано в процесі здійснення основних функцій Красноперекопського управління водного господарства Державного агентства водних ресурсів України, а за рахунок спеціального фонду можуть плануватися і покриватися додатково витрати, пов'язані із стимулюючими виплатами, передбаченими колективним договором.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що послуги управління з подачі води на зрошення надаються сезонно, в решті часу працівники здійснюють функції по догляду, ремонту та утриманню меліоративної мережі організації, тому оплата праці працівників, затверджених у штатному розкладі, відповідно до галузевих нормативів чисельності, здійснюються за загальним фондом.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з вірним висновком суду першої інстанції, що доводи відповідача щодо необґрунтованих витрат загального фонду державного бюджету на загальну суму 370546,47 гривень, спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що спростовують правомірність дій позивача.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.10.13 у справі № 801/8138/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 березня 2014 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва