Постанова

від 03.03.2014 по справі 802/516/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 березня 2014 р. Справа № 802/516/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці до товариства з обмеженою відповідальністю "Ландиш Лімітед" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2014 року управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (далі - УПФ України в м. Вінниці) звернулося в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ландиш Лімітед" (далі - ТОВ "Ландиш Лімітед") про стягнення боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1186,03 грн.

Оскільки сума позову ґрунтується на рішенні позивача щодо якого завершився встановлений строк оскарження, судом в порядку ст. 183-2 КАС України при розгляді даної справи застосоване скорочене провадження, яке було відкрите ухвалою від 21.02.2014 року.

На виконання вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України копія вказаної ухвали надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, одночасно йому було запропоновано у 10-денний строк з дня одержання ухвали подати заперечення проти позову.

Як вбачається з матеріалів справи та витягу з Реєстру страхувальників ДРСС ТОВ "Ландиш Лімітед" знаходиться за адресою: вул. Свердлова, 24, м. Вінниця, 21050.

Однак, конверт разом з повідомленням про вручення поштового відправлення, що були направлені судом на вказану адресу, повернуто відділом зв'язку з відміткою "за зазначеною адресою не знаходяться, вибули".

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Положеннями ч. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З огляду на викладене суд вважає можливим розглянути дану справу у скороченому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем обставини, суд приходить до переконання, що заявлений позов підлягає задоволенню з таких мотивів.

Встановлено, що ТОВ "Ландиш Лімітед" перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України за № 02310323120 та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідованого страхового внеску, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною другою статті 6 вказаного Закону закріплено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Згідно з п. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

В силу вимог ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Встановлено, що за ТОВ "Ландиш Лімітед" рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1186,03 грн., з них за основним платежем - 248,28 грн., за штрафними санкціями - 724,10 грн., пеня - 213,65 грн. (а.с.14).

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу направлялась вимога за № Ю-2789 від 07.03.2013 року про сплату недоїмки по єдиному внеску в сумі 1186,03 грн., яка ним не оскаржувалась, так само як і не була виконана.

Положеннями абзацу 6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Відповідно до постанови старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Ніколаєвського Я.В. ВП № 39050844 від 28.01.2014 року виконавчий документ - вимогу № Ю-2789, видану УПФ України в м. Вінниці 07.03.2013 року, повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу (а.с. 15).

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у випадках, зазначених в абз. 6 цієї частини територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Крім того, суд керується вимогами п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи", відповідно до яких органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 183-2, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ландиш Лімітед" (ідентифікаційний код 36830631) на користь управління Пенсійного Фонду України в м. Вінниці (ідентифікаційний код 37979905, р/р № 37197104000238 в ГУ ДКС України у Вінницькій області, МФО 802015) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1186 (одна тисяча сто вісімдесят шість) грн. 03 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня отримання її копії. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Суддя Сало Павло Ігорович