Постанова

від 24.02.2014 по справі 804/1999/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2014 р. Справа № 804/1999/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

при секретарі судового засідання Василенко К.Е.

за участю:

представника позивача Семченка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.14 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Толк» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Під час розгляду справи, позивач у порядку ст. 137 КАС України, подав заяву про зміну позовних вимог, у якій просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк», за результатами якої, складено Акт від 10.01.2014р. №22/26-55-22-01/31302396 про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ «Толк» (код за ЄДРПОУ 31302396) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2013 року по 30.11.2013 року.

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо виключення (коригування) на підставі Акту від 10.01.2014р. №22/26-55-22-01/31302396 про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ «Толк» (код за ЄДРПОУ 31302396) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2013 року по 30.11.2013 року, з електронної бази даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» та інших електронних баз даних суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Толк» у податкових деклараціях за період травень 2013 - листопад 2013.

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «Толк», код ЄДРПОУ 31302396, зазначених останнім в податкових деклараціях з травня 2013р. - листопад 2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач під час проведення зустрічної звірки не досліджував первинні документи позивача щодо його взаємовідносин з контрагентами, у акті зустрічної звірки не вказано запитів ініціаторів зустрічної звірки - податкових органів, в яких знаходяться на обліку контрагенти позивача, отримання яких, передує проведенню зустрічної звірки. Позивач, також зазначає, що заходи відповідача, були нібито спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто, спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, однак, без фактичного здійснення таких дій, що не може вважатись діями по проведенню зустрічної звірки. Під час здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Толк» ДПІ у Печерському районі м.Києва фактично вчинено дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, за результатами якої й складено Акт про неможливість проведення зустрічної звірки. Позивач вказав, що дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Толк» здійснені не на підставі та не у межах, визначених Податковим кодексом України, а тому, є протиправними. Позивач, також зазначає, що відповідач, на підставі акту від 10.01.2014р. №22/26-55-22-01/31302396 про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ «Толк» (код за ЄДРПОУ 31302396) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2013 року по 30.11.2013 року, здійснив корегування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ позивача в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок».

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Надав до суду письмові заперечення на позовну заяву, у яких заперечує проти задоволення позовних вимог вказуючи на те, що проведено зустрічну звірку під час якої, складено акт від 10.01.2014р. №22/26-55-22-01/31302396 про неможливість проведення зустрічної звірки. На думку відповідача, вказаний вище акт звірки не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача, а є лише носієм доказової та службової інформації. Жодних нарахувань та збільшення податкових зобов'язань, рівно як і зменшення суми податкового кредиту з ПДВ за карткою особового рахунку позивача, податковим органом здійснено не було. Внесення інформації до електронних баз даних саме по собі не зумовлює для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов'язків, змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту. На підставі викладеного, відповідач вважає, що правомірно вніс зміни до електронних баз даних на підставі акту зустрічної звірки.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Щодо підсудності справи Дніпропетровському окружному адміністративному суду, суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

У відповідності до Спеціального витягу з ЄДРПОУ станом на 14.02.2014 року та виписки з ЄДРПОУ позивач має зареєстроване місце знаходження у м. Дніпропетровську, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16.

На підставі викладеного, справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Судом встановлено, що відповідачем складено акт від 10.01.2014р. №22/26-55-22-01/31302396 про неможливість проведення зустрічної звірки. У вказаному акті зроблено висновок про відсутність документального підтвердження здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Толк» (код за ЄДРПОУ 31302396) у ТОВ «Укр-спецторг» (код ЄДРПОУ 38464576), ТОВ «Візіон Груп» (код ЄДРПОУ 37674519), ТОВ «Інформус» (код ЄДРПОУ 38464576) та операції з подальшого продажу цих товарів (робіт, послуг) контрагентам-покупцям за період з 01.05.2013 року по 30.11.2013 року.

Відповідач у акті від 10.01.2014р. №22/26-55-22-01/31302396 зазначає про формування позивачем податкових зобов'язань у період з 01.05.2013 року по 30.11.2013 року, згідно податкових декларацій позивача з ПДВ за вказаний період.

На підставі акту від 10.01.2014 р. №22/26-55-22-01/31302396 про неможливість проведення зустрічної звірки, податковий орган здійснив виключення (корегування) податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ позивача в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок», що підтверджується роздруківками з електронної бази, які надані представником позивача та містяться в матеріалах справи (Т.1 а.с. 60-63).

Щодо вказаного, суд зазначає, що процес співсталення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів, є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого, податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже, питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Сама по собі, здійснена відповідачем кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок».

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Суд звертає увагу, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене, також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Аналогічну правову позицію займає і Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 13.02.2013 року по справі № К/9991/74156/12 (номер у ЄДРСР 29332909).

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові від 31.01.2011 року № 14/11 у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону, Верховний Суд України дійшов висновку про те, що «чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких, нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Верховний Суд України у вказаному рішенні, також наголосив, що такий висновок «узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності».

Отже, відповідач, без достатніх на то підстав, прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства.

Крім того, перелік інформаційних баз, а також, форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань (ч. 74.2 ст. 74 ПК України).

Податкова інформація, є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби (п. 62.1.2 ПК України), який, у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Відповідно до ч. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також, дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи.

"Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", як спосіб податкового контролю, введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої платниками податків податкової звітності з ПДВ, тобто, податкових декларації з податку на додану вартість з додатками № 5. Прийняття податкової декларації, є обов'язком контролюючого органу. Водночас, обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ із додатком № 5, і повинні їм відповідати.

Відповідно до ст. 74 ПК України, податкова інформація, є власністю держави і може використовуватись лише для визначених Податковим кодексом цілей. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби створюються відповідні інформаційні бази, перелік яких, визначається Державною податковою адміністрацією України. Персональна інформація про платників податків, яка знаходиться в інформаційних базах даних контролюючих органів, не може бути розголошена. Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як: необґрунтована відмова від надання відповідної інформації; надання інформації, що не відповідає дійсності; поширення відомостей, що не відповідають дійсності. Викладене свідчить, що "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, ураховуючи приписи Закону України "Про інформацію", вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Виходячи із змісту положень п. 1.1 Методичних рекомендацій, інформація, викладена в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" може бути використана при перевірці ДПІ контрагента постачальника платника податку.

При цьому, суд зазначає, що нормами матеріального права, не передбачено право податкового органу проводити коригування задекларованих платником податків показників, на підставі висновків акту перевірки без винесення податкових повідомлень-рішень.

Податок на додану вартість за своєю економічною суттю, відноситься до непрямих податків, тобто, його сума включається у вартість товарів, що поставляються продавцем. Одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін такої операції, які є платниками ПДВ, у продавця - податкові зобов'язання, у покупця - податковий кредит. Тобто, якщо у продавця товару податкові зобов'язання рівні нулю, то і покупця товару податковий кредит більший бути не може. За таких обставин, у разі зміни в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", податкового зобов'язання з ПДВ у платника податку, автоматично виникає питання щодо зміни податкового кредиту і у контрагента - постачальника.

Самостійна зміна ДПІ в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. Така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем, з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань, відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності, тощо.

Суд зауважує, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, задекларованих позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам відображеним в електронній базі, може мати негативні наслідки, як для самого платника податків, так і для його контрагентів.

За вказаних вище обставин, суд дійшов до висновку про протиправність дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо виключення (корегування), на підставі Акту від 10.01.2014р. №22/26-55-22-01/31302396 про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ «Толк» (код за ЄДРПОУ 31302396) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2013 року по 30.11.2013 року, з електронної бази даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» та інших електронних баз даних сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені Товариством з обмеженою відповідальністю «Толк» (код ЄДРПОУ 31302396) у податкових деклараціях за період травень - листопад 2013 року без винесення податкового повідомлення - рішення та його узгодження.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне, зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк» (код ЄДРПОУ 31302396), зазначених останнім в податкових деклараціях за період травень - листопад 2013 року.

Щодо позовної вимоги - визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк», за результатами якої складено Акт від 10.01.2014р. №22/26-55-22-01/31302396 про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ «Толк» (код за ЄДРПОУ 31302396) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2013 року по 30.11.2013 року, суд зазначає наступне.

Звертаючись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними дій контролюючого органу, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.

Дане право закріплене і в ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного суду України, в якій зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до ст.2, п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Таке рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи зі змісту п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року, врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 73.5 ст.73 Податкового кодексу України, органам державної податкової служби з метою отримання податкової інформації надано право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Суд зазначає, що правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків урегульовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1232 (далі за текстом - Порядок №1232).

Згідно п.п.1, 2 Порядку №1232, зустрічна звірка полягає у співставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій, з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Пунктом 3 Порядку № 1232 передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку, в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

В Акті відповідачем, взагалі, не зазначається інформація щодо запитів ініціаторів зустрічної звірки - податкових органів, в яких знаходяться на обліку контрагенти позивача, отримання яких, передує проведенню зустрічної звірки.

Проаналізувавши положення п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, п.п.6.7 Порядку №1232, вбачається, що зустрічна звірка полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого, проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Таким чином, зустрічна звірка суб`єкта господарювання може бути проведена податковим органом лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого, проводиться основна перевірка, в ході якої, і виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

Судом встановлено та підтверджується наявним в справі доказами, що суб'єкт владних повноважень не отримував від платника податків інформації та її документального підтвердження, тобто, не отримував і жодних первинних документів за період проведення звірки. За таких обставин, у податкового органу були відсутні визначеним законом підстави для вчинення дій по проведенню зустрічної звірки.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 7 Порядку визначено, за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

З огляду на вказані правові норми вбачається, що проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, за результатами здійснення яких, складається довідка. При цьому, заходи спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто, спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, однак, без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки.

Разом з тим, відповідачем не спростовувався той факт, що у межах спірних правовідносин останнім зустрічної звірки ТОВ «Толк» не проведено, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача не здійснено, відповідної довідки не складено, про що свідчить й сам Акт про неможливість проведення зустрічної звірки. А під час здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Толк» ДПІ у Печерському районі м. Києва фактично вчинено дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, за результатами якої, й складено Акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Так, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої, є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого, проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Виходячи зі змісту вищезазначеної правової норми, вбачається, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою є перевірка, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, податкової інформації тощо, яка не передбачена у плані роботи органу державної податкової служби, та в приміщенні органу державної податкової служби.

Зміст Акта про неможливість проведення зустрічної звірки свідчить, що відповідач провів не передбачену у плані роботи перевірку ТОВ «Толк», при цьому, перевірку проведено, зокрема, на підставі інформаційних баз даних - АС «ПОДАТКОВИЙ БЛОК», АІС ОР, та інші, та у приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідна правова позиція, відображена Вищим адміністративним судом України в ухвалах: від 14.01.2014р. №К/800/34146/13, від 03.02.2014р. №К/800/62884/13, від 21.01.2014р. №К/800/36142/13, від 18.11.2013р. №К/800/35845/13.

Отже, суд вважає, що дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Толк» здійснені не на підставі та не у межах, визначених Податковим кодексом України, а тому, такі дії відповідача, є протиправними.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих представником позивача та представниками відповідача доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд, згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У зв'язку з чим, стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Толк» судовий збір в розмірі 73,08 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк» за результатами якої, складено Акт від 10.01.2014р. №22/26-55-22-01/31302396 про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ «Толк» (код за ЄДРПОУ 31302396) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2013 року по 30.11.2013 року.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо виключення (коригування) на підставі акту № 22/26-55-22-01/31302396 від 10.01.2014р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ «Толк» (код за ЄДРПОУ 31302396) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2013 року по 30.11.2013 року, з електронної бази даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» та інших електронних баз даних суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Толк» у податкових деклараціях за період травень 2013 - листопад 2013.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «Толк», зазначених останнім в податкових деклараціях з травня 2013 р. - листопада 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Толк» судовий збір у розмірі 73,08 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Постанова не набрала законної сили 24.02.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіІ.О. Лозицька І.О. Лозицька Ф.В. Рагімов